Рішення
від 23.01.2023 по справі 910/11809/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.01.2023Справа № 910/11809/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом керівника Голосіївської окружної прокуратури міста Києва (вул. Антоновича, 107, м. Київ, 03150) в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (пр.-т. Перемоги, 14, м. Київ, 01135; ідентифікаційний код 39816845)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд ін Авто» (вул. Деревообробна, 5, м. Київ, 01013; ідентифікаційний код 40948416)

про стягнення 11 309 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Прокурора

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява керівника Голосіївської окружної прокуратури міста Києва (далі за текстом - Прокурор) в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (далі за текстом - Укртрансбезпека, Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд ін Авто» (далі за текстом - ТОВ «Трейд ін Авто», Відповідач) про стягнення 11 309 грн - плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

В обґрунтування позовних вимог Прокурор зазначає, що Голосіївською окружною прокуратурою міста Києва опрацьовано інформацію Позивача про наявність заборгованості за перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених правилами дорожнього руху України, без відповідного дозволу або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.

Так, посадовими особами Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпека 16.03.2021 проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки КАМАЗ 53229, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за результатами якого складено довідку № 048843 від 16.03.2021 за результатами здійснення габаритно-вагового контролю, акт № 0068044 від 16.03.2021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та акт № 273138 від 16.03.2021 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень і вантажів автомобільним транспортом, згідно яким Відповідачем здійснювалося перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених пунктом 22.5. Правил дорожнього руху України, а саме: вагове перевищення на 53,13 %, навантаження на здвоєнні осі - 24, 50 т при нормі 16 т.

З огляду на зазначене, проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 16.03.2021 № 273138, згідно якого Відповідачу нараховано плату за проїзд в розмірі 343, 2 євро, що в національній валюті України становить 11 309 грн по курсу 32, 9523 грн за 1 євро станом на 16.03.2021, про що Відповідача повідомлено засобами поштового зв`язку.

Однак, станом на дату звернення до суду з даним позовом Відповідачем зазначені кошти не сплачено.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.11.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що ухвала від 07.11.2022 направлялася на офіційну адресу місцезнаходження Відповідача поштовим повідомленням № 0105493021733, однак конверт повернувся на адресу суду не врученим із зазначенням причин: «За закінченням терміну зберігання».

Приписами статті 10 України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Приписами пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) закріплено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За приписами частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 07.11.2022 у справі № 910/11809/22 встановлено Відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Таким чином, приймаючи до уваги, що Відповідач повідомлявся про відкриття провадження належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

За наслідками опрацювання наданої Позивачем інформації Прокурором встановлено, що посадовими особами Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпека на підставі направлення на рейдову перевірку № 013802 від 15.03.2021 проведеного 16.03.2021 габаритно-ваговий контроль на 5 км а/д т 0614 Глибочиця-Клітчин-Станищівка вантажного автомобіля марки КАМАЗ 53229, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія, який відмовився надавати документи, що посвідчують його особу.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 14.06.2018 КАМАЗ 53229, реєстраційний номер НОМЕР_1 належить на праві власності Відповідачу, що також вбачається із наданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в м. Києві інформації в листі № 31/26-6234 від 11.10.2022.

За результатами проведеного габаритно-вагового контролю 16.03.2021 посадовими особами Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпека складено: акт

№ 273138 від 16.03.2021 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень і вантажів автомобільним транспортом, довідку № 048843 від 16.03.2021 про результатами здійснення габаритно-вагового контролю, акт № 0068044 від 16.03.2021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Судом встановлено, що згідно вказаних актів та довідки зафіксовано перевезення Відповідачем вантажу з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм без відповідного дозволу, з порушенням пункту 22.5 Правил дорожнього руху, а саме вагове перевищення на 53, 13 %, навантаження на здвоєнні осі - 24, 50 т., в тому числі порушення, відповідальність за які передбачено абзацом 16 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу та вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

З урахуванням викладеного, проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 16.03.2021 № 273138 згідно якого Відповідачу нараховано плату за проїзд в розмірі 343, 2 євро, про що Відповідача повідомлено засобами поштового зв`язку, на підтвердження чого надано список згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів (пункт 3).

Кріс того, згідно постанови Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 27.04.2021 № 240473 до Відповідача застосовано штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів оскарження чи визнання незаконними дій службових осіб Укртрансбезпеки щодо проведеного габаритно-вагового контролю 16.03.2021 та складання розрахунку плати від 16.03.2021 № 273138.

Так, на підставі абзацу 2 пункту 27 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 (далі за текстом - Порядок № 879) з огляду на те, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ на день проведення розрахунку плата за проведення становить 11 309 грн (343, 2 євро*32,9523), яку Прокурор просить суд стягнути в дохід Державного бюджету України.

Матеріали справи не містять доказів сплати Відповідачем нарахованої плати в зазначеному розмірі, а також не містить заперечень по суті заявлених позовних вимог.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Положеннями статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Пунктом 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядком № 879 визначається механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу; документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п. 6 Порядку № 879).

Згідно пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 (далі за текстом - Правила № 30), транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

У свою чергу положенням пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 закріплено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують встановлені даним пунктом максимальних значень.

Як зазначається у частині 3 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та згідно пункту 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994 перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Із положень пункту 4 Правил № 30 слідує, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Як встановлено судом вище, уповноженими працівниками Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпека проведено габаритно-ваговий контроль у визначеному пересувному пункті, за результатами якого встановлено факт перевезення Відповідачем вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме: вагове перевищення на 53, 13 %, навантаження на зводні осі - 24, 50 т, при нормативно допустимій - 16 т.

Пунктом 30 Порядку № 879 встановлено, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Дослідивши доданий до позову розрахунок № 273138 від 16.03.2021 суд дійшов висновку, що останній проведений відповідно до затвердженої формули пунктом 31 Порядку № 879, а обрахований таким чином розмір плати за проїзд становить П = (0,27) х 3 х 669 = 343, 20 євро є вірним.

Пунктом 21 Порядку № 879 встановлено, що у разі виявлення факту перевищення вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу під час руху без дозволу на рух або у разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подальший рух такого транспортного засобу забороняється до усунення порушення шляхом отримання дозволу на рух за пройдену частину маршруту або повного (часткового) перевантаження вантажу, що перевозиться в інший транспортний засіб, з подальшим підтвердженням дотримання вагових та/або габаритних параметрів, установлених законодавством, або отримання дозволу на рух на весь маршрут.

Пунктами 26 та 27 Порядку №879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Плата за проїзд справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

За умовами пункту 28 Порядку № 879 здійснення державного контролю на автомобільному транспорті плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками, виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 16.03.2021, курс гривні до євро складав 32, 9523 грн., а тому загальний розмір плати за проїзд, нарахованої Відповідачу становить 11309 грн, який станом на дату винесення рішення ним не сплачено, що відповідно є підставою для його стягнення до державного бюджету.

При цьому судом враховано, що матеріали справи не містять доказів повідомлення Відповідачем про сплату ним зазначених коштів та повідомлення про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

За таких обставин, враховуючи що Відповідачем не надано документів, які б підтверджували право Відповідача на рух дорогами загального користування з перевищенням нормативно вагових параметрів, позов підлягає задоволенню.

Суд погоджується з доводами, викладеними у позовній заяві, що визначена плата за проїзд, несплачена перевізником у встановлені чинним законодавством строки, набуває статусу заборгованості перед Державним бюджетом України, а відтак підлягає стягненню в судовому порядку.

Суд відзначає, що питання дотримання процедури зважування не є предметом дослідження у даній справі, а відтак надані Прокурором до матеріалів справи докази є належними та достатніми для нарахування відповідної плати за проїзд автомобільними дорогами транспортним засобом та стягнення останньої.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені судом обставини за сукупністю наданих до матеріалів справи доказів, з огляду на відсутність доказів належної сплати Відповідачем нарахованої плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а стягненню з Відповідача в дохід Державного бюджету України заборгованість в розмірі 11 309 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на Відповідача.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов керівника Голосіївської окружної прокуратури міста Києва (в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд ін Авто» (вул. Деревообробна, 5, м. Київ, 01013; ідентифікаційний код 40948416) в дохід Державного бюджету України (одержувач: ГУК у Житомирській області/тг м. Житомир/22160100, код одержувача: 37976485, банк одержувача: Казначейство України, р/р UA 858999980313171216000006797) плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні в розмірі 11 309 (одинадцять тисяч триста дев`ять) грн 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд ін Авто» (вул. Деревообробна, 5, м. Київ, 01013; ідентифікаційний код 40948416) на користь Київської міської прокуратури (вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 02910019, банк ДКСУ м. Київ, код банку 820172, IBAN UA 168201720343100001000011062, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір - 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 23.01.2023

Суддя Антон ПУКАС

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення23.01.2023
Оприлюднено24.01.2023
Номер документу108525479
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг

Судовий реєстр по справі —910/11809/22

Рішення від 23.01.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пукас А.Ю.

Ухвала від 07.11.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пукас А.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні