Постанова

від 17.01.2023 по справі 904/8459/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/8459/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2022 (судді: Дармін М. О. - головуючий, Антонік С. Г., Березкіна О. В.) у справі

за позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради

до Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі",

про стягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог і судових рішень

1.1. Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (далі - КП "Дніпроводоканал") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Марганецької міської ради (далі - КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства") про стягнення 1 611 000,00 грн неповернутих сплачених коштів за договором про покладення обов`язку фактичного виконання зобов`язання за договором про постачання електричної енергії на третю особу від 25.09.2020 № 1-20, а також 9628,49 грн інфляційних втрат, 13 458,98 грн - 3 % річних і 70 780,66 грн пені.

1.2. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2022 позов задоволено та стягнуто з КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" на користь КП "Дніпроводоканал" 1 611 000,00 грн неповернутих сплачених коштів за договором про покладення обов`язку фактичного виконання зобов`язання за договором про постачання електричної енергії на третю особу № 1-20 від 25.09.2020, а також 9 628,49 грн інфляційних втрат, 13 458,98 грн - 3 % річних, 70 780,66 грн пені, 25 573,02 грн витрат зі сплати судового збору.

1.3. КП "Дніпроводоканал" 04.02.2022 звернулося до господарського суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/8459/21, в якій просило стягнути з відповідача - КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи.

1.4. КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" заперечило проти задоволення такої заяви позивача, у відзиві (запереченнях) проти клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу просило відмовити, посилаючись, зокрема на те, що відомості про здійснення адвокатської діяльності адвокатом Дєловим В. В. у складі Адвокатського об`єднання "Лекс Таліон" (далі - АО "Лекс Таліон") до Єдиного державного реєстру адвокатів України не внесені та в матеріалах справи відсутні, а також учасникам судового розгляду у цій справі - відповідачу та третій особі не надавалися та достовірно не відомі; відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру адвокатів України - Дєлов В. В. здійснює адвокатську діяльність у формі Адвокатського бюро "Дєлов та партнери" (далі - АБ "Дєлов та партнери"); надання адвокатами, які входять до складу АО "Лекс Таліон" на користь КП "Дніпроводоканал" адвокатських послуг під час розгляду справи № 904/8459/21 не підтверджено; крім того, заявлена до стягнення сума адвокатських витрат є неспівмірною зі складністю справи та видом і обсягом наданих адвокатом послуг.

1.5. Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2022 у цій справі вказану заяву позивача задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Відмовлено в задоволенні заяви позивача в частині стягнення з відповідача 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Місцевий господарський суд, зменшуючи суму заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на законодавчі критерії визначення таких витрат, дійшов висновку, що визначені заявником до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у загальній сумі 30 000,00 грн є завищеними та не є співмірними зі складністю справи та необхідним часом надання послуг. При цьому суд виходив із того, що позивач визначив до стягнення витрати у сумі 30 000,00 грн за 10 годин витраченого часу, натомість з актів, поданих позивачем, вбачається, що виконавцем АО "Лекс Таліон" витрачено 5 годин на ознайомлення з матеріалами справи, та 7 годин - на представництво інтересів у судових засіданнях, що, за висновком суду, не відповідає дійсності, оскільки, по-перше, загальний час судових засідань, які відбулися 25.11.2021, 09.12.2021, 28.12.2021, 18.01.2021, 01.02.2022 становить лише 50 хвилин, що підтверджується протоколами судових засідань, а, по-друге, в матеріалах справи немає заяв позивача про ознайомлення з матеріалами справи, що, у свою чергу, спростовує твердження позивача про витрачання адвокатом 5 годин часу на ознайомлення з матеріалами справи. Суд зазначив, що ця справа не є складною та не вимагала від адвоката істотних витрат часу та професійних здібностей, а отже, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума 15 000,00 грн.

1.6. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2022 додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2022 у цій справі скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви КП "Дніпроводоканал" про прийняття додаткового рішення про розподіл судових витрат відмовлено.

Суд апеляційної інстанції визнав недоведеним факт надання позивачу послуг з представництва його інтересів в суді з боку АО "Лекс Таліон". Так, зокрема, суд зазначив, що до ухвалення додаткового рішення у цій справі позивач не надавав суду першої інстанції докази на підтвердження наявності правовідносин між АО "Лекс Таліон" та адвокатом Дєловим В. В.; договір про надання правової допомоги на умовах асоційованого партнерства, укладений між АО "Лекс Таліон" та АБ "Дєлов та партнери", суд апеляційної інстанції відхилив, з огляду на положення частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач не навів обґрунтувань неможливості подання такого доказу до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього; до того ж в порушення вимог частини 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач не надав доказів направлення копії вказаного договору відповідачеві.

2. Короткий зміст касаційної скарги

2.1. Не погоджуючись із постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2022 у цій справі, КП "Дніпроводоканал" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати цю постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2022.

Скаржник у касаційній скарзі посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права; зазначає, зокрема, про те, що апеляційний господарський суд, витребовуючи у позивача докази на підтвердження наявності у адвоката Дєлова В. В. повноважень на надання від імені АО "Лекс Таліон" послуг з правничої допомоги у справі № 904/8459/21, не зазначив про необхідність надання пояснень щодо наявності поважних причин пропуску строків подання відповідних доказів в суд першої інстанції. Крім того, скаржник звертає увагу суду, що позивач у повному обсязі сплатив грошові кошти за договором про надання послуг з адвокатської діяльності від 29.10.2021 № 381Т за представництво інтересів у суді у цій справі у сумі 36 000,00 грн.

2.2. Від КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену у справі постанову - без змін як законну та обґрунтовану.

3. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

3.1. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2023 у цій справі визначено такий склад колегії суддів: Дроботова Т. Б. - головуючий, Багай Н. О., Чумак Ю. Я.

3.2. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши в межах заявлених вимог наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на них, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

3.3. Як свідчать матеріали справи та установили попередні судові інстанції, 29.10.2021 між КП "Дніпроводоканал" (замовник) та АО "Лекс Таліон" (виконавець) через електронну систему PROZORRO укладено договір № 381Т про надання послуг з адвокатської діяльності.

Відповідно до пункту 1.1 цього договору його укладено з метою оптимізації функціонування замовника за рахунок зосередження ним зусиль на ведення основної діяльності.

Предметом зазначеного договору є надання виконавцем послуг з адвокатської діяльності (Код ДК 021:2015 79110000-8 Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва) та зобов`язання замовника приймати послуги правової допомоги та сплачувати їх вартість відповідно до умов цього договору (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 1.3 договору за надання послуг за таким договором замовник сплачує виконавцю винагороду в розмірі, на умовах та у строки, встановлені в цьому договорі.

За змістом пункту 2.3 договору, окрім іншого, встановлено, що виконавець має право залучати до виконання доручень замовника за цим договором інших адвокатів (асоційовані партнери), з якими виконавець укладає окремі договори асоційованого партнерства. У договорах асоційованого партнерства виконавець самостійно визначає обсяг та види правової допомоги за цим договором, яка доручається асоційованим партнерам (делеговане доручення), вартість послуг асоційованих партнерів та порядок їх оплати виконавцем.

У пункті 4.2 договору визначено, що винагорода за послуги правової допомоги за кожний розрахунковий період (календарний місяці) сторонами визначається в акті здачі-приймання наданих послуг. Сума цього договору складає 960 000,00грн без ПДВ.

Відповідно до умов договору вартість однієї годи послуг з адвокатської діяльності становить 3000,00 грн.

3.4. Суди установили та про це свідчать матеріали справи, що позивач заявив до стягнення з відповідача 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції. На обґрунтування понесення таких витрат позивач подав копію договору про надання послуг з адвокатської діяльності від 29.10.2021 № 81Т; копію акта здачі-приймання наданих послуг за листопад 2021 року від 30.11.2021; копію акта здачі-приймання наданих послуг за грудень 2021 року від 29.12.2021; копію акта здачі-приймання наданих послуг за січень 2022 року від 31.01.2022; копію платіжного доручення від 13.12.2021 № 1736 суму 60 000,00 грн; копію платіжного доручення від 13.01.2021 № 21 суму 66 000,00 грн; копію платіжного доручення від 14.02.2022 № 136 на суму 54 000,00 грн.

3.5. За результатом розгляду питання щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу місцевий господарський суд визнав правомірним стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу лише у сумі 15 000,00 грн як доведених та обґрунтованих, постановивши додаткове рішення про їх стягнення та відмовивши у решті заяви.

3.6. У свою чергу, переглядаючи справу в порядку положень статті 269 Господарського процесуального кодексу України та скасовуючи додаткове рішення місцевого господарського суду і відмовляючи у задоволенні вказаної заяви позивача, суд апеляційної інстанції виходив із недоведеності позивачем факту надання йому адвокатських послуг з боку АО "Лекс Таліон".

Суд апеляційної інстанції установив, що відповідач у відзиві (запереченнях) проти клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу, яке отримане судом першої інстанції 01.04.2022, заперечив проти стягнення із нього витрат на професійну правничу допомогу, зазначаючи зокрема про непідтвердження позивачем документально обставин можливості здійснення адвокатської діяльності адвокатом Дєловим В. В. у складі АО "Лекс Таліон" та надання адвокатами, які входять до складу АО "Лекс Таліон" на користь КП "Дніпроводоканал" адвокатських послуг під час розгляду справи № 904/8459/21.

Водночас, як установив суд апеляційної інстанції, до ухвалення додаткового рішення у цій справі від 28.04.2022, позивач не надавав суду першої інстанції докази на підтвердження наявності правовідносин між АО "Лекс Таліон" та адвокатом Дєловим В. В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2022 було надано КП "Дніпроводоканал" можливість у строк до 14.10.2022, з посиланням на наявні в матеріалах справи докази, подати до суду апеляційної інстанції в порядку частини 5 статті 161 Господарського процесуального кодексу України власні пояснення щодо того, чим підтверджується наявність у адвоката Дєлова В. В. повноважень на здійснення від імені АО "Лекс Таліон" надання послуг з правничої допомоги у цій справі.

КП "Дніпроводоканал" надало суду апеляційної інстанції пояснення у справі, до яких долучило договір про надання правової допомоги на умовах асоційованого партнерства від 24.06.2021, укладений між АО "Лекс Таліон" та АБ "Дєлов та партнери". Проте, як установив суд апеляційної інстанції та свідчить зміст цих пояснень, позивач не навів обґрунтувань неможливості подання до суду першої інстанції вказаного договору з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Крім того, як зазначив апеляційний господарський суд, в порушення вимог частини 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач не надав доказів направлення відповідачеві копії договору про надання правової допомоги на умовах асоційованого партнерства. При цьому, як уже зазначалося та свідчать матеріали справи, на недоведеності наявності у адвоката Дєлова В. В. повноважень на здійснення від імені АО "Лекс Таліон" надання позивачеві послуг з правничої допомоги у цій справі відповідач, серед іншого, посилався у своїх запереченнях проти заяви про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оцінка яким судом першої інстанції надана не була.

Суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що за змістом статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви; якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частини 2, 4, 5 цієї статті).

У свою чергу, частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою унормовано межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Отже, усі докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані позивачем одночасно з позовною заявою, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем до суду та належним чином обґрунтована.

Відповідні висновки щодо розподілу тягаря доказування та добросовісності поведінки сторони/учасника при вчиненні процесуальної дії з надання доказів у господарському процесі, викладені, зокрема в постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 913/317/18, від 22.05.2019 у справі № 5011-15/10488-2012 та від 16.07.2020 у справі № 908/2828/19, від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19 та від 12.01.2021 у справі № 924/1103/19.

Разом із тим, надання судом апеляційної інстанції оцінки доказам, які були подані стороною у справі лише до суду апеляційної інстанції (додані до апеляційної скарги) без дослідження причин неподання цих доказів до суду першої інстанції є порушенням вимог статей 80 та 269 Господарського процесуального кодексу України.

Наведені положення Господарського процесуального кодексу України пов`язують вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів з одночасним виконанням критеріїв: "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи". При цьому тягар доведення зазначених обставин покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою) про долучення доказів (подібні висновки викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 01.07.2021 у справі № 46/603).

Допущення прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (близькі за змістом висновки Верховного Суду викладені, зокрема у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17 та від 16.07.2020 у справі № 908/2828/19).

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості як одні з основних засад судочинства.

Одним із елементів права на суд (окрім права на доступ) є принцип процесуальної рівноправності сторін, згідно з яким кожній стороні має бути надано розумну можливість подати обґрунтування своєї позиції за умов, які б не ставили цю сторону у становище істотно невигідне стосовно опонента. Цей принцип вимагає насамперед рівності сторін спору в їхніх процесуальних можливостях щодо подання доказів і пояснень у судовому провадженні (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands" від 27.10.1993 та "Ankerl v. Switzerland" від 23.10.1996).

Зважаючи на зазначені положення процесуального законодавства, а також сталу судову практику суду касаційної інстанції щодо застосування норм процесуального права (зокрема статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України стосовно установленого процесуальним законом порядку розподілу між сторонами обов`язків щодо доказування у межах здійснення судочинства у господарських судах, щодо меж прав суду та правил збирання доказів), враховуючи принципи змагальності та рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, принцип правової визначеності, а також беручи до уваги те, що позивач при поданні до суду апеляційної інстанції договору про надання правової допомоги на умовах асоційованого партнерства, не навів, як то передбачено процесуальним законом, обґрунтування наявності виняткового випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, та неможливості подання відповідного доказу до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від позивача, суд апеляційної інстанції, керуючись імперативними положеннями частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, цілком правомірно не взяв до уваги такий доказ, відхиливши стверджувані позивачем обставини.

Недотримання встановленого процесуальним законодавством порядку подання додаткових доказів в суді апеляційної інстанції з використанням стороною відповідного процесуального права виключає вчинення судом апеляційної інстанції будь-яких процесуальних дій з цього приводу.

Водночас суд апеляційної інстанції наголосив на відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження обставин вчинення представництва інтересів позивача в суді під час розгляду цієї справи безпосередньо фахівцями АО "Лекс Таліон", та зважаючи на наведене, констатував недоведеність факту надання позивачеві адвокатських послуг з боку АО "Лекс Таліон" (на умовах асоційованого партнерства та безпосередньо фахівцями АО "Лекс Таліон").

Беручи до уваги викладене, доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права не знайшли підтвердження та спростовуються наведеним; як свідчить зміст ухвали суду апеляційної інстанції від 19.09.2022, суд за власною ініціативою будь-яких доказів у позивача на стадії апеляційного перегляду не витребовував, а надав можливість позивачеві надати свої пояснення з відповідного питання.

4. Висновки Верховного Суду

4.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

4.2. Отже, враховуючи викладене, оскаржена у справі постанова підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2022 у справі № 904/8459/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак