Рішення

від 23.01.2023 по справі 520/9990/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

23 січня 2023 року № 520/9990/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Авто ЛТД" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес-Авто ЛТД" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнень до позовної заяви просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Харківській області № 3393191/42018434 від 19.11.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 103 від 05.10.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 103 від 05.10.2021, що подана ТОВ ГЕРМЕС-АВТО ЛТД.

В обґрунтування позову зазначено, що спірним у даній справі рішенням було відмовлено у реєстрації податкової накладної. На думку позивача, контролюючим органом не було надано належної мотивації підстав та причин віднесення податкової накладної до ризикових. Так, позивачем зазначено, що спірне рішення є незаконним та таким, що порушують його права, оскільки позивачем було надано усі документи з приводу господарських операцій, що стали підставою для складення та реєстрації податкових накладних. В той же час, у спірному рішенні вказано на ненадання позивачем копій документів, а саме розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Також, разом із позовною заявою позивачем було подано до суду заяву про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, в якому останній просить суд поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «ГЕРМЕС-АВТО ЛТД» строк на звернення до суду із даним позовом. В обґрунтування поданої до суду заяви вказано на обставини того, що спірне у даній справі рішення відповідача позивачем було оскаржено в апеляційному порядку та рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України №56384/42018434/2 від 02.12.2021 скаргу підприємства позивача було залишено без задоволення. Зазначене рішення за результатами розгляду скарги підприємством було отримано 02.12.2021 року, а отже визначений приписами ч.4 ст.122 КАС України тримісячний строк для звернення до суду із відповідним позовом спливав 05.03.2022 року. Підприємство позивача планувало своєчасно звернутися до суду із відповідним позовом, у зв`язку з чим 22.02.2022 року було сплачено судовий збір, а 23.02.2022 року через систему «Електронний суд» було направлено до Харківського окружного адміністративного суду позов, але через збій в роботі судової системи та блокування роботи особистого кабінету Електронного суду, позов так і не було доставлено, а через деякий час взагалі запис про подання зник з розділу «Заяви». З огляду на початок повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації в Україну 24.02.2022 року та відповідно до початок активний бойових дій, позивач об`єктивно не мав можливості повторно звернутися до суду з даним позовом у строки, передбачені ч.4 ст. 122 КАС України, оскільки наказом директора підприємства бухгалтеру та іншим працівникам було надано відпустку без збереження заробітної плати, починаючи з 15.03.2022 року, а до вказаної дати на роботу працівники не виходили та свої функції не виконували, з огляду на наявність загрози для життя. Через постійні обстріли, документи, які зберігались частково вдома у бухгалтера були пошкоджені, а внаслідок ведення активних бойових дій на території ведення господарської діяльності підприємства унеможливлювало їх відновлення. Підприємство звернулось до суду після виникнення можливості відновлення частини документів за допомогою технічної підтримки Електронного суду.

Ухвалою суду від 17.11.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом.

Представником відповідача Головного управління ДПС у Харківській області через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності. Водночас, представником відповідача наголошено на обставинах дискреційності повноважень відповідача стосовно реєстрації податкових накладних.

Представник відповідача Державної податкової служби України правом подання до суду відзиву на позов, заяви про визнання позову або надання додаткового часу для подання до суду відзиву не скористались.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами. При цьому, представником позивача до суду було подано відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 17.01.2023 року замінено відповідача Головне управління ДПС у Харківській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП: 43983495).

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес-Авто ЛТД", РНОКПП 42018434, зареєстровано у встановленому законодавством порядку, як суб`єкт господарювання.

Позивач, як платник податків, зборів (обов`язкових платежів), знаходиться на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області.

Зі змісту позовної заяви вбачаються доводи представника позивача стосовно того, що основними видами діяльності підприємства позивача є оптова торгівля хімічними продуктами (код УКТ ЗЕД 46.75), оптова та роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (код УКТ ЗЕД 45.31 та 45.32) та інше.

Також, представником відповідача зазначено, що з метою отримання прибутку від своєї господарської діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕРМЕС-АВТО ЛТД» вступило у договірні відносини з Товариством з обмеженою діяльністю «БРЕНТ МАРКЕТ 95» (код ЄДРПОУ 43134878).

Відтак, 13.04.2020 між підприємством позивача та Товариством з обмеженою відповідальністю «БРЕНТ МАРКЕТ 95» був укладений договір поставки товару № 13/04, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕРМЕС-АВТО ЛТД», в якості постачальника, взяв на себе зобов`язання поставити та передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНТ МАРКЕТ 95», в якості покупця, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар, що передбачено положення п.1.1 договору. Предметом постачання є автомобільні запасні частини, мастила, інші комплектуючі для транспортних засобів, що передбачено приписами п. 1.2 договору.

В межах вказаного договору, постачальник, яким є позивач, передав, а покупець прийняв товар на складі постачальника згідно видаткової накладної № 10050021 від 05.10.2021 на загальну суму 3556,60 грн, в т.ч. ПДВ - 592,77 грн, а саме: антифриз Starex Red - 3 шт. - вартістю 554,40 грн; Sibiria antifreeze G-12 - 3 шт. - вартістю 742,50 грн; каністра Profi - 1 шт. - 99,00 грн; ключ колісний - 2 шт. - вартістю 115,40 грн; набір міксів рідинних ароматизаторів Winso Happy Wood - 1 шт. - вартістю 1279,10 грн; олива моторна Mobil Ultra - 2 шт. - 200,20 грн; олива моторна Yuko - 2 шт. - вартістю 506,00 грн; Zollex стрічка ізоляційна - 10 шт. - 60,00 грн.

Зі змісту позовної заяви та доданих доказів вбачається, що видаткова накладна була підписана обома сторонами, що свідчить про належність виконання постачальником умов договору.

На підтвердження проведення ТОВ «БРЕНТ МАРКЕТ 95» оплати за товар до суду надано копію банківської виписки по рахунку позивача за період 08.10.2021 в сумі 109000,00 грн.

Зі змісту наданих представником позивача пояснень у позовній заяві встановлено доводи останнього стосовно того, що задля належного виконання своїх обов`язків за договором з покупцями, в тому числі за договором поставки товару № 13/04, укладеного з ТОВ «БРЕНТ МАРКЕТ 95», в межах замовлення товару, що був поставлений згідно видаткової накладної № 10050021 від 05.10.2021, позивач закуповував товар у:

- ТОВ «ТД «ВЕСМА» (код ЄДРПОУ 32250025), з яким було укладено договір поставки № 05-011 від 29.05.2020, факт поставки товару підтверджується видатковою накладною №8735 від 17.03.2021 на суму 51065,86 грн. (позивачем була придбана олива в асортименті), товар згідно договору поставки № 05-011 був переданий позивачу на складі постачальника;

- ТОВ «Делфін Дістриб`юшен Україна» (код ЄДРПОУ 33830320), з яким укладено договір № 7 від 13.06.2019, факт поставки товару підтверджується видатковою накладною від 07.07.2021 № 1223 на суму 124 077,36 грн (окрім іншого товару позивачу було передано каністру). Факт доставки товару підтверджується товарно-транспортною накладною № 1223 від 07.07.2021;

- ТОВ «ХАММЕР МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 37174897), з яким укладено договір поставки № ХМ20/31 від 01.07.2020, факт поставки товару підтверджується видатковою накладною від 16.07.2021 № ХМРМ113644 (окрім іншого товару позивачу було передано освіжувачі повітря);

- ТОВ «ОНІКС К» (код ЄДРПОУ 42438930), з яким укладено договір поставки № О-2206 від 22.06.2021, факт поставки товару підтверджується видатковими накладними № 210900049 від 16.09.2021 (окрім іншого, позивачу було поставлено ароматизатори) та № 210700035 від 13.07.2021 (окрім іншого, позивачу було поставлено ключ колісний);

- ТОВ «ЕКОМ», з яким укладено договір поставки № 2019-004 від 12.02.2019, факт поставки товару підтверджується СМR від 27.08.2021 та 31.08.2021 (предметом поставки були антифризи в асортименті Sibiria, Starex);

- ТОВ «СП ЮКОЙЛ» (код ЄДРПОУ 31852984), з яким укладено договір поставки № 2369/2018-ОС від 01.05.2018, факт поставки товару підтверджується видатковою накладною № 016275 від 30.04.2021 на суму 727350,05 грн, факт доставки підтверджується товарно-транспортною накладною № ЮКО12306 від 30.04.2021 (окрім іншого, позивачу було поставлено оливи моторні та трансмісійні в асортименті).

На підтвердження обставин оплати товару за вказаними договорами до матеріалів справи долучено копії платіжних доручень.

Як вказано представником позивача у позовній заяві, за результатом проведених між ТОВ «ГЕРМЕС-АВТО ЛТД» та ТОВ «БРЕНТ МАРКЕТ 95» господарських операцій відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем було складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних з дотриманням граничних строків реєстрації податкову накладну № 103 від 05.10.2021.

Згідно отриманої квитанції №1 від 27.10.2021 року зазначена податкова накладна прийнята, але її реєстрація зупинена. При цьому, у якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної в квитанції зазначено наступну обставину: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 05.10.2021 №103 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3919, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=2.1186%, "P"=481969.01.

Представником позивача у позовній заяві зазначено, що оскільки реєстрація податкової накладної № 103 в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена, на виконання вимог Податкового кодексу України підприємством позивача було направлено до контролюючого органу, а саме до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, пояснення та первинні бухгалтерські документи на підтвердження реальності здійснення операції з ТОВ «БРЕНТ МАРКЕТ 95».

Однак, комісією регіональної ДПС було прийнято рішення про відмову в реєстрації вказаної податкової накладної, а саме № 3393191/42018434 від 19.11.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 103 від 05.10.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, в якості підстав для прийняття вказаного рішення зазначено на обставини ненадання платником податку копій документів, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Матеріали справи свідчать, що підприємством позивача було оскаржено зазначене рішення в адміністративному порядку, проте рішенням комісії центрального податкового органу було відмовлено у задоволенні вказаної скарги підприємства позивача та прийнято рішення №56384/42018434/2, яким відмовлено в скасуванні рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №103 від 05.10.2021, в якому в якості підстави для відмови вказано на ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Вважаючи свої права порушеними, підприємство позивача звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заяві про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, суд зазначає, що зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної викладено у статті 201 Податкового кодексу України, приписами якої передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до приписів п.201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Положеннями пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

При цьому, правила формування податкового кредиту передбачені приписами ст.198 Податкового кодексу України, відповідно до приписів п.198.6 якої, в редакції діючій на час виникнення спірних правовідносин, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Відтак, право на формування податкового кредиту прямо залежить від факту реєстрації податкової накладної, а отже, і на визначення податкових зобов`язань, що підлягають сплаті у звітному періоді.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, датою виникнення податкових зобов`язань є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України. На дату виникнення податкових зобов`язань платник податків зобов`язаний скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН. В подальшому податкові зобов`язання відображаються у податковій декларації за звітний період і підлягають сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податкового кодексу України для подання податкової декларації.

Отже, у процедурі реєстрації податкових накладних суттєве значення мають наслідки відмови у її реєстрації або реєстрації із порушенням граничних строків. При цьому, у випадку відмови у реєстрації податкової накладної негативні наслідки більшою мірою несе покупець (отримувач) товарів, який, внаслідок відсутності податкової накладної в ЄРПН, позбавлений права на формування податкового кредиту у звітному періоді.

Суд зазначає, що відповідно до відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у справі №1.380.2019.006119 різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю у підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їхнє оскарження.

При цьому, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

В той же час, суд зазначає, що положеннями ч.1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з положеннями ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Водночас, суд наголошує, що приписами ч.4 ст. 122 КАС України передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як встановлено під час судового розгляду справи позивач у даному випадку шляхом звернення до суду з даним позовом оскаржує рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/ПК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.11.2021 року № 3393191/42018434 податкової накладної № 103 від 05.10.2021 року.

При цьому, із даним позовом до суду позивач звернувся 14.11.2022 року.

В рамках розгляду даної справи судом встановлено обставини здійснення підприємством позивача дій стосовно проведення процедури адміністративного оскарження зазначеного рішення, за результатами чого було прийнято рішення, датоване 02.12.2021 року.

Водночас, під час розгляду справи судом встановлено, що судовий збір за звернення до суду із даним позовом підприємством було сплачено 22.02.2022 року, що підтверджується відповідним платіжним дорученням №3327 від 22.02.2022 року.

Проте, як вказано представником позивача, до суду із даним позовом позивач не мав можливості звернутися з огляду на обставини запровадження воєнного стану та початок ведення активних бойових дій проти України.

Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 14.03.2022 № 133/2022 передбачено продовження строку дії воєнного стану з 05 години 30 хв. 26 березня строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 23 серпня 2022 року.

Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Відтак, вказані обставини свідчать на користь того, що звернення позивача до суду з даним позовом відбулось поза межах визначеного приписами ст.122 КАС України тримісячного строку, проте причини пропущення строку на звернення до суду з даним позовом є поважними.

Враховуючи вищевикладене, суд, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача про поновлення строку на звернення до суду з даним позовом.

Відтак, надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

При цьому, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 74.3 статті 74 Податкового кодексу України передбачено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010 (далі Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Водночас, пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Положеннями п.7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно із пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п.25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, з аналізу вищевикладених приписів вбачається, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена з підстав відповідності критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснених операцій.

При цьому, суд зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший - це зупинення реєстрації податкової накладної який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий - це сам етап прийняття рішення податковим органом.

Виходячи зі змісту вказаних норм, суд приходить до висновку, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Гермес-Авто ЛТД» зареєстроване за адресою: вул. Різдвяна, б. 29-А, оф. 714, м. Харків, 14052.

Матеріали справи свідчать, що в якості підстав для зупинення реєстрації спірних у даній справі податкових накладних визначено п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Так, в квитанціях контролюючий орган вказав на те, що для реєстрації податкової накладної відсутні таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Водночас, зазначені квитанції не містять інформації або ж зазначення про те, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

З аналізу наведених судом правових норм слід дійти висновку, що рішення Комісії Головного управління ДПС України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. Однак, як вбачається з доданих до позову матеріалів, оскаржуваним спірним рішенням комісії Головного управління ДПС у Харківській області відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної, а в якості підстав визначено неподання платником первинних документів, а саме: розрахунковий документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Вказані обставини свідчать про те, що контролюючим органом не було надано оцінки поданим позивачем разом із поясненнями документам.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано до суду доказів правомірності та обґрунтованості зупинення реєстрації спірної податкової накладної на підставі п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Також суд наголошує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п. 1 Критеріїв є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вищевикладені обставини свідчать про протиправність зупинення реєстрації спірної податкової накладної.

При цьому, як вбачається зі змісту наданих представником позивача пояснень, позивачем після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних на виконання норм діючого законодавства було направлено на адресу відповідача пояснення разом із переліком документів, що підтверджують здійснення господарської операції, що стали підставою для складання та реєстрації спірної податкової накладної.

Однак, комісією було прийнято оскаржуване рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання позивачем до контролюючого органу документів, а саме копій документів: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Як передбачено приписами п. 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, з аналізу вищевикладеної норми вбачається, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної приймається у разі не підтвердження платником податків документально інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.

Натомість, як встановлено судовим розглядом справи, зупинення реєстрації спірної податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення Комісії про відмову у їх реєстрації, було здійснено відповідачем безпідставно, оскільки у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначено посилання на критерії ризиковості.

В той же час, у спірному у даній справі рішенні комісії вказано на ненадання підприємством позивача копій документів: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

З приводу вказаного суд зазначає, що контролюючий орган фактично не врахував надані йому підприємством позивача пояснення та копії документів, відповідно до яких підприємством позивача було подано на реєстрацію податкову накладну.

Таким чином, позивачем до контролюючого органу надано достатні та належним чином оформлені документи, які давали змогу здійснити реєстрацію податкової накладної.

При цьому, суд зазначає, що прийняття протиправних рішень про зупинення реєстрації податкових накладних є передумовою прийняття відповідних рішень Комісії.

Вказані обставини свідчать про протиправність рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Харківській області № 3393191/42018434 від 19.11.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 103 від 05.10.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних та наявність підстав для його скасування.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 103 від 05.10.2021, що подана ТОВ ГЕРМЕС-АВТО ЛТД, суд зазначає наступне.

Положеннями ч. 1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно із приписами ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейським судом з прав людини зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" зазначено, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Слід вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Таким чином, враховуючи обставини справи, з огляду на положення ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України суд приходить до висновку, що належним та повним способом захисту порушених прав та інтересів позивача, є саме зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 103 від 05.10.2021, що подана ТОВ ГЕРМЕС-АВТО ЛТД.

Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Авто ЛТД".

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Авто ЛТД" (вул. Різдвяна, буд. 29-А, оф. 714,м. Харків,61052) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057), Державної податкової служби України (Львівська площа буд. 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Харківській області № 3393191/42018434 від 19.11.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 103 від 05.10.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 103 від 05.10.2021, що подана ТОВ ГЕРМЕС-АВТО ЛТД.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Авто ЛТД" (вул. Різдвяна, буд. 29-А, оф. 714,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ - 42018434) сплачену суму судового збору у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП - 43983495).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.