ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
08.12.2021Справа № 922/2192/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Селянського (фермерського) господарства "Горизонт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акомпанігруп"
про розірвання договору та стягнення 90 293,80 грн,
Представники учасників процесу згідно протоколу від 08.12.2021,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У червні 2021 року Селянське (фермерське) господарство "Горизонт" (далі - позивач, Господарство) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акомпанігруп» (далі - відповідач, Товариство ), в якому просить суд:
1. Розірвати Договір поставки мінеральних добрив №АК - 0004935 від 05.04.2021, укладений між ТОВ "АКОМПАНІГРУП" та Селянським (Фермерським) Господарством "Горизонт".
2. Стягнути з ТОВ "АКОМПАНІГРУП" на користь Селянського (Фермерського) Господарства "Горизонт" грошові кошти в сумі 90294,77 грн, з яких: - 79 999,97 грн сплачені, як попередня оплата за договором поставки мінеральних добрив №АК -0004935 від 05.04.2021 у розмірі 100 відсотків; - 9 120,00 грн неустойка; - 800,00 грн штраф; - 374,80 грн три проценти річних за користування грошовими коштами.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.06.2021 відкрито провадження у справі №922/2192/20 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 27.07.2021 вирішено передати справу № 922/2192/21 за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
За наслідками автоматичного розподілу справи № 922/2192/21 справа передана для розгляду судді Джарти В. В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2021 прийнято справу до провадження судді Джарти В. В., постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовче провадження та призначити підготовче засідання у справі на 13.09.2021, встановлено сторонам строки на вчинення процесуальних дій.
Через неявку представників сторін у судове засідання підготовче засідання у справі було відкладено на 06.10.2021 та на 01.11.2021.
За наслідками судового засідання 01.11.2021 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 22.11.2021.
У судове засідання 22.11.2021 сторони представників не направили.
Позивач 17.11.2021 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю забезпечення явки представника.
За наслідками судового засідання 22.11.2021 судом була постановлена ухвала про відкладення судового засідання на 08.12.2021.
До судового засідання 08.12.2022 з`явився представник позивача, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені в позові.
Відповідач не направив свого представника для участі в судовому засіданні, про дату. Час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
01.04.2021 Селянським (Фермерським) господарством «Горизонт» із своєї електронної адреси: «SFG Gorizont@ukr.net» було надіслано на електрону адресу контактної особи Товариства Ткаченко Юрія: «agro-prodazh@meta.ua» документи для укладання договору поставки мінеральних добрив, а саме карта даних підприємства та свідоцтво про державну реєстрацію. Господарство стверджує, що у телефонному режимі сторони узгодили, яка саме продукція, кількість, якість, в які строки та за якою ціною повинна бути поставлена Товариством позивачу.
05.04.2021 з електронної адреси «agro-prodazh@meta.ua» Ткаченко Юрія на електрону адресу «SFG Gorizont@ukr.net» Селянського (Фермерського) господарства «Горизонт» надійшли документи: договір поставки мінеральних добрив № АК-0004935, Специфікація №1 до Договору, Рахунок-фактура № АК-0004935 від 05.04.2021.
05.04.2021 між Товариством, як постачальником, в особі директора Нікітіна Максима Олексійовича, який діє на підставі Статуту та Селянським (Фермерським) господарством «Горизонт», як покупцем, в особі голови Білик Володимира Петровича , який діє на підставі Статуту, було укладено за допомогою електронного зв`язку договір поставки мінеральних добрив № АК-0004935 (далі - договір).
За пунктом 1.1. договору Постачальник зобов`язався передати у встановлені цим договором строки мінеральні добрива (далі - Товар) у власність Покупця для використання у підприємницькій діяльності, а Покупець прийняти та оплатити його вартість за цінами та на умовах, визначених цим договором.
Ціна, кількість, асортимент, строк/термін поставки Товару, місце та умови поставки Товару, згідно Інкотермс 2010 обумовлюються в додатках (специфікаціях) до даного договору, які погоджуються сторонами та є невід`ємними частинами даного договору (пункт 1.2 договору).
