Рішення

від 11.01.2023 по справі 914/2525/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2023 Справа № 914/2525/22

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Бондаренко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Классен Україна», село Чайки, Бучанський район, Київська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Классен», місто Львів

про зобов`язання припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом вилучення позначення «Классен» із фірмового найменування.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Классен Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Классен» про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Классен» припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом вилучення позначення «Классен» із його фірмового найменування.

Ухвалою від 17.10.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 09.11.2022.

04.11.2022 на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні призначеному на 09.11.2022 о 13:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№23005/22).

Ухвалою суду від 08.11.2022 клопотання представника позивача (вх.№23005/22) про участь в підготовчому засіданні у справі №914/2525/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Призначене на 09.11.2022 о 13:00 год. підготовче засідання не відбулось, у зв`язку із повітряною тривогиою, яка тривала з 13:00 год по 14:30 год.

Протокольною ухвалою від 10.11.2022 суд призначив підготовче засідання на 30.11.2022 на 13:00 год., та в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України, надіслав позивачу та відповідачу ухвалу-повідомлення про дату та час наступного судового засідання.

28.11.2022 на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява за вих.№94/1-11/22/Кл від 18.11.2022 про участь у судових засіданнях призначених у справі №914/2525/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№24387/22).

Ухвалою суду від 29.11.2022 клопотання представника позивача (вх.№24387/22) Фпро участь в підготовчому засіданні у справі №914/2525/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Підготовче засідання, призначене на 30.11.2022 о 13:00 год. не відбулося, через відсутність електропостачання у приміщенні суду, що підтверджується копією акта про відключення електроенергії від 01.12.2022, складеного Господарським судом Львівської області.

Ухвалою суду від 02.12.2022 суд призначив підготовче засідання на 16.12.2022 на 10:30 год.

Ухвалою від 16.12.2022 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.01.2023 о 10:30 год., постановив провести судове засідання, призначене на 11.01.2023 о 10:30 год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EаsyCon» (https:vkz.court.gov.ua).

Представник позивача по технічних причинах не мав можливості взяти участь у судовому засіданні 11.01.2023 в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EаsyCon».

11.01.2023 на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява (вх.№660/23), про розгляд справи по суті за відсутності представника позивача. У поданій заяві позивач, зокрема, зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання 11.01.2023 для розгляду справи по суті не забезпечив. Відзив, заяви, клопотання від відповідача станом на дату та час проведення судового засідання до суду не надходили. Явка представника відповідача в судове засідання 11.01.2023 не визнавалась судом обов`язковою.

Ухвала суду від 16.12.2022 про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.01.2023 о 10:30 год., надсилалась відповідачу на адресу, вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 79022, Львівська область, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 172 Б-4, офіс 417.

Відповідно до частини 1, частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Господарським судом Львівської області було вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про рух позовної заяви, шляхом направлення копії ухвал засобами поштового зв`язку відповідачу на адресу вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 79022, Львівська область, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 172 Б-4, офіс 417.

В матеріалах справи наявні поштові конверти з рекомендованими відправленнями відповідачу ухвали суду від 17.10.2022 про відкриття провадження у справі та призначення підготовчого судового засідання на 09.11.2022, протокольної ухвали суду від 10.11.2022 про призначення підготовчого засідання на 30.11.2022 о 13:00 год., ухвали суду від 02.12.2022 про призначення підготовчого засідання на 16.12.2022 о 10:30 год.

Всі наведені вище поштові конверти з рекомендованими поштовими відправленнями відповідачеві ухвал у справі №914/2525/22 були повернені підприємством поштового зв`язку, з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України до внесених до такого реєстру судових рішень.

Слід врахувати, що відповідач має демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби законодавства для прискорення процедури слухання та в розумні інтервали часу - вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи.

Таким чином, відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом на адресу відповідача копії ухвал у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у її своєчасному розгляді.

Неотримання відповідачем кореспонденції, яка направлялася судом на його адресу, зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Суд також звертає увагу, що у рішенні від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07.07.1989 р.).

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, беручи до уваги заяву позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача, а також враховуючи, що явка представників в засідання обов`язковою не визнавалась, суд не вважає відсутність представників сторін у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті в даному судовому засіданні. Клопотання від відповідача щодо відкладення розгляду справи не надходили.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Відзив у встановлений судом строк відповідачем не подано.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У судовому засіданні 11.01.2023 прийнято рішення у справі. Вступну та резолютивну частини рішення долучено до матеріалів справи.

Суть спору та правова позиція сторін.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що господарська діяльність позивача та відповідача здійснюється на території України на одному ринку послуг та у зв`язку з цим можливість відрізнити споживачам позивача від відповідача фактично відсутня, використовуючи фірмове найменування «КЛАССЕН» у власній назві, відповідач використовує популярність (відомість) і позивача і власника торгової марки у споживачів та їх репутацію, що фактично заважає споживачам вирізнити і відрізнити позивача від відповідача, а також призвести до можливого змішування споживачами послуг та товарів, які надаються, а тому, як стверджує позивач, використання відповідачем фірмового найменування позивача порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, в тому числі завдає шкоди його діловій репутації або має на меті використання власної популярності позивача у споживачів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції», Закон України «Про ратифікацію Протоколу про вступ України Світової організації торгівлі від 10.10.2008 №250VI.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.

Обставини встановлені судом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛАССЕН УКРАЇНА» (ідентифікаційний код юридичної особи 36712810) є юридичною особою за законодавством України, яка здійснює свою діяльність з 24.11.2009 року по теперішній час та активно використовує своє комерційне найменування у господарській діяльності оскільки також є єдиним офіційним представником компанії Классен Хольц Контор ГмбХ (Вернер-фон-Сіменс Штрассе 18-20, 56759 Кайзерзеш, Німеччина), провідного виробника виробів і матеріалів з деревини в Європі.

Згідно укладеного позивачем 15.09.2013 року з Классен Хольц Контор ГмбХ ліцензійного договору на використання торгової марки, останній як ліцензіар за вказаним договором та власник міжнародної марки «CLASSEN» (словесна торгова марка, що зареєстрована як міжнародна 30 квітня 2002 року за №782111 та охорона якої поширюється на територію України, окрім прав та обов`язків пов`язаних з використанням торгової марки на території України, також надав позивачу право здійснювати всі та/або необхідні дії для захисту торгової марки від порушень на території України. Крім того, на підставі вищевказаного договору та відповідно до рішення Державної служби з питань інтелектуальної власності України №15561-М від 25 грудня 2013 року відомості про видачу ліцензії на використання міжнародного знака були опубліковані в офіційному бюлетені «Промислова власність» та внесені до реєстру ліцензійних договорів.

Позивач зазначає, що вищевказані обставини та докази є належним підтвердженням використання позивачем комерційного (фірмового) найменування «КЛАССЕН УКРАЇНА» в господарському обігу для власної індивідуалізації під час здійснення господарської діяльності, а також ту обставину, що комерційне (фірмове) найменування позивача «КЛАССЕН УКРАЇНА», відоме споживачам, а також відповідає принципам істинності, постійності та виключності.

Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 26.05.2021 року зареєстровано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛАССЕН» за ідентифікаційним кодом 44269856 та місцезнаходженням Україна, 79022, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 172 Б-4, офіс 417.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач здійснює наступні види діяльності: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний); 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво; 16.21 Виробництво фанери, дерев`яних плит і панелей, шпону; 16.29 Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння; 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування; 41.10 Організація будівництва будівель; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; 47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 95.24 Ремонт меблів і домашнього начиння.

Позивач зазначає, що в той же час позивач також здійснює види діяльності за КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням та КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, а відтак, як стверджує позивач, здійснення відповідачем господарської діяльності з використанням комерційного найменування позивача може ввести в оману споживачів та взагалі призвести до змішування з діяльністю позивача, що відповідно до статті 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» фактично є недобросовісною конкуренцією.

07.12.2021 та 11.01.2022 позивач направив на адресу відповідача претензії про припинення неправомірного використання комерційного найменування позивача шляхом внесення змін до Статуту відповідача та реєстрації таких змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Факт надсилання вказаних претензій підтверджується наявними в матеріалах справи описами про вкладення до листів та поштовими накладними. Проте, вказані претензії залишились без відповіді та задоволення, а за відкритими відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань найменування відповідача не змінено.

За таких обставин, за твердженням позивача, належні позивачу виключні права на фірмове найменування порушуються відповідачем, оскільки він (ТзОВ «КЛАССЕН») використовує схоже з назвою позивача найменування підприємства, функціонуючи при цьому з позивачем на одному ринку товарів і послуг, у зв`язку з чим право інтелектуальної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАССЕН УРАЇНИ» на його комерційне найменування залишається порушеним.

Ліцензію або дозволів на використання найменування у будь-якому вигляді та формі ТзОВ «КЛАССЕН УРАЇНИ» (позивач), як єдиний на території власник прав на торгівельну марку та власник зареєстрованого з 2009 року комерційного (фірмового) найменування, відповідачу не надавав.

Позивач набув прав інтелектуальної власності на комерційне найменування 24.11.2009 року з дати державної реєстрації, а на словесну торгівельну марку в грудні 2013 року, що значно раніше, ніж дата державної реєстрації відповідача ТзОВ «КЛАССЕН», яке відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване 26.05.2021 року.

Господарська діяльність позивача та відповідача здійснюється на території України на одному ринку послуг та у зв`язку з цим можливість відрізнити споживачам позивача від відповідача фактично відсутня, використовуючи фірмове найменування «КЛАССЕН» у власній назві, відповідач використовує популярність (відомість) і позивача і власника торгової марки у споживачів та їх репутацію, що фактично заважає споживачам вирізнити і відрізнити позивача від відповідача, а також призвести до можливого змішування споживачами послуг та товарів, які надаються, а тому, як стверджує позивач, використання відповідачем фірмового найменування позивача порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, в тому числі завдає шкоди його діловій репутації або має на меті використання власної популярності позивача у споживачів.

Таким чином позивач просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Классен» припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом вилучення позначення «КЛАССЕН» із його фірмового найменування.

Висновки суду.

Статтею 90 Цивільного кодексу України передбачено право юридичної особи мати комерційне (фірмове) найменування.

Відповідно до статті 8 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883 року, яка набула чинності для України 25.12.1991 року, фірмове найменування охороняється в усіх країнах Союзу без обов`язкового подання заявки чи реєстрації і незалежно від того, чи є воно частиною товарного знака.

Відповідно до частини 1 статті 155 Господарського кодексу України та частини 1 статті 420 Цивільного кодексу України, до об`єктів права інтелектуальної власності належать, зокрема, комерційні (фірмові) найменування.

Статтею 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом, до якого входять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається Цивільним кодексом України та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 489 Цивільного кодексу України, правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.

Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов`язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.

Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом.

Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

Відповідно до статті 159 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання - юридична особа або громадянин-підприємець може мати комерційне найменування. При цьому, правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене комерційне найменування суб`єкта господарювання, якщо воно фактично використовується ним у господарському обігу.

У разі, якщо комерційне найменування суб`єкта господарювання є елементом його торговельної марки, то здійснюється правова охорона і комерційного найменування, і торговельної марки.

Особа, яка використовує чуже комерційне найменування, на вимогу його власника зобов`язана припинити таке використання і відшкодувати завдані збитки.

Стаття 490 Цивільного кодексу України передбачає, що майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є:

1) право на використання комерційного найменування;

2) право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання;

3) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування передаються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною.

Суб`єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об`єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору (стаття 421 Цивільного кодексу України).

В ході розгляду справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛАССЕН УКРАЇНА» (ідентифікаційний код юридичної особи 36712810) є юридичною особою за законодавством України, яка здійснює свою діяльність з 24.11.2009 року по теперішній час та активно використовує своє комерційне найменування у господарській діяльності оскільки також є єдиним офіційним представником компанії Классен Хольц Контор ГмбХ (Вернер-фон-Сіменс Штрассе 18-20, 56759 Кайзерзеш, Німеччина), провідного виробника виробів і матеріалів з деревини в Європі.

Згідно укладеного позивачем 15.09.2013 року з Классен Хольц Контор ГмбХ ліцензійного договору на використання торгової марки, останній як ліцензіар за вказаним договором та власник міжнародної марки «CLASSEN» (словесна торгова марка, що зареєстрована як міжнародна 30 квітня 2002 року за №782111 та охорона якої поширюється на територію України, окрім прав та обов`язків пов`язаних з використанням торгової марки на території України, також надав позивачу право здійснювати всі та/або необхідні дії для захисту торгової марки від порушень на території України. Крім того, на підставі вищевказаного договору та відповідно до рішення Державної служби з питань інтелектуальної власності України №15561-М від 25 грудня 2013 року відомості про видачу ліцензії на використання міжнародного знака були опубліковані в офіційному бюлетені «Промислова власність» та внесені до реєстру ліцензійних договорів.

Позивач набув прав інтелектуальної власності на комерційне найменування 24.11.2009 року з дати державної реєстрації, а на словесну торгівельну марку в грудні 2013 року, що значно раніше, ніж дата державної реєстрації відповідача ТзОВ «КЛАССЕН», яке відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване 26.05.2021 року.

Отже, позивач належними засобами доказування довів використання саме ним комерційного (фірмового) найменування «КЛАССЕН Україна» в господарському обігу для власної індивідуалізації під час здійснення господарської діяльності, а також ту обставину, що комерційне (фірмове) найменування позивача - ТзОВ «КЛАССЕН УКРАЇНА» відоме споживачам.

При цьому, фірмове найменування позивача - ТзОВ «КЛАССЕН УКРАЇНА» відповідає принципам істинності, постійності та виключності.

Права на комерційне (фірмове) найменування позивача підлягають охороні відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до статті 424 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності є право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Згідно частини 3 статті 426 Цивільного кодексу України використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Отже, позивачу належать майнові права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування ТзОВ «КЛАССЕН УКРАЇНА» та виключне право перешкоджати неправомірному використанню такого комерційного (фірмового) найменування, в тому числі, забороняти таке використання.

Відповідно до частини 1 статті 432 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що використовуючи фірмове найменування «КЛАССЕН» у власній назві, відповідач використовує популярність (відомість) позивача у споживачів та його репутацію, що може заважати споживачам вирізнити і відрізнити позивача від відповідача, а також призвести до можливого змішування споживачами послуг, які надаються позивачем та відповідачем.

Використання відповідачем фірмового найменування позивача порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, зокрема, завдає шкоди його діловій репутації або має на меті використання його власної популярності у споживачів.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15, для кваліфікації дій суб`єктів господарювання як недобросовісна конкуренція не є обов`язковим з`ясування настання наслідків у формі ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) чи настання інших відповідних наслідків. Крім того, достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція.

Положеннями пункту 78 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності» від 17.10.2012 року № 12 (із відповідними змінами та доповненнями) зазначено, що з огляду на приписи статей 90, 489 - 491 Цивільного кодексу України та статтю 159 Господарського кодексу України належним способом захисту права особи на комерційне (фірмове) найменування може бути позов про зобов`язання іншої особи припинити використання тотожного найменування та відшкодування збитків, якщо їх завдано таким використанням. У разі задоволення відповідного позову господарський суд може зобов`язати власника (засновника) або уповноважений ним орган внести необхідні зміни до установчих документів.

Відповідач позовні вимоги не спростовував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду, відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір на загальну суму 2 481,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №9335 від 06.10.2022.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481,00 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, частиною 9 статті 165, статтями 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити повністю.

2.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛАССЕН» (79022, Львівська область, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 172 Б-4, офіс 417; ідентифікаційний код юридичної особи 44269856) припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом вилучення позначення «КЛАССЕН» із його фірмового найменування.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАССЕН» (79022, Львівська область, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 172 Б-4, офіс 417; ідентифікаційний код юридичної особи 44269856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАССЕН УКРАЇНА» (08130, Київська область, Бучанський район, село Чайки; ідентифікаційний код юридичної особи 36712810) судовий бір в сумі 2 481,00 грн.

4. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повний текст рішення

складено та підписано 23.01.2023

Суддя Сухович Ю.О.