Рішення

від 24.01.2023 по справі 472/529/22

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/529/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2023 року смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Тустановського А.О.,

за участю секретаря Щербини О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги представник позивача ОСОБА_3 обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у Веселинівському районі Миколаївської області помер батько позивачки - ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право власності, зокрема на майновий рай розміром 2 865 гривень у колективному сільськогосподарському підприємстві «Зоряний», с. Миколаївка Веселинівського району Миколаївської області, що становить 0,70 відсотків пайового фону та належить померлому на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серія МК-06-06 № 000189, виданого Миколаївською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області 27 листопада 2003 року; на грошові внески з належними процентами, а також з усіма видами індексацій та компенсацій, що зберігаються у Веселинівському відділенні Ощадного банку № 5376; на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 ; на земельну ділянку площею 6,43 га, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Миколаївської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області; на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер - 4821782500:05:002:0004, передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована по АДРЕСА_1 (на даний час Вознесенського району) Миколаївської області та на земельну ділянку площею 0,2600 га, кадастровий номер - 4821782500:05:002:0003, передану для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_1 (на даний час Вознесенського району) Миколаївської області.

Після смерті ОСОБА_4 право на спадщину за законом у першу чергу отримали його дружина ОСОБА_2 , син ОСОБА_5 та донька ОСОБА_1 ( позивач).

13 листопада 2003 року Веселинівською державною нотаріальною конторою Миколаївської області було заведено спадкову справу № 317/2003 від 23.10.2001 року після смерті батька позивачки - ОСОБА_4 на підставі поданих відмов про прийняття спадщини від сина спадкодавця ОСОБА_5 та дружини спадкодавця ОСОБА_2 . Позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину фактично шляхом вступу у володіння (управління) спадковим майном.

Спадкоємець ОСОБА_4 заповіту не залишив, тому спадкування здійснюється за законом.

27 листопада 2003 року за реєстровим № 1302 Веселинівською державною нотаріальною конторою Миколаївської області на ім`я позивачки було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 6,43 га, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Миколаївської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, на майновий пай та грошові внески у Веселинівському відділенні Ощадного банку.

22 лютого 2021 року за реєстровим № 54 державним нотаріусом Другої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області, в порядку заміщення державного нотаріуса Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області на ім`я позивачки було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 4821782500:05:002:0004, передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована по АДРЕСА_1 (на даний час Вознесенського району) Миколаївської області.

22 лютого 2021 року за реєстровим № 55 державним нотаріусом Другої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області, в порядку заміщення державного нотаріуса Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області на ім`я позивачки було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,2600 га, кадастровий номер 4821782500:05:002:0003, передану для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_1 (на даний час Вознесенського району) Миколаївської області.

В липні 2020 року позивачка звернулась до в.о. завідувача Веселинівської державної нотаріальної контори Онищенко Л.В. з питанням оформленням спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що знаходиться в с. Степанівка Веселинівського району Миколаївської області.

Разом з тим, отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на успадкований житловий будинок позивачка не може у зв`язку з тим, що відсутня інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власника на зазначений житловий будинок за спадкодавцем. У зв`язку з чим позивачеві було рекомендовано звернутися до суду з питанням спадкування житлового будинку. Просить суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою села Степанівка Веселинівського району Миколаївської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у Веселинівському (на теперішній час Вознесенському) районі Миколаївської області батька ОСОБА_4 , 1941 року народження, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 05.10.2022 року відкрито провадження у справі та справу призначено до підготовчого судового засідання. Зазначеною ухвалою за клопотанням представника позивача витребувано від державного нотаріуса Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області, обов`язки якого виконує завідувач Другої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області - Онищенко Л.В., копію спадкової справи № 317/2003, відкритої за фактом смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 11.11.2022 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, надали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують повністю.

Представник відповідача Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області в судове засідання не з`явився, але до суду надійшла заява від провідного спеціаліста - юрисконсульта Веселинівської селищної ради Стаднічук А.І. про визнання позовних вимог та про розгляд справи за відсутності представника.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. .

В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та заяви сторін, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , смерть якого була зареєстрована 20 травня 2003 року Миколаївською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис № 15, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 20.05.2003 року /а.с. 12/.

Після його смерті відкрилась спадщина до складу якої увійшло право власності, зокрема, на:

-майновий рай розміром 2 865 гривень у колективному сільськогосподарському підприємстві «Зоряний», с. Миколаївка Веселинівського району Миколаївської області, що становить 0,70 відсотків пайового фону та належить померлому на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серія МК-06-06 № 000189, виданого Миколаївською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області 27 листопада 2003 року;

-грошові внески з належними процентами, а також з усіма видами індексацій та компенсацій, що зберігаються у Веселинівському відділенні Ощадного банку № 5376;

-житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку площею 6,43 га, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Миколаївської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія IV-МК № 020317, виданого Миколаївською сільською радою Веселинівського району 22 лютого 2001 року та зареєстрованого у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 318;

-земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер - 4821782500:05:002:0004, передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована по АДРЕСА_1 (на даний час Вознесенського району) Миколаївської області, що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії МК № 1248, виданого 30 січня 1995 року Миколаївською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 91;

-земельну ділянку площею 0,2600 га, кадастровий номер - 4821782500:05:002:0003, передану для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_1 (на даний час Вознесенського району) Миколаївської області, що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії МК № 1249, виданого 30 січня 1995 року Миколпаївською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 92.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Оскільки ОСОБА_4 помер раніше 1 січня 2004 року при вирішенні спадкових відносин необхідно керуватися нормами діючого на той час законодавства, а саме нормами Цивільного кодексу УРСР.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Згідно ст. 527 ЦК УРСР спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Статтею 548 ЦК УРСР встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Статтею 553 ЦК УРСР встановлено, що спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини.

Після смерті ОСОБА_4 право на спадщину за законом у першу чергу отримали його дружина ОСОБА_2 , син ОСОБА_5 та донька ОСОБА_1 ( позивач).

13 листопада 2003 року Веселинівською державною нотаріальною конторою Миколаївської області було заведено спадкову справу № 317/2003 від 23.10.2001 року після смерті батька позивачки - ОСОБА_4 на підставі поданих відмов про прийняття спадщини від сина спадкодавця ОСОБА_5 та дружини спадкодавця ОСОБА_2 . Позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину фактично шляхом вступу у володіння (управління) спадковим майном.

Спадкоємець ОСОБА_4 заповіту не залишив, тому спадкування здійснюється за законом.

27 листопада 2003 року за реєстровим № 1302 Веселинівською державною нотаріальною конторою Миколаївської області на ім`я позивачки було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 6,43 га, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Миколаївської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, на майновий пай та грошові внески у Веселинівському відділенні Ощадного банку (а.с. 17).

22 лютого 2021 року за реєстровим № 54 державним нотаріусом Другої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області, в порядку заміщення державного нотаріуса Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області на ім`я позивачки було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 4821782500:05:002:0004, передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована по АДРЕСА_1 (на даний час Вознесенського району) Миколаївської області (а.с. 18).

22 лютого 2021 року за реєстровим № 55 державним нотаріусом Другої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області, в порядку заміщення державного нотаріуса Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області на ім`я позивачки було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,2600 га, кадастровий номер 4821782500:05:002:0003, передану для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_1 (на даний час Вознесенського району) Миколаївської області (а.с. 21).

В липні 2020 року позивачка звернулась до в.о. завідувача Веселинівської державної нотаріальної контори Онищенко Л.В. з питанням оформленням спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що знаходиться в с. Степанівка Веселинівського району Миколаївської області, але отримала відмову,

Як вбачається з довідки-роз`яснення завідувача Другої Вознесенської державної нотаріальної контори та в.о. завідувача Веселинівської державної нотаріальної контори від 24.07.2020 року за вих. № 297/01-16, нотаріус відмовила спадкоємцю у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, в якій зазначила, що отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на успадкований житловий будинок позивачка не може у зв`язку з тим, що відсутня інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власника на зазначений житловий будинок за спадкодавцем та послалась 4.15 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, згідно якого видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно. Згідно п. 4.18 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкодавця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання у судовому порядку. Одночасно нотаріус рекомендувала звернутися до суду для вирішення питання спадкування житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 /а.с. 13/.

Син спадкодаця ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 25.05.2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області (а.с. 62).

Частинами 1 ст. 1297 та ст. 1298 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 2 ст. 49 ЗУ «Про нотаріат», нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» N 7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно с. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який зазначає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належними йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь - які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності на житловий будинок набувається в порядку, який був чинний на час завершення його будівництва, зокрема передбаченому положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України «Про власність», Законом України від 07.12.1990 року № 533 - ХІІ «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування», Законом Української РСР № 3377-VІІІ від 25.12.1974 «Про державний нотаріат», постановою Ради Міністрів Української РСР», Вказівками по веденню по господарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР № 112/5 від 13.04.1979, Вказівками по веденню по господарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР № 5-24-26 від 12.05.1985, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністерства юстиції Української РСР № 45/5 від 31.10.1975, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністерства юстиції УРСР № 1/5 від 19.01.1976 року.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Судом встановлено, що житловий будинок по АДРЕСА_1 було збудовано у 1950 році згідно інформації, отриманої відповідно до погосподарського обліку, а саме погосподарської книги № 309 за 2001-2005 роки, та належить ОСОБА_4 , оскільки він зазначений головою домогосподарства (а.с. 109-141).

Даними довідки КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації № 2-11 від 26.03.2020 року підтверджується, що станом на 16.03.2020 року проведена поточна інвентаризація житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на цей будинок станом на 28.12.2012 року в КП «ММ БТІ» не зареєстровано. Згідно примітки цієї ж довідки житловий будинок та перелічені детально господарські будівлі і споруди не потребують введення об`єкта в експлуатацію згідно вимог наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України № 304 від 13.06.2012 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.2012 року за № 1132/21444. Щодо погребу з шиєю, навісу та вбиральні, - то вони не потребують дозволу та введення об`єкта в експлуатацію згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року № 406 (а.с. 26).

В матеріалах спадкової справи № 317/03, заведеної Веселинівською державною нотаріальною конторою Миколаївської області після смерті ОСОБА_4 міститься державний акт на право приватної власності на землю, серії МК № 1248, виданого 30 січня 1995 року Миколаївською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за 91, з якого вбачається, що ОСОБА_4 передано земельну ділянку площею 0,2500 га, яка розташована на території с. Степанівка миколаївської сільської ради, на даний час її кадастровий номер - 4821782500:05:002:0004, з цільовим призначенням для обслуговування індивідуального житлового будинку, тобто вже існуючого на цій земельній ділянці житлового будинку.

Згідно інформації (архівного витягу) Архівного сектору Веселинівської райдержадміністрації Миколаївської області від 12 грудня 2019 року № 19/05-03 вбачається, що відповідно до рішення виконкому Миколаївської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області від 24 липня 2002 року № 40 «Про надання назви вулиці і номерів будинків в с. Степанівка», було присвоєно номер будинку такому жителю - « ОСОБА_4 » по АДРЕСА_1 (а.с. 25).

Відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК УРСР прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Частиною 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Оцінивши вказані докази у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено, що померлий ОСОБА_4 набув у власність житловий будинок розташованого за адресою: по АДРЕСА_1 (на даний час Вознесенського району) Миколаївської області разом з господарськими будівлями і спорудами та враховуючи те, що позивач прийняла спадщину після його смерті у встановленому законом порядку та неможливість оформлення нею своїх спадкових прав у нотаріуса,суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнання за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, у порядку спадкування за законом.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст. 16, 1218, 1223, 1268-1270 ЦК України та ст.ст. 76, 263-265, 273 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою села Степанівка Веселинівського району Миколаївської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у Веселинівському (на теперішній час Вознесенському) районі Миколаївської області батька ОСОБА_4 , 1941 року народження, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення складено 24 січня 2023 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області А.О. Тустановський