Ухвала

від 12.01.2023 по справі 757/23326/22-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/23326/22 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/228/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою директора ТОВ «НТ І ФП КОМПАНІЯ ВГІК» - ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 вересня 2022 року, -

за участю:

представника

ТОВ «НТ І ФП КОМПАНІЯ ВГІК» - адвоката ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 вересня 2022 року задоволено клопотання прокурора другого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні 42020000000002246 від 18.11.2020 та накладено арешт на грошові кошти, за виключенням видаткових операцій щодо сплати заробітної плати та обов`язкових платежів до державного бюджету зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) та з можливістю зарахування грошових коштів на рахунок, що знаходяться на розрахункових рахунках, які відкриті у АТ «Укрексімбанк» МФО 322313 наступного підприємства:

Код ЄДРПОУ Назва суб`єкта господарської діяльностіНомер рахунку СГД34466831 ТОВ "НТ І ФП КОМПАНІЯ ВГІК" НОМЕР_1 Зобов`язано службових осіб банківської установи надати старшому слідчому в ОВС Головного слідчого управління НП України ОСОБА_9 , іншим слідчим слідчої групи, які здійснюють досудове розслідування кримінального провадження, довідку про залишок коштів на момент накладення арешту на розрахункові рахунки вищевказаного підприємства.

Зобов`язано слідчого/прокурора надати особі, на майно якої накладено арешт, копію ухвали.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, директор ТОВ «НТ І ФП КОМПАНІЯ ВГІК» - ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора другого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні 42020000000002246 від 18.11.2020, грошових коштів, що знаходяться на розрахункових рахунках, які відкриті у АТ «Укрексімбанк» МФО 322313 - ТОВ "НТ І ФП КОМПАНІЯ ВГІК" (код ЄДРПОУ 34466831) НОМЕР_2 та НОМЕР_3 .

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, такою, що проголошена із суттєвим порушенням норм процесуального закону, за фактичної відсутності правових підстав арешту. Дана ухвала була прийнята без повідомлення та участі ТОВ "НТ І ФП КОМПАНІЯ ВГІК", про її винесення підприємство дізналося 10.09.2022 року від банківської установи - АТ «Укрексімбанк»

Апелянт вказує на те, що як вбачається з оскаржуваної ухвали суду, в своєму клопотанні прокурор посилається на необхідність арешту грошових коштів ТОВ «НТІФПК ВГІК», що знаходяться на розрахункових рахунках, які відкриті у АТ "Укрексімбанк», з метою збереження речових доказів та запобігання протиправним діям з використанням банківських рахунків.

Однак, в матеріалах справи не міститься жодного доказу того, що вказане у клопотанні майно, а саме грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «НТІФПК ВГІК» у АТ «Укрексімбанк», відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а постанова органу досудового розслідування про визнання їх речовими доказами є формальною.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000002246 від 18.11.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 205-1 КК України здійснюється не щодо службових осіб ТОВ «НТІФП КОМПАНІЯ ВГІК». Дані про причетність ТОВ «НТІФП КОМПАНІЯ ВГІК» до кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 205-1 КК України, за якими здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000002246, до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесено.

Також апелянт зазначає, що про відсутність законодавчо визначених підстав арешту грошових коштів свідчить також те, що безготівкові кошти не є індивідуалізованими матеріальними об`єктами, відповідно режим поводження з ними не може бути аналогічний тому, який запроваджений до речових доказів.

Накладений арешт на грошові кошти, що обліковуються на рахунках, враховуючи їх нематеріальний і неіндивідуалізований характер, не узгоджується із заявленою метою збереження речових доказів, адже їх неможливо використати як доказ у кримінальному провадженні.

Крім того в матеріалах провадження відсутні дані, які б свідчили, що належні ТОВ «НТІФПК КОМПАНІЯ ВГІК» кошти, які знаходяться на банківських рахунках, набуті кримінально-протиправним шляхом, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Судом першої інстанції, під час вирішення клопотання, покладено в основу висновку щодо необхідності його задоволення неналежні докази - висновки аналітичного дослідження спеціаліста ОСОБА_10 від 05.08.2022 року, який взагалі не стосується ТОВ «НТІ ФПК ВГІК», а стосується іншого підприємства - ТОВ "ЗАХІД-БРУХТ" (ЄДРПОУ 42899429), відповідно до якого ТОВ "ЗАХІД-БРУХТ" за період січень 2021 року - червень 2022 року завищено податковий кредит декларацій з податку на додану вартість.

Висновки аналітичного дослідження спеціаліста, стосуються іншого підприємства, у відповідності з вимогами ст. ст. 86, 87 КПК України не могли та не можуть бути використані при прийнятті будь-яких процесуальних рішень. Прокурором не надано і жодного судового рішення щодо визнання господарської діяльності ТОВ «НТІФПК ВГІК», чи будь-кого з його контрагентів фіктивною чи протизаконною.

Крім того, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 року по справі № 380/549/22 адміністративний позов ТОВ «ЗАХІД-БРУХТ» до Головного управління ДПС у Львівській області задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Львівській області про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків № 46598 від 16.12.2021 та № 47626 від 28.12.2021.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області виключити ТОВ «ЗАХІД-БРУХТ» (код СДРПОУ 42899429) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

З оскаржуваної ухвали суду вбачається, що накладення арешту на грошові кошти ТОВ «НТІФПК ВГІК» не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи зазначеного товариства з потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на таке майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Також апелянт звертає увагу на те, що рішення слідчого судді про зобов`язання надати інформацію про залишок коштів на банківських рахунках на момент накладення арешту є таким, що не відповідає вимогам закону, оскільки цей спосіб зобов`язання банківських установ надати вказані відомості не відповідає меті вжиття заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а є по суті тимчасовим доступом до речей та документів, що є окремим заходом забезпечення кримінального провадження.

Директор ТОВ «НТ І ФП КОМПАНІЯ ВГІК» - ОСОБА_6 та прокурор в судове засідання у справі не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Однак від прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , надійшло клопотання про проведення судового розгляду без його участі, також зазначив, що він заперечує щодо поданої апеляційної скарги в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, думки представника ТОВ «НТ І ФП КОМПАНІЯ ВГІК», яка не заперечувала щодо проведення судового розгляду у відсутність прокурора та директора ТОВ «НТ І ФП КОМПАНІЯ ВГІК», а також з метою недопущення затягування судового розгляду, колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора та директора ТОВ «НТ І ФП КОМПАНІЯ ВГІК», що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405, ст. 422 КПК України.

В даному випадку апеляційний суд приймає до уваги також практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи представника ТОВ «НТ І ФП КОМПАНІЯ ВГІК» - адвоката ОСОБА_7 , в підтримку поданої апеляційної скарги директором ТОВ «НТ І ФП КОМПАНІЯ ВГІК» - ОСОБА_6 , яку просила задовольнити, з наведених в ній підстав, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги директора ТОВ «НТ І ФП КОМПАНІЯ ВГІК» - ОСОБА_6 , колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів провадження, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000002246 від 18.11.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 205-1 КК України.

Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні.

В ході досудового розслідування встановлено, що в період 2021-2022 рр. ТОВ «НТІФПК» ВГІК» (ЄДРПОУ 34466831) відобразило документальне придбання понад 4,5 тис. тон брухту міді на загальну суму понад 370 млн. грн. у ТОВ «Контес ЛТД» (ЄДРПОУ 42440252) та ТОВ «СК Втормет» (ЄДРПОУ 44107981), які мають ознаки здійснення фіктивної господарської діяльності.

При цьому, ТОВ «Контес ЛТД» (ЄДРПОУ 42440252) відобразило документальне придбання понад 5 тис. тон брухту міді на загальну суму понад 370 млн. грн. у ТОВ «Технікс компані» (ЄДРПОУ 42683059), яке задіяне у протиправному фінансовому механізмі спрямованому на розкрадання бюджетних коштів, шляхом здійснення низки фінансових операцій з використанням реквізитів суб`єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності та «транзитності».

Крім того, слідством встановлено, що ТОВ «НТІФПК» ВГІК» (ЄДРПОУ 34466831), шляхом умовного придбання хімічних компонентів та суміші вуглеводнів у ТОВ "АЕС КОМПАНІ" (ЄДРПОУ 39974165), яке відобразило їх придбання у ТОВ "Пром-Хім" (ЄДРПОУ 43423662), ТОВ "Вітойл" (ЄДРПОУ 43784034), ТОВ "ЕСК" Еско-Північ" (ЄДРПОУ 30732144), ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" (ЄДРПОУ 33152471), ТОВ "Системойлінженерінг" (ЄДРПОУ 38203132), ТОВ "Українська бурова компанія" (ЄДРПОУ 33750826) з подальшим здійсненням умовної переробки, шляхом надання давальницької сировини ТзДВ "ГАЛ-КАТ" (ЄДРПОУ 38456790), здійснило подальшу реалізацію мідних катодів на загальну суму понад 700 млн. грн. ТОВ "ЗАХІД-БРУХТ" (ЄДРПОУ 42899429), яке в подальшому здійснило умовну реалізацію мідних заготівок для волочіння (катанок) на загальну суму понад 500 млн. грн. в адресу ТОВ "ТД "Бердянський кабельний завод" (ЄДРПОУ 20332460), ТОВ "Інтеркабель Київ" (ЄДРПОУ 32739864), ТОВ "Алай" (ЄДРПОУ 35648326), ТОВ "ВП "Укркабель" (ЄДРПОУ 38261938), ТОВ "Європан" (ЄДРПОУ 39543889), ТОВ "ТД "Укркабель-Київ" (ЄДРПОУ 43926510), ТзОВ "Галицька кабельна компанія" (ЄДРПОУ 34904727), ТОВ "Галич-мет" (ЄДРПОУ 42895314).

Так, в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження слідством встановлено, що службові особи ТОВ «НАУКОВО-ТЕХНІЧНА І ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ ВГІК» (код 34466831), зловживаючи службовим становищем, в період 2021 - 2022 рр. проводили фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ «Контес ЛТД» (код 42440252), ТОВ «СК Втормет» (код 44107981), ТзДВ "ГАЛ-КАТ" (код 38456790), ТОВ «АЕС Компані» (код 39974165), ТОВ «Захід-Брухт» (код 42899429).

Відповідно до висновків аналітичного дослідження спеціаліста ОСОБА_10 від 05.08.2022 досудовим розслідуванням встановлено, що підприємством ТОВ "ЗАХІД-БРУХТ" (ЄДРПОУ 42899429) за період січень 2021 року - червень 2022 року завищено податковий кредит декларацій з податку на додану вартість у сумі 120 807 156 грн., у зв`язку з чим, в порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N2755-VI (із змінами та доповненнями) за період січень 2021 року - червень 2022 року не донараховано та не сплачено до державного бюджету України та на спеціальні рахунки, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів податку на додану вартість у сумі 118 662 436 грн.

Також, в результаті огляду наданих документів, спеціалістом не підтверджується придбання підприємством ТОВ "НАУКОВО-ТЕХНІЧНА І ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ ВГІК" (ЄДРПОУ 34466831) по ланцюгу у підприємств ТОВ "КОНТЕС ЛТД" (ЄДРПОУ 42440252), ТОВ «ТЕХНІКС КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 42683059), ТОВ «ПРОСПЕКШН ІНДАСТРІ» (код ЄДРПОУ 39488467) продукції з номенклатурою «Брухт міді» (Код УКТЗЕД 740400) у кількості 4057,745т на загальну суму 332 211 100,00 грн. (ПДВ складає 0 грн.).

Вищезазначена схема роботи забезпечує незаконне виведення безготівкових коштів підприємств реального сектору економіки у тіньовий неконтрольований державою обіг, минаючи при цьому систему оподаткування, що призводить до ненадходження податків до бюджету держави.

Згідно відомостей, отриманих з інформаційно-аналітичної системи «Центральна база даних юридичних та фізичних осіб Державної фіскальної служби України» встановлено, що ТОВ "НАУКОВО-ТЕХНІЧНА І ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ ВГІК" (ЄДРПОУ 34466831), відкрито банківські рахунки у АТ "Укрексімбанк" МФО 322313, а саме:

