Рішення
від 20.01.2023 по справі 200/5053/22
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2023 року Справа№200/5053/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

29 листопада 2022 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ в Донецькій області), надісланий на через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 29 листопада 2022 року, в якому позивач просив:

1. визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

2. скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії;

3. зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 26 жовтня 2022 року з врахуванням висновків суду, наданих у мотивувальній частині рішення суду, щодо права виходу на пенсію ОСОБА_1 з 26 жовтня 2022 року.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

30 листопада 2022 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував у відповідачів докази.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС).

Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).

10 січня 2023 року суд постановив ухвалу, якою залучив до участі у справі другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі відповідач 2, ГУ ПФУ в Кіровоградській області); встановив відповідачу 2 строк для подання відзивну на позовну заяву; після залучення другого відповідача розгляд справи розпочато спочатку.

Як на час відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час час розгляду цієї справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».

Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 26 жовтня 2022 року він звернувся до органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058).

02 листопада 2022 року через вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України позивач дізнався, що за результатами розгляду його заяви прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії.

Позивач стверджував, що, незважаючи на неодноразові звернення, рішення про відмову в призначенні пенсії він не отримував.

Позивач доводив, що на день звернення за призначенням пенсії досяг 50 річного віку та набув необхідний страховий і пільговий стаж, що дає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

За розрахунком позивача, його стаж за Списком № 1 складає 12 років 06 місяців 15 днів, в тому числі періоди роботи з 01 листопада 1990 року по 18 грудня 1990 року, з 23 лютого 1993 року по 25 липня 1994 року, з 01 вересня 1994 року по 10 червня 1996 року, з 30 вересня 1996 року по 15 жовтня 2000 року, з 30 жовтня 2012 року по 20 грудня 2013 року, з 07 жовтня 2020 року по 21 жовтня 2022 року, а також період строкової військової служби з 23 грудня 1990 року по 14 грудня 1992 року.

Позивач наголошував, що його зайнятість повний робочий день в підземних умовах підтверджена записами в трудовій книжці, а також відомостями Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про спеціальний стаж за кодом підстави обліку «ЗПЗ013А1».

На цих підставах позивач стверджував, що набув право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, а тому дії пенсійного органу, які полягали у відмові в її призначенні підлягають визнанню протиправними.

Позивач доводив, що належним способом захисту його порушеного права є зобов`язання пенсійного органу призначити пенсію за віком на пільгових умовах з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 26 жовтня 2022 року.

Застосування такого способу захисту не буде втручанням в дискреційні повноваження пенсійного органу, оскільки, у разі настання визначених законом умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку, що відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 25 березня 2018 року у справі № 826/6102/16.

Просив задовольнити позов.

Відповідач 1 ГУ ПФУ в Донецькій області позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.

Відповідач 1 доводив, що рішення про відмову в призначенні пенсії є правомірним, під час його прийняття пенсійний орган діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законодавством.

ГУ ПФУ в Донецькій області зазначило, що 26 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про призначення пенсії.

На підставі п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), розгляд заяви позивача здійснював визначений за принципом екстериторіальності структурний підрозділ ГУ ПФУ в Кіровоградській області.

01 листопада 2022 року ГУ ПФУ в Кіровоградській області прийняло рішення № 057250004748 «Про відмову в призначенні пенсії».

Відповідач 1 доводив, що не є належним відповідачем у справі, оскільки ГУ ПФУ в Донецькій області не розглядало заяву ОСОБА_1 та не приймало рішення про відмову в призначенні пенсії.

Разом з цим відповідач 1 вважав правомірним рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 01 листопада 2022 року № 057250004748 «Про відмову в призначенні пенсії», обґрунтовуючи це нормами п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, п. 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі Порядок № 383), п. п. 3, 17-1, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637).

Відповідач 1 зазначав, що за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 та наданих ним документів ГУ ПФУ в Кіровоградській області не зарахувало до страхового стажу періоди роботи згідно з записами в трудовій книжці, які зроблені з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а саме: з 23 серпня 1990 року по 18 грудня 1990 року некоректна дата наказу про звільнення з роботи; з 30 вересня 1996 року по 15 жовтня 2000 року печатка, якою засвідчений запис про звільнення з роботи, не відповідає підприємству, на якому працював заявник (періоди з 01 січня 1999 року по 31 березня 1999 року та з 01 травня 1999 року по 15 жовтня 2000 року зараховані згідно з даними Індивідуальних відомостей про застраховану особу). Уточнюючі довідки не надані.

Також до страхового стажу не зараховані періоди роботи з 01 січня 2014 року по 31 травня 2014 року, з 01 листопада 2014 року по 30 листопада 2014 року, з 01 січня 2015 року по 31 липня 2016 року, оскільки в Індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні дані про сплату страхових внесків.

За розрахунком пенсійного органу страховий стаж заявника становить 26 років 07 місяців 19 днів.

Пільговий стаж з Списком № 1 визначений за даними, що містяться в Індивідуальних відомостях про застраховану особу, згідно з довідкою публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» від 21 жовтня 2022 року № 708 та з врахуванням наказу від 16 квітня 2017 року № 58/1 про атестацію робочих місць, становить 02 роки 09 місяців 06 днів.

Як наслідок, 01 листопада 2022 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 ГУ ПФУ в Кіровоградській області прийняло рішення № 057250004748, яким відмовило в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Відповідач 1 зазначав, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тягне за собою втручання в дискреційні повноваження пенсійного органу, а тому не може бути застосований, що відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 21 травня 2013 року у справі № 21-87а13.

Просив відмовити в позові.

Відповідач 2 ГУ ПФУ в Кіровоградській області позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.

Відповідач 2 доводив, що рішення про відмову в призначенні пенсії є правомірним, під час його прийняття пенсійний орган діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законодавством.

Зазначав, що 26 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України з питання призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах в порядку, визначеному Законом № 1058.

На підставі п. 4.2 Порядку № 22-1 розгляд документів, наданих позивачем для призначення пенсії, здійснив структурний підрозділ ГУ ПФУ в Кіровоградській області, визначений за принципом екстериторіальності.

01 листопада 2022 року за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 26 жовтня 2022 року та доданих до заяви документів ГУ ПФУ в Кіровоградській області прийняло рішення № 057250004748 «Про відмову в призначенні пенсії».

В обґрунтування правомірності вказаного рішення відповідач 2 навів ті самі аргументи, що і відповідач 1.

Просив відмовити в позові.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

З 20 липня 2005 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.

У зв`язку з тимчасовою окупацією його населеного пункту позивач був вимушений переміститися на підконтрольну органам державної влади України територію та набув статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджено відповідною довідкою від 02 серпня 2018 року № 0000590523.

Фактичне місце проживання/перебування позивача після переміщення: АДРЕСА_2 .

Відповідач 1 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) внесений відповідний запис.

26 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

Разом з заявою від 26 жовтня 2022 року позивач надав заяву довільного зразка, датовану 21 жовтня 2022 року, в якій просив призначити йому пенсію за Списком № 1 без довідок про пільговий стаж за періоди роботи з 01 листопада 1990 року по 18 грудня 1990 року та з 23 лютого 1993 року по 25 липня 1994 року у виробничому об`єднанні «Шахтоуправління «Тернопільське», з 01 вересня 1994 року по 10 червня 1996 року на шахті «Шахтарська Глибока», з 30 вересня 1996 року по 15 жовтня 2000 року на шахті «Кіровська», з 30 жовтня 2012 року на 20 грудня 2013 року на шахті «Абакумова», оскільки ці підприємства знаходяться на тимчасово окупованій території України. Просив зарахувати ці періоди до спеціального (пільгового) стажу на підставі записів в трудовій книжці та даних персоніфікованого обліку.

Відповідач 2 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (ідентифікаційний код: 20632802) зареєстроване як юридична особа, про що до ЄДР внесений відповідний запис.

На підставі п. 4.2 Порядку № 22-1 за принципом екстериторіальності розгляд заяви ОСОБА_1 здійснив структурний підрозділ ГУ ПФУ в Кіровоградській області.

Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії, пенсійний орган виходив з такого.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 пенсія за віком на пільгових умовах призначається, зокрема, чоловікам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу, зокрема, в період з 01 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року не менше 24 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків та страхового стажу, встановленого абз абз. 1 і 15-23 п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абз. 1 ст. 26 цього Закону, зменшується на один рік.

П. 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку № 637.

Відповідно до п. 17-1 Постанови № 637, у разі коли в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях або їх правонаступниках, розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, стаж роботи, який дає право на пенсію, зараховується у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики.

П. 3 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1 визначено, що підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, що діють при головних управліннях.