Пунктом 1.3. договору передбачено, що право власності на поставлений Товар, а також ризик випадкового ушкодження чи загибелі Товару переходить від Постачальника до позивача з моменту приймання Товару Господарством.
Відповідно до пункту 2.1. договору кількість Товару, що поставляється за цим договором, визначається сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору.
Згідно з пунктом 3.1. договору відповідач поставляє Товар партіями в терміни, зазначені в додатках (специфікаціях) до даного договору.
Умови поставки викладаються сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів «Інкотермс-2010» та зазначаються сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору. Постачальник може здійснювати поставку Товару на умовах DDT, CPT або на базових умовах -EXW «франко-склад, франко-завод», БСА «Франко- перевізник» (пункт 3.3 договору).
Відповідно до пункту 3.4. договору ціна Товару та конкретні умови поставки визначаються та вказуються в додатках (специфікаціях) до даного договору.
Пунктом 4.1. договору приймання-передачі Товару здійснюється в місці поставки, що визначене сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору.
Згідно з пунктом 4.3. договору датою поставки товару є дата підписання сторонами відповідної накладної. Видаткові накладні є документами, які підтверджують виконання зобов`язань відповідача по передачі позивачу Товару у погодженій ними кількості.
Право власності на Товар виникає з моменту підписання Покупцем видаткової накладеної на Товар (пункт 4.4 договору).
Відповідно до пункту 5.1. договору Товариство зобов`язується поставити позивачу Товар належної якості, зазначений у додатках (специфікаціях) до цього договору, вільний від будь-яких прав та вимог третіх осіб протягом строку дії договору та на умовах поставки, визначених цим договором.
Згідно з пунктом 6.1., пунктом 6.2. договору ціна на Товар та загальна вартість партії Товару визначається сторонами у додатках (специфікаціях) до даного договору. Оплата здійснюється в національній валюті України - гривні.
Відповідно до пункту 6.3.,6.4., 6.5. договору Господарство здійснює оплату Товару в порядку вказаному в додатках (специфікаціях) до даного договору. Днем оплати вважається день зарахування коштів на банківський рахунок відповідача, якщо інше не суперечить чинному законодавству України та підпункту 6.6. даного договору.
Пунктом 7.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.
Договір та додатки до нього, всі документи укладені за допомогою факсимільного чи електронного зв`язку, мають юридичну силу, до обміну сторонами оригіналами документів. Сторони дійшли згоди, про можливість здійснення листування ( в т.ч. передання сканованих копій документів) за допомогою електронної пошти (пункт 11.9, 11.11 договору).
Пунктом 1 Специфікації №1 (далі-Специфікація) передбачено, що відповідач зобов`язаний поставити Господарству: селітру № 34,4% вир. Черкаси «АЗОТ», вид упаковки: мішок 50 кг, одиниця: тон, кількість: 8, ціна з ПДВ 10 000,00 грн, сума без ПДВ: 66 666,64 грн .Разом без ПДВ: 66 666,64 грн. ПДВ: 13 333,33 грн. Всього з ПДВ: 79 999,97 грн.
Згідно з пунктом 3 Специфікації умови (базис) поставки товару: СРТ - Харківська область, Близнюківський район, с. Вільне Перше.
Термін поставки відповідно до пункту 4 Специфікації: 07.04.2021-08.04.2021.
Відповідно до пункту 5 Специфікації умови та термін оплати товару визначені наступник чином - Господарство має здійснити попередню оплату у розмірі 100 % вартості товару.
Відповідачем було виставлено Господарству рахунок-фактуру № АК-0004935 від 05.04.2021 на оплату замовлення №АК-0004935 за селітру аміачну 34,3% № вир. ПАТ «АЗОТ», за одиницю - тону, кількість - 8, ціну без ПДВ - 8 333,33 грн; сума без ПДВ- 66 666,64 грн; ПДВ - 13 333,33грн; Всього з ПДВ - 79 999,97 грн.
