Рішення

від 20.01.2023 по справі 808/3191/16

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2023 року Справа № 808/3191/16 СН/280/13/22 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод» (далі позивач, ТОВ «ЗСЗ») до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача: від 12.10.2016 №0002181402 щодо зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість (форма «В4») у загальному розмірі 14287,00 грн.; від 12.10.2016 №0002171402 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість та донарахування штрафних санкцій (форма «Р») у загальному розмірі 107997,50 грн.; від 13.10.2016 №0001271304 щодо донарахування грошового зобов`язання з військового збору, пені та штрафних санкцій (форма «Д») у загальному розмірі 504,39 грн.; від 13.10.2016 №0001261304 щодо донарахування грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, пені та штрафних санкцій (форма «Д») у загальному розмірі 5228,78 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду 14 листопада 2016 року відкрите загальне позовне провадження в адміністративній справі.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 09 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року, позов задовольнив повністю, податкові повідомлення-рішення визнав протиправними і скасував.

Ухвалою Верховного Суду 09 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Ухвалою Верховного суду від 08 червня 2022 року замінено Головне управління ДФС у Запорізькій області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України.

09 червня 2022 року Верховний Суд постановив: «Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, задовольнити частково. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року скасувати в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 12 жовтня 2016 року №0002171402 і №0002181402. Справу в цій частині позовних вимог направити на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду. В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року залишити без змін.»

Ухвалою суду від 26 січня 2022 року відкрито провадження у справі, за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 24 лютого 2022 рокуо 15:00 год.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2022 справу передано на розгляд судді Богатинському Б.В.

Ухвалою суду від 21 червня 2022 року прийнято до провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 12 жовтня 2016 року №0002171402 і №0002181402, призначено підготовче засідання у справі на 05.07.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що з 15.08.2016 по 20.09.2016 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області проводилась планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод» за період 01.01.2014 по 30.06.2016. За результатами перевірки складено акт №90/08-01-14-01/33920601 від 27.09.2016. Відповідно до Акта перевірки, на думку перевіряючих, встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог: 1. пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.189.9 ст.189 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 86398,00 грн.; 2. пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.189.9 ст.189 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту (рядок 19 декларацій) на загальну суму 14287,00 грн. У зв`язку з не згодою щодо висновків, викладених в акті, позивач подав заперечення до акту перевірки, листом від 10.10.2016 №3457/10/08-01-14-02-14 заступника начальника ГУ ДФС у Запорізькій області позивача повідомлено, що заперечення до акту перевірки залишились без задоволення. На підставі вищезгаданого акта перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 12.10.2016 №0002181402 щодо зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість (форма «В4») у загальному розмірі 14287,00 грн., №0002171402 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 86398,00 грн., та донарахування штрафних санкцій з податку на додану вартість у сумі 21599,50 грн. (форма «Р») у загальному розмірі 107997,50 грн. Позивач вважає, що висновки відповідача не відповідають існуючим фактам та діючому податковому законодавству. Порушення, викладені у пп. 3.2.1.1. акту спростовуються, на думку позивача тим, що факт викрадення та демонтажу майна підтверджується відкриттям кримінальних проваджень, від 27.07.2014 №12014080080002761 за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 Кримінального кодексу України (викрадення залізничного полотна, що призвело до неможливості доступу підприємству до залізничних вагонів для поставки сировини) та №12014080080002896 від 10.08.2014 за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України (демонтаж залізничного полотна, що унеможливлює використання його за призначенням у виробництві), які ще знаходяться у провадженні правоохоронних органів. Постановою старшого слідчого СВ Шевченківського РО ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області від 18.09.2014 встановлено факт викрадення залізничного полотна. Під час перевірки позивачем надані акти на списання основних засобів, а також акти на оприбуткування матеріалів, які утворились в результаті розібрання. Просить позов задовольнити.

У матеріалах справи містяться заперечення проти адміністративного позову Головного управління ДФС у Запорізькій області, у яких зазначено, що у грудні 2014 року підприємство здійснює ліквідацію основного засобу "Залізнична дорога, інв.№100" балансовою вартістю 220128,42 грн. Причиною ліквідації основного засобу є зникнення залізничного полотна. До Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.07.2014 за №12014080080002761 внесені відомості про те, що в ніч з 25.07.2014 на 26.07.2014 невстановлена особа викрала 70 метрів залізничного полотна, 09.08.2014 за №12014080080002896 внесені відомості про вчинення замаху на викрадення майна ТОВ «Запорізький сталеливарний завод». На момент завершення перевірки досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014080080002761 не завершене, факт викрадення не підтверджено; у кримінальному провадженні №12014080080002896 скасовано постанову про закриття кримінального провадження та направлено на новий розгляд. На момент завершення перевірки досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014080080002896 не завершене, факт викрадення майна не підтверджено. Отже, підприємством занижено базу оподаткування з ПДВ на загальну суму 431991 грн. Оскільки до перевірки не надано документів, які б підтверджували ліквідацію основних засобів без згоди платника податку, тому платник податку, який за самостійним рішенням ліквідує основні виробничі або невиробничі засоби, повинен нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ за операцією з ліквідації таких необоротних активів, виходячи з їх ринкової ціни, визначеної на момент такої ліквідації, за правилами, встановленими пп.14.1.219 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, але не нижче їх балансової вартості. Просить відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 05 липня 2022 року з метою з`ясування всіх обставин у справі, для повного та всебічного розгляду справи витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод» належним чином засвідчені копії:

- актів на списання основних засобів в сумі 92736 грн.;

- доказів списання основних засобів визначених в актах типової форми №ОЗ-3 без згоди платника податків;

- доказів на підтвердження факту викрадення 70 метрів залізничного полотна;

- доказів того, що викрадене майно (70 метрів залізничного полотна) та розібране (перетворене) майно (залізнична дорога інв.№100) відповідно до акту №8 від 02.12.2014 форми №ОЗ-3 є одним і тим же майном.

Встановлено строк для подання витребуваних доказів протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали суду.

Відкладено підготовче засідання на 26 липня 2022 року до 14-30 год.

У підготовче засідання 26 липня 2022 року прибув представник відповідача, представник позивача до суду не прибув, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 26 липня 2022 року продовжено підготовче провадження у справі на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 23 серпня 2022 року - 14-00 год.

У зв`язку з запровадженням в Україні правового режиму воєнного стану на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану», враховуючи підвищений рівень терористичної небезпеки на території всієї країни напередодні Дня Незалежності України та безпосередньо в день його відзначення, з метою убезпечення життя та здоров`я працівників і відвідувачів суду, судове засідання, призначене на 23 серпня 2022 року перенесено на 30.08.2022 о 15:00 год ., про що складено довідку від 23.08.2022.

У підготовче засідання 30 серпня 2022 року прибув представник відповідача, представник позивача не з`явився, станом на дату проведення підготовчого засідання у суду відсутні відомості про вручення представнику позивача повідомлення про дату, час і місце підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 30 серпня 2022 року вдруге витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод» належним чином засвідчені копії:

- актів на списання основних засобів в сумі 92736 грн.;

- доказів списання основних засобів визначених в актах типової форми №ОЗ-3 без згоди платника податків;

- доказів на підтвердження факту викрадення 70 метрів залізничного полотна;

- доказів того, що викрадене майно (70 метрів залізничного полотна) та розібране (перетворене) майно (залізнична дорога інв.№100) відповідно до акту №8 від 02.12.2014 форми №ОЗ-3 є одним і тим же майном.

Встановлено строк для подання витребуваних доказів протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали суду.

Відкладено підготовче засідання на 04 жовтня 2022 року до 14-00 год.

У підготовче засідання 04 жовтня 2022 року прибув представник відповідача, представник позивача до суду не прибув, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2022 року підготовче засідання відкладено на 18 жовтня 2022 року - 15-00 год., за клопотанням представника позивача про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із тим, що адвокатом Желтобрюховим В. В., укладено угоду про надання правової допомоги із позивачем лише 03.10.2022, та є необхідність для ознайомлення з матеріалами справи. Втретє витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод» належним чином засвідчені копії:

- актів на списання основних засобів в сумі 92736 грн.;

- доказів списання основних засобів визначених в актах типової форми №ОЗ-3 без згоди платника податків;

- доказів на підтвердження факту викрадення 70 метрів залізничного полотна;

- доказів того, що викрадене майно (70 метрів залізничного полотна) та розібране (перетворене) майно (залізнична дорога інв.№100) відповідно до акту №8 від 02.12.2014 форми №ОЗ-3 є одним і тим же майном.

