Ухвала

від 23.01.2023 по справі 120/1862/22-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 січня 2023 року

м. Київ

справа №120/1862/22-а

адміністративне провадження № К/990/336/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС (далі - ГУ ДПС), на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.05.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2022 у справі №120/1862/22-а за адміністративним позовом Фермерського господарства (ФГ) «Шаген» до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язання зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.05.2022, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2022, позов ФГ «Шаген» задоволено; здійснено розподіл судових витрат.

29.12.2022 ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС).

Частиною першою статті 13 КАС визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень адміністративну справу №120/1862/22-а розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

ГУ ДПС у касаційній скарзі наводить доводів, що суд першої інстанції помилково розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки ця категорія справ має вагомий вплив на встановлення судової практики щодо застосування норм постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, а спрощене провадження позбавило відповідача реалізувати у повному обсязі свої процесуальні права та використати усі можливі способи захисту і доведення в суді своєї позиції.

Відповідно до частин першої, другої статті 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною четвертою цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи характер правовідносин, з приводу прав і обов`язків сторін в яких виник спір, що є предметом судового розгляду у цій адміністративній справі (реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних), предмет доказування, обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, а також доводи, викладені в касаційній скарзі, ця адміністративна справа підпадає під критерії визначення справи незначної складності відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини першої статті 257 КАС.

Суд першої інстанції не порушив вимоги частин першої, другої, четвертої статті 257 КАС, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження. Що ж до доводу відповідача, що спрощене провадження позбавило його можливості реалізувати у повному обсязі свої процесуальні права та використати усі можливі способи захисту і доведення в суді своєї позиції, то такий довід не відповідає правовому навантаженню норми підпункту «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС, на який посилається ГУ ДПС.

Також ГУ ДПС вказало, що його касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Вживання законодавцем слова «фундаментальне» несе змістовне навантаження особливо складного і важливого питання у правозастосуванні. Доводів щодо такої особливої складності чи важливості питання, якого стосується спір у цій справі, відповідачем не наведено. Суб`єктивні труднощі у тлумаченні правової норми, які виникають у суб`єкта правозастосування, не обов`язково свідчать, що питання права має фундаментальне значення для правозастосовчої практики. За змістом підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не ставиться у залежність від наявності висновку Верховного Суду з цього питання.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 248, 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.05.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2022.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

СуддіЄ.А. Усенко О.О. Шишов М.М. Яковенко