Позивач 05.04.2021 здійснив перерахування грошових коштів у розмірі 79 999,97 грн згідно платіжного доручення № 547, як оплату вказаного вище рахунку-фактури. Копія цього платіжного доручення була направлена позивачем Товариству на електрону адресу: «agro-prodazh@meta.ua». Факт перерахування грошових коштів позивачем також підтверджується наданою Господарством копією виписки про рух грошових коштів на рахунку позивача від 26.05.2021.
Відповідач не здійснив поставку замовленого та оплаченого Товару в строк, обумовлений договором, а саме протягом 07.04.2021-08.04.2021.
Позивач 13.04.2021 о 13 год. 16 хв. направив на офіційну електрону адресу Товариства, лист про повернення коштів. Вказаний лист залишений відповідачем без виконання.
16.04.2021 Господарство надіслало цінним листом відповідачу претензію, в якій просило повернуту суму сплачених грошових коштів та сплатити суму неустойки.
Оскільки вказана претензія залишена відповідачем без виконання, Господарство звернулось з цим позовом до суду, в межах якого просить суд розірвати договір, стягнути суму авансу, а також 9 120,00 грн неустойки за порушення виконання зобов`язання за договором, 800,00 грн штрафу за прострочення поставки та 374,80 грн три проценти річних, нарахованих на суму неповернутого авансу.
Відповідач правом надання відзиву не скористався.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Норми статті 265 ГК України кореспондуються з приписами статті 712 ЦК України, частиною 2 якої передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами частини 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
При цьому, відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Судом вище зазначено, матеріалами справи підтверджено та сторонами не спростовано, що 05.04.2021 здійснено попередню оплату Товару, що мав бути поставлений протягом 07.04.2021-08.04.2021.
Згідно з зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приписами статті 665 ЦК України передбачено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Беручи до уваги, що в обумовлений договором строк відповідач не здійснив поставку попередньо оплаченого товару, суд дійшов висновку про наявність у Господарства права на відмову від договору поставки.
Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно частини 1 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
З аналізу норм статей 638, 655-657, 689, 691, 692 ЦК України вбачається, що сам факт поставки (передача) товару є істотною умовою договору поставки, а обов`язок передача товару є основним обов`язком постачальника. Отже, порушення Товариством обов`язку щодо поставки замовленого та оплаченого товару є істотним порушенням договору.
У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про те, що у позивача виникло право на розірвання спірного договору поставки з підстав, зазначених статті 651 ЦК України, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Частиною 2 статті 693 ЦК України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред`явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Можливість обрання варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Відтак, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28 листопада 2011 року у справі № 3-127гс11.
Як вказано судом вище, 13.04.2021, 16.04.2021позивач направив на адресу відповідача лист та претензію з вимогою повернути оплачені кошти в розмірі 79 999,97 грн, реалізувавши таким чином своє право на повернення грошових коштів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе а рахунок іншої особи (потерпілої) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого інших осіб чи наслідком події.
Частиною 3 вищезазначеної статті встановлено, що положення глави 83 ЦК України застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На момент розгляду справи сума, що підлягає стягненню з відповідача, становить 79 999,97 грн. Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем на користь позивача вказаної суми, а тому позовні вимоги Господарства в цій частині підлягають задоволенню.
Крім суми попередньої оплати позивач також просив суд стягнути 9 120,00 грн неустойки за порушення виконання зобов`язання за договором, 800,00 грн штрафу за прострочення поставки та 374,80 грн три проценти річних, нарахованих на суму неповернутого авансу
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до пунктів 8.1, 8.2 договору за порушення умов даного договору сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору. У випадку прострочення строку поставки Товару, Постачальник виплачує Покупцю неустойку у розмірі 0,2% від вартості непоставленого в строк Товару за кожен день прострочення (пункт 8.11 договору).
Особливості господарсько-правової відповідальності визначені ГК України. Так, за частиною 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини 1 та 2 статті 217 ГК України).
За частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
За наведеними вище положеннями ГК України господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.
З огляду на викладене вище, беручи до уваги, що Господарство 13.04.2021 направило лист-вимогу про повернення грошових коштів, тобто фактично відмовилось від договору, періодом нарахування пені є обмеженим датою вказаної вимоги та відповідно становить 09.04.2021-13.04.2021. Здійснивши перерахунок пені, суд дійшов висновку про те, що до стягнення з Товариства на користь позивача підлягає 142,47 грн пені.
Крім того, пунктом 8.12 договору передбачено, що у випадку прострочення, зазначеного в додатках (специфікаціях) до цього договору, строку поставки Товару більш ніж на 5 (п`ять) робочих днів, постачальник, додатково крім неустойки, визначеної в п. 8.11. договору, сплачує покупцю, в разі його письмової вимоги, направленої в тому числі засобами електронного зв`язку, штраф у розмірі 1% від суми непоставленого в строк Товару, при цьому з постачальника не знімається обов`язок здійснити поставку Товару, якщо інше не буде узгоджено сторонами. Так, п`ятий день прострочення виконання обов`язку поставки товару припадає на 14.04.2021, у той час як від договору позивач відмовився 13.04.2021, що унеможливлює застосування до Товариства такого виду відповідальності, як стягнення штрафу, передбаченого договором. З огляду на вказане у частині позовних вимог щодо стягнення штрафу позов не підлягає задоволенню.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Обов`язок повернути суму попередньої оплати у відповідача виник 13.04.2021, а тому період прострочення обов`язку повернути грошові кошти слід відліковувати від 14.04.2021, тобто з наступного дня після 13.04.2021. Здійснивши перерахунок заявлених Господарством до стягнення компенсаційних виплат за період 14.04.2021-02.06.2021, суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягає 328,77 грн трьох процентів річних, а тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню частково.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З системного аналізу викладеного слідує, що позов Господарства підлягає частковому задоволенню.
З приводу висвітлення всіх доводів позивача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, позивач просив стягнути з Товариства понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 2, 3 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Судом встановлено, що позивачем надано належні докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 7 000,00 грн.
Враховуючи вищенаведені обставини, судом встановлено, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн є пов`язаними з розглядом даної справи, їх розмір є обґрунтованим, співмірним із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; заявлена сума витрат не перевищує попереднього орієнтовного розрахунку витрат, наданого суду. Здійснивши розрахунок витрат на правову допомогу відповідно до приписів статті 129 ГПК, суд дійшов висновку про покладення на відповідача обов`язку відшкодувати 6 615,00 грн витрат на правову допомогу Господарству.
Керуючись статтями 73-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов Селянського (фермерського) господарства "Горизонт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акомпанігруп" про розірвання договору та стягнення 90 293,80 грн задовольнити частково.
2. Розірвати договір поставки мінеральних добрив №АК - 0004935 від 05.04.2021, укладений між ТОВ "АКОМПАНІГРУП" та Селянським (Фермерським) Господарством "Горизонт".
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акомпанігруп" (01030, місто Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 10; ідентифікаційний код 42244866) на користь Селянського (фермерського) господарства "Горизонт" (64820, Харківська обл., Близнюківський р-н, село Вільне Перше, ВУЛИЦЯ ПОЛЯКОВА, будинок 16; ідентифікаційний код 31378528) 79 999,97 грн (сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 97 копійок) боргу, 142,47 грн (сто сорок дві гривні 47 копійок) пені, 328,77 грн (триста двадцять вісім гривень 77 копійок) три проценти річних, 4 293,04 грн (чотири тисячі двісті дев`яносто три гривні 04 копійки) судового збору та 6 615,00 грн (шість тисяч шістсот п`ятнадцять гривень 00 копійок) витрат на правову допомогу.
4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
5. У іншій частині в позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 04.07.2022.
СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 08.12.2021 |
Оприлюднено | 24.01.2023 |
Номер документу | 108525566 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Джарти В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні