Ухвала

від 23.01.2023 по справі 753/1028/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1028/23

провадження № 1-кс/753/307/23

У Х В А Л А

про арешт майна

"23" січня 2023 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 12023100020000229 від 14.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2023 року прокурор Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на нерухоме майно, що знаходиться по АДРЕСА_1 , загальною площею 418 кв.м, що належить на праві власності ПП «ЖИТЛОБУДІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 35618080).

В обґрунтування вказаного клопотання, прокурор посилається на те, що Дарницьким УП ГУ НП у місті Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12023100020000229 від 14.01.2023, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено факт підробки офіційного документу на право власності на заклад громадського харчування «Парус».

Так, встановлено, що невстановлені особи за попередньою змовою групою осіб з корисливою метою шляхом підроблення офіційного документа, саме рішення Гребінківського районного суду Полтавської області №2-803/10 від 23.11.2010 незаконно зареєстрували право власності на об`єкт нерухомого майна - заклад громадського харчування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі неіснуючого рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 23.11.2010 у справі №2-803/10, зареєстровано право власності на нежитлове приміщення, спортивно-оздоровчого комплексу з закладами громадського харчування, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого зазначено ПП «Прогрес-інфо-в» (код ЄДРПОУ 35426323).

Водночас, відповідно до листа Гребінківського районного суду Полтавської області №ЕП-167/22-вих від 14.11.2022, встановлено, що судове рішення №2-803/10 від 23.11.2010 у архіві суду відсутнє, так як згідно даних архіву суду за 2010 рік, останнім номером у суді обліковується цивільна справа №2-796/10.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 23.11.2010 у справі №2-803/10 не міститься.

Таким чином, невстановлені слідством особи, на підставі завідомо підробленої ухвали суду зареєстрували право власності на нежитлове приміщення, спортивно-оздоровчого комплексу з закладами громадського харчування що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Садова, 1-Д, після чого здійснили реалізацію вказаного приміщення.

Наразі, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, нежитлове приміщення, спортивно-оздоровчого комплексу з закладами громадського харчування що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 418 кв.м., на праві приватної власності належить ПП «ЖИТЛОБУДІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 35618080).

Вказане свідчить, що заклад громадського харчування право на який набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення відчужено та змінено власника.

16.01.2023 постановою прокурора нежитлове приміщення, спортивно-оздоровчого комплексу з закладами громадського харчування за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею: 418 м.кв. (ОНМ 3540680000), визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12023100020000229 від 14.01.2023.

Враховуючи зазначене, прокурор просить накласти арешт на дані об`єкти нерухомого майна власником яких є ПП «ЖИТЛОБУДІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 35618080) із забороною їх використання та розпорядження, з метою збереження речового доказу, оскільки не вжиття відповідного заходу може призвести до незворотних наслідків його перетворення або відчуження.

Прокурор в судовому засіданні підтримала вказане клопотання, пояснивши, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту зазначеного майна може призвести до наслідків у вигляді їх перепродажу, що перешкодить кримінальному провадженню.

Враховуючи те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, не було тимчасово вилучено, а розгляд справи без повідомлення власника є необхідним з метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність здійснення розгляду вищевказаного клопотання прокурора без повідомлення власників майна.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Враховуючи наявність достатність підстав вважати, що мало місце вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, нерухоме майно, на яке прокурор просить накласти арешт, відповідає критеріям речових доказів, визначеним в ст. 98 КПК України, зважаючи на правову підставу для арешту майна, яке має значення для досудового розслідування, і з огляду на завдання кримінального провадження слідчий суддя вважає, що у даному випадку втручання у володіння майном, виходячи з визначених КПК України засад кримінального провадження, є виправданим та пропорційним.

Разом з тим, слідчий суддя враховує вимоги ч. 4 ст. 173 КПК України, якою передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Частиною 11 статті 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Під правом користування у суб`єктивному значенні як одного з елементів, що входять до змісту права власності, розуміється забезпечена законом можливість власника вилучати з речі її корисні властивості відповідно до її призначення, одержувати плоди і доходи, з метою задоволення різноманітних потреб.

Оцінивши доводи прокурора, врахувавши наслідки арешту майна, розумність та співмірність обмеження прав власника майна завданням кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про накладання арешту підлягає частковому задоволенню шляхом заборони здійснювати будь які реєстраційні дії, відчужувати об`єкти нерухомого майна по по АДРЕСА_1 , загальною площею 418 кв.м, будь-яким особам, товариствам, установам, організаціям, підприємствам та фізичним особам або вчиняти будь які інші правочини, без позбавлення права користування ними.

При цьому, слідчий суддя роз`яснює, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 КПК України інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 170-171, 174 КПК України , слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 12023100020000229 від 14.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, задовольнити частково.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, спортивно-оздоровчого комплексу з закладами громадського харчування за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею: 418 м.кв. (ОНМ 3540680000), яке на праві приватної власності належить ПП «ЖИТЛОБУДІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 35618080), шляхом заборони здійснювати будь які реєстраційні дії, відчужувати дані об`єкти нерухомого майна будь-яким особам, товариствам, установам, організаціям, підприємствам та фізичним особам або вчиняти будь які інші правочини.

У задоволенні інших вимог клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1