Вік заявника 50 років.

За результатами розгляду документів до страхового стажу не зараховані періоди трудової діяльності згідно з трудовою книжкою, оскільки записи зроблені з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а саме:

з 23 серпня 1990 року по 18 грудня 1990 року некоректна дата наказу про звільнення з роботи;

з 30 вересня 1996 року по 15 жовтня 2000 року печатка, якою завірений запис про звільнення з роботи, не відповідає підприємству, на якому працював заявник.

Страховий стаж особи становить 26 років 07 місяців 19 днів.

Стаж роботи з шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 1 визначено за даними, що містяться в Індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, та згідно з довідкою від 21 жовтня 2022 року № 708, виданою публічним акціонерним товариством «Шахтоуправління «Покровське», з врахуванням наказу про проведену атестацію робочих місць від 16 квітня 2017 року № 58/1, і становить 02 роки 09 місяців 06 днів.

Працює.

Право на призначення пенсії з шкідливими та важкими умовами праці згідно з Законом № 1058 заявник не має. Разом з тим, рішення про відмову в призначенні пенсії може бути переглянуто після надання додатково підтверджуючих документів, в тому числі рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.

На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.

Позивачу роз`яснено право на оскарження цього рішення в адміністративному або судовому порядку.

З приводу періодів роботи (навчання, військової служби) позивача та їх зарахування до страхового та спеціального (пільгового) стажу, суд встановив такі обставини.

Записи в трудовій книжці серії НОМЕР_3 свідчать про таке:

Запис 1 з 01 вересня 1989 року по 28 червня 1990 року позивач навчався в спеціалізованому професійно-технічному училищі № 72 м. Кіровське.

Відповідно до диплому серії НОМЕР_4 , виданого 28 червня 1990 року за реєстраційним № 3687, 01 вересня 1989 року ОСОБА_1 вступив до професійно-технічного училища № 72 м. Кіровське Донецької області і 28 червня 1990 року закінчив цей навчальний заклад за професією «електрослюсар підземний».

Рішенням кваліфікаційної комісії від 28 червня 1990 року ОСОБА_1 присвоєна кваліфікація «електрослюсар підземний 5 розряду».

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), пенсійний орган зарахував ОСОБА_1 період з 01 вересня 1989 року по 28 червня 1990 року 00 років 09 місяців 28 днів до страхового стажу.

Запис 2 23 серпня 1990 року на підставі наказу від 23 серпня 1990 року № 571/к позивач був прийнятий на роботу до шахтоуправління «Тернопільське» виробничого об`єднання «Жовтеньвугілля» електрослюсарем поверхні 4 розряду на дільницю ЕМО.

Запис 3 01 листопада 1990 року на підставі наказу від 14 листопада 1990 року № 750/к переведений електрослюсарем підземним 3 розряду дільниці ЕМО з повним робочим днем під землею.

Запис 4 18 грудня 1990 року на підставі наказу від «20.19.1990» № 822/к звільнений у зв`язку з призовом на строкову військову службу за п. 3 ст. 36 Кодексу законів про працю УРСР.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), період з 23 серпня 1990 року по 31 жовтня 1990 року не зарахований до страхового стажу; період з 01 листопада 1990 року по 18 грудня 1990 року не зарахований ні до страхового, ні до пільгового стажу.

Записи 5-6 з 23 грудня 1990 року по 14 грудня 1992 року позивач проходив строкову військову службу; запис внесений на підставі військового квитка серії НОМЕР_5 .

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), періоди з 23 грудня 1990 року по 31 грудня 1991 року 01 рік 00 місяців 09 днів та з 01 січня 1992 року по 14 грудня 1992 року 00 років 11 місяців 14 днів зараховані до страхового стажу, до пільгового стажу ці періоди не зараховані.

Запис 7 23 лютого 1993 року на підставі наказу від 25 лютого 1993 року № 172/к позивач був прийнятий на роботу до шахтоуправління «Тернопільське» виробничого об`єднання «Жовтеньвугілля» електрослюсарем підземним 5 розряду на дільницю ЕМО.

Запис 8 25 липня 1994 року на підставі наказу від 26 липня 1994 року № 389/к звільнений за власним бажанням відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), період з 23 лютого 1993 року по 25 липня 1994 року 01 рік 05 місяців 03 дні зарахований до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований.

Запис 9 01 вересня 1994 року на підставі наказу від 05 вересня 1994 року № 368/к позивач був прийнятий на роботу на шахту «Шахтарська Глибока» електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті на дільницю УПР-7.

Запис 10 10 червня 1996 року на підставі наказу від 17 червня 1996 року № 235к звільнений за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), період з 01 вересня 1994 року по 10 червня 1996 року 01 рік 09 місяців 10 днів зарахований до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований.

Запис 11 30 вересня 1996 року на підставі наказу від 02 жовтня 1996 року № 698к позивач був прийнятий на роботу на шахту «Кіровська» виробничого об`єднання «Жовтеньвугілля» підземним електрослюсарем 4 розряду.

Запис 12 15 жовтня 2000 року на підставі наказу від 16 жовтня 2000 року № 1128к звільнений за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) містять інформацію про суму заробітку для нарахування пенсії, кількість днів трудових відносин та позначки про сплату страхових внесків, починаючи з січня 1999 року, в тому числі за 12 місяців 1999 року і 09 місяців 15 днів 2000 року.

Індивідуальні відомості про застраховану особу містять інформацію про спеціальний стаж ОСОБА_1 за період роботи в державному відкритому акціонерному товаристві «Шахтоуправління «Кіровське» дочірньому підприємстві державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля» (ідентифікаційний код 05496193) 12 місяців в 1999 році, 09 місяців 15 днів в 2000 році за кодом підстави обліку спеціального стажу «ЗП3013А1».

Згідно з Довідником кодів підстав обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства код підстави «ЗПЗ013А1» з 05 листопада 1991 року проставляється працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), період з 30 вересня 1996 року по 31 грудня 1998 року не зарахований ні до страхового, ні до пільгового стажу; період з 01 січня 1999 року по 31 березня 1999 року 00 років 03 місяці 00 днів зарахований до страхового стажу, до пільгового стажу цей період не зарахований; період з 01 квітня 1999 року по 30 квітня 1999 року не зарахований ні до страхового, ні до пільгового стажу; період з 01 травня 1999 року по 15 жовтня 2000 року 01 рік 05 місяців 15 днів зарахований до страхового стажу, до пільгового стажу цей період не зарахований.

Запис 13 12 лютого 2001 року на підставі наказу від 12 лютого 2001 року № 77-л позивач був прийнятий на роботу до товариства з обмеженою відповідальністю «Альматея» слюсарем по ремонту обладнання.

Запис 14 24 квітня 2001 року на підставі наказу від 24 квітня 2001 року № 83-л звільнений за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), періоди з 12 лютого 2001 року по 28 лютого 2001 року 00 рік 00 місяців 17 днів та з 01 березня 2001 року по 24 квітня 2001 року 00 років 01 місяць 24 дні зараховані до страхового стажу.

Запис 15 05 травня 2001 року на підставі наказу від 05 травня 2001 року № 76-ок позивач був прийнятий на роботу до закритого акціонерного товариства «АВК» електрослюсарем на дільницю виробництва № 2.

Запис 16 01 червня 2003 року на підставі наказу від 01 червня 2003 року № 195-ок переведений електрослюсарем (слюсарем) черговим та по ремонту обладнання на лінію № 3 виробництва № 2.

Запис 17 01 листопада 2005 року на підставі наказу від 01 листопада 2005 року № 431-ок переведений майстром допоміжних служб виробництва № 2.

Запис 18 01 червня 2007 року на підставі наказу від 01 червня 2007 року № 168-к переведений електрослюсарем (слюсарем) черговим і по ремонту обладнання лінії № 1 виробництва № 2 у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці та введенням нового штатного розкладу.

Запис 19 14 грудня 2007 року на підставі наказу від 14 грудня 2007 року № 412-к звільнений за переведенням до акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «АВК» за п. 5 ст. 36 Кодексу законів про працю України.

Індивідуальні відомості про застраховану особу містять інформацію про суму заробітку для нарахування пенсії, кількість днів трудових відносин та позначки про сплату страхових внесків за 27 днів травня, 30 днів червня, 31 липня, 31 день серпня, 30 днів вересня, 31 день жовтня, 30 днів листопада, 31 день грудня 2001 року, 12 місяців 2002 року, 12 місяців 2003 року, 12 місяців 2004 року, 12 місяців 2005 року, 12 місяців 2006 року, 11 місяців 14 днів 2007 року.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), періоди з 05 травня 2001 року по 31 травня 2001 року 00 років 00 місяців 27 днів, з 01 червня 2001 року по 31 грудня 2003 року 02 роки 07 місяців 00 днів, з 01 січня 2004 року по 14 грудня 2007 року 04 роки 00 місяців 00 днів зараховані до страхового стажу.

Запис 20 17 грудня 2007 року на підставі наказу від 17 грудня 2007 року № 299-к позивач був прийнятий на роботу до акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «АВК» електрослюсарем (слюсарем) черговим і по ремонту обладнання виробництва № 2 за переведенням з закритого акціонерного товариства «АВК».

Запис 21 08 грудня 2008 року на підставі наказу від 08 грудня 2008 року № 362-к переведений начальником обладнання на виробництві харчової промисловості виробництва № 2.

Запис 22 01 травня 2009 року на підставі наказу від 30 квітня 2009 року № 140/1-к присвоєний 6 розрад наладчика обладнання у виробництві харчової продукції.

Запис 23 01 січня 2010 року на підставі наказу від 30 грудня 2009 року № 364 виробництво № 2 перейменовано у виробничий цех № 4.

Запис 24 15 вересня 2010 року на підставі наказу від 15 вересня 2010 року № 212-к звільнений за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), період з 17 грудня 2007 року по 15 вересня 2010 року 02 роки 10 місяців 00 днів зарахований до страхового стажу.

Запис 25 01 жовтня 2010 року на підставі наказу від 01 жовтня 2010 року № 36-к позивач був прийнятий на роботу до приватного підприємства «Сельхозоптторг» техніком електриком.

Запис 26 01 жовтня 2012 року на підставі наказу від 01 жовтня 2012 року № 41-к звільнений за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), період з 01 жовтня 2010 року по 01 жовтня 2012 року 01 рік 10 місяців 25 днів зарахований до страхового стажу.

Запис 27 30 жовтня 2012 року на підставі наказу від 29 жовтня 2012 року № 877к позивач був прийнятий на роботу до відокремленого підрозділу «Шахта імені Є.Т. Абакумова» державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті на дільницю конвеєрного транспорту.

Запис 28 18 січня 2013 року на підставі наказу від 17 січня 2013 року № 25к переведений електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті дільниці конвеєрного транспорту.

Запис 29 20 грудня 2013 року на підставі наказу від 19 грудня 2013 року № 843к звільнений за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Індивідуальні відомості про застраховану особу містять інформацію про спеціальний стаж ОСОБА_1 за період роботи у відокремленому підрозділі «Шахта імені Єгора Трохимовича Абакумова» державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (ідентифікаційний код 33341065) 02 місяців 02 дні в 2012 році, 12 місяців в 2013 році за кодом підстави обліку спеціального стажу «ЗП3013А1». Також дані персоніфікованого обліку містять інформацію про дату та номер наказу про підсумки атестації робочих місць за умовами праці 02 вересня 2006 року № 789.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), період з 30 жовтня 2012 року по 31 грудня 2013 року 01 рік 02 місяці 06 днів зарахований до страхового стажу та до пільгового стажу за Списком № 1.

Запис 30 01 липня 2014 року на підставі наказу від 01 липня 2014 року № 185д-к позивач був прийнятий на роботу до приватного акціонерного товариства «АВК» налагоджувальником устаткування у виробництві харчової продукції 6 розряду виробничого цеху № 3.

Запис 31 23 грудня 2014 року на підставі наказу від 23 грудня 2014 року № 358д-к звільнений за п.5 ст. 36 Кодексу законів про працю України у зв`язку з перетворенням підприємства в публічне акціонерне товариство «Кондитерська фабрика «АВК».

Індивідуальні відомості про застраховану особу містять інформацію про суму заробітку для нарахування пенсії, кількість днів трудових відносин та позначки про сплату страхових внесків за 28 днів червня, 31 день липня, 31 день серпня, 30 днів вересня, 31 жовтня, 23 дні грудня 2014 року; відомості про сплату страхових внесків за 30 днів листопада 2014 року відсутні.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), періоди з 01 липня 2014 року по 31 жовтня 2014 року 00 років 03 місяці 16 днів, з 01 грудня 2014 року по 23 грудня 2014 року 00 років 00 місяців 26 днів зараховані до страхового стажу; період з 01 листопада 2014 року по 30 листопада 2014 року до страхового стажу не зарахований.

При цьому до страхового стажу зарахований період з 01 червня 2014 року по 28 червня 2014 року 00 років 01 місяць 00 днів, продовж якого позивач не перебував в трудових відносинах, однак за який сплачені страхові внески страхувальником публічним акціонерним товариством «Кондитерська фабрика «А.В.К.» м. Донецьк».

Запис 32 05 січня 2015 року на підставі наказу від 05 січня 2015 року № 65-к позивач був прийнятий на роботу до публічного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «АВК» слюсарем-ремонтником 6 розряду виробничого цеху № 2.

Запис 33 23 серпня 2018 року на підставі наказу від 23 серпня 2018 року № 27-к звільнений за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Індивідуальні відомості про застраховану особу не містять інформацію про суму заробітку для нарахування пенсії та позначки про сплату страхових внесків за 27 днів січня, 28 днів лютого, 31 день березня, 30 днів квітня, 31 день травня, 30 днів червня, 31 день липня, 31 день серпня, 30 днів вересня, 31 жовтня, 30 днів листопада, 31 день грудня 2015 року, за 12 місяців 2016 року, за 12 місяців 2017 року, за 31 день січня, 28 днів лютого, 31 день березня, 30 днів квітня, 31 день травня, 30 днів червня, 31 день липня, 23 дні серпня 2018 року.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), період з 05 січня 2015 року по 23 серпня 2018 року до страхового стажу не зарахований.

Запис 34 на аркушах 42-43 28 серпня 2018 року на підставі наказу від 27 серпня 2018 року № 720к/мк позивач був прийнятий на роботу до приватного акціонерного товариства «АПК Інвест» оператором розфасовувально-пакувального автомата відділення упакування ковбасних виробів цеху з виробництва нових виробів м`ясокомбінату.

Запис 35 на аркушах 42-43 01 лютого 2019 року на підставі наказу від 31 січня 2019 року № 70к/мк назву посади змінено на «оператор розфасовувально-пакувального автомата відділення упакування ковбасних виробів цеху з виробництва ковбасних виробів служби начальника виробництва м`ясокомбінату.

Запис 36 на аркушах 42-43, 44-45 вирішено вважати недійсним згідно з записом 37 на аркушах 44-45.

Запис 37 на аркушах 44-45, 46-47 01 листопада 2019 року на підставі наказу від 30 жовтня 2019 року № 792к/мк переведений оператором розфасовувально-пакувального автомата дільниці пакувального устаткування ковбасних виробів № 1 відділення упакування ковбасних виробів цеху з виробництва ковбасних виробів служби начальника виробництва м`ясокомбінату.

Запис 38 на аркушах 46-47 06 липня 2020 року на підставі наказу від 06 липня 2020 року № 810к/мк звільнений за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Індивідуальні відомості про застраховану особу містять інформацію про суму заробітку для нарахування пенсії, кількість днів трудових відносин та позначки про сплату страхових внесків за 04 дні серпня, 30 днів вересня, 31 день жовтня, 30 днів листопада, 31 день грудня 2018 року, 12 місяців 2019 року, 06 місяців 07 днів 2020 року.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), період з 28 серпня 2018 року по 06 липня 2020 року 01 рік 11 місяців 15 днів зарахований до страхового стажу.

Запис 34 на аркушах 20-21 14 вересня 2020 року на підставі наказу від 11 вересня 2020 року № 74 позивач був прийнятий на роботу до товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівський завод залізобетонних конструкцій» електрослюсарем.

Запис 35 на аркушах 20-21, 22-23 16 вересня 2020 року на підставі наказу від 16 вересня 2020 року № 80-к звільнений за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), період з 14 вересня 2020 року по 16 вересня 2020 року 00 років 01 місяць 00 днів зарахований до страхового стажу.

Також до страхового стажу зарахований період з 01 вересня 2020 року по 03 вересня 2020 року 00 років 01 місяць 00 днів, впродовж якого позивач не перебував в трудових відносинах і за який сплачені страхові внески страхувальником товариство з обмеженою відповідальністю «Селидівський завод залізобетонних конструкцій".

Запис 36 на аркушах 22-23 07 жовтня 2020 року на підставі наказу від 02 жовтня 2020 року № 1534кдр позивач був прийнятий на роботу до приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті.

Запис 37 на аркушах 22-23 01 лютого 2021 року на підставі наказу від 01 лютого 2021 року № 175/к переведений електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті.