Код ЄДРПОУ Назва суб`єкта господарської діяльностіНомер рахунку СГД34466831 ТОВ "НТ І ФП КОМПАНІЯ ВГІК" НОМЕР_1 06.09.2022 прокурор другого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020000000002246 від 18.11.2020, а саме на грошові кошти, за виключенням видаткових операцій щодо сплати заробітної плати та обов`язкових платежів до державного бюджету зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) та з можливістю зарахування грошових коштів на рахунок, що знаходяться на розрахункових рахунках, які відкриті у АТ "Укрексімбанк" МФО 322313 наступного підприємства:

Код ЄДРПОУНазва суб`єкта господарської діяльностіНомер рахунку СГД34466831ТОВ "НТ І ФП КОМПАНІЯ ВГІК" НОМЕР_4 Зобов`язати службових осіб банківської установи надати старшому слідчому в ОВС Головного слідчого управління НП України ОСОБА_9 , іншим слідчим слідчої групи, які здійснюють досудове розслідування кримінального провадження, довідку про залишок коштів на момент накладення арешту на розрахункові рахунки вищевказаного підприємства.

На обґрунтування вимог даного клопотання сторона обвинувачення зазначає, що є всі підстави вважати, що гроші, що знаходяться на вищезазначених банківських рахунках, є предметом протиправної діяльності групи осіб та отримані внаслідок проведення незаконної діяльності, отримані злочинним шляхом та можуть бути засобами для розкриття злочину та виявлення винних осіб та, в подальшому, визнані речовими доказами по кримінальному провадженню, а також з метою забезпечення можливої конфіскації майна та цивільного позову.

Також є всі підстави вважати, що грошові кошти з зазначених рахунків можуть бути перераховані на розрахункові рахунки інших юридичних/фізичних осіб, що призведе до їх втрати і унеможливить встановлення причетних до злочину осіб.

Грошові кошти, які розміщені на розрахункових рахунках підприємства, постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_9 від 05.09.2022 визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

07.09.2022 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на вище зазначених рахунках ТОВ "НТ І ФП КОМПАНІЯ ВГІК".

Приймаючи таке рішення та накладаючи арешт на майно, слідчий суддя враховуючи обставини вчинення злочину, так як вони викладені в клопотанні прокурора, правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладенню арешту на кошти, які знаходяться на банківських рахунках, за виключенням видаткових операцій щодо сплати заробітної плати та обов`язкових платежів до державного бюджету зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) та з можливістю зарахування грошових коштів на рахунок, оскільки при розгляді клопотання встановлено достатньо даних для висновку, що ці грошові кошти можуть бути предметом вчинення кримінального правопорушення або набуті в результаті його вчинення, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, а саме на кошти, які знаходяться на вище вказаних банківських рахунках,з тих підстав, що вони у встановленому законом порядку визнані речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження та відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження № 42020000000002246 від 18.11.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 205-1 КК України.

Як убачається зі змісту постанови старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_9 від 05.09.2022 про визнання речовим доказом у даному кримінальному провадженні грошових коштів, які знаходяться на рахунках ТОВ «НТ І ФП КОМПАНІЯ ВГІК» (код 34466831) НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , вона містить відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність грошових котів, ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України.

На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права особи з потребами кримінального провадження.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що грошові кошти можливо можуть бути предметом вчинення кримінального правопорушення або набуті в результаті його вчинення, тобто є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, а тому слідчим суддею арешт накладено обґрунтовано, за наявності для цього достатніх правових підстав.

Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З урахуванням цього слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, всупереч доводам апелянта.

Доводи апеляційної скарги щодо не повідомлення про розгляд клопотання про арешт майна, а тому судом порушено вимоги ст. 172 КПК України, не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Слідчим суддею встановлено, що вказане майно, а саме грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ «НТ І ФП КОМПАНІЯ ВГІК» за матеріалами клопотання прокурора можуть мати безпосереднє відношення до обставин кримінального провадження № 42020000000002246 від 18.11.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 205-1 КК України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Враховуючи всі обставини в їх сукупності, слідчий суддя дійшов вірного висновку, що в даному конкретному випадку, накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, забезпечить справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються - арешт та метою, яку прагнуть досягти - збереження речових доказів, оскільки існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування може призвести до незворотних наслідків.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Всі інші підстави з яких апелянт вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, не є безумовними підставами для її скасування та підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу, - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 вересня 2022 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу директора ТОВ «НТ І ФП КОМПАНІЯ ВГІК» - ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4