Постанова

від 23.01.2023 по справі 640/2455/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/2455/20 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Разнобитпродукт» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

ТОВ «Разнобитпродукт» звернулося до суду з позовом в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.11.2019 № 024467410, відповідно до якого, ПрАТ «Разнобитпродукт» за затримку на 453, 362 календарних днів сплати грошового зобов`язання (455,010.95 грн.) зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 91002,19 грн. за платежем: податок па прибуток приватних підприємств.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, адже підприємство не прострочило строк сплати податкового зобов`язання.

Рішенням Окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Зокрема, в апеляційній скарзі зазначається, що при проведенні камеральної перевірки дотримання податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на прибуток встановлено факти порушення платником ПАТ «Разнобитпродукт» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, що призвело до виникнення автоматично розрахованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 91002, 19 грн.

Окрім цього, апелянт обґрунтовує свої вимоги тим, що в інтегрованій картці платника 20.05.2016 року, 19.08.2016 року та 19.08.2016 року відображено нарахування податку на прибуток приватних підприємств, у результаті чого в ІКП зменшено наявну переплату платника податків та збільшено суму недоїмки. Відтак, перевіркою встановлено, що кошти, які сплачував платник, зараховувались в рахунок погашення боргу з податку на прибуток згідно з черговістю його виникнення, незалежно від напряму сплати, визначеного платником податку.

Ухвалою колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 18 січня 2023 року.

Від ТОВ «Разнобитпродукт» 17.01.2023 року до суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому представник позивача зазначає, що позивач належно і в повному обсязі виконав свої зобов`язання по сплаті податку на прибуток підприємств, а відповідач неправомірно зараховує кошти в якості оплати неіснуючого податкового боргу товариства та нараховує у зв`язку із цим безпідставні штрафні санкції, а також ухиляється від виконання рішень судів, якими встановлено факт відсутності боргу у ПАТ «Разнобитпродукт».

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 10 жовтня 2019 року Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов`язання) з податку на прибуток ПАТ «Разнобитпродукт».

За результатами перевірки, складено акт № 1836/26-15-04-10-20 від 10.10.2019 року, у висновках якого зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення термінів сплати (перерахування) самостійно узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток ПАТ «Разнобитпродукт», задекларованої в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за І та II квартал 2018 року.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.11.2019 № 024467410, відповідно до якого, ПАТ «Разнобитпродукт» за затримку на 453, 362 календарних днів сплати грошового зобов`язання (455010.95 грн.), зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 91002,19 грн. за платежем: податок на прибуток приватних підприємств.

Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що прийнято всупереч нормам податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції та оцінюючи відповідні висновки, викладені у рішенні, колегія суддів враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничною строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було подано податкові декларації з податку на прибуток підприємств, а саме:

- за I квартал 2018 року (реєстраційний №9074840902 від 23.04.2018), в якій задекларовано узгоджену суму грошового зобов`язання в розмірі 621 667,00 грн. з граничним терміном сплати 20.05.2018;

- за II квартал 2018 року (реєстраційний №9153651898 від 25.07.2018), в якій задекларовано узгоджену суму грошового зобов`язання в розмірі 782 102,00 грн. з граничним терміном сплати 19.08.2018.

В матеріалах справи міститься платіжне доручення №994 від 16.05.2018 на суму 621667,00 грн., а також платіжне доручення №1212 від 16.08.2018 на суму 782622,00 грн.

Виходячи із зазначеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем не було порушено термінів сплати (перерахування) самостійно узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, задекларованої в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за підприємства за І квартал 2018 та II квартал 2018 року.

Однак, контролюючим органом здійснено зарахування коштів, сплачених позивачем в якості оплати податку на прибуток підприємств, в рахунок сплати наявного податкового боргу.

Щодо зарахування цих коштів в рахунок сплати наявного податкового боргу, колегія суддів зазначає таке.

Про відсутність податкового боргу за 2016 рік свідчать платіжні доручення № 326 від 17.05.2016, № 327 від 17.05.2016, № 329 від 19.05.2016, які підтверджують факт сплати ПАТ «Разнобитпродукт» податкових зобов`язань з податку на прибуток.

Так, з метою сплати податкових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, діючи відповідно до договорів від 23.02.2001 № 475/01 на здійснення розрахунково-касового обслуговування по поточному рахунку № 2600801091, від 18.12.2001 № ПС121/02 на розрахункове обслуговування за допомогою програмного комплексу «Клієнт-Банк», ПАТ «Разнобитпродукт» 17.05.2016 направило за допомогою системи дистанційного обслуговування «Клієнт-Банк» до ПУАТ «ФІДОБАНК» платіжні доручення про сплату податку на прибуток, що підтверджується відміткою банку на платіжних дорученнях.

Однак, ПУАТ «Фідобанк» зазначені платіжні доручення товариства не виконав, а тому податковий орган вважав, що у платника податків виник податковий борг.

ПрАТ «Разнобитпродукт» 20 травня 2016 року та 25 липня 2016 року звертався до ДПІ із заявою про невиконання банком платіжних доручень з додаванням копій підтверджуючих документів, на підставі яких платник податків звільняється від відповідальності за порушення строків сплати податкових зобов`язань, окрім цього висловлено прохання вважати суми податків належним чином сплаченими до бюджету. Однак на зазначені листи відповіді не надано.