Запис 38 на аркушах 24-25 16 листопада 2021 року на підставі наказу від 16 листопада 2021 року № 2093кп переведений електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті.

Після 16 листопада 2021 року будь-яких інших записів про роботу ОСОБА_1 , в тому числі про переведення, звільнення тощо, трудова книжка не містить.

Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 21 жовтня 2022 року № 708, яка видана приватним акціонерним товариством «Шахтоуправління «Покровське», ОСОБА_1 працював повний робочий день в приватному акціонерному товаристві «Шахтоуправління «Покровське» і за період з 07 жовтня 2020 року по теперішній час (02 роки 00 місяців 15 днів) виконував на виробництві гірничі роботи, ведення гірничих та інших видів робіт з метою добування вугілля підземним способом за професією, посадою: електрослюсар підземний дільниці РЗО-2.

З 08 липня 2022 року по 15 липня 2022 року навчальний пункт з оплатою праці за тарифною ставкою прохідника підземного, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

Дані професії підтверджені за результатами атестації робочих місць наказ від 16 квітня 2017 року № 58/1.

Довідка видана на підставі особовою картки, т. № 48628, особових рахунків із заробітної плати, контрольних табелів.

Додаткові відомості: користувався відпусткою як підземний робітник; отримував вислугу років; поверхові роботи не виконував; оплата праці проводилась як підземному робочому; відпусткою без збереження заробітної плати не користувався; у страйках участі не приймав. Простої відсутні. З 07 квітня 2022 року по 02 травня 2022 року відсутній на роботі без збереження заробітної плати.

Наказом публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» від 16 квітня 2017 року № 58/1 «Про затвердження переліку професій, посад з пільговим пенсійним забезпеченням» підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, професій, посад і показників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, працівникам за професіями і посадами, зазначеними в додатку № 1, в тому числі електрослюсарю підземному.

Індивідуальні відомості про застраховану особу містять інформацію про суму заробітку для нарахування пенсії, кількість днів трудових відносин та позначки про сплату страхових внесків за 25 днів жовтня, 30 днів листопада, 31 день грудня 2020 року, 12 місяців 2021 року, 06 місяців 2022 року. Відомості про сплату страхових внесків за 31 день липня, 31 день серпня, 30 днів вересня 2022 року відсутні. Дані за жовтень 2022 року станом на 26 жовтня 2022 року в персоніфікованому обліку відсутні.

Індивідуальні відомості про застраховану особу містять інформацію про спеціальний стаж ОСОБА_1 за період роботи в приватному акціонерному товаристві «Шахтоуправління «Покровське» (ідентифікаційний код 13498562) 02 місяці 25 днів в 2020 році, 12 місяців в 2021 році, 09 місяців в 2022 році за кодом підстави обліку спеціального стажу «ЗП3013А1».

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), період з 07 жовтня 2020 року по 15 квітня 2022 року 01 рік 07 місяців 00 днів зарахований до страхового стажу та до пільгового стажу за Списком № 1; період з 16 квітня 2022 року по 30 вересня 2022 року 00 років 03 місяці 00 днів зарахований до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований; період з 01 жовтня 2022 року по 26 жовтня 2022 року (день звернення за призначенням пенсії) не зарахований ні до страхового, ні до пільгового стажу.

Всього, за розрахунком пенсійного органу, страховий стаж позивача становить 26 років 07 місяців 19 днів, в тому числі додаткові роки за Список № 1 02 роки 00 місяців 00 днів; пільговий стаж за Списком № 1 02 роки 09 місяців 06 днів, про що свідчить форма РС-право.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи суду не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058), який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

На час звернення позивача з заявою про призначення пенсії, тобто станом на 26 жовтня 2022 року, Закон № 1058 діяв в редакції від 02 вересня 2022 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058.

Щодо права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у ч. ч. 2 і 3 цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у ч. 4 цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

П. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абз. 1 цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абз. 1 і 3-13 цього пункту, страхового стажу:

[…]

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;

[…].

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абз. 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абз. абз. 1 і 15-23 цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі Порядок № 383).

Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

До підрозділу 1. «Підземні роботи» розділу І. «Гірничі роботи. Видобуток вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, слюди, солі та інших рудних і нерудних корисних копалин підземним способом. Будівництво шахт і рудників. Будівництво метрополітенів та інших підземних споруд» Списку № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, включені:

всі робітники, інженерно-технічні працівники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі робітники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні вказаних вище робітників та службовців (медперсонал підземних здравпунктів, робітники підземного телефонного зв`язку тощо).

До підрозділу 10100000 «Видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тонелів та інших підземних споруд» розділу 10100000 І. «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, включені:

10101000 1. «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень»

1010100а а) Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

[…]

До підрозділу 10100000 «Видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тонелів та інших підземних споруд» розділу 10100000 І. «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, включені:

1010100а а) Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

[…]

До підрозділу 1. «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» розділу І. «Гірничі роботи. Видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, включені:

1.1а а) усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

[…]

Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, включені:

Працівники:

зайняті повний робочий день на підземних роботах;

які обслуговують працівників, зайнятих на підземних роботах (медперсонал підземних пунктів охорони здоров`я, працівники підземного телефонного зв`язку тощо).

[…]

Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788).

Ст. 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Порядок № 637 окремо визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.

За приписами п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти таких висновків: основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка; лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу (зокрема, уточнюючих довідок, відомостей Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування тощо).

Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку, що передбачено ч. 2 ст. 44 Закону № 1058.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1).

На час звернення позивача з заявою про призначення пенсії Порядок № 22-1 діяв в редакції від 10 грудня 2021 року.

При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі Постанова правління ПФУ № 25-1).

Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.

Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.

Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, […] (Заява про призначення/перерахунок пенсії додаток 1); […] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі сервісний центр).

Заява про призначення пенсії, […] може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Згідно з п. 1.9 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених ч. 4 ст. 45 Закону № 1058.

[…].

Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків […], або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

[…]

3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).

[…]

4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;

5) документи, які засвідчують особливий статус особи: […].

Приймання, оформлення і розгляд документів, поданих для призначення (перерахунку) пенсії, регламентовано розділом ІV Порядку № 22-1.

Відповідно до п. 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

[…]

Згідно з п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених п. 2.28 розділу ІІ цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Крім того, п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

[…]

Відповідно до п. 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Згідно з п. 4.8 розділу ІV Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».

П. 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

[…].

Аналіз положень п. 1.1 розділу І, п. п. 4.2, 4.3, 4.8, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 зумовлює такі висновки:

-з заявою про призначення пенсії особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто сервісний центр) або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (п. 1.1);

-при прийманні документів працівник сервісного центру територіального органу Пенсійного фонду, до якого звернувся заявник: ідентифікує заявника (його представника); реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених п. 2.28 розділу ІІ цього Порядку; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр (п. 4.2);

-після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу (п. 4.2).

При цьому зміст норм, що містяться в п. 4.2 та 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1, свідчить, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території.

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 01 листопада 2022 року № 057250004748 «Про відмову в призначенні пенсії».

Цим рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.

Надаючи оцінку правомірності відмови в призначенні пенсії, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору.

Перш за все, суд вважає за необхідне відзначити, що ГУ ПФУ в Кіровоградській області зарахувало позивачеві до страхового стажу період навчання з 01 вересня 1989 року по 28 червня 1990 року, а також періоди роботи з 12 лютого 2001 року по 24 квітня 2001 року, з 05 травня 2001 року по 14 грудня 2007 рок, з 17 грудня 2007 року по 15 вересня 2010 року, з 01 жовтня 2010 року по 01 жовтня 2012 року, з 28 серпня 2018 року по 06 липня 2020 року, з 14 вересня 2020 року по 16 вересня 2020 року, спору щодо яких між сторонами немає.

Період з 23 серпня 1990 року по 18 грудня 1990 року.

Суд встановив, що в період з 23 серпня 1990 року по 31 жовтня 1990 року ОСОБА_1 працював в шахтоуправлінні «Тернопільське» виробничого об`єднання «Жовтеньвугілля» електрослюсарем поверхні, з 01 листопада 1990 року по 18 грудня 1990 року на тому ж підприємстві електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею (записи №№ 2-4 в трудовій книжці).

ГУ ПФУ в Кіровоградській області не зарахувало позивачеві до страхового стажу період з 23 серпня 1990 року по 18 грудня 1990 року.

З цього приводу суд вважає за необхідне зауважити таке.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 1058, страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені ст. 24 Закону № 1058.