18 жовтня 2022 року від представника позивача надійшло до суду клопотання про відкладення, у зв`язку з загостренням безпекової ситуації в місті Запоріжжя, від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2022 року підготовче засідання відкладено на 08 листопада 2022 року - 14-30 год., за клопотанням представника позивача про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з загостренням безпекової ситуації в місті Запоріжжя. Вчетверте витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод» належним чином засвідчені копії:

- актів на списання основних засобів в сумі 92736 грн.;

- доказів списання основних засобів визначених в актах типової форми №ОЗ-3 без згоди платника податків;

- доказів на підтвердження факту викрадення 70 метрів залізничного полотна;

- доказів того, що викрадене майно (70 метрів залізничного полотна) та розібране (перетворене) майно (залізнична дорога інв.№100) відповідно до акту №8 від 02.12.2014 форми №ОЗ-3 є одним і тим же майном.

Ухвалою суду від 08 листопада 2022 року підготовче засідання відкладено на 18 листопада 2022 року - 14-15 год. Вп`яте витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод» належним чином засвідчені копії:

- актів на списання основних засобів в сумі 92736 грн.;

- доказів списання основних засобів визначених в актах типової форми №ОЗ-3 без згоди платника податків;

- доказів на підтвердження факту викрадення 70 метрів залізничного полотна;

- доказів того, що викрадене майно (70 метрів залізничного полотна) та розібране (перетворене) майно (залізнична дорога інв.№100) відповідно до акту №8 від 02.12.2014 форми №ОЗ-3 є одним і тим же майном.

Ухвалою суду від 18 листопада 2022 року підготовче засідання відкладено на 29 листопада 2022 року - 15-00 год. Вшосте витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод» належним чином засвідчені копії:

- актів на списання основних засобів в сумі 92736 грн.;

- доказів списання основних засобів визначених в актах типової форми №ОЗ-3 без згоди платника податків;

- доказів на підтвердження факту викрадення 70 метрів залізничного полотна;

- доказів того, що викрадене майно (70 метрів залізничного полотна) та розібране (перетворене) майно (залізнична дорога інв.№100) відповідно до акту №8 від 02.12.2014 форми №ОЗ-3 є одним і тим же майном.

У підготовчому засіданні 29 листопада 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20 грудня 2022 рокуо 15:30год.

20 грудня 2022 року у судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином. У судовому засіданні заслухані вступне слово та пояснення учасників справи, оголошено перерву до 13 січня 2023 року - 15-30 год.

13 січня 2023 року у судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином. У судовому засіданні представником відповідача заявлене клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з неподанням позивачем витребуваних судом документів у встановлений строк.

У відповідності до ч. 4, 5, 6 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Заслухавши клопотання представника позивача, суд на місці ухвалив відмовити у задоволенні клопотання, та розглянути справу на підставі наявних доказів.

За клопотанням представника відповідача та у відповідності до положень ч.3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 КАС України, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

У період з 15.08.2016 року по 20.09.2016 року повноважними особами ГУ ДФС у Запорізькій області проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2016, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 01.01.2011 по 30.06.2016, за результатами якої складено акт №90/08-01-14-01/33920601 від 27.09.2016 року.

В Акті перевірки зроблені висновки про порушення позивачем, зокрема:

- пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.189.9 ст.189 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 86398,00 грн.;

- пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.189.9 ст.189 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту (рядок 19 декларацій) на загальну суму 14287,00 грн.

Перевіркою встановлено, що протягом 2014-2015 років підприємство здійснило ліквідацію за самостійним рішенням основних виробничих засобів. Всього ліквідовано основних засобів відповідно до даних бухгалтерського обліку (Дт 976 Кт 10) на загальну суму 431991,00 грн. До перевірки надані лише акти на списання основних засобів та акти на оприбуткування відходів від ліквідації на загальну суму 339225,00 грн. Крім того, у грудні 2014 року підприємство здійснило ліквідацію основного засобу «Залізнична дорога, інв.№100» балансовою вартістю 220128,42 грн. Причиною ліквідації основного засобу стало викрадення залізничного полотна. ТОВ «ЗСЗ» направлено до Шевченківського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області листи від 26 липня 2014 року №306 та від 9 серпня 2014 року №325 з проханням здійснити заходи по розшуку та притягненню до кримінальної відповідальності невідомих осіб, які демонтували залізничні колії, які належать підприємству. До Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 липня 2014 року за №12014080080002761 внесені відомості про те, що в ніч з 25 липня 2014 року на 26 липня 2014 року невстановлена особа викрала 70 метрів залізничного полотна, 9 серпня 2014 року за №12014080080002896 внесені відомості про вчинення замаху на викрадення майна ТОВ «ЗСЗ». Станом на момент закінчення перевірки досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014080080002761 не завершене, факт викрадення не підтверджено, у кримінальному провадженні №12014080080002896 було винесено постанову про його закриття у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення та неподанням заяви про вчинення кримінального правопорушення та довідки про заподіяння майнової шкоди. Підприємство не погодилось із закриттям кримінального провадження та направило скарги до Прокуратури Запорізької області, до ГУ МВС у Запорізькій області на бездіяльність співробітників Шевченківського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області. За результатами розгляду скарг скасовано постанову про закриття кримінального провадження та направлено на новий розгляд; досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014080080002896 продовжується. До перевірки не надано документів, які б підтверджували ліквідацію основних засобів без згоди платника податку, ГУ ДФС дійшло висновку, що підприємством занижено базу оподаткування з ПДВ на загальну суму 431991 грн. та ПДВ в сумі 86398,00 грн. З цих підстав, в результаті збільшення податкових зобов`язань, відбулося зменшення від`ємного значення на загальну суму 14287,00грн.

На підставі висновків Акту перевірки, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 12.10.2016 №0002181402 щодо зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість (форма «В4») у загальному розмірі 14 287,00 грн.

- від 12.10.2016 №0002171402 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 86 398,00 грн., та донарахування штрафних санкцій з податку на додану вартість у сумі 21 599,50 грн. (форма «Р») у загальному розмірі 107 997,50 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень від 12 жовтня 2016 року №0002171402 і №0002181402 є предметом спору, який передано на вирішення суду у даній справі.

Приймаючи постанову від 09 червня 2022 року у цій справі та направляючи справу на новий розгляд Верховним Судом зауважено: «… Перевіряючи правильність мотивів судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 12 жовтня 2016 року №0002171402 і №0002181402, якими збільшено грошові зобов`язання з податку на додану вартість та зменшено розмір від`ємного значення цього податку, колегія суддів виходить з такого.

Згідно з пунктом 189.9 статті 189 ПК України (в редакції діючій на час ліквідації основних засобів) у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації. Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України також передбачено, що не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що складені та підписані постійно діючою комісією Акти на списання основних засобів типової форми №03-3, що містять дані, які характеризують об`єкти основних засобів та причини їх вибуття, за умови їх затвердження посадовою особою (керівним органом), уповноваженою згідно зі статутом підприємства приймати рішення щодо ліквідації об`єктів основних засобів, визнаються належними документами, які подаються органу ДФС під час перевірки та які є необхідними для правильного застосування вимог останнього абзацу підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 та другого абзацу пункту 189.9 статті 189 ПК України.

Однак, застосовуючи пункт 189.9 статті 189 ПК України, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що обов`язковою умовою для визнання ліквідації основних засобів такою, що не є постачанням основних виробничих або невиробничих засобів є те, що така ліквідація здійснюється без згоди платника податків, тобто, спричинена виключними обставинами, за відсутності яких такий основний засіб продовжував би використовуватися за первісним призначенням. Також законодавець передбачив, що не є постачанням основних виробничих або невиробничих засобів випадок, коли ліквідація таких засобів зумовлена їх знищенням, розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Водночас, лише деякі наявні в матеріалах справи акти на списання основних засобів типової форми №ОЗ-3 містять вказівку на демонтаж відповідних засобів, тобто їх розібрання (перетворення) з подальшим отриманням лома, однак, більша частина актів складена на списання засобів із зазначенням підстави - непридатність до подальшого використання.

Однак, суди попередніх інстанції на це уваги не звернули, правової оцінки таким обставинам в контексті приписів пункту 189.9 статті 189 ПК України не надали. Більш того, не перевірили доводи ГУ ДПС про те, що ТОВ «ЗСЗ» надало акти на списання основних засобів на загальну суму 339255 грн, а на вартість основних засобів в сумі 92736 грн ні. Згідно з Актом перевірки перелік наданих позивачем актів наведений в Додатках №4 і №5 до нього, однак останні в матеріалах справи відсутні.

Не з`ясованим залишилося питання підстав, за яких ГУ ДПС, зазначаючи про надання до перевірки актів про списання основних засобів на загальну суму 339255 грн, визнало їх усі такими, що не підтверджують право платника податків не визначати суму ПДВ з їх балансової вартості при їх списанні у зв`язку з розібранням (перетворенням).

Крім того, колегія суддів, не заперечуючи проти того, що наявність вироку у кримінальному провадженні не є визначальним для вирішення питання списання основного засобу у зв`язку з його викраденням, вважає, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що посилаючись на викрадення залізничного полотна, позивач надає акти про його списання і демонтаж, в результаті якого отримано лом. Суди не встановили, чи є підстави вважати, що викрадене майно та розібране (перетворене) є одним і тим же майном, тобто, не з`ясували дійсних підстав списання залізничного полотна.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень від 12 жовтня 2016 року №0002171402 і №0002181402...»

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (ст.67 Конституції України).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України, тут і надалі у редакції чинній на момент спірних правовідносин), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Підпункт 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п.15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 36.1. ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 36.5. ст. 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України).

Згідно із п. 57.3. ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 58.2. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 189.9 статті 189 ПК України (в редакції діючій на час ліквідації основних засобів) у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації. Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України також передбачено, що не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Наказом Міністерства статистики України №352 від 29.12.1995 затверджено типові форми первинного обліку: «Акт на списання основних засобів (форма №ОЗ-3) Форма застосовується для оформлення вибуття основних засобів (крім автотранспортних засобів) при повному або частковому їх списанні. Акт складається у двох примірниках комісією, призначеною керівником підприємства, будови, організації, затверджується керівником підприємства (організації) або особою, на те уповноваженою. Перший примірник акта передають до бухгалтерії, другий залишається у особи, відповідальної за зберігання основних засобів та є підставою для здачі на склад запчастин, що залишилися в результаті їх списання, а також матеріалів, металобрухту і т.п. Витрати по списанню, а також вартість матеріальних цінностей, що надійшли від зносу та розборки будинків, споруд, демонтажу обладнання і т.п. відображають в акті в розділі "Розрахунок результатів списання об`єктів".».

Тобто, складені та підписані постійно діючою комісією Акти на списання основних засобів типової форми №03-3, що містять дані, які характеризують об`єкти основних засобів та причини їх вибуття, за умови їх затвердження посадовою особою (керівним органом), уповноваженою згідно зі статутом підприємства приймати рішення щодо ліквідації об`єктів основних засобів, визнаються відповідними документами, які подаються органу ДФС під час перевірки та які є необхідними для правильного застосування вимог останнього абзацу пп. 14.1.191 ст. 14 та другого абзацу п. 189.9 ст. 189 ПК України.

Отже, податкові зобов`язання з податку на додану вартість на вартість основного засобу, що ліквідується (знищено), не визначаються за умови надання контролюючому органу відповідного документа про знищення, розібрання або перетворення основного фонду в інший спосіб, внаслідок чого основний фонд не може використовуватися за первісним призначенням.

У постанові від 09.06.2022 по цій справі Верховний Суд, як вже було зазначено, вказав, що обов`язковою умовою для визнання ліквідації основних засобів такою, що не є постачанням основних виробничих або невиробничих засобів є те, що така ліквідація здійснюється без згоди платника податків, тобто, спричинена виключними обставинами, за відсутності яких такий основний засіб продовжував би використовуватися за первісним призначенням. Також законодавець передбачив, що не є постачанням основних виробничих або невиробничих засобів випадок, коли ліквідація таких засобів зумовлена їх знищенням, розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Судом досліджені наявні в матеріалах справи акти на списання основних засобів типової форми №ОЗ-3.

Так, у матеріалах справи містяться акти на списання основних засобів та акти на приймання відходів від ліквідації основних засобів (додаток 4), загальна сума списання 339255,52 грн.:

- №4 від 20.02.2015, ящик для отжига деталів в термопечі (3 шт.) інв №00478 - непридатний для подальшого використання - 12469,21,

- №1 від 30.01.2015,модельна оснастка ХТС "Башмак неповоротний" інв №0422 - непридатний для подальшого використання - 22996,70,

- №1 від 30.01.2015, модельна оснастка ХТС "Башмак неповоротний" інв №0421 - непридатний для подальшого використання - 35193,58,

- № 1 від 30.01.2015, стержневий ящик Ал. "Башмак неповоротний" великий (8 шт.) інв №00462 - непридатний для подальшого використання - 3935,30,

- №2 від 30.01.2015,стержневий ящик Ал. "Башмак неповоротний" великий (12 шт.) інв №00461 - непридатний для подальшого використання - 2687,36,

- №2 від 30.01.2015,стержневий ящик Ал. "Башмак неповоротний" малий (5 шт.) інв №00459 - непридатний для подальшого використання - 2190,18,

- №2 від30.01.2015,стержневий ящик Ал. "Башмак неповоротний" великий(5 шт.) інв №00460 - непридатний для подальшого використання - 2004,06,

- №1 від 30.01.2015, модельна оснастка ХТС "Башмак неповоротний" інв №0150 -непридатний для подальшого використання - 4292,48,

- №8 від 02.12.2014, Залізнична дорога інв№100- непридатний для подальшого використання - 220128,42,

- №13 від 10.12.2014,Паровий котел ДКВР-10/13 інв№3451 - непридатний для подальшого використання- 4018,03,

- №14 від 10.12.2014,Підігрівач пароводяний ППП 1-62-7-1V Інв.№3578 - непридатний для подальшого використання, 1519,84,

- №11 від 10.12.2014,Станція перекачування конденсата Інв.№107 - непридатний для подальшого використання- 547,38,

- №10 від 10.12.2014, Розподільна колонка пара інв.№120 - непридатний для подальшого використання - 1031,21,

- №9 від 10.12.2014, Площадка длярозвантажування солі Інв. №119 -непридатний для подальшого використання - 761,89,

- №6 від 01.07.2014, Склад для цемента металевий ємн.360т Інв.№113- непридатний для подальшого використання - 6751,78,

- №1 від 03.2014, Конденсатне обладнання Інв.№ 0242 - непридатний для подальшого використання - 17159,55,

- №2 від 27.03.2014, Візок для транспортування ізложниць інв№1309 - непридатний для подальшого використання - 764,32,

- №3 від 27.03.2014, Електроталь 0,5 т 6 м інв.№3433 - непридатний для подальшого використання- 253,48,

- №4 від 27.03.2014,Полуопока комплект з 8 шт. інв№3560 - непридатний для подальшого використання -540,75.

Також позивачем надано до перевірки та до суду акти на приймання відходів згідно переліку у Додатку №5, які складені в довільній формі.

За доводами контролюючого органу ТОВ «ЗСЗ» надало акти на списання основних засобів на загальну суму 339255 грн, а на вартість основних засобів в сумі 92736 грн - ні.

Згідно з Актом перевірки перелік наданих позивачем актів наведений в Додатках №4 і №5 до нього.

При цьому, до матеріалів справи позивачем надані акти на списання основних засобів, які не зазначались у Додатках 4, 5 на загальну суму 92735,97 грн.:

- №7 від 14.10.2014, Мойка К7.35 з акснсуарами Інв№00602 - непридатний для подальшого використання -3430,74,

- №3 від 30.01.2015, Модельна оснастка ХТС "Балочка центруюча" інв №0254 -непридатний для подальшого використання - 2407,51,

- №3 від 30.01.2015, Модельна оснастка ХТС "Балочка центруюча" інв №0397 -непридатний для подальшого використання - 22344,38,

- №3 від 30.01.2015, Модельна оснастка ХТС "Балочка центруюча" інв №0398 -непридатний для подальшого використання - 22344,38,

- №3 від 30.01.2015, Модельна оснастка ХТС "Балочка центруюча" інв №0399 -непридатний для подальшого використання - 22344,38,

- №5 від 20.02.2015, Бензоріз ТS 420 мм івн№00474 - непридатний для подальшого використання - 3710,55,

- №5 від 20.02.2015, Бензоріз ТS 420 мм Інв№0377 - непридатний для подальшого використання - 5747,00,

- №6 від 28.08.2015, Бензоріз ТS 420 мм Інв.№00692 - непридатний для подальшого використання - 4735,05,

- №6 від 28.08.2015, Бензоріз ТS 420 мм Інв.№00693 - непридатний для подальшого використання - 4735,05,

- №7 від 09.10.2015, Комп`ютер №17 Інв№1128 - непридатний для подальшого використання - 936,93.

Досліджені судом акти на списання основних засобів містять вказівку на технічний стан та причину списання - непридатність до подальшого використання, висновок комісії підлягає списанню. Лише у деяких актах вказано про надходження лома від списання основних цінностей.

Як зазначено у акті перевірки, у грудні 2014 року підприємство здійснює ліквідацію основного засобу «Залізнична дорога, інв.№100» балансовою вартістю 220 128,42 грн. Причиною ліквідації основного засобу стало викрадення залізничного полотна.

ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» направлено до Шевченківського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області листи від 26.07.2014 №306 та від 09.08.2014 №325 з проханням здійснити заходи по розшуку та притягненню до кримінальної відповідальності невідомих осіб, які демонтували залізничні колії, які належать підприємству. До Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.07.2014 за №12014080080002761 внесені відомості проте, що в ніч з 25.07.2014 на 26.07.2014 невстановлена особа викрала 70 метрів залізничного полотна, 09.08.2014 за №12014080080002896 внесені відомості про вчинення замаху на викрадення майна ТОВ «Запорізький сталеливарний завод». Станом на момент завершення перевірки досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014080080002761 не завершене, факт викрадення не підтверджено, у кримінальному провадженні №12014080080002896 було винесено постанову про закриття у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення та неподанням заяви про вчинення кримінального правопорушення та довідки про вчинення майнової шкоди. Підприємство не погодилось з закриттям кримінального провадження та направило скарги до Прокуратури Запорізької області, до ГУ МВС у Запорізькій області на бездіяльність співробітників Шевченківського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області. За результатами розгляду скарг скасовано постанову про закриття кримінального провадження та направлено на новий розгляд. Станом на момент завершення перевірки досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014080080002896 не завершене.

При цьому, у матеріалах справи міститься акт на списання основних засобів №8 від 02.12.2014, у якому об`єкт - Залізнична дорога Інв.№100, технічний стан та причина списання - непридатний до подальшого використання, висновок комісії - ліквідувати з подальшим демонтажем і здачею на склад металобрухту від списання.

Суд, не заперечуючи проти того, що наявність вироку у кримінальному провадженні не є визначальним для вирішення питання списання основного засобу у зв`язку з його викраденням, зазначає, що будь-яких інших доказів про викрадення не надано, окрім того посилаючись на викрадення залізничного полотна, позивач надає акти про його списання і демонтаж, в результаті якого отримано лом.

Судом здійснювались всі можливі дії щодо установлення такої обставини та дійсних підстав списання залізничного полотна.

Так, судом в ухвалах від 21 червня 2022 року, 05 липня 2022 року, 30 серпня 2022 року, 18 жовтня 2022 року, 08 листопада 2022 року витребувались у позивача докази на підтвердження факту викрадення 70 метрів залізничного полотна, доказів того, що викрадене майно (70 метрів залізничного полотна) та розібране (перетворене) майно (залізнична дорога інв.№100) відповідно до акту №8 від 02.12.2014 форми №ОЗ-3 є одним і тим же майном.

Позивачем не виконано вимоги ухвал суду в частині витребування доказів, будь-яких доказів, пояснень до суду не надано.

Таким чином, позивачем не обґрунтовано факту викрадення залізничного полотна та подальшого списання об`єкту як непридатного до подальшого використання, ліквідації з подальшим демонтажем і здачею на склад металобрухту від списання.

Враховуючи викладене, в повній мірі дослідивши документи надані до перевірки та документи, які надані до матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позивачем ні під час перевірки, ні під час судових розглядів не надано документів, які б підтверджували, що ліквідація вказаних основних засобів здійснена без згоди платника податків, тобто, спричинена виключними обставинами, за відсутності яких такий основний засіб продовжував би використовуватися за первісним призначенням або зумовлена їх знищенням, розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням у відповідності до вимог останнього абзацу пп. 14.1.191 ст. 14 та другого абзацу п. 189.9 ст. 189 ПК України.

Тобто позивачем не виконані обов`язкові умови, передбачені пунктом 189.9 статті 189 ПК України (в редакції діючій на час ліквідації основних засобів), які дають підстави для не визначання податкових зобов`язань з податку на додану вартість на вартість основного засобу, що ліквідується.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приймаючи до уваги усе вищевикладене, суд доходить висновку, що під час винесення спірних податкових повідомлень-рішень від 12 жовтня 2016 року №0002171402 і №0002181402 податковий орган діяв на підставі та у спосіб, передбачені чинним законодавством України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити у повному обсязі.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод» (69600, м.Запоріжжя, МСП-594, вул. Краснова, 9а; код ЄДРПОУ 33920601),

Відповідач - Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ ВП 44118663).

Повне судове рішення складено 20.01.2023.

Суддя Б.В. Богатинський