Постанова

від 23.01.2023 по справі 340/3560/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 січня 2023 року м. Дніпросправа № 340/3560/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чумака С.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року в адміністративній справі №340/3560/22 (головуючий суддя першої інстанції Черниш О.А.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області; Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 28.07.2022 року (згідно штампу на поштовому конверті) звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просила:

- визнати протиправним рішення пенсійного органу від 26.04.2022 року №110950001267 про відмову у призначенні їй пенсії;

- зобов`язати УПФУ в Кіровоградській області з урахуванням висновків суду повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком, врахувавши її страховий стаж за період роботи з 01.01.1996 року по 01.12.1998 року в КСП ім. Котовського.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у квітні 2022 року звернулася до відповідача за призначенням пенсії за віком. Проте, рішенням від 26.04.2022 року №110950001267 відмовлено у призначенні пенсії через неврахування страхового стажу з 1996 року по 1998 рік. Позивач зазначає, що має достатній стаж роботи, необхідний для призначення пенсії, який підтверджується її трудовою книжкою.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 26.04.2022 року № 110950001267 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення їй пенсії за віком, врахувавши повністю до страхового стажу час роботи в КСП ім.Котовського Добровеличківського району Кіровоградської області.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зауважує, що за наданими документами до страхового стажу не зарахований період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 з 29.01.1988 року по 04.11.2000 року, оскільки в записі про звільнення відсутній підпис відповідальної особи, а відповідно до архівної довідки від 30.11.2016 року № В-485/05-02 відсутні дані про роботу в період з 1996 по 1998 роки. На 12 сторінці трудової книжки є відомості про роботу позивача, при цьому відсутні дані за відпрацьовані людино-днів за період з 1996 по 1998 роки. В архівній довідці від 30.11.2016 року № В-485/05-02 теж відсутні дані про роботу в період з 1996 по 1998 роки. Законних підстав для зарахування в страховий стаж позивача вищезазначених періодів не має. Також посилається на постанову КМУ №1596 та зазначає про відсутність фінансування.

Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, встановила таке.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (а.с. 33-36).

Досягнувши 62-річного віку, позивач у квітні 2022 року звернулася до пенсійного органу із заявою від 20.04.2022 року про призначення пенсії за віком (а.с. 31-32).

Листом від 04.05.2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило, що заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яким прийнято рішення від 26.04.2022 року № 110950001267 про відмову у призначенні пенсії. Позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 15 років (а.с. 7).

Рішенням від 26.04.2022 року № 110950001267 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області позивачу зараховано до страхового стажу 13 років 8 місяців 20 днів та зазначено, що відповідно ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач не має права на пенсію у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 15 років (а.с. 8).

Підставою для відмови у призначенні пенсії стало неврахування до страхового стажу періоду роботи з 29.01.1988 року по 04.11.2000 року, оскільки в записі трудової книжки про звільнення відсутній підпис відповідальної особи, та відповідно архівної довідки від 30.11.2016 року № В-485/05-02 відсутні дані про роботу в період з 1996 року по 1998 року.

Не погодившись з рішенням пенсійного органу, позивач оскаржила таке рішення до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що період роботи позивача в КСП ім.Котовського Добровеличківського району Кіровоградської області з 29.01.1988 року по 04.11.2000 року підтверджується наданою трудовою книжкою, записи у якій містять відомості про початок та кінець цього періоду, які між собою пов`язані хронологічно. Доказів того, що ці записи є неправильними, неточними чи недостовірними, відповідачі суду не надали. Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 22.01.2018 року у справі №387/1137/17 встановлено факт належності трудової книжки позивачці. Відтак, трудова книжка є достатньою підставою для підтвердження стажу роботи для призначення пенсії, не потребує підтвердження додатковими документами, а незарахування періоду роботи в цьому підприємстві до страхового стажу позивача є протиправним. Позивач не висувала вимогу про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах як працівникові, зайнятому на роботах у сільському господарстві (зі зниженням пенсійного віку), тож не мала обов`язку подавати уточнюючу довідку, необхідну для підтвердження спеціального стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 20 Порядку №637. Спірне рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 26.04.2022 року №110950001267 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком з підстав недостатності страхового стажу прийнято необґрунтовано, немотивовано та нерозсудливо, що призвело до порушення права позивача на призначення пенсії.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Згідно ст.62 Закону №1058 основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року (далі по тексту - Порядок №637) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі по тексту - Порядок №22-1), до заяви про призначення пенсії, серед іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком №637.

Таким чином, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній.

Пунктом 7 Порядку №22-1 визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п.7 параграфу «б» цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком №637.

Пункт 3 Порядку №637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами п.20 Порядку №637 у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Враховуючи зазначені норми законодавства, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 (Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 22.01.2018 року у справі №387/1137/17 встановлено факт належності цієї трудової книжки позивачу), позивач 29.01.1988 року прийнята в члени КСП ім.Котовського Добровеличківського району Кіровоградської області на різні роботи (протокол від 29.01.1988 року № 1), а 04.11.2000 року звільнена у зв`язку з ліквідацією підприємства по п.1 ст. 36 КЗпП України (рішення загальних зборів пр. від 04.11.2000 року №2). Запис про звільнення не засвідчений підписом керівника або спеціально уповноваженою ним особи (а.с. 13, 53-54).

Згідно форми ОК-5 страхувальником позивача, тобто роботодавцем в період 1999 - 2000 роки був СВК ім.Котовського (ЄДРПОУ 03756626) (а.с.37-38).

Вказане підтверджує записи у трудової книжці позивача НОМЕР_1 №1 та № 2 про її прийняття та звільнення.

Відповідно до ст.ст.1, 5, 19, 21 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» колективне сільськогосподарське підприємство (надалі - підприємство) є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.

Членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів.

Трудові відносини членів підприємства регулюються цим Законом і статутом підприємства, а громадян, які працюють за трудовим договором або контрактом, - законодавством про працю України.

Члени підприємства мають рівні права з працівниками державних підприємств щодо мінімального рівня оплати праці, її індексації, умов і розмірів соціального страхування, пенсійного забезпечення, охорони материнства і дитинства, соціального захисту одиноких громадян і громадян похилого віку, осіб з інвалідністю, багатодітних сімей та одиноких матерів, ветеранів праці.

Згідно зі ст.48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Верховний Суд у постановах від 28.02.2018 року у справі № 428/7863/17, від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 року у справі № 423/1881/17, від 29.03.2019 року у справі № 548/2056/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Колегія суддів наголошує, що доказів недостовірності записів у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи позивача відповідачами суду не надано, а тому цей період безпідставно не взято до уваги при обрахуванні стажу роботи, необхідного для призначення пенсії.

Трудова книжка позивача містить всі записи на підтвердження роботи позивача за спірний період. Записи про роботу внесені в трудову книжку належним чином та не мають виправлень.

У зв`язку з цим відмова відповідача у зарахуванні позивачу спірного періоду є протиправною, як правильного висновку дійшов і суд першої інстанції.

Щодо відсутності функцій фінансування виплати пенсій відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596, у редакції постанови від 16 грудня 2020 року №1279 (далі - Порядок № 1596), апеляційний суд зауважує, що предметом вказаної справи є наявність права позивача на призначення пенсії, що не є залежим від фінансування пенсійного органу та не було (та не може бути) підставою відмови в призначенні пенсії будь-якій особі.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття оскарженого рішення від 26.04.2022 року № 110950001267 про відмову у призначенні їй пенсії.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи питання про можливість касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

За приписами пункту 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року в адміністративній справі №340/3560/22 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року в адміністративній справі № 340/3560/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяС.Ю. Чумак