Так, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Ч. 4 ст. 24 Закону № 1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, страховий стаж, який безпосередньо пов`язаний зі сплатою страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зараховується починаючи з 01 січня 2004 року; до 01 січня 2004 року стаж вимірювався періодом роботи (трудовий стаж).

Отже, до 01 січня 2004 року трудовий стаж (періоди офіційної роботи, які підтверджені записами в трудовій книжці), автоматично зараховується як страховий стаж.

При цьому зміст поняття «загальний трудовий стаж» є ширшим, ніж поняття «страховий стаж», оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов`язковому соціальному страхуванню.

Види трудової діяльності, що зараховуються до стражу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначені ст. 56 Закону Закон № 1788.

Так, згідно з ч. 1 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Таким чином, ОСОБА_1 має право на зарахування до трудового (страхового) стажу періоду з 23 серпня 1990 року по 18 грудня 1990 року.

В рішенні, яке є предметом спору, ГУ ПФУ в Кіровоградській області вказало, що період з 23 серпня 1990 року по 18 грудня 1990 року не зарахований до страхового стажу, оскільки запис про звільнення зроблений з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме некоректна дата наказу про звільнення.

Оцінюючи правомірність наведеної відповідачем підстави для відмови у зарахуванні цього періоду до страхового стажу, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, ст. 62 Закону № 1788 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

На час внесення до трудової книжки запису № 4 (про звільнення) була чинною Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальним питанням від 20 червня 1974 року № 162, (в редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02 серпня 1985 року № 252 зі змінами, внесеними постановами Держкомпраці СРСР від 19 жовтня 1990 року № 412), (далі Інструкція № 162).

Відповідно до п. 1.1 Інструкції № 162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівників та службовців.

Згідно з п. 2.2 Інструкції № 162, серед іншого, в трудову книжку вносяться відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції № 162 всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні в день звільнення та мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи здійснюються арабськими цифрами (число місять двозначними). Наприклад, якщо робочий або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1984 р., в графі 2 […], в трудових книжках, виданих після 1 січня 1975 року, «05.01.1984».

Відповідно до п. 2.26 Інструкції № 162 запис про звільнення в трудовій книжці працівника проводиться з дотриманням наступних правил: в графі 1 ставиться порядковий номер запису; в графі 2 дата звільнення; в графі 3 причина звільнення; в графі 4 зазначається, на підставі чого внесений запис, - наказ (розпорядження), його дата і номер.

Суд відзначає, що Інструкція № 162 чітко визначила коло осіб, які уповноважені вносити записи до трудової книжки. До таких осіб належить керівник підприємства або спеціально уповноважена ним особа.

Вирішуючи публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд враховує висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 19 грудня 2019 року у справі № 307/541/17, а саме:

«[…]

34. Суд звертає увагу, що однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

35. При цьому, колегія суддів вважає, що правильним є висновок суду першої інстанції про те, що право на пенсійне забезпечення особи не повинно безумовно залежати від дій чи бездіяльності осіб, які зобов`язані вести облік трудового стажу працівників.

[…]».

На переконання суду, позивач як особа, на яку не покладено обов`язків щодо організації ведення обліку, зберігання і видачі трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей, а тому невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для незарахування пенсійним органом страхового стажу і, як наслідок, для обмеження права позивача на пенсійне забезпечення. На працівника не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці; працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення.

З огляду на це, а також враховуючи, що записи №№ 2-4 трудової книжки містять всі необхідні відомості про період роботи з 23 серпня 1990 року по 18 грудня 1990 року, які необхідні для його зарахування до трудового (страхового) стажу, факт того, що в записи № 4 дата наказу про звільнення вказана як «20.19.1990», тобто допущена очевидна описка, не може позбавляти позивача права на зарахування цього періоду до його трудового (страхового) стажу.

За цих обставин суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив ОСОБА_1 в зарахуванні до страхового стажу періоду з 23 серпня 1990 року по 18 грудня 1990 року.

Щодо наявності підстав для зарахування періоду з 23 серпня 1990 року по 18 грудня 1990 року до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, слід зауважити таке.

В період з 23 серпня 1990 року по 31 жовтня 1990 року ОСОБА_1 працював електрослюсарем на поверхні. Ці умови праці не дають права на пільгове пенсійне забезпечення за п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

В період з 01 листопада 1990 року по 18 грудня 1990 року позивач працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею.

До пільгового стажу цій період не зарахований.

Виконання позивачем робіт з повним робочим днем під землею за професією електрослюсар підземний, що передбачена Списком № 1, підтверджено належним чином оформленими записами в трудовій книжці, яка відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України та ст. 62 Закону № 1788 є основним документом про стаж.

Як наслідок, позивач не потребує підтвердження пільгового характеру роботи в цей період додатковими доказами, в тому числі довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до п. 10 Порядку № 383 та п. 20 Порядку № 637.

Таким чином, ОСОБА_1 має право на зарахування до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, періоду роботи електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею з 01 листопада 1990 року по 18 грудня 1990 року.

Період з 23 грудня 1990 року по 14 грудня 1992 року.

Суд встановив, що в період з 23 грудня 1990 року по 14 грудня 1992 року позивач проходив строкову військову службу (записи №№ 5-6 в трудовій книжці, військовий квиток).

ГУ ПФУ в Кіровоградській області зарахувало період з 23 грудня 1990 року по 14 грудня 1992 року до страхового стажу, про що свідчить розрахунок стажу (форма РС-право). До пільгового стажу цей період не зарахований.

Стосовно права позивача на зарахування періоду строкової військової служби до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, суд зазначає таке.

На підставі постанови Верховної Ради України від 06 грудня 1991 року № 1931-ХІІ «Про введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01 січня 1992 року Закон № 1788 введений в дію в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення в дію цього Закону; з 01 квітня 1992 року в повному обсязі.

За змістом п. «в» ч. 3 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується, зокрема, військова служба незалежно від місця проходження служби.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон № 2232) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.

На час проходження ОСОБА_1 строкової військової служби діяло Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 (далі Положення № 590).

П. 109 Положення № 590 було встановлено, що при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (пп. пп. «а» і «б» п. 16), […] періоди, зазначені у пп. пп. «к» і «л», прирівнюються по вибору особи, що звернулась за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

В свою чергу пп. «к» п. 109 Положення № 590 передбачав, що, крім роботи в якості робочого або службовця, в загальний стаж роботи зараховується також служба у складі Збройних Сил СРСР […].

02 червня 2005 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2636-IV «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження військової служби» (далі Закон № 2636), який набрав чинності з 01 січня 2006 року.

На підставі п. 1 розділу І Закону № 2636 абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону № 2011 був доповнений реченнями такого змісту:

«Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах».

На підставі п. 2 розділу І Закону № 2636 ч. 1 ст. 2 Закону № 2232 доповнена абзацом другим такого змісту:

Як свідчить пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України» (щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби», до прийняття Закону України «Про пенсійне забезпечення» при призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, час проходження військової служби прирівнювався до роботи, яка передувала службі або слідувала за нею. Після введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» питання зарахування часу проходження військової служби було врегульовано в роз`ясненні Міністерства соціального захисту населення України № 2 від 26 березня 1993 року, в якому передбачалось, що час перебування на військовій службі підлягає зарахуванню як до загального стажу, так і стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, якщо на момент призову на військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що передбачає такі пільги. Однак, з 01 січня 2004 року це роз`яснення втратило чинність. Таким чином, механізм зарахування часу перебування на строковій військовій службі до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах та за вислугу років, втратив законодавче регулювання, а особи, які мали або матимуть право на зарахування часу перебування на строковій військовій службі до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах та за вислугу років, втрачають його.

Отже, прийняття цього законопроекту було спрямовано на законодавче закріплення механізму зарахування часу перебування на строковій військовій службі до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах та за вислугу років при умові, якщо на момент призову на військову службу особа навчалась в професійно-технічному училищі, працювала за професією або займала посаду, що передбачає такі пільги.

Вирішуючи питання про те, норми якого нормативно-правового акта мають застосовуватися до спірних правовідносин, а саме п. 109 Положення № 590 або абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону № 2011 та ч. 1 ст. 2 Закону № 2232, суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

В абз. 2 п. 2 мотивувальної частини рішення від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив: «За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце».

Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP» було передбачено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Отже, під час вирішення питання щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періоду строкової військової служби має застосовуватися законодавство, чинне на час її проходження, а саме п. 109 Положення № 590.

В даному випадку не йдеться про колізію між нормою закону та нормою підзаконного нормативно-правого акта, оскільки зміни, внесені до Законів № 2211 та № 2232 на підставі Закону № 2636, набрали чинності з 01 січня 2006 року і не мають зворотної дії у часі.

Таким чином, в силу положень п. 109 Положення № 590 ОСОБА_1 має право на прирівняння періоду строкової військової служби до роботи, що передувала або слідувала за закінченням цього періоду.

Оскільки до призову на строкову військову службу позивач працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем від землею і робота за цією професією дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, ОСОБА_1 має право на зарахування до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, і періоду проходження ним строкової військової служби з 23 грудня 1990 року по 14 грудня 1992 року.

Період з 23 лютого 1993 року по 25 липня 1994 року.

Суд встановив, що в період з 23 лютого 1993 року по 25 липня 1994 року позивач працював в шахтоуправлінні «Тернопільське» виробничого об`єднання «Жовтеньвугілля» електрослюсарем підземним (записи №№ 7-8 в трудовій книжці).

ГУ ПФУ в Кіровоградській області зарахувало позивачеві до страхового стажу період з 23 лютого 1993 року по 25 липня 1994 року, про що свідчить розрахунок стажу (форма РС-право). До пільгового стажу цей період не зарахований.

Суд зауважує, що трудова книжка не містить інформації про те, що в період з 23 лютого 1993 року по 25 липня 1994 року позивач працював за професією, включеною до Списку № 1, повний робочий день, а тому для підтвердження пільгового стажу постає необхідність в поданні довідки про підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, як це передбачено п. 10 Порядку № 383 та п. 20 Порядку № 637.

Однак, ні пенсійному органу, ні суду таку довідку позивач не надав.

За цих обставин суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами наявність підстав для зарахування до його спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію відповідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, періоду роботи електрослюсарем підземним з 23 лютого 1993 року по 25 липня 1994 року.

Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі Порядок № 18-1).

Відповідно до п. 1 Порядку № 18-1 цей Порядок визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи:

для призначення пенсії на пільгових умовах […], установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника;

до 01 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі підприємства, які розташовані на тимчасово окупованій території).

Згідно з п. 2 Порядку № 18-1 дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали:

на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 […];

на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

[…].

Відповідно до п. 3 Порядку № 18-1 підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах […], здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (далі Комісії).

П. 4 Порядку № 18-1 визначено, що Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в […], областях, […].

Відповідно до п. 6 Порядку № 18-1 основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.

Згідно з п. 8 Порядку № 18-1 засідання Комісії проводиться в міру потреби, але не рідше одного разу на місяць. […].

Відповідно до п. 10 Порядку № 18-1 рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи (додаток 1) приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою Комісії або його заступником та набуває чинності з дня його прийняття.

П. 11 Порядку № 18-1 визначено, що із заявою про підтвердження стажу роботи (додаток 2) заявник […] може звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу.

Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах […], до заяви додаються:

документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі Єдиний державний реєстр);

трудова книжка;

документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема:

довідка про заробітну плату;

копії документів про проведення атестації робочих місць;

копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.

[…]

Заявник […] може додатково подавати інші документи про стаж роботи.

Відповідно до п. 13 Порядку № 18-1 заява про підтвердження стажу роботи разом з документами, визначеними у п. 11, абз. 9 п. 12 цього Порядку, протягом п`яти робочих днів передаються на розгляд Комісії.

Згідно з п. 14 Порядку № 18-1 […] Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п`яти робочих днів з дня його прийняття повідомляють заявника про прийняте рішення.

В постанові від 23 вересня 2021 року у справі № 227/4273/16-а Верховний Суд навів такий висновок:

«[…]

Колегія суддів зазначає, що постановою Правління Пенсійного фонду України 18-1 від 10.11.2006 затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, п. 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Відповідно до п. 3 цього Порядку, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

За змістом зазначених норм вбачається, що необхідність звернення до комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років необхідно лише у тому випадку, коли що у трудовій книжці відсутні дані про безпосередню зайнятість протягом повного робочого дня у виробництві зі шкідливими умовами праці.

У випадку, що розглядається, в трудовій книжці позивача чітко зазначено періоди роботи, її характер, що, в свою чергу, виключає необхідність звернення до комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Крім того, в матеріалах справи наявна довідка з Держреєстру ПФУ «Індивідуальні відомості про застраховану особу» форми ОК-5, відповідно до якої за позивача, як за найманого робітника, страхувальником у спірний період вносилися страхові внески, а саме, за період з 04.05.2001 по 31.03.2008. Відповідно до вищезазначеної довідки вказаний період зараховано як спец. стаж за кодом ЗП3013А1.

[…]

Отже, період роботи позивача з 04.05.2001 по 31.03.2008 на гідрошахті «Красноармійська» підлягає включенню до пільгового стажу.

[…]».

Слід врахувати, що висновку Верховного Суду про те, що період роботи з 04 травня 2001 року по 31 березня 2008 року на гідрошахті «Красноармійська» підлягає включенню до пільгового стажу передувало встановлення факту того, що згідно з відомостями трудової книжки позивача: […] 21.04.2000 позивач переведений підземним гроноробочим з повним робочим днем в шахті […]; 01.01.2004 переведений підземним стволовим ЕМС (підйом) з повним робочим днем в шахті […]; 31.03.2008 року позивач звільнений […] у зв`язку з ліквідацією шахти, п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Водночас у справі, що розглядається, суд встановив, що записи №№ 7-8 в трудовій книжці не містять інформації про зайнятість ОСОБА_1 повний робочий день на підземних роботах (в шахті); Індивідуальні відомості про застраховану особу даних про спеціальний стаж позивача за період з 23 лютого 1993 року по 25 липня 1994 року не містять.

Як наслідок, суд відхиляє доводи позивача про наявність підстав для зарахування періоду з 23 грудня 1993 року по 25 липня 1994 року до його пільгового стажу на підставі записів в трудовій книжці, та погоджується за аргументами пенсійного органу, що підтвердження пільгового характеру роботи в цей період має здійснюватися Комісією відповідно до Порядку № 18-1.

Період з 01 вересня 1994 року по 10 червня 1996 року.

Суд становив, що в період з 01 вересня 1994 року по 10 червня 1996 року позивач працював на шахті «Шахтарська Глибока» електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті (записи №№ 9-10 в трудовій книжці).

ГУ ПФУ в Кіровоградській області зарахувало позивачеві до страхового стажу період з 01 вересня 1994 року по 10 червня 1996 року, про що свідчить розрахунок стажу (форма РС-право). До пільгового стажу цей період не зарахований.

Суд зауважує, що виконання позивачем робіт з повним робочим днем в шахті за професією електрослюсар підземний, що передбачена Списком № 1, підтверджено належним чином оформленими записами в трудовій книжці, яка відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України та ст. 62 Закону № 1788 є основним документом про стаж.

Таким чином, ОСОБА_1 має право на зарахування до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, періоду роботи електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті з 01 вересня 1994 року по 10 червня 1996 року.

Період з 30 вересня 1996 року по 15 жовтня 2000 року.

Суд встановив, що в період з 30 вересня 1996 року по 15 жовтня 2000 року ОСОБА_1 працював на шахті «Кіровська» виробничого об`єднання «Жовтеньвугілля» електрослюсарем підземним (записи №№ 11-12 в трудовій книжці).

ГУ ПФУ в Кіровоградській області зарахувало позивачеві до страхового стажу періоди з 01 січня 1999 року по 31 березня 1999 року, з 01 травня 1999 року по 15 жовтня 2000 року; періоди з 30 вересня 1996 року по 31 грудня 1998 року, з 01 квітня 1999 року по 30 квітня 1999 року до страхового стажу не зараховані, про що свідчить розрахунок стажу (форма РС-право). До пільгового стажу період з 30 вересня 1996 року по 15 жовтня 2000 року не зарахований.

В рішенні, яке є предметом спору, ГУ ПФУ в Кіровоградській області зазначило, що період трудової діяльності з 30 вересня 1996 року по 15 жовтня 2000 року не зарахований до страхового стажу, оскільки записи в трудовій книжці зроблені з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а саме печатка, якою завірений запис про звільнення з роботи не відповідає підприємству, на якому працював заявник.

Суд відхиляє цей аргумент пенсійного органу, з огляду на таке.

Як вже було вказано вище, до 01 січня 2004 року трудовий стаж (періоди офіційної роботи, які підтверджені записами в трудовій книжці), автоматично зараховується як страховий стаж.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, ст. 62 Закону № 1788, абз. 1 п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року № 110, (далі Інструкція № 58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно з п. 2.2 Інструкції № 58 […]

До трудової книжки вносяться:

[…]

відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;

[…].

П. 2.4 Інструкції № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується «05.01.1993».

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

За правилами п. 2.6 Інструкції № 58, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Відповідно до п. 2.8 Інструкції № 58 якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

Згідно з п. 2.4 Інструкції № 58 у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі 3 пишеться: «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».

Відповідно до абз. 1 п. 2.26 Інструкції № 58 записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Згідно з абз. 1 п. 2.27 Інструкції № 58 запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.

Суд відзначає, що Інструкція № 58 чітко визначила коло осіб, які уповноважені вносити записи до трудової книжки. До таких осіб належить керівник підприємства або спеціально уповноважена ним особа.

З огляду на це, а також враховуючи, що записи №№ 11-12 в трудовій книжці містять всі відомості про період роботи з 30 вересня 1996 року по 15 жовтня 2000 року, які необхідні для його зарахування до трудового (страхового) стажу, факт того, що запис № 12 про звільнення скріплений печаткою державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля», не може позбавляти позивача права на зарахування цього періоду до страхового стажу.

За цих обставин суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на зарахування до страхового стажу всього періоду роботи з 30 вересня 1996 року по 15 жовтня 2000 року, в тому числі періодів з 30 вересня 1996 року по 31 грудня 1998 року та з 01 квітня 1999 року по 30 квітня 1999 року.

Щодо наявності підстав для зарахування позивачеві до спеціального (пільгового) стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, періоду з 30 вересня 1996 року по 15 жовтня 2000 року суд зазначає таке.

Трудова книжка не містить інформації про те, що в період з 30 вересня 1996 року по 15 жовтня 2000 року позивач працював за професією, включеною до Списку № 1, повний робочий день, а тому для підтвердження пільгового стажу постає необхідність в поданні довідки про підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, як це передбачено п. 10 Порядку № 383 та п. 20 Порядку № 637.

Ні пенсійному органу, ні суду таку довідку позивач не надав.

Разом з цим Індивідуальні відомості про застраховану особу містять інформацію про спеціальний стаж ОСОБА_1 за 12 місяців 1999 року і 09 місяців 15 днів 2000 року за кодом підстави обліку «ЗП3013А1», яку пенсійний орган безпідставно залишив поза своєю увагою.

Отже, з урахуванням даних, наявних Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на зарахування до його спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, періоду роботи електрослюсарем підземним з 01 січня 1999 року по 15 жовтня 2000 року.

Водночас позивач не довів належними та допустимими доказами наявність підстав для зарахування до його спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію відповідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, періоду роботи з 30 вересня 1996 року по 31 грудня 1998 року (відсутні докази зайнятості позивача на роботах за професією електрослюсаря підземного, включеною до Списку № 1, повний робочий день під землею (в шахті)).

Записи №№ 11-12 в трудовій книжці не містять інформації про зайнятість ОСОБА_1 повний робочий день на підземних роботах (в шахті); Індивідуальні відомості про застраховану особу даних про спеціальний стаж за період з 30 вересня 1996 року по 31 грудня 1998 року не містять.

Як наслідок, суд відхиляє доводи позивача про наявність підстав для зарахування періоду з 30 вересня 1996 року по 31 грудня 1998 року до його пільгового стажу на підставі записів в трудовій книжці, та погоджується за аргументами пенсійного органу, що підтвердження пільгового характеру роботи в цей період має здійснюватися Комісією відповідно до Порядку № 18-1.

Період з 30 жовтня 2012 року по 20 грудня 2013 року.

Суд встановив, що в період з 30 жовтня 2012 року по 20 грудня 2013 року ОСОБА_1 працював у відокремленому підрозділі «Шахта імені Є.Т. Абакумова» державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті (записи №№ 27-29 в трудовій книжці).

Індивідуальні відомості про застраховану особу містять інформацію про спеціальний стаж ОСОБА_1 за 02 місяців 02 дні в 2012 році, 12 місяців в 2013 році за кодом підстави обліку «ЗП3013А1», а також інформацію про дату та номер наказу про підсумки атестації робочих місць за умовами праці.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), період з 30 жовтня 2012 року по 31 грудня 2013 року ГУ ПФУ в Кіровоградській області правомірно зарахувало позивачеві до страхового стажу та до пільгового стажу за Списком № 1.

Період з 01 липня 2014 року по 23 грудня 2014 року.

Суд встановив, що в період з 01 липня 2014 року по 23 грудня 2014 року ОСОБА_1 працював в приватному акціонерному товаристві «АВК» налагоджувальником устаткування у виробництві харчової продукції.

Індивідуальні відомості про застраховану особу містять інформацію про суму заробітку для нарахування пенсії, кількість днів трудових відносин та позначки про сплату страхових внесків за 28 днів червня, 31 день липня, 31 день серпня, 30 днів вересня, 31 жовтня, 23 дні грудня 2014 року. Відомості про сплату страхових внесків за 30 днів листопада 2014 року відсутні.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), періоди з 01 липня 2014 року по 31 жовтня 2014 року, з 01 грудня 2014 року по 23 грудня 2014 року зараховані до страхового стажу. Період з 01 листопада 2014 року по 30 листопада 2014 року до страхового стажу не зарахований. Водночас до страхового стажу ОСОБА_1 пенсійний орган зарахував період з 01 червня 2014 року по 28 червня 2014 року, продовж якого позивач не перебував в трудових відносинах, однак за який сплачені страхові внески страхувальником публічним акціонерним товариством «Кондитерська фабрика «А.В.К.» м. Донецьк».

Період з 05 січня 2015 року по 23 серпня 2018 року.

Суд встановив, що в період з 05 січня 2015 року по 23 серпня 2018 року ОСОБА_1 працював в публічному акціонерному товаристві «Кондитерська фабрика «А.В.К.» м. Донецьк» слюсарем ремонтником (записи №№ 32-33 в трудовій книжці).

ГУ ПФУ в Кіровоградській області не зарахувало позивачеві до страхового стажу період з 05 січня 2015 року по 23 серпня 2018 року, про що свідчить розрахунок стажу (форма РС-право).

У зв`язку з цим суд вважає за необхідне зауважити таке.

На підставі відомостей ЄДР суд встановив, що публічне акціонерне товариство «Кондитерська фабрика «А.В.К.» м. Донецьк» (ідентифікаційний код: 00381835, місцезнаходження 83062, Донецька обл., м. Донецьк, вул. 1 Олександрівка, буд. 9) зареєстровано як юридична особа 29 листопада 2000 року.

Місто Донецьк включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року № 79-р).

Постановами Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 252-VІІ та № 254-ІІV це місто визнано тимчасово окупованою територією.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч. 1 ст. 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 11 Закону № 1058 обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно зі ст. 20 Закону № 1058 обчислення страхових внесків застрахованих осіб […] здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду […]. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. […] Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. […] Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). […] Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. […].

Системний аналіз вказаних вище норм Закону № 1058 дає підстави для висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який сплачені страхові внески.

Періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того сплатило підприємство-страхувальник ці страхові внески (єдиний внесок) чи ні, оскільки працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем платником страхових внесків (єдиного внеску).

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за н а я в н о с т і відомостей, які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), на які відповідно до Закону нараховуються страхові внески (єдиний внесок), - не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року в справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року в справі № 490/12392/16-а, від 4 вересня 2018 року в справі № 482/434/17.

Разом з цим відсутність відомостей стосовно нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку (який) відповідно до закону нараховуються страхові внески (єдиний внесок), свідчить про відсутність підстав для зарахування відповідного періоду до страхового стажу особи.

В період 05 січня 2015 року по 23 серпня 2018 року ОСОБА_1 працював на підприємстві, яке знаходиться на тимчасово окупованій території та не було перереєстровано на території, підконтрольній органам державної влади України. Суду не надані не лише належні та допустимі докази, які б свідчили, що публічне акціонерне товариство «Кондитерська фабрика «А.В.К.» м. Донецьк» як страхувальник сплачувало страхові внески (єдиний внесок) в період з 05 січня 2015 року по 23 серпня 2018 року, а й докази того, що в цей період воно нараховувало (обчислювало) ОСОБА_1 заробітну плату та страхові внески (єдиний внесок) на неї за законодавством України.

Як наслідок, самих лише записів в трудовій книжці недостатньо для обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 має право на зарахування періоду роботи з 05 січня 2015 року по 23 серпня 2018 року до його страхового стажу.

Період з 07 жовтня 2020 року по 26 жовтня 2022 року.

Суд встановив, що в період з 07 жовтня 2020 року по день звернення за призначенням пенсії (26 жовтня 2022 року) ОСОБА_1 працював в приватному акціонерному товаристві «Шахтоуправління «Покровське» електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті (записи №№ 36 на аркушах 22-23 - № 38 на аркушах 24-25 в трудовій книжці).

Індивідуальні відомості про застраховану особу містять інформацію про суму заробітку для нарахування пенсії, кількість днів трудових відносин та позначки про сплату страхових внесків за 25 днів жовтня, 30 днів листопада, 31 день грудня 2020 року, 12 місяців 2021 року, 06 місяців 2022 року. Відомості про сплату страхових внесків за 31 день липня, 31 день серпня, 30 днів вересня 2022 року відсутні. Дані за жовтень 2022 року станом на 26 жовтня 2022 року в персоніфікованому обліку відсутні.

Пільговий характер роботи позивача в період роботи в приватному акціонерному товаристві «Шахтоуправління «Покровське» також підтверджений довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 21 жовтня 2022 року № 708, яка видана приватним акціонерним товариством «Шахтоуправління «Покровське», наказом публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» від 16 квітня 2017 року № 58/1 «Про затвердження переліку професій, посад з пільговим пенсійним забезпеченням», Індивідуальними відомостями про застраховану особу, які містять інформацію про спеціальний стаж з кодом підстави обліку «ЗП3013А1» за 02 місяці 25 днів в 2020 році, 12 місяців в 2021 році, 09 місяців в 2022 році.

ГУ ПФУ в Кіровоградській області зарахувало позивачеві період з 07 жовтня 2020 року по 15 квітня 2022 року до страхового та до пільгового стажу за Списком № 1; період з 16 квітня 2022 року по 30 вересня 2022 року зарахований до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований; період з 01 жовтня 2022 року по 26 жовтня 2022 року (день звернення за призначенням пенсії) ні до страхового, ні до пільгового стажу не зарахований, про що свідчить розрахунок стажу (форма РС-право).

В рішенні, яке є предметом спору, ГУ ПФУ в Кіровоградській області не вказало причини незарахування до пільгового стажу періоду з 16 квітня 2022 року по 30 вересня 2022 року, що свідчить про невідповідність рішення критерію обґрунтованості.

Суд не може замість пенсійного органу визначати причини незарахування того чи іншого періоду роботи особи до її страхового та (або) пільгового стажу і, самостійно визначивши такі причини, надавати їм правову оцінку.

Разом з цим записи в трудовій книжці, уточнююча довідка, Індивідуальні відомості про застраховану особу, свідчать, що ОСОБА_1 працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті, в тому числі в період з 16 квітня 2022 року по 30 вересня 2022 року.

Таким чином, ОСОБА_1 має право на зарахування до його спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, періоду з 16 квітня 2022 року по 30 вересня 2022 року.

Відсутність в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомостей за жовтень 2022 року є наслідком визначених законодавством строків подання звітності, а також нарахування та сплати роботодавцями-страхувальниками єдиного внеску, нарахованого на заробітну плату працівників, а тому за встановлених фактичних обставин суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на зарахування до його страхового та до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, періоду з 01 жовтня 2022 року по 26 жовтня 2022 року (день звернення за призначенням пенсії).

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 01 листопада 2022 року № 057250004748 «Про відмову в призначенні пенсії» підлягає визнанню протиправним.

Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.

Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії, ГУ ПФУ в Кіровоградській області не забезпечило всебічний, повний та об`єктивний розгляд поданих позивачем документів.

Оскільки рішення від 01 листопада 2022 року № 057250004748 «Про відмову в призначенні пенсії» є протиправним, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення.

Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС для повного та ефективного захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення належить також застосувати такі способи захисту як зобов`язання ГУ ПФУ в Кіровоградській області:

1. зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди:

з 23 серпня 1990 року по 18 грудня 1990 року;

з 30 вересня 1996 року по 31 грудня 1998 року;

з 01 квітня 1999 року по 30 квітня 1999 року;

з 01 жовтня 2022 року по 26 жовтня 2022 року;

2. зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, періоди:

з 01 листопада 1990 року по 18 грудня 1990 року;

з 23 грудня 1990 року по 14 грудня 1992 року;

з 01 вересня 1994 року по 10 червня 1996 року;

з 01 січня 1999 року по 15 жовтня 2000 року;

з 16 квітня 2022 року по 30 вересня 2022 року;

з 01 жовтня 2022 року по 26 жовтня 2022 року;

3. повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 жовтня 2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

Суд зауважує, що з огляду на приписи п. п. 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_1 є ГУ ПФУ в Кіровоградській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії.

Отже, саме на ГУ ПФУ в Кіровоградській області суд покладає обов`язок зарахувати вказані вище періоди до страхового та спеціального (пільгового) стажу позивача та повторно розглянути заяву про призначення пенсії.

В даному випадку для встановлення належного відповідача визначальним є те, структурний підрозділ якого пенсійного органу розглядав заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії, яке визнано судом протиправним і скасовано, а не те, в якому пенсійному органі перебуває електронна пенсійна справа заявника.

ГУ ПФУ в Донецькій області не здійснювало розгляд заяви ОСОБА_1 , не проводило розрахунку його страхового та пільгового стажу, не приймало рішення про відмову в призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для визнання протиправними його рішень, дій чи бездіяльності та покладання на нього будь-яких обов`язків (в тому числі зарахувати певні періоди до страхового та пільгового стажу, повторно розглянути заяву про призначення пенсії тощо).

Суд зауважує, що п. 4.10 Порядку № 22-1 не регулює питання призначення пенсії.

Норми п. 4.10 Порядку № 22-1 передбачають передачу електронної пенсійної справи від «органу, що призначає пенсію», який розглядав заяву про призначення пенсії, до «органу, що призначає пенсію», за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Тобто п. 4.10 Порядку № 22-1 врегульовує відносини щодо виплати пенсії, які виникають після того, як визначений за принципом екстериторіальності структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, прийняв рішення про призначення пенсії.

Як наслідок, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Донецькій області слід відмовити.

Крім того, не підлягають задоволенню вимоги позивача, які стосуються зобов`язання пенсійного органу призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 з 26 жовтня 2022 року з врахуванням висновків суду, наданих у мотивувальній частині рішення суду, щодо права виходу на пенсію ОСОБА_1 з 26 жовтня 2022 року, оскільки за встановлених фактичних обставин належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є покладання на ГУ ПФУ в Кіровоградській області обов`язку зарахувати певні періоду до страхового та пільгового стажу позивача та повторно розглянути його заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 з урахуванням правової оцінки суду.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду про часткове задоволення позову не спростовують.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн (квитанція від 29 листопада 2022 року).

Докази здійснення інших судових витрат позивач не надав.

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Кіровоградській області на користь позивача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код: 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (ідентифікаційний код: 20632802, місцезнаходження: 25009, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Соборна, буд. 7а) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 01 листопада 2022 року № 057250004748 «Про відмову в призначенні пенсії».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди:

з 23 серпня 1990 року по 18 грудня 1990 року;

з 30 вересня 1996 року по 31 грудня 1998 року;

з 01 квітня 1999 року по 30 квітня 1999 року;

з 01 жовтня 2022 року по 26 жовтня 2022 року.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди:

з 01 листопада 1990 року по 18 грудня 1990 року;

з 23 грудня 1990 року по 14 грудня 1992 року;

з 01 вересня 1994 року по 10 червня 1996 року;

з 01 січня 1999 року по 15 жовтня 2000 року;

з 16 квітня 2022 року по 30 вересня 2022 року;

з 01 жовтня 2022 року по 26 жовтня 2022 року.

5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 жовтня 2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

6. В іншій частині позовних вимог відмовити.

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

8. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

9. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

10. Повне судове рішення складено 20 січня 2023 року.

Суддя Т.О. Кравченко


Суд	Донецький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	20.01.2023
Оприлюднено	25.01.2023
Номер документу	108534177
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Судовий реєстр по справі —200/5053/22

Ухвала від 09.11.2023

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Кравченко Т.О.

Постанова від 22.05.2023

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Геращенко Ігор Володимирович

Ухвала від 01.02.2023

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Геращенко Ігор Володимирович

Ухвала від 01.02.2023

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Геращенко Ігор Володимирович

Рішення від 20.01.2023

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Кравченко Т.О.

Ухвала від 10.01.2023

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Кравченко Т.О.

Ухвала від 30.11.2022

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Кравченко Т.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 20.01.2023 по справі 200/5053/22ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —200/5053/22

Ухвала від 09.11.2023

Постанова від 22.05.2023

Ухвала від 01.02.2023

Ухвала від 01.02.2023

Рішення від 20.01.2023

Ухвала від 10.01.2023

Ухвала від 30.11.2022

Рішення
від 20.01.2023 по справі 200/5053/22
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД