Постанова

від 17.01.2023 по справі 440/1730/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 р.Справа № 440/1730/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2022, (головуючий суддя І інстанції: І.Г. Ясиновський, повний текст складено 24.06.22 року) по справі № 440/1730/22

за позовом Приватного підприємства "Колді"

до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "КОЛДІ" звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області:

№3637962/30285464 від 11.01.2022 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Приватного підприємства КОЛДІ № 3 від 04.12.21;

№3637959/30285464 від 11.01.2022 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Приватного підприємства КОЛДІ № 4 від 04.12.21;

№3637951/30285464 від 11.01.2022 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Приватного підприємства КОЛДІ № 6 від 06.12.21;

№3637955/30285464 від 11.01.2022 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Приватного підприємства КОЛДІ № 7 від 06.12.21;

№3637957/30285464 від 11.01.2022 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Приватного підприємства КОЛДІ № 8 від 07.12.21;

№3637965/30285464 від 11.01.2022 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Приватного підприємства КОЛДІ № 9 від 07.12.21;

№3637963/30285464 від 11.01.2022 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Приватного підприємства КОЛДІ № 10 від 08.12.21;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних:

податкову накладну № 3 від 04.12.21 на загальну суму 462556,09 грн, в т.ч. ПДВ 77092,68 грн, складену та подану на реєстрацію Приватним підприємством КОЛДІ датою її фактичного подання;

податкову накладну № 4 від 04.12.21 на загальну суму 459404,09 грн, в т.ч. ПДВ 76567,35 грн, складену та подану на реєстрацію Приватним підприємством КОЛДІ датою її фактичного подання;

податкову накладну № 6 від 06.12.21 на загальну суму 471305,90 грн, в т.ч. ПДВ 78550,98 грн, складену та подану на реєстрацію Приватним підприємством КОЛДІ датою її фактичного подання;

податкову накладну № 7 від 06.12.21р. на загальну суму 465 708,10 грн, в т.ч. ПДВ 77618,2 грн, складену та подану на реєстрацію Приватним підприємством КОЛДІ датою її фактичного подання;

податкову накладну № 8 від 07.12.21р. на загальну суму 453 163,91 грн, в т.ч. ПДВ 75527,32 грн, складену та подану на реєстрацію Приватним підприємством КОЛДІ датою її фактичного подання;

податкову накладну № 9 від 07.12.21 на загальну суму 489 348,10 грн, в т.ч. ПДВ 81558,2 грн, складену та подану на реєстрацію Приватним підприємством КОЛДІ датою її фактичного подання;

податкову накладну № 10 від 08.12.21 на загальну суму 483072,00 грн, в т.ч. ПДВ 80512,00 грн, складену та подану на реєстрацію Приватним підприємством КОЛДІ датою її фактичного подання.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2022 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3637962/30285464 від 11.01.2022, №3637959/30285464 від 11.01.2022, №3637951/30285464 від 11.01.2022, №3637955/30285464 від 11.01.2022, №3637957/30285464 від 11.01.2022, №3637965/30285464 від 11.01.2022, №3637963/30285464 від 11.01.2022.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складені Приватним підприємством КОЛДІ № 3 від 04.12.2021; № 4 від 04.12.2021; № 6 від 06.12.2021; № 7 від 06.12.2021; № 8 від 07.12.2021; № 9 від 07.12.2021; № 10 від 08.12.2021, датою їх подання.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Приватного підприємства КОЛДІ судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 17 367,00 грн. та на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Головне управління ДПС у Полтавській області (далі - відповідач 1), не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування зазначає, що судом першої інстанції не враховано доводи відповідача щодо не надання позивачем до податкового органу первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарської операції, а отже рішення комісії ГУ ДПС у Полтавській області про відмову в реєстрації податкової накладної є правомірним. Вважало, позовну вимогу про зобов`язання Головного управління ДПС у Полтавській області зареєструвати спірні податкові накладні неправомірною, оскільки такі дії є дискреційними повноваженнями відповідача, а також, передчасними та похідними вимогами до ДПС України.

Відповідач 1, також, не погодився з рішенням суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 5 000 гривень, вважаючи стягнуту за рішенням суду суму не співмірною, оскільки зазначена справа відноситься до категорії справ не значної складності та по даній категорії справ наявна численна судова практика.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

ДПС України (далі - відповідач 2) не надало відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 4 ст.229, ч. 1 ст.308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що у листопаді 2021 р., на підставі договору поставки нафтопродуктів №191121 від 19.11.2021, укладеному з ТОВ "ВЕГ" (покупець), ПП "Колді" (постачальник) зобов`язався в погоджені терміни передати у власність, а покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в Договорі, нафтопродукти, що іменуються далі по тексту - "Товар" в асортименті, кількості та за ціною, що визначені у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору (п.1.1 Договору №191121 від 19.11.2021 року) (т.1 а.с. 62-65).

Відповідно до Специфікації №2 до Договору поставки нафтопродуктів №191121 від 19.11.2021 року, ПП "Колді" (постачальник) зобов`язується передати (поставити) у власність ТОВ "ВЕГ" (покупець) товар - мазут паливний 100 зольний малосірчистий низькопарафіністий у кількості 75,000 тонн, загальною вартістю 1 477 500,30 грн., в т.ч. ПДВ 246 250,05 грн. (т.1 а.с. 107).

Внаслідок вчинення господарських операцій ПП "Колді" складені наступні податкові накладні:

№ 3 від 04.12.2021 на загальну суму 462 556,09 грн, в тому числі ПДВ 77 092,68 грн;

№ 4 від 04.12.2021 на загальну суму 459 404,09 грн, в тому числі ПДВ 76 567,35 грн;

№ 6 від 06.12.2021 на загальну суму 471 305,90 грн, в тому числі ПДВ 78 550,98 грн;

№ 7 від 06.12.2021 на загальну суму 465 708,10 грн, в тому числі ПДВ 77 618,02 грн;

№ 8 від 07.12.2021 на загальну суму 453 163,91 грн, в тому числі ПДВ 75 527,32 грн;

№ 9 від 07.12.2021 на загальну суму 489 348,10 грн, в тому числі ПДВ 81 558,02 грн;

№ 10 від 08.12.2021 на загальну суму 483 072,00 грн, в тому числі ПДВ 80 512,00 грн. (т.1 а.с. 87-88, 130-131, 173-174, 208-209; т.2 а.с. 16-17, 53-54, 94-95).

Підставою для складання вищезазначених податкових накладних стала реалізація ПП "Колді" мазуту паливного 100 зольного малосірчистого низькопарафіністого у межах виконання укладеного 19.11.2021 з ТОВ "ВЕГ" договору №191121. поставки нафтопродуктів.

30.12.2021 ГУ ДПС складено квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних № 4 від 04.12.2021; № 6 від 06.12.2021; № 7 від 06.12.2021; № 8 від 07.12.2021; № 9 від 07.12.2021; № 10 від 08.12.2021 та зазначено про відсутність відомостей у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального, щодо товару/послуги 2710196400, що відповідає п. 3 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. В зв`язку з чим запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (т.1 а.с. 89, 132, 175, 210; т.2 а.с. 18, 55, 96).

04.01.2022 позивач подав до контролюючого органу повідомлення №2 і №3; 05.01.2022 повідомлення № 1, №2, № 3, №4, № 5 та копії документів щодо здійсненої господарської операції, а саме - договір поставки нафтопродуктів №191121 від 19.11.2021; Специфікацію №2, №4, №5 від 03.12.2021; Специфікацію №7 від 07.12.2021; рахунок на оплату №2 від 03.12.2021; рахунки на оплату №3, №4, №5, №6 від 06.12.2021; №7 від 08.12.2021; рахунок на оплату №360 від 29.11.2021; рахунок на оплату №360 від 13.12.2021; видаткові накладні №3, №4, №6, №7, №8, №9, №10, №905, №897, №900, №899, №904, акти прийому-передачі №3, №4 від 04.121.2021, №6, №7 від 06.12.2021; №8, №9 від 07.12.2021, №10 від 08.12.2021; платіжні доручення №790, №791, №792, №794, №246, №920, №921, №794, №14, №17, №26, №809, №811, №17, №20, №26, №236, товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №ВНЗ, №ВН4, №ФП815 від 04.12.2021, №ВН6, №ВН7 від 06.12.2021, №ВН8, №ВН9 від 07.12.2021, №ВН10 від 08.12.2021; №ВТ905, №ВТ897 від 06.12.2021; №ВТ899, №ВТ900 від 07.12.2021; №ВТ904 від 08.12.2021; акт надання послуг №205, №186 від 04.12.2021; акт надання послуг №206 від 06.12.2021; акт надання послуг №207 від 07.12.2021; рахунки на оплату № 186, №205 від 04.12.2021; рахунок на оплату №206 від 06.12.2021; рахунок на оплату №207 від 07.12.2021; договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 20.12.2021 №20-21; Специфікація №01 до договору №ФП-441 від 29.11.2021; Специфікації №02, №03, №04, №05 до договору №ВТГ-417 від 29.11.2021; (т.1 а.с. 90-92, 133-135, 176-178, 211-213; т.2 а.с. 19-21, 56-58, 97-99).

За наслідками розгляду документів, 11.01.2022 ГУ ДПС у Полтавській області (в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) прийняті рішення:

№3637962/30285464 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Приватного підприємства "Колді" № 3 від 04.12.21 (т. 1 а.с. 93-94);

№3637959/30285464 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Приватного підприємства "Колді" № 4 від 04.12.21 (т.1 а.с. 136-137);

№3637951/30285464 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Приватного підприємства "Колді" № 6 від 06.12.21 (т.1 а.с. 179-180);

№3637955/30285464 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Приватного підприємства "Колді" № 7 від 06.12.21 (т.1 а.с. 214-215);

№3637957/30285464 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Приватного підприємства "Колді" № 8 від 07.12.21 (т.2 а.с. 22-23);

№3637965/30285464 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Приватного підприємства "Колді" № 9 від 07.12.21(т.2 а.с. 59-60) ;

№3637963/30285464 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Приватного підприємства "Колді" № 10 від 08.12.21 (т.2 а.с. 100-101);

Підставою відмови зазначено: ненадання платником податку копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

В якості додаткової інформації зазначено про відсутність Додатку до Договору поставки нафтопродуктів №ВТГ-417 від 29.11.2021, який відповідно до пп.2.1 даного договору є його невід`ємною частиною, а також не надано паспорт якості (сертифікат відповідності) на мазут. Крім того, надані платником копії первинних документів складено з порушенням ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.п.2.14 п.2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою НБУ №22 від 21.01.2004, а саме: в платіжних дорученнях вказано призначення платежу "за мазут, зг.дог. №191121 від 19.11.21", тобто в призначенні платежу відсутнє посилання на документ, що підтверджує відвантаження продаж продукції (рахунок, видаткова накладна), що унеможливлює ідентифікувати приналежність даного платежу до фінансово-господарської операції. Платником не надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 чи акт звірки взаєморозрахунків з покупцем.

Позивач оскаржив зазначені вище рішення відповідача 1 в адміністративному порядку, за результатами розгляду якого комісія з питань розгляду скарг, прийняла рішення від 21.10.2021, якими залишила скарги без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних без змін (т.1 а.с. 95-106, 138-148, 181-191, 216-225; т.2 а.с. 24-34, 61-71, 102-111)

Не погодившись з рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з неправомірності оскаржуваних рішень відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних, надання позивачем належних документів в підтвердження реальності господарської операції та не наведення відповідачем мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Надаючи правову оцінку обставинам зазначеної справи, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України (далі - ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого п.201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим п.201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246(далі за текстом - Порядок № 1246).

Зокрема, п. 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Згідно з п.201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкових накладних або відмову у реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, що набула чинності з 01.02.2020 (далі по тексту - Порядок № 1165).

За визначенням п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

В силу приписів пункту 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (п. 8 Порядку № 1165).

Відповідно до п. 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п. 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до отриманої платником податків Приватним підприємством "Колді" квитанцій про зупинення реєстрації спірних податкових накладних операції, які в них відображені, відповідають п. 3 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у Додатку № 3 до Порядку № 1165.

Відповідно до п. 3 Критеріїв ризиковості здійснення операцій Додатку № 3 до Порядку № 1165 під таке визначення підпадає відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

Судом встановлено, що в якості підстави для зупинення реєстрації спірної податкової накладної контролюючий орган вказав на відсутність відомостей у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо товару/послуги 2710196400, що відповідає п.3 Критеріїв ризиковості здійснення операції.

