ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" січня 2023 р. справа № 300/3375/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укршляхсервіс» про стягнення податкового боргу в сумі 8362,51 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ТОВ «Торговий дім «Укршляхсервіс» про стягнення податкового боргу в сумі 8362,51 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податку на додану вартість, яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов`язання в загальному розмірі 8362,51 грн. на підставі: податкового повідомлення-рішення від 07.08.2019 за №0046025212 на суму 170 грн. (у зв`язку із частковою сплатою сума боргу становить 108,97 грн.), податного повідомлення-рішення від 12.11.2019 №0065745204 на суму 3060,00 грн. та податкового повідомлення-рішення №0019705204 від 21.02.2020 на суму 5100,00 грн., а також пені в сумі 93,54 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду в адміністративній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався. У відповідності до вимог ч.11 ст.126, п.5 ч.6ст.251 КАС Україниухвала про відкриття провадження вважається належним чином врученою.
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
ТОВ «Торговий дім «Укршляхсервіс» зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 9 Податкового кодексу України (надалі також ПК України, в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) податок на додану вартість віднесений до загальнодержавних податків і зборів.
Відповідач є платником податку на додану вартість та у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов`язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.
За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Підпунктом16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платники податків і зборів зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Приписами пункту49.1 статті 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно пункту49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цьогоКодексуподавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Відповідно до підпункту 49.18.1 пункту49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством (підпункт 54.3.1 пункт54.3. статті 54 ПК України).
Відповідно до підпункту14.1.265 пункту 14.1 статті 14 ПК Україништрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно пункту120.1 статті 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту49.2 статті 49цьогоКодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Положеннями пункту116.1. статті 116ПК України визначено, що у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.
Приписами пункту57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Судом встановлено, що камеральною (електронною) перевіркою податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2019 року, яка виражена в акті від 19.07.2019 за №1412/09-19-52-12/39724063, встановлено неподання відповідачем податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2019 року (а.с.12).
На підставі зазначеного акту перевірки Головним управління ДПС у Івано-Франківській області за вказане порушення винесено податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0046025212 від 07.08.2019, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 170,00 грн. (а.с.10). Як зазначає позивач, із врахуванням часткової сплати сума до стягнення складає 108,97 грн.
Камеральною (електронною) перевіркою податкової звітності з податку на додану вартість за червень, липень, серпень 2019 року, яка виражена в акті від 18.10.2019 за №331/09-19-52-04/3972, встановлено неподання відповідачем податкової звітності з податку на додану вартість за червень, липень, серпень 2019 року (а.с.16).
Головним управління ДПС у Івано-Франківській області на підставі зазначеного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0065745204 від 12.11.2019, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3060,00 грн. (а.с.14).
У акті камеральної перевірки від 21.02.2020 за №146/09-19-52-04/39724063 встановлено неподання відповідачем податкової звітності з податку на додану вартість за вересень-грудень 2019 року та січень 2020 року (а.с.20).
Головним управління ДПС у Івано-Франківській області на підставі зазначеного акту перевірки винесено податкове повідомлення рішення форми «ПС» №0019705204 від 16.03.2020, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5100,00 грн. (а.с.17).
Вказані податкові повідомлення-рішення направлялися відповідачу, однак були повернуті на адресу позивача, що підтверджується конвертами, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.11, 13, 15).
Суд приходить до висновку, що направлені відповідачу зазначені вище податкові повідомлення-рішення є врученими на підставі абзацу 3 пункту58.3. статті58 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час спірних правовідносин.
Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов`язання, визначеного вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, суд приходить до переконання, що наведені в них суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість є узгодженими.
Згідно підпунктів 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). При нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Нарахування пені закінчується у випадках, визначених пунктом 129.3 статті 129 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 131.1 статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.
Відповідачу, внаслідок несвоєчасної сплати самостійно узгоджених платником податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму податкового боргу нараховано пеню в розмірі 93,54 грн. (а.с.7, 21).
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За змістом пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу надіслано податкову вимогу форми Ю №63771-52 від 06.05.2020.
Відповідно до норм статті 42 Податкового кодексу України вимога вважається врученою відповідачу (а.с.8). Податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.
Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 8362,51 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.
Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про податковий борг (а.с.7), корінцем податкової вимоги (а.с.8), податковими повідомленнями рішеннями (а.с.10, 14, 17), карткою особового рахунку платника податків (а.с.21).
Доказів, які б свідчили про погашення зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний сплатити податковий борг в загальній сумі 8362,51 грн. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, такий обов`язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
За змістом частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Отже, судовий збір, сплачений позивачем у сумі 2270,00 грн. стягненню не підлягає.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укршляхсервіс» з рахунків у банках, що його обслуговують та за рахунок готівки, що належить цьому товариству в дохід бюджету податковий борг в сумі 8362,51 грн. (вісім тисяч триста шістдесят дві гривні 51 копійка).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул.Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018);
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укршляхсервіс» (код ЄДРПОУ 39724063, с. Середній Березів, Косівський район, Івано-Франківська область, 78600).
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2023 |
Оприлюднено | 25.01.2023 |
Номер документу | 108534940 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Біньковська Н.В.
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Біньковська Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні