Рішення

від 23.01.2023 по справі 911/2264/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2264/22

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Фізичної особи підприємця Штурмака Олександра Миколайовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Либерти авто»

про стягнення 165 000 грн.

без виклику учасників процесу

ФОП Штурмак Олександр Миколайович (далі - позивач) подав до суду позов до ТОВ «Либерти авто» про стягнення 165 000,00 грн. також позивач просив суд стягнути з відповідача 2481,00 грн. судового збору та 16 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов Договору про перевезення вантажу 20-09/22 від 15.09.2022 у частині оплати послуг.

Ухвалою від 14.11.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів відправки копії відзиву позивачу у строк, передбачений ч. 1 ст. 251 ГПК України протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву та доказів відправки копії відповіді на відзив відповідачу у строк, визначений судом згідно з вимог ч. 4 ст. 166 ГПК України, - до 14.12.2022 (включно), а відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 28.12.2022 (включно).

У зв`язку з недостатніми бюджетними призначеннями на 2022 рік та відсутністю знаків поштової оплати, копія відповідної ухвали 14.11.2022 була направлена на електронні адреси позивача та відповідача, зазначені у позовній заяві, про що Відділом автоматизованого документообігу та обробки внутрівідомчої службової кореспонденції (Канцелярія) апарату Господарського суду Київської області складено Довідку.

Отже, суд вважає фактичною датою повідомлення позивача та відповідача про зміст ухвали від 14.11.2022 дату направлення останньої електронною поштою 14.11.2022.

Також, судом враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень», для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, позивач та відповідач не були позбавлені права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №911/2264/22 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у даній справі відзиву по суті позовних вимог у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, а також до прийняття рішення у справі не надав; з заявою про поновлення строку, встановленого для подання відзиву, відповідач до суду не звертався.

У відповідності до ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

З огляду на зазначене, у відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.

У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Либерти авто» (Експедитор) та Фізичною особою підприємцем Штурмаком Олександром Миколайовичем (Перевізник) укладено Договір перевезення вантажу № 20-09/22, відповідно до умов якого Перевізник зобов`язується приймати до перевезення і доставляти ввірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати особі, яка має право отримання вантажу (одержувачеві), а Експедитор зобов`язується оплатити надані послуги по перевезенню вантажу.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що найменування, кількість (об`єм, маса), характер, властивості і умови перевезення вантажу, строки перевезення, відправника та отримувача, спосіб і місце завантаження і розвантаження, особливі умови перевезення зазначаються Експедитором у письмовій заявці, яка є невід`ємною частиною договору.

Вартість послуг по кожному перевезенню вантажу визначаються за погодженням сторін і зазначається в заявці. (п.1.3 Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору, вартість послуг по перевезенню вантажу обумовлена в заявці, кожне перевезення оплачується Експедитором, за рахунок коштів Замовника, шляхом перерахування на банківський рахунок Перевізника або готівковими коштами.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що послуги Перевізника (зазначені в п. 3.1. цього договору), надані по даному договору, оплачуються Експедитором за кожною заявкою по перевезенню вантажу через 14 банківських днів після отримання виставлених Перевізником оригіналів документів: ЦМР, а також рахунку, акту виконаних робіт, податкової накладної, виписаних датою розвантаження автомобіля, інших документів, якщо такі вказані в заявці на перевезення вантажу та оригіналу договору.

На виконання положень договору сторонами було погоджено заявку № 41 на перевезення вантажу, якою, зокрема, було визначено вартість перевезення, форма та термін оплати - безготівковий розрахунок 165000,00 грн за отримання оригіналів документів 5-7 банківських днів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав обумовлені заявкою послуги перевезення, що підтверджується міжнародною транспортною накладною CMR №235254.

Відповідачем факт надання позивачем послуг з перевезення вантажу, їх якість, а також їх вартість у зазначеному вище обсязі не спростовано.

Позивачем сформовано рахунок на оплату № 81 від 26.09.2022 на суму 165 000,00 гривень та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №81 від 26.09.2022 на суму 165 000,00 гривень.

Однак, відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної оплати послуг з перевезення за вказаними договором не виконав, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь 165 000,00 грн. заборгованості.

За змістом ст.ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

За своєю правовою природою укладений сторонами правочин є договором перевезення.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Частиною п`ятою статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статті 173 Господарського кодексу України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконано у цей строк (термін).

У заявці № 41 на перевезення вантажу, зокрема, було визначено термін оплати - безготівковий розрахунок 165000,00 грн за отримання оригіналів документів 5-7 банківських днів.

За твердженням позивача, для здійснення оплати послуг перевезення він направив відповідачу необхідний пакет документів, який був отриманий відповідачем 29.09.2022.

В подальшому, позивачем було повторно направлено відповідачу цінним листом з описом вкладення, документи необхідні для оплати послуг перевезення. Зазначений лист повернувся на адресу позивача за закінчення встановленого терміну зберігання.

Відповідач заперечень щодо отримання ним пакету документів визначених п. 3.2. договору не подав, а відтак твердження позивача про отримання ним оригіналів документів не спростував.

Таким чином, суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань є таким, що настав.

При цьому судом враховано, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення коштів, а тому у разі, якщо сторони, які укладають договір, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, то правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Враховуючи те, що договір перевезення є платним, і обов`язку перевізника надати послуги перевезення кореспондується обов`язок замовника (експедитора) ці послуги прийняти та оплатити їх, суд вважає вимоги про стягнення 165 000,00 грн. оплати за надані послуги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Стосовно розподілу витрат позивача на правову допомогу в розмірі 16 000,00 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У позовній заяві зазначено, що позивачем будуть понесені витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 16 000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Слід зазначити, що відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

13 жовтня 2022 року між Фізичною особою підприємцем Штурмаком Олександром Миколайовичем (Клієнт) та адвокатом Солдаткіним Олександром Сергійовичем укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 13/10 від 13.10.2022, предметом якого є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

На підтвердження того, що Солдаткін Олександр Сергійович є адвокатом, до справи надано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС № 5213/10 від 28.08.2014 р. Крім того до матеріалів справи додано копію ордеру серія АІ №1301558.

03 листопада 2022 року між позивачем та адвокатом Солдаткіним Олександром Сергійовичем підписано акт прийняття-передачі наданих послуг № 1 на суму 16 000,00 грн.

Факт сплати клієнтом адвокату грошових коштів у сумі 16 000 грн. 00коп. підтверджується актом приймання-передачі грошових коштів від 03.11.2022.

Частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За приписами вищезазначеної статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Водночас, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено наявності у даній справі як підстав для відмови у стягненні витрат на правову допомогу, так і підстав для зменшення розміру заявлених витрат на правову допомогу.

Поряд з цим, суд зазначає, що однією з гарантій забезпечення права особи на правову допомогу є повна і справедлива компенсація всіх понесених витрат на правову допомогу.

Сторона, яка змушена звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів, перебуває у становищі, коли її права та/або інтереси порушуються (не визнаються, оспорюються) іншою стороною спору, у зв`язку з чим позивачу необхідний судовий захист.

Для такого захисту, зумовленого протиправною поведінкою іншої сторони (відповідача), позивачу необхідно витрачати свій час та кошти, докладати зусиль для захисту своїх порушених прав/інтересів.

Тому цілком розумно та справедливо, коли особа, на користь якої вирішено спір, у повній мірі отримує від винної сторони (сторони, яка порушує права та призвела до виникнення спору) компенсацію своїх витрат, понесених для того, щоб захистити свої права/інтереси, які, відповідно, порушуються/не визнаються, оспорюються саме відповідачем.

Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану.

Отже, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

З урахуванням зазначеного, аналізуючи розмір витрат, понесених на правову допомогу позивачем у даній справі, з урахуванням критеріїв, визначених ч. 5 ст. 129 ГПК України, у співвідношенні із узгодженими клієнтом і адвокатом видами правової допомоги, та дійсно необхідного і підтвердженого доказами фактичного обсягу правничої допомоги, поведінки сторін, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення у даній справі позивачем витрати на правову допомогу в розмірі 16 000,00 грн. є співмірними, пропорційними, обґрунтованими та реальними, у зв`язку з чим вони підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 240-241,247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи підприємця Штурмака Олександра Миколайовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Либерти авто» про стягнення 165 000,00 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Либерти авто» (07402, Київська обл., місто Бровари, вул. Петропавлівська, буд. 2, код ЄДРПОУ 44323127) на користь Фізичної особи підприємця Штурмака Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 165 000 (сто шістдесят п`ять тисяч) грн. 00 коп. боргу, 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. судового збору та 16 000 (шістнадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат з оплати правничої допомоги адвоката.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: (http://court.gov.ua/fair/).

Суддя В.М. Антонова