Рішення

від 22.11.2022 по справі 757/43197/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43197/21-ц

Категорія 38

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Сестро-Животовській А.В.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Ідея Банк» (далі - позивач, АТ «Ідея Банк») звернулося до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 89 987,22 грн., та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 18.06.2018 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк», правонаступником якого є АТ «Ідея Банк» (далі - Банк), та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) укладено кредитний договір № Z75.00610.004031625, відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику кредит на поточні потреби у розмірі 42 000,00 грн., зі сплатою 9,99% річних, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а Позичальник зобов`язується одержати кредит та повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно умов договору (далі - Договір). Позивач свої зобов`язання за Договором виконав, надавши ОСОБА_1 кредит. Проте відповідач з 29.12.2019 року не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками відповідно до умов Договору, тобто не виконала зобов`язання за договором, у зв`язку з чим станом на 31.05.2021 року у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 89 987,22 грн., яка складається з: 12 963,39 грн. - основний борг; 24 338,44 грн. - прострочений борг; 9 000,30 грн. - прострочені проценти; 132,46 грн. - строкові проценти; 1 251,60 грн. - нарахована плата за обслуговування кредиту; 32 296,40 грн. - прострочена плата за обслуговування кредиту; 6 004,63 грн. - пеня за несвоєчасне погашення платежів, нарахована до 29.02.2020 року включно.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2021 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом було зроблено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання відповідача щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.08.2021 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та судове засіданні для розгляду справи по суті призначено на 17.01.2022 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.01.2022 року, у зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи та відсутністю відомостей про вручення їм повідомлення про дату, час та місце судового засідання, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 21.04.2022 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.04.2022 року, у зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення повідомлення про дату, час та місце судового засідання, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 22.11.2022 року.

В судове засідання 22.11.2022 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв`язку, електронною поштою. Позивач у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності представника.

Відповідач про розгляд справи повідомлена належним чином, про що свідчить направлення останній копій позовної заяви з додатками та ухвали суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на зазначену в позовній заяві адресу, проте, конверт повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання».

Як визначено у ч. ч. 1, 2, 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Отже, оскільки копія ухвали суду була направлена відповідачу на зазначену в позовній заяві адресу місця реєстрації останньої, проте, конверт повернувся із відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання», а відповідач про зміну адреси суд не повідомляла, то суд вважає, що ухвала суду відповідачу вручена.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Як визначено у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив відповідач не подала, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, про що зазначено у позовній заяві.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що 18.06.2018 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк», правонаступником якого є АТ «Ідея Банк» (далі - Банк), та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) укладено кредитний договір № Z75.00610.004031625 (далі - Договір), відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику кредит на поточні потреби у розмірі 42 000,00 грн., включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а Позичальник зобов`язується одержати кредит та повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно умов договору (а. с. 5 - 8).

Як визначено у п. 1.2. Договору, Банк надає кредит у день підписання даного Договору строком на 48 місяців. Датою видачі кредиту є дата списання коштів з позичкового рахунку для зарахування на банківський поточний рахунок Позичальника.

Відповідно до п. 1.3. Договору, за користування кредитом Позичальник сплачує річну змінювану проценту ставку у розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 0,49% (Маржу Банку)

Згідно п. 1.4. Договору, станом на день укладання Договору змінна частина ставки, визначена за Рішенням Правління Банку, становить 9,5%, що разом з Маржею Банку складає змінювану процентну ставку у розмірі 9,99%.

Відповідно до п. 1.13. Договору, Банк відкриває Позичальнику банківський поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні в рамках пакету послуг «Card Blanche Blue Start ID INS», що обслуговується на умовах Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Як визначено у п. п. 3.3.1., 3.3.3. Договору, за невиконання чи неналежне виконання Позичальником свої зобов`язань за Договором, Банк має право нарахувати пеню за кожен день прострочення на прострочену суму (кредиту, процентів, плати за обслуговування кредитної заборгованості) у розмірі 0,15% - у період прострочення оплати від 1 до 60 календарних днів та 0,65% - у період прострочення оплати з 61 календарного дня та по день повного погашення заборгованості за Договором, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочення. Сукупна суму неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань Позичальником на підставі Договору, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Позичальник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу Банку зобов`язаний оплатити суму заборгованості, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

У статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено у ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту, суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

АТ «Ідея Банк» виконало умови кредитного договору № Z75.00610.004031625 від 18.06.2018 року та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 42 000,00 грн., що підтверджується копією меморіального ордеру № 3133177 від 18.06.2018 року та випискою з рахунку № НОМЕР_1 за період часу з 18.06.2018 року до 29.12.2019 року (а. с. 18 - 20).

Проте, ОСОБА_1 зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, у нього утворилася заборгованість.

13.04.2021 року на адресу ОСОБА_1 банком було направлено вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором № Z75.00610.004031625 від 18.06.2018 року, яка залишена відповідачем без реагування (а. с. 22 - 24).

Станом на 31.05.2021 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 89 987,22 грн. та складається з: 12 963,39 грн. - основний борг; 24 338,44 грн. - прострочений борг; 9 000,30 грн. - прострочені проценти; 132,46 грн. - строкові проценти; 1 251,60 грн. - нарахована плата за обслуговування кредиту; 32 296,40 грн. - прострочена плата за обслуговування кредиту; 6 004,63 грн. - пеня за несвоєчасне погашення платежів, нарахована до 29.02.2020 року включно, що підтверджується розрахунком заборгованості, складеним АТ «Ідея Банк» (а. с. 21).

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28.10.1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, § 61).

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У частині 1 ст. 81 ЦПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано суду належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження сплати заборгованості за кредитним договором.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд з ним погоджується. Будь-яких заперечень чи контррозрахунку відповідач не надала.

За таких обставин, позовні вимоги АТ «Ідея Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 12 963,39 грн. - основний борг; 24 338,44 грн. - прострочений борг; 9 000,30 грн. - прострочені проценти; 132,46 грн. - строкові проценти; 1 251,60 грн. - нарахована плата за обслуговування кредиту; 32 296,40 грн. - прострочена плата за обслуговування кредиту, 6 004,63 грн. - пеня, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подачу позову до Печерського районного суду м. Києва сплачено судовий збір у розмірі 2 270,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 5262332 від 15.06.2021 року.

Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2 270,00 грн. у відшкодування судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 612, 625, 626, 627, 629, 634, 1049, 1054, 1055 Цивільного кодексу України; ст.ст. 12, 13, 77, 78, 81, 133-142, 263-265, 267, 273, 274-279, 280, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 89 987 (вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят сім) грн. 22 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. у відшкодування судового збору.

Позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», 79008, м. Львів, вул. Валова, буд. 11, код ЄДРПОУ 19390819.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 02.12.2022 року.

Суддя І.В. Григоренко