Також, ПрАТ «Разнобитпродукт» звернувся до банку з листом-претензією від 27.05.2015 щодо невиконання платіжних доручень, в якому просив підтвердити дату та час отримання платіжних доручень, вказати причини невиконання платіжних доручень та повідомити про дату виконання таких платіжних доручень.

30 травня 2016 року ПрАТ «Разнобитпродукт» через систему «Клієнт-Банк» отримало від банку повідомлення про повернення платіжних доручень без виконання у зв`язку з тим, що згідно пп. 1.26 р. 3 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2, під час виконання своїх повноважень Фонд або уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію у разі делегування їй повноважень не пізніше п`ятого робочого дня. починаючи з дня свого призначення, має повернути клієнтам, з якими укладені договори про розрахунково-касове обслуговування, платіжні документи, що не сплачені в строк з вини неплатоспроможного банку.

Окрім цього, в період з 16.05.2016 по 20.05.2016, банк не здійснював виконання платіжних доручень, відповідно, платіжні доручення, що подавались клієнтами в зазначений період, були повернуті без виконання або були відхилені в програмно-технічному комплексі «банк-Клієнт» відповідно до вимог Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2 від 05.07.2012.

Водночас, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві було скеровано на адресу позивача податкову вимогу форми «Ю» від 27 травня 2016 року № 6512-17 та рішення № 6512-17 від 27 травня 2016 року про опис майна в податкову заставу.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2016 року у справі № 826/9310/16 позов ПАТ «Разнобитпродукт» задоволено повністю, податкову вимогу форми «Ю» від 27 травня 2016 року № 6512-17 та рішення № 6512-17 від 27 травня 2016 року про опис майна в податкову заставу визнано протиправними та скасовано. Суд зазначив, що обов`язок платника зі сплати податків слід вважати виконаним з часу подання до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування до бюджетної системи України на відповідний рахунок Державного казначейства грошових коштів з рахунку платника у банку за наявності у нього достатнього грошового залишку на день платежу. При цьому, платник податків не несе відповідальності за дії банківських установ, які беруть участь у багатостадійному процесі сплати та перерахування податків до бюджету.

Вказана постанова суду першої інстанції у судовій справі № 826/9310/16 ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року залишена без змін, а апеляційна скарга фіскального органу - без задоволення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 квітня 2017 року № К/800/34289/16 у справі № 826/9310/16, касаційну скаргу контролюючого органу на рішення судів попередніх інстанцій у вказаній справі залишено без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

При цьому Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 26 квітня 2017 року наголосив, що «…Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог, оскільки факт своєчасної сплати товариством узгодженого грошового зобов`язання згідно поданої податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств № 9070346777 від 05 травня 2016 року (за терміном сплати 20 травня 2016 року) підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями від 17 травня 2016 року № 326, № 327 та від 19 травня 2016 року № 329».

Отже, з наведеного слідує, що у справі № 826/9310/16 підтверджено повноту та своєчасність сплати ПрАТ «Разнобитпродукт» грошових зобов`язань, а податковий борг визнано недійсним та скасовано.

У той же час, контролюючим органом не вчинено дій щодо внесення відповідних змін до інтегрованої картки платника податків.

Зазначена обставина змусила ПрАТ «Разнобитпродукт» звернутись до суду з позовом про зобов`язання ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві здійснити облікову операцію з коригування облікових показників інтегрованої картки ПрАТ «Разнобитпродукт» з податку на прибуток шляхом виключення з них суми податкового боргу з визначеного податкового зобов`язанням згідно податкових декларацій з податку на прибуток за 1 та 2 квартали 2016 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2017 року у справі № 826/14798/16, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року, позовні вимоги ПрАТ «Разнобитпродукт» задоволено.

Постановою Верховного Суду від 21.12.2020 у справі № 826/14798/16 касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року у справі № 826/14798/16 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що правомірність зарахування податковим органом сплачених позивачем коштів в рахунок погашення боргу з податку на прибуток наразі є предметом судового розгляду та не вирішено в даній справі, проте, вказане призводить фактично до виникнення ситуації, за якої, позивач постійно притягається до відповідальності за затримку сплати грошового зобов`язання та якому нараховується штраф у розмірі 20% без встановлення та доведення вини платника податків та факту наявності такої затримки.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно з пунктом 31.1 статті 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Оскільки платіжними дорученнями №994 від 16.05.2018 та №1212 від 16.08.2018, які містяться в матеріалах справи підтверджується, що податкове зобов`язання ПАТ «Разнобитпродукт» сплачено в межах встановленого строку, передбаченого пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, тому у контролюючого органу не було підстав для застосування до ПАТ «Разнобитпродукт» штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасність сплати грошового зобов`язання, визначених податковим повідомленням-рішенням від 11 листопада 2019 року №024467410. Отже, спірне рішення є неправомірним, а відтак підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві не спростовують висновків суду попередньої інстанції та не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя О.М.Оксененко