Разом з цим, як вбачається з письмових пояснень позивача, наданих контролюючому органу разом з копіями документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, відображених у спірних накладних, реалізований ПП "Колді" товар - мазут паливний марки 100 зольний малосірчистий низькопарафіністий, який відповідно до Картки Вимірювань №13102к від 13.10.2021 заводу-виробника ТОВ "НВП ІСТОК", відноситься до продукції - мазут паливний марки 100 зольний малосірчистий низькопарафінистий відповідає вимогам ДСТУ 4058-2001. За своїми показниками, зокрема за вмістом сірки, відноситься до коду УКТЗЕД 2710196400, але не входить до переліку товарів, з яких справляється акцизний податок, тобто не є підакцизним товаром.

Проте, контролюючий орган, в свою чергу, будь-якої оцінки вказаним поясненням не надав, зазначений факт не спростував, отже, посилання податкового органу на відсутність відомостей у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо товару/послуги 2710196400, є безпідставним.

Крім того, відповідачем у квитанції не зазначено конкретного переліку документів, які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призводить до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникає можливість прояву нічим необмеженої дискреції.

Таким чином, вказані обставини, призводять до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не має змоги належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18, від 03.06.2021 по справі № 2040/7098/18.

Колегія суддів зауважує, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних щодо оформлення квитанцій прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними.

Під час вирішення справи суд перевіряє відповідність прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення, дії на відповідність критеріям, визначеним ст.2 КАС України.

З огляду на викладене, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для його прийняття. У разі ж відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2. Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 3 Порядку № 520 визначено, що комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно п.4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі

Відповідно до п.5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіна від 12.12.2019 № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акту індивідуальної дії.

Колегія суддів зазначає, що ДПС у квитанціях не конкретизувала, саме які документи позивач мав надати, а після отримання наданих позивачем документів не зазначила про їх недоліки, додаткових документів від позивача не вимагала.

Як вбачається з оскаржуваних рішень підставою для відмови у реєстрації податкових накладних слугувало не надання платником податку копій договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Додатково зазначено про відсутність Додатку до Договору поставки нафтопродуктів №ВТГ-417 від 29.11.2021, який відповідно до пп.2.1 даного договору є його невід`ємною частиною, а також не надано паспорт якості (сертифікат відповідності) на мазут. Крім того, надані платником копії первинних документів складено з порушенням ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.п.2.14 п.2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою НБУ №22 від 21.01.2004, а саме: в платіжних дорученнях вказано призначення платежу "за мазут, зг.дог. №191121 від 19.11.21", тобто в призначенні платежу відсутнє посилання на документ, що підтверджує відвантаження продаж продукції (рахунок, видаткова накладна), що унеможливлює ідентифікувати приналежність даного платежу до фінансово-господарської операції. Платником не надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 чи акт звірки. взаєморозрахунків з покупцем.

Разом з тим, позивачем подавались до контролюючого органу первинні документи в підтвердження вчинення господарських операцій, зокрема, договір поставки нафтопродуктів №191121 від 19.11.2021; специфікації, акти надання послуг, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, рахунки на оплату, договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Колегія суддів зазначає, що вказані первинні документи та пояснення стосовно здійсненої господарської операції позивачем були надані до ГУ ДПС у Полтавській області, що вбачається зі змісту вищенаведених повідомлень щодо надання пояснення та/або копій документів, не заперечується першим відповідачем, та, на думку колегії суддів є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, що в свою чергу спростовує викладене в оскаржуваних рішеннях відповідача твердження про ненадання позивачем копій договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а, від 27.01.2022 у справі № 380/2365/21, від 18.05.2022 у справі № 500/3703/20.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідачем не надана належна оцінка та не взято до уваги платіжні доручення по оплаті за товар та листи контрагента позивача щодо призначення вказаних платежів, підстави для надання паспортів якості на товар, з урахуванням наявних пояснень та документів, а також підстави для здійснення аналізу зазначених обставин саме на стадії прийняття рішення стосовно реєстрації відповідних податкових накладних без проведення відповідної документальної перевірки ПП "Колді" .

Доводи апелянта щодо правомірності спірних рішень з огляду на ненадання позивачем Додатку до Договору поставки нафтопродуктів №ВТГ-417 від 29.11.2021 та оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 чи акту звірки взаєморозрахунків з покупцем, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки під час зупинення реєстрації податкових накладних відповідач не зазначив в квитанції про необхідність їх надання позивачем.

Натомість, у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

При цьому, саме лише посилання на відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної.

Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В даному випадку, відповідачами обґрунтованих недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не зазначено у рішенні про відмову у реєстрації податкових накладних.

Колегія суддів також зауважує, що при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податковий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість здійснення операції та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, а тому оскаржувані рішення відповідача підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Щодо доводів апелянта про наявність дискреційних повноважень ДПС України в частині вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

Відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Відтак, відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, а саме: зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 3 від 04.12.21, № 4 від 04.12.21, № 6 від 06.12.21, № 7 від 06.12.21, № 8 від 07.12.21, № 9 від 07.12.21, № 10 від 08.12.21, складені та подані на реєстрацію ПП "Колді" датою її фактичного подання.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо зменшення витрат на правову допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

За частиною 3 ст. 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-5 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, ч. 7 ст. 139 КАС України, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Виходячи з положень ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані такі витрати з розглядом справи. Водночас, дії сторони щодо досудового вирішення спору підлягають врахуванню лише у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.01.2022 по справі № 813/2241/18.

Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Судом встановлено, що правова допомога в даній справі надавалась адвокатським бюро "Логвінов і партнери" на підставі договору про надання професійної правничої допомоги (правових послуг) від 22.01.2022 №2201А (т.1 а.с. 43-47).

На підтвердження витрат на правову допомогу під час розгляду даної справи в суді першої інстанції, позивачем до суду надано: договір про надання професійної правничої допомоги (правових послуг) від 22.01.2022 №2201А, розрахунок вартості робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги по справі, акт №1 приймання-передачі наданих послуг за договором про надання професійної правничої допомоги (правових послуг) від 22.01.2022 №2201А від 28.01.2022 , платіжне доручення №19 від 27.01.22 про оплату позивачем авансу в розмірі 5 000 грн. згідно договору №2701А від 27.01.22 (т.1 а.с. 41, 48-50).

Згідно п. 1.1 договору про надання професійної правничої допомоги (правових послуг) від 22.01.2022 №2201А, клієнт доручає, а Бюро приймає на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу (правові послуги) в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором; вартість правових послуг визначається за домовленістю. Сторони погодили, що при визначенні вартості правової допомоги за цим договором застосовується погодинна форма оплати за надані послуги. Вартість однієї години надання послуг дорівнює мінімальному прожитковому мінімуму для працездатних осіб і станом на дату укладання цього договору становить 2 481,00 грн. без ПДВ (п.4.1.2 договору);

З розрахунку вартості робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги по справі від 22.01.2022 вбачається, що загальна вартість наданих послуг складає 24 000 грн. з розрахунку погодинної ставки за надані послуги, де вартість однієї години становить 2 481,00 грн. та складається з: складання позовної заяви, розрахунку позовних вимог, попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат - 7 год. - 17 367,00 грн.; підготовки копій відповідних документів до позовної заяви - 3 комплекти - 1,5 год. - 3 721,50 грн., складання заяв по суті справи (відповідь на відзив) - 1,2 год - 2 977,20 грн., що разом складає 24 000 грн.

Позивач просив суд відшкодувати витрати на правову допомогу в розмірі 24 000,00 грн, проте судом першої інстанції заява задоволена частково та стягнуто на користь позивача 5 000 грн виходячи з критеріїв співмірності, обґрунтованості та доцільності таких витрат з урахуванням клопотання відповідачів про їх зменшення.

Суд першої інстанції зазначив, що час для складання адвокатом позову, зазначений у розрахунку, не відповідає рівню складності даної справи, а додатки до нього засвідчені печаткою ПП «Колді», що спростовує факт надання послуг адвоката з підготовки останніх.

Також, суд першої інстанції врахував, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи, з урахуванням розгляду справи в порядку письмового провадження та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом.

Враховуючи складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, суму заявлених позовних вимог, значення справи для сторони, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що сума витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн підтверджена належними і допустимими доказами.

Натомість, доводи апеляційної скарги не містять обґрунтувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо співмірності погоджених до відшкодування судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт, так само як і не містять розрахунку суми витрат, які, за позицією відповідача, є належними до відшкодування, а зводяться фактично до цитування норм процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

Враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, застосовуючи принцип співмірності, колегія суддів вважає вірним висновок суду щодо визначення розміру витрат на правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн. та стягнення цих витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу не оскаржується сторонами, тому не переглядається апеляційним судом.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2022 по справі № 440/1730/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді С.П. Жигилій Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 23.01.2023 року