Рішення

від 20.01.2023 по справі 173/1682/22

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 173/1682/22

п/с № 2/174/30/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2023 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді - Ілюшик І.А.,

за участю: секретаря - Шарапової О.О.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом відділу з гуманітарних питань Верхньодніпровської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - орган опіки і піклування при Верхньодніпровській міській раді в особі сектору служби з питань служби у справах дітей, опіки та піклування відділу з гуманітарних питань Верхньодніпровської міської ради, Комунальна установа «Центр надання соціальних послуг» Верхньодніпровської міської ради, «Пушкарівський ліцей Верхньодніпровської міської ради» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

З Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області до Вільногірського міського суду надійшла позовна заява відділу з гуманітарних питань Верхньодніпровської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , треті особи - орган опіки і піклування при Верхньодніпровській міській раді в особі сектору служби з питань служби у справах дітей, опіки та піклування відділу з гуманітарних питань Верхньодніпровської міської ради, Комунальна установа «Центр надання соціальних послуг» Верхньодніпровської міської ради, «Пушкарівський ліцей Верхньодніпровської міської ради» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 06.02.2008 року гр. ОСОБА_2 , народила ОСОБА_1 . Після народження доньки, із лікарні ОСОБА_2 повернулась до себе додому за місцем проживання. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було зареєстровано Виконкомом Пушкарівської сільської ради, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, батьком записаний ОСОБА_3 , відповідно до вимог ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, зі слів матері.

Адміністрація Пушкарівського ліцею Верхньодніпровської міської ради неодноразово повідомляла про сім`ю відповідача по справі, яка є не благополучною, проживає в не пристосованому для життя малолітньої дитини помешканні, а саме: бруд, неприємний запах, відсутність повноцінного харчування для дитини відповідного віку, відсутність будь-якої системи опалення, відсутність електрики, в житловому приміщенні холодно, дитина часто голодна, не має нормального одягу належного розміру (замалий) і дуже поношений, відсутнє взуття та шкільне приладдя, що унеможливлює приступити до самого елементарного із необхідних вимог навчального процесу, у зв`язку із введенням військового стану, ліцей проводить навчання дистанційно, але неповнолітня, не має ні телефону, ні планшета, ні комп`ютера, для виконання необхідного мінімуму шкільної програми та опрацювання навчального матеріалу. Влітку дитина харчувалась ягодами та фруктами які були у вільному доступі, на сьогодні існує критична ситуація, бо дитина постійно голодна, перебуває в будинку який не має системи опалення, будинок відключено від постачання газу та електрики тощо.

Сектор з питань служби у справах дітей, опіки та піклування Відділу з гуманітарних питань Верхньодніпровської міської ради, поставили на облік сім`ю ОСОБА_2 як таку, яка опинилась в складних життєвих обставинах, на підставі наказу Відділу із гуманітарних питань Верхньодніпровської міської ради за № 172-ОД від 18.08.2022 року «Про взяття на облік дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах». З метою забезпечення права кожної дитини, яка опинилася в складних життєвих обставинах, виховуватися у сприятливому та безпечному сімейному середовищі шляхом відновлення здатності батьків опікуватися дитиною та виховувати її.

Сім`я, яка опинилась в складних життєвих обставинах повинна віднайти можливість усунути такі складні життєві обставини, вирішити наявні проблеми, отримати професійний соціальний супровід, що загалом сприятиме підвищенню батьківського потенціалу. Відповідач не виконує свої батьківські обов`язки, належним чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться станом її здоров`я, ніяким чином не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, лікування, не забезпечує належним канцелярським приладдям для отримання повноцінної базової освіти, не забезпечує належний санітарно-гігієнічний догляд, не забезпечує одягом, тощо.

Тому позивач просить суд позбавити відповідача батьківських прав та стягнути з неї аліменти на утримання дитини.

На підставі розпорядження голови Верхньодніпроського районного суду Дніпропетровської області від 29.11.2022 року справу передано до Вільногірського міського суд Дніпропетровської області для розгляду, справа надійшла до суду 09.12.2022 року.

Ухвалою Вільногірського міського суд Дніпропетровської області від 16.12.2022 року відкрито загальне позовне провадження у справу за позовом відділу з гуманітарних питань Верхньодніпровської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 та призначено підготовче засідання.

Представник позивача в підготовче засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач в підготовче засідання не з`явилася, проте від неї надійшли заяви в якій вона просила розглядати справу за її відсутності, Позов визнала в повному обсязі.

Представники третіх осіб про день, час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Зважаючи на те, що всі учасники справи в підготовче засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази по справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст. 12 та ст. 13 ЦПК України, якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на вимогах закону, що регулює сімейні правовідносини та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , від 12.06.2008 року, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані ОСОБА_3 (батько) і ОСОБА_2 (мати) (а.с. 14).

Відповідно до характеристики від 18.11.2022 р., наданої Пушкарівським ліцеєм, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в даній школі, має хороший фізичний і розумовий розвиток. Проживав з бабусею яка займається її вихованням, мама не проявляє належного інтересу до навчання (а.с. 17).

02.11.2022 року на черговому засіданні Виконавчого комітету Верхньодніпровської міської ради, було розглянуто звернення Відділу з гуманітарних питань Верхньодніпровської міської ради про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 , відносно її дитини ОСОБА_1 , та затверджено висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, відносно її дитини (а.с. 18, 19).

Відповідно до Актів обстеження матеріально - побутових умов проживання, складених Сектором з питань служби у справах дітей, опіки та піклування відділу з гуманітарних питань Верхньодніпровської міської ради, було виявлено, що відповідач систематично нехтує виконанням своїх батьківських обов`язків, не займається дитиною, в будинку завжди брудно, не має світла та тепла. Відповідач ігнорує рекомендації спеціалістів Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Верхньодніпровської міської ради»», які здійснювали соціальний супровід, і що систематична бездіяльність матері до своєї дитини, може становити загрозу її життю та здоров`ю (а.с. 20-29).

Також судом встановлено, що відповідач неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності, а саме: 26.10.2022 року за ст. 184 ч. 1 КУпАП та 17.08.2022 за ст. 173 КУпАП (а.с. 44-46). Відповідач притягувалась до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК України (а.с. 30, 31). Заочним рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26.01.2018 року з відповідача стягнута заборгованість за кредитним договором в сумі 59019, 44 грн. (а.с. 32-34).

За місцем проживання ОСОБА_2 , відповідно до характеристики в.о. старости села Пушкарівка по Пушкарівському старостинському окрузі, Верхньодніпровської міської територіальної громади, Краснощок Л.К. , характеризується посередньо, не має елементарних навиків сімейного життя і ведення домашнього господарства, ніде не працює, не має постійних доходів. Має дочку ОСОБА_6 , 2008 р.н. щодо якої не виявляє батьківського піклування, не дбає про стан її здоров'я, харчування, не створює належні умов для проживання дитини, що негативно впливає на її фізичний, моральний і розумовий стан розвитку та існує реальна загроза її життю і здоров'ю (а.с. 38).

За місцем останньої роботи, відповідно до характеристики в період з 17.05.2022 року по 30.06.2022 року ОСОБА_2 зауважень за період роботи не мала, але мала пропуски роботи без поважних причин (а.с. 39).

Відповідно до довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб від 19.08.2022 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_2 її мати ОСОБА_7 та її дитина ОСОБА_1 (а.с. 37).

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 141, ч.ч. 2,3 ст. 150 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, при цьому батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до положень Сімейного кодексу України до батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків передбачено застосування правових санкцій, які можуть вважатися юридичною відповідальністю, і, зокрема, це позбавлення батьківських прав.

Статтею 164 СК України визначено виключний перелік підстав, за наявності яких, а також винної поведінки, - мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав.

До таких підстав закон відносить наступні: якщо мати, батько не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину проти дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини має місце, коли вони свідомо не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, хоча мають реальну можливість для цього.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що була підписана Україною 21 лютого 1990 року, ратифікована постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини, при цьому відповідно до ч. 2 ст. 9 Конвенції під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.

Як на правову підставу для позбавлення відповідача батьківських прав відносно дитини, позивач посилається на ухилення відповідачем від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України „Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до роз`яснень, викладених в п.п. 15, 16 постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляду справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року №3 позбавлення батьківських прав, тобто наданих батькам до досягнення дитиною повноліття прав на її виховання, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, на згоду передати дитину на усиновлення та інших прав, які ґрунтуються на факті спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного і об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці (Рішення від 07.12.2006 року у справі «Хант проти України»).

Згідно висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , зазначено, що вона свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, ухиляється від виконання обов`язків по догляду та вихованню неповнолітньої дитини.

Виходячи з вищезазначеного, в інтересах малолітньої, виконавчий комітет Верхньодніпровської міської ради вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно малолітнього доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказаний висновок на думку суду відповідає встановленим в процесі розгляду справи обставинам, які підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами.

Отже, приймаючи до уваги інтереси дитини - ОСОБА_1 , які є пріоритетом при розгляді даного спору, враховуючи також наявність обставин, з якими закон, що регулює сімейні відносини, пов`язує позбавлення батьківських прав, визнання позову відповідачем, на підставі чого суд вважає, що позовні вимоги позивача про позбавлення батьківських прав є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з позбавленням відповідача батьківських прав відносно малолітньої дитини - ОСОБА_1 . Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

При цьому, судом відзначається, що відповідно ч. 1 ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Слід зазначити, що позов визнано відповідачем в повному обсязі і суд вважає, що це не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Щодо стягнення аліментів суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 XII 78912 та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки, або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно частин 8, 9 ст. 7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно із ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.

За змістом ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього кодексу), або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачується щомісячно.

Згідно вимог ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд приймає до уваги обставини, що мають значення, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ст.ст. 183,184 Сімейного кодексу України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, а якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення - у твердій грошовій сумі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 підлягають до стягнення аліменти на утримання дитини у розмірі 1/3 частки від усіх видів її доходів. При цьому суд враховує стан здоров'я дитини та платника аліментів, які є задовільними, відсутність у ОСОБА_2 інших дітей, а тому стягнення аліментів саме у такому розмірі на утримання дитини відповідає обставинам справи, принципам розумності та справедливості. Розмір аліментів має становити не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь особи, або державного закладу де будуть перебувати дитина

На підставі ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти з відповідача підлягають стягненню з моменту пред'явлення позову до суду, тобто з 28.11.2022 року до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до вимог ч. п. 1 ч. 2 ст. 141, ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір в сумі 992,40 грн. (496,20 грн.+496,20 грн.), тобто по 50 % відсотків судового збору, який підлягав сплаті при зверненні з позовом до суду за кожну позовну вимогу. Судовий збір в сумі 992,40 грн. віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 150, 164, 165, 166, 171, 243, 244 Сімейного кодексу України, ст.ст.11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», Конвенції з прав дитини, ст.ст.4, 5, 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов відділу з гуманітарних питань Верхньодніпровської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - орган опіки і піклування при Верхньодніпровській міській раді в особі сектору служби з питань служби у справах дітей, опіки та піклування відділу з гуманітарних питань Верхньодніпровської міської ради, Комунальна установа «Центр надання соціальних послуг» Верхньодніпровської міської ради, «Пушкарівський ліцей Верхньодніпровської міської ради» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт: Серія: НОМЕР_2 , РНОКПП: № НОМЕР_3 , відносно її неповнолітньої дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути аліменти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт: Серія: НОМЕР_2 , РНОКПП: № НОМЕР_3 , відносно її неповнолітньої дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь особи, або державного закладу де будуть перебувати дитина.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь на користь держави судовий збір, судовий збір в розмірі 992,40 грн.

Допустити негайне виконання рішень в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 6 ст. 164 Сімейного кодексу України рішення суду про позбавлення батьківських прав, після набрання ним законної сили, надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану, за місцем реєстрації народження дитини.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної

скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.А. Ілюшик