Рішення

від 29.08.2006 по справі 7/2318

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/2318

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "29" серпня 2006 р.                                                     Справа № 7/2318

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Кудряшової Ю.В.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Матійчик О. В. - юридичний  консультант, дов. № 16/7-01 від 03.01.06

від відповідача не з'явився

Розглянувши справу за позовом Державного підприємства "Житомирторф" (м.Житомир)  

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лиственське" (с. Листвин Овруцький район)

про стягнення 4422 грн. 38 коп.

Подано позов про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 4422 грн. 38коп., з яких 3032 грн. 00 коп. основний борг, 1066 грн. 49 коп. інфляційні нарахування, 323 грн. 89 коп. 3% річних та судових витрат.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, свого представника в засідання суду не направив, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Суд вважає вказану обставину такою, що не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд,

                                                           Встановив:

На підставі усної домовленості, досягнутою між сторонами - Озерянським торфозаводом - філією  Державного підприємства "Житомирторф"  (далі - позивач) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Листвинське" (далі  - відповідач), позивачем передано відповідачу товар, а саме: труби Д273 на суму 6160грн. 00 коп. (з врахуванням ПДВ), рейки Р-18 б/у на суму 1440 грн. 00 коп. (з врахуванням ПДВ), а всього на загальну суму 7600 грн. 00 коп.,  що підтверджується  накладними № 0361 від 05.07.03 та № 0362 від 05.07.03  (а.с.9),  довіреність серії ЯЖЛ № 453463 від 05.07.03.   

Згідно з ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України (далі  - ЦК України) правочин, для якого законом не  встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка  сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 2 ст.11, ч. 2 ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення зобов'язань є правочини.

Оскільки сторони при здійсненні господарської діяльності довели свою волю до настання правових наслідків при здійсненні поставки, то між ними виникли відповідні зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст.  615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання,  якщо це встановлено договором або законом.  

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона  (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідачем проведено оллату за переданий  товар частково на суму 4568 грн. Таким чином, в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати за поставлений товар на день подання позову заборгованість становить у сумі 3032 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

15.05.06 позивачем на адресу відповідача направлявся лист  - вимога № 1617/101 від 15.05.06 з вимогою в добровільному порядку погасити заборгованість у сумі 3032грн. 00 коп., про що свідчить  фіскальний чек № 8391 від 15.05.06, опис вкладення у  цінний лист (а.с.11,11а).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України, позивачем  нараховано відповідачу до сплати інфляційні  нарахування на весь час прострочення за період з вересня 2003р. по  травень 2006р. у сумі 1066 грн. 49 коп., а також 3% річних від простроченої суми за період з вересня 2003р. по травень 2006р. у розмірі 323  грн. 89 коп., про що свідчить розрахунок позивача (а.с.7).

Розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних обгрунтований. Оскільки індекс інфляції та проценти річних є самостійними способами захисту цивільних прав кредиторів у грошових зобов'язаннях, вказані вимиоги підлягаю задоволенню.   

Відповідач письмового вдзиву на позовну заяву не надав, позов за предметом та підставами пред'явлення не оспорив. Як вбачається, з акту звіряння взаємних розрахунків від 01.05.06 (а.с. 24),  відповідач не заперечує проти заборгованості у сумі 3032 грн. 00 коп.   

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов обгрунтований, підтверджується належними доказами, що є в матеріалах справи, підлягає задоволенню у сумі 4422 грн. 38коп., з яких 3032 грн. 00 коп. основний борг, 1066 грн. 49 коп. інфляційні нарахування, 323 грн. 89 коп. 3% річних.

Судові витрати по сплаті державного мита та на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладається на відповідача.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 625 ЦК України та керуючись ст. 22, 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд,   

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнутиз Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Листвинське",  Житомирська область, Овруцький район, с. Листвин, ідентифікаційний код 03744089

на користь Державного підприємства "Житомирторф", 10014, м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 25,   ідентифікаційний код 02968154

- 3032 грн. 00 коп. основного боргу;

- 1066 грн. 49 коп. інфляційних нарахувань;

- 323 грн. 89 коп. 3% річних;

- 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита;

- 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                       Кудряшова Ю.В.  

        Дата підписання

                                                                              05 вересня 2006р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 -3 сторонам