Постанова

від 19.01.2023 по справі 922/1521/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року м. Харків Справа № 922/1521/18 (922/227/22)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Россолов В.В. , суддя Шутенко І.А.,

за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участю представників:

від позивача Коваль Л.Л. довіреність 512/22 від 30.12.22, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2378 від 08.12.2006 (поза межами приміщення суду)

Національного банку України - Софін Олександр Валерійович (в порядку самопредставництва) довіреність № 18-0012/ 85454 від 09.12.22 ; Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (поза межами приміщення суду)

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - адвокат Шилець А.Р., довіреність від № 60-12801/22 від 22.12.22; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ № 000540 від 10.06.19

ТДВ «Салтівський хлібзавод» - адвокат Халабурдін С.В., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1023 від 05.08.2021; ордер на надання правової (правничої) допомоги АХ №1109906 від 12.12.2022

інші учасники справи в судове засідання не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" (вх. №1396 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 09.11.2022 (дата складання повного тексту рішення 21.11.2022, суддя Усатий В.О.)

у справі № 922/1521/18 (922/227/22)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Златобанк" , м. Київ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національного банку України, м. Київ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ,

до Публічного акціонерного товариства "Каравай", м. Харків,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ФАЙНАФІРМА, м. Київ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод", м. Харків, про визнання недійсними договорів

в межах справи № 922/1521/18 про банкрутство ПАТ "Каравай",

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року 24.01.2022 ПАТ Златобанк звернулось з позовом до ПАТ Каравай про визнання недійсними:

- договору купівлі-продажу нерухомого майна нежитлової будівлі літ. "А-2", площею 2622,4 кв.м, літ. "Б-1", площею 1055,5 кв.м, літ. "В-1" площею 43,5 кв.м, літ. "Г-1" площею 9,8 кв.м, загальною площею 3731,2 кв.м за адресою: м. Харків, площа Повстання, буд. 2-А, укладений 02.01.2015 між ПАТ "Каравай" та ТОВ "Сістем Білдінг Менеджмент", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Т.М. Бондар 02.01.2015, зареєстрованого за № 3;

- договору купівлі-продажу нерухомого майна нежитлової будівлі літ. "А-4", "В-1", "Д-1", "Е-1", "Ж-1", "З-1", "И-1", "М-2", "Р-1", "С-1", "Т-1", "У-1", "Ф-1", "Х-1", "Ч-1", "Ш" загальною площею 10351,7 кв.м, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Польова, буд. 55, укладений 02.01.2015 між ПАТ "Каравай" та ТОВ "Сістем Білдінг Менеджмент", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Т.М. Бондар 02.01.2015, зареєстрованого за № 2.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.09.2022 у справі №922/1521/18 (922/227/22), зокрема, залучено до участі у справі №922/1521/18 (922/227/22) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Національний банк України; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАЙНАФІРМА; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод".

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.11.2022 у справі №922/1521/18 (922/227/22) позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Златобанк" задоволено; визнано недійсними: договір купівлі-продажу нерухомого майна нежитлової будівлі літ. "А-2", площею 2622,4 кв.м, літ. "Б-1", площею 1055,5 кв.м, літ. "В-1" площею 43,5 кв.м, літ. "Г-1" площею 9,8 кв.м, загальною площею 3731,2 кв.м за адресою: м. Харків, площа Повстання, буд. 2-А, укладений 02.01.2015 між ПАТ "Каравай" та ТОВ "Сістем Білдінг Менеджмент", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Т.М. Бондар 02.01.2015, зареєстрованого за № 3; договір купівлі-продажу нерухомого майна нежитлової будівлі літ. "А-4", "В-1", "Д-1", "Е-1", "Ж-1", "З-1", "И-1", "М-2", "Р-1", "С-1", "Т-1", "У-1", "Ф-1", "Х-1", "Ч-1", "Ш" загальною площею 10351,7 кв.м, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Польова, буд. 55, укладений 02.01.2015 між ПАТ "Каравай" та ТОВ "Сістем Білдінг Менеджмент", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Т.М. Бондар 02.01.2015, зареєстрованого за № 2.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що:

- спірні правочини укладені з порушенням положень Закону України «Про іпотеку», оскільки іпотека на нежитлові будівлі літ. "А-2", площею 2622,4 кв.м, літ. "Б-1" площею 1055,5 кв.м, літ. "В-1" площею 43,5 кв.м, літ. "Г-1" площею 9,8 кв.м, загальною площею 3731,2 кв.м, які розташовані за адресою: місто Харків, площа Повстання, буд. 2-А, та іпотека на нежитлові будівлі літ. "А-4", "В-1", "Д-1", "Е-1", "Ж-1", "3-1", "И-1", "М-2", "Р- 1", "С-1", "Т-1", "У-1", "Ф-1", "Х-1", "Ч-1", "Ш" загальною площею 10351,7 кв.м, фактично існує з 09.07.2012 (з моменту укладання відповідних договорів), а зазначені нежитлові приміщення передані в іпотеку Публічного акціонерного товариства "Златобанк";

- матеріали справи не містять доказів наявності письмової згоди Публічного акціонерного товариства «Златобанк» на відчуження відповідачем майна, яке становить предмет договорів іпотеки, укладеного між ним та банком, що свідчить про те, що відповідні правочини слід визнати недійсними;

- відповідачем під час розгляду справи визнано позовні вимоги, зазначено про їх невідповідність вимогам закону, з урахуванням чого спірні договори є недійсними в силу частини 3 статті 12 Закону України «Про іпотеку», а заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне дослідження обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 09.11.2022 у справі № 922/1521/18 (922/27/22) скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Одночасно апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Товариство з додатковою відповідальністю «Салтівський хлібзавод» посилалось на наступне:

- апелянт є власником нежитлових будівель, які є предметом договору купівлі-продажу, тому у випадку визнання недійсними спірних правочинів у останнього виникає ризик втрати права власності на нежитлові будівлі з огляду на можливість банку витребування майна з володіння Товариства з додатковою відповідальністю «Салтівський хлібзавод»;

- суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо задоволення позовних вимог банку, оскільки обраний позивачем спосіб захисту шляхом визнання його недійним у даному випадку є неефективним, адже спірні правочини є нікчемними в силу положень Закону України «Про іпотеку», так як вчинені без наявності письмової згоди іпотекодержателя;

- якщо позивач вважає себе іпотекодержателем та вважає, що його право іпотекодержателя порушене, належним способом захисту є звернення банку до суду з вимогою про визнання права іпотекодержателя, а не оспорення підстав набуття іншими особами прав на предмет іпотеки, у тому числі шляхом визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2022 для розгляду справи №922/1521/18 (922/227/22) визначено колегію у складі: Гребенюк Н.В. головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Россолов В.В., Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 у справі №922/1521/18 (922/227/22) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" (вх. №1396 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 09.11.2022 у справі № 922/1521/18 (922/227/22); призначено справу до розгляду на 19.01.2023 о 10:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 13; встановлено учасникам справи строк до 29.12.2022 включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії та доданих до нього документів іншим сторонам у справі в порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України; встановлено учасникам справи строк до 29.12.2022 включно для подання до Східного апеляційного господарського суду заяв та клопотань, що пов`язані з розглядом апеляційної скарги з доказами надіслання їх копій іншим учасникам справи; витребувано з господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1521/18 (922/227/22).

Також судом апеляційної інстанції 15.01.2022 на офіційному веб-порталі «Судова влада» опубліковане оголошення про проведення судового засідання у даній справі.

22.12.2022 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/1521/18 (922/227/22).

06.01.2023 до Східного апеляційного господарського суду від Національного банку України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, просить вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 09.11.2022 у справі №922/1521/18 (922/227/22) - залишити без змін.

Мотивуючи власну правову позицію Національний банк України посилався на те, що:

- укладення спірних договорів купівлі-продажу нерухомого майна відбулось в короткий термін після завершення судового спору про стягнення боргу з боржника, зобов`язання якого забезпечено спірним майном, що свідчить про наявність у спірних правочинів ознаки фраудаторних;

- 19.11.2014 іпотекодавцем - ПАТ "Каравай", було ініційовано судовий спір, в якому без залучення банку, іпотекодержателя, через 10 днів після надходження позову до суду ухвалено рішення про недійсність іпотеки; записи про іпотеку банку та заборону відчуження припинені у державних реєстрах 31.12.2014 на підставі судового рішення, яке згодом скасовано в апеляційному порядку, тобто рішення не спричинило виникнення юридичних наслідків, а дія іпотеки банку є чинною;

- покупець та продавець за договором є пов`язаними особами, про що свідчить одна й та сама особа кінцевого бенефіціарного власника - ОСОБА_1 ;

- оспорювані у даній справі правочини вчинені у підозрілий період, оскільки через 2 роки та 4 місяці після укладення спірних угод боржник оголосив про прийняття рішення власника про ліквідацію юридичної особи.

06.01.2023 (з урахуванням клопотання про долучення доказів направлення від 11.01.2023) до Східного апеляційного господарського суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, просить вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 09.11.2022 у справі №922/1521/18 (922/227/22) - залишити без змін.

На підтвердження своєї позиції Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зазначав про те, що:

- суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо того, що спірні правочини містять ознаки фраудаторних, оскільки відповідні договори вчинені з метою завдання шкоди кредиторам, уникнення від виконання судового рішення про стягнення заборгованості, а також з використанням приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню;

- оспорювані правочини були вчинені іпотекодавцем без згоди іпотекодержателя, що свідчить про достатність у даному випадку підстав для визнання спірних договорів недійсними.

18.01.2023 до Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив від 13.01.2023, в якому останній просить поновити строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване судове рішення без змін.

Обґрунтовуючи власну правову позицію, Публічне акціонерне товариство «Златобанк» зазначало, що:

- суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для визнання оспорюваних договорів недійсними, оскільки відповідні правочини містять докази фраударних, покупець та продавець за оспорюваними договорами є пов`язаними особами, а відчуження майна відбулося у короткий термін після закінчення справи про стягнення з боржника заборгованості;

- банк вважає скаржника, ТДВ «Салтівський хлібзавод», також пов`язаною особою з боржником за кредитним договором ПрАТ «Хлібзавод Салтівський» та, відповідно, іпотекодавцем ПАТ «Каравай», а доводи щодо незалучення до розгляду даної справи є безпідставними та спростовуються ухвалою господарського суду Харківської області від 22.09.2022 у даній справі;

- обраний спосіб захисту у даному випадку є ефективним та належним, адже міститься у переліку, визначеному положеннями статті 16 Цивільного кодексу України, призводить до можливості повернення спірного майна до ліквідаційної маси банкрута та, як наслідок, до відновлення порушених прав банку як іпотекодержателя за договорами іпотеки.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити, рішення господарського суду Харківської області від 09.11.2022 у справі № 922/1521/18 (922/27/22) скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача, який прийняв участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які прийняли участь в судовому засіданні поза межами приміщення суду, також заперечили проти вимог апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 09.11.2022 у справі №922/1521/18 (922/227/22) - залишити без змін.

У судове засідання представники інших учасників справи не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про розгляд справи були належним чином повідомлені, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, наявні в матеріалах справи, а також відомості картки обліку вихідних документів Східного апеляційного господарського суду та підтвердження про отримання копії ухвали про призначення справи до розгляду засобами електронної пошти за визначеними учасниками адресами.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, а також з огляду на те, що явка сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а наявних матеріалів справи на думку суду достатньо для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності інших представників сторін.

Дослідивши викладені в апеляційній скарзі, відзивах на апеляційну скаргу доводи, заслухавши представників учасників справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.07.2012 між АТ "Златобанк" (кредитодавець) та Приватним акціонерним товариством "Хлібзавод «Салтівський» (боржник) був укладений Кредитний договір № 165/12-KLMV (далі - "Кредитний договір"), згідно п. 1.1 якого в порядку та на умовах, встановлених цим Кредитним Договором та чинним законодавством України, кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови цього Кредитного договору.

За умовами наведеного договору:

- боржник зобов`язаний здійснювати погашення заборгованості згідно графіку зниження максимального ліміту (п. 1.4.1. Кредитного договору);

- боржник самостійно сплачує (перераховує) проценти на рахунок для оплати боргових зобов`язань та процентів (п. 2.5. Кредитного договору).

На виконання п.1.1. Кредитного договору позивач передав боржнику грошові кошти у якості кредиту (копії виписок з рахунків заборгованості, меморіальних ордерів додані до матеріалів справи)..

Для забезпечення Кредитного договору між позивачем та відповідачем було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Трубніковим С.О. 09.07.2012 за реєстровим № 987, за умовами якого в іпотеку позивача відповідач передав нежитлові будівлі літ. "А-2", площею 2622,4 кв.м, літ. "Б-1" площею 1055,5 кв.м, літ. "В-1" площею 43,5 кв.м, літ. "Г-1" площею 9,8 кв.м, загальною площею 3731,2 кв.м, розташовані за адресою: місто Харків, площа Повстання, будинок номер 2-А (два тире А) (далі - "Договір іпотеки 1").

Для забезпечення Кредитного договору № 165/12-KLMV від 09.07.2012 між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Трубніковим С.О. 09.07.2012 за реєстровим №989, за умовами якого в іпотеку банку майновий поручитель передав нежитлові будівлі літ. "А-4", "В-1", "Д-1", "Е-1", "Ж-1", "3-1", "И-1", "М-2", "Р-1", "С-1", "Т-1", "У-1", "Ф-1", "Х-1", "Ч-1", "Ш" загальною площею 10351,7 кв.м, розташовані за адресою: місто Харків, вулиця Польова, будинок номер 55 (п`ятдесят п`ять) (далі - "Договір іпотеки 2").

Для забезпечення Кредитного договору № 165/12-KLMV від 09.07.2012 між позивачем та відповідачем було укладено договір застави № 165/12-KLMV/S-1 від 09.07.2012, за умовами якого в заставу позивача відповідач передав обладнання згідно переліку, яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Польова 55, (далі - "Договір застави").

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.08.2014 у справі №922/2542/14 стягнуто солідарно з Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод «Салтівський» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Золотий урожай» на користь Публічного акціонерного товариства «Златобанк» заборгованість за кредитним договором №165/12-КLMV від 09.07.2012 в розмірі 64 080 015,08 гривень, яка складається з заборгованості за основним боргом в сумі 5 231 747,59 доларів США, що еквівалентно 61 527 674,55 грн за офіційним обмінним курсом НБУ (11,760444) станом на 18.06.2014; заборгованості за процентами в сумі 183 847,69 доларів США, що еквівалентно 2 162 130,46 грн за офіційним обмінним курсом НБУ (11,760444) станом на 18.06.2014; пені в розмірі 385210,06 грн; штрафу за неналежне виконання зобов`язань в розмірі 5000,00 грн.

Стягнуто солідарно з Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод «Салтівський» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Золотий урожай» на користь Публічного акціонерного товариства «Златобанк» суму судового збору в розмірі 73 080,00 гривень.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський" залишено без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2014 касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський" залишено без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 у справі №922/2542/14 - без змін.

01.12.2014 Хустським районним судом Закарпатської області ухвалено рішення по справі №309/4563/14-ц, яким:

- Визнано за Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Агрогарант» право власності на об`єкт нерухомого майна нежитлові будівлі літ. «А-2», площею 2622,4 кв.м, літ. «Б-1» площею 1055,5 кв.м, літ. «В-1», площею 43,5 кв.м, літ. «Г-1», площею 9,8 кв.м, загальною площею 3731,2 кв.м, розташоване за адресою: місто Харків, площа Повстання, будинок номер 2-А.

- Визнано за Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Агрогарант» право власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі літ. «А-4», «В-1», «Д-1», «Е-1», «Ж-1», «З-1», «И-1», «М-2», «Р-1», «С-1», «Т-1», «У-1», «Ф-1», «Х-1», «Ч-1», «Ш» загальною площею 10351,7 кв.м., розташоване за адресою: місто Харків, вулиця Польова, будинок номер 55.

- Визнано за Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Агрогарант» право власності на рухоме майно - основні засоби, а саме, обладнання (надалі майно), яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул.Польова, 55.

- Витребувано з чужого незаконного володіння Приватного акціонерного товариства «Каравай» об`єкт нерухомого майна нежитлові будівлі літ. «А-2», площею 2622,4 кв.м, літ. «Б-1» площею 1055,5 кв.м, літ. «В-1», площею 43,5 кв.м, літ. «Г-1», площею 9,8 кв.м, загальною площею 3731,2 кв.м, розташоване за адресою: місто Харків, площа Повстання, будинок номер 2-А (два тире А).

- Витребувано з чужого незаконного володіння Приватного акціонерного товариства «Каравай» об`єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі літ. «А-4», «В-1», «Д-1», «Е-1», «Ж-1», «З-1», «И-1», «М-2», «Р-1», «С-1», «Т-1», «У-1», «Ф-1», «Х-1», «Ч-1», «Ш» загальною площею 10351,7 кв.м, розташоване за адресою: місто Харків, вулиця Польова, будинок номер 55.

- Витребувано з чужого незаконного володіння Приватного акціонерного товариства «Каравай» рухоме майно - основні засоби, а саме, обладнання (надалі майно), яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул.Польова, 55.

- Припинено право власності Приватного акціонерного товариства «Каравай», на об`єкт нерухомого майна нежитлові будівлі літ. «А-2», площею 2622,4 кв.м, літ. «Б-1» площею 1055,5 кв.м, літ. «В-1», площею 43,5 кв.м, літ. «Г-1», площею 9,8 кв.м, загальною площею 3731,2 кв.м, розташованого за адресою: місто Харків, площа Повстання, будинок номер 2-А.

- Припинено право власності Приватного акціонерного товариства «Каравай» об`єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі літ. «А-4», «В-1», «Д-1», «Е-1», «Ж-1», «З-1», «И-1», «М-2», «Р-1», «С-1», «Т-1», «У-1», «Ф-1», «Х-1», «Ч-1», «Ш» загальною площею 10351,7 кв.м, розташованого за адресою: місто Харків, вулиця Польова, будинок номер 55.

- Визнано недійсним іпотечний договір від 09.07.2012, укладений між Приватним акціонерним товариством «Каравай» та Приватним акціонерним товариством «Златобанк», який був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за номером 989.

- Виключено з Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про заборону на нерухоме майно за номером 12713037, який було внесено на підставі іпотечного договору від 09.07.2012, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Каравай» та Приватним акціонерним товариством «Златобанк», посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за номером 989.

- Виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис за номером 289402, який було внесено на підставі іпотечного договору від 09.07.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Каравай» та Приватним акціонерним товариством «Златобанк», посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за номером 989.

- Визнано недійсним іпотечний договір від 09.07.2012, укладений між Публічним акціонерним товариством «Каравай» та Приватним акціонерним товариством «Златобанк», який був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за номером 987.

- Виключено з Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про заборону на нерухоме майно за номером 12711834, який було внесено на підставі іпотечного договору від 09.07.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Каравай» та Приватним акціонерним товариством «Златобанк», посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за номером 987.

- Виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис за номером 287528, який було внесено на підставі іпотечного договору від 09.07.2012, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Каравай» та Приватним акціонерним товариством «Златобанк», посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за номером 987.

- Визнано недійсним договір застави №165/12/KLMV/S-1 від 09.07.2012, укладений між Приватним акціонерним товариством «Каравай» та Приватним акціонерним товариством «Златобанк». Виключено з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про заставу рухомого майна за номером 12714781, який було внесено на підставі договору застави №165/12/KLMV/S-1 від 09.07.2012, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Каравай» та Приватним акціонерним товариством «Златобанк».

- В задоволенні зустрічних позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Агрогарант» про визнання договору поруки від 14.06.2012, укладеного між фізичною особою та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Агрогарант», дійсним відмовлено.

31.12.2014 в Державних реєстрах (Реєстр іпотек, Єдиний реєстр заборон відчуження) зареєстровано припинення записів про іпотеку та заборону відчуження щодо іпотечного майна. З Реєстру іпотек та заборон відчуження вилучено записи про іпотеку банку та заборону відчуження щодо предметів іпотеки: нежитлові будівлі загальною площею 10351,7 кв.м. (№545558663101); нежитлові будівлі загальною площею 3731,2 кв.м. (№ 545577163101),

02.01.2015 Приватним акціонерним товариством «Каравай» укладені договори по відчуженню іпотечного майна, які є предметом цього судового спору, а саме:

- договір купівлі-продажу нерухомого майна: нежитлові будівлі: літ. «А-2», площею 2622,4кв.м, літ. «Б-1», площею 1055,5 кв.м, літ. «В-1», площею 43,5кв.м, літ. «Г-1», площею 9,8 кв.м, загальною площею 3731,2 кв.м за адресою: місто Харків, пл.Повстання, будинок номер 2-А, укладений 02.01.2015 між Публічним акціонерним товариством "Каравай" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сістем білдінг менеджмент", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Т.М. Бондар 02.01.2015, зареєстрований в реєстрі за № 3;

- договір купівлі-продажу нерухомого майна: нежитлові будівлі літ. «А-4», «В-1», «Д- 1», «Е-1», «Ж-1», « 3-1», «И-1», «М-2», «Р-1», «С-1», «Т-1», «У- 1», «Ф-1», «Х-1», « 4-1», «Ш» загальною площею 10351,7 кв.м, розташованого за адресою: місто Харків, вулиця Польова, будинок 55, укладений 02.01.2015 між Публічним акціонерним товариством "Каравай" та Товариством з обмеженою відповідальністю ""Сістем білдінг менеджмент", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Т.М. Бондар 02.01.2015, зареєстрований в реєстрі за № 2.

29.05.15 рішенням апеляційного суду Закарпатської області рішення Хустського районного суду від 01.12.2014 у частині задоволення вимог за зустрічним позовом ПрАТ «Страхова компанія «Агрогарант» скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

09.08.2016 скасовано реєстраційні дії обтяження. Записи про іпотеку банку відновлені з дати первинного внесення 09.07.2012. Підстава: рішення суду від 29.05.2015, видавник: Апеляційний суд Закарпатської області; ухвала суду від 16.12.2015, видавник: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Публічне акціонерне товариство «Каравай» з 04.05.2017 перебуває у стані припинення за рішенням власників, що підтверджується відомостями Єдиного Реєстру юридичних осіб фізичних осіб- підприємців та громадських формувань.

У червні 2018 року ліквідатор Публічного акціонерного товариства "Каравай" Мензаренко Ю.М. звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Каравай" в порядку, передбаченому ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону України № 4212 -VI від 22.12.2011 року, тобто за рішенням власника.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.06.2018, крім іншого, відкрито провадження у справі № 922/1521/18 про банкрутство ПАТ "Каравай" (код ЄДРПОУ 00384414).

Постановою господарського суду Харківської області від 03.07.2018, крім іншого, визнано Публічне акціонерне товариство "Каравай" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Позивач стверджує, що укладені відповідачем спірні договори купівлі-продажу містять ознаки фраудаторних правочинів, оскільки Публічне акціонерне товариство «Здатобанк», як іпотекодержатель майна, переданого за спірними угодами, згоди на відчуження такого майна не надавало, а тому позивач просить суд визнати спірні договори недійсними. Окрім того, позивач у своєму позові зазначає, що кінцевий бенефіціарний власник ПАТ «Каравай» (код 00384414) та кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «Сістем білдінг менеджмент»(код 38881944) з 16.08.2017 по 17.04.2018 є одна, тобто взаємопов`язана, особа.

Відповідач в особі ліквідатора боржника під час розгляду справи у суді першої інстанції пред`явлені до нього позовні вимоги визнав.

Надаючи власну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія зазначає наступне.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України).

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад.

Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Відповідно до .частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, рецисорний позов). Натомість нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України).

Нікчемність правочину конструюється за допомогою "текстуальної" недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах "нікчемний", "є недійсним". Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не "породжує" (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.

Наведені висновки також викладені у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 01.03.2021 у справі № 473/1878/19.

Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів. Водночас, якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оспорюється дійсність договорів купівлі-продажу нерухомого майна, укладених між іпотекодавцем та третьою особою без згоди іпотекодержателя у період чинності судового рішення про, зокрема, визнання недійсним договору іпотеки та припинення дії останньої.

Так, обставинами вище встановлено, що відповідачем було здійснено відчуження майна у період чинності рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 01.12.2014 у справі №309/4563/14-ц, яким, зокрема, були визнані недійсними договори іпотеки нерухомого майна, укладені між банком та банкрутом.

Водночас, у подальшому рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 29.05.15 рішення Хустського районного суду від 01.12.2014 у справі №309/4563/14-ц у частині задоволення вимог за зустрічним позовом скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Наведене свідчить про те, що іпотека на нежитлові будівлі літ. "А-2", площею 2622,4 кв.м, літ. "Б-1" площею 1055,5 кв.м, літ. "В-1" площею 43,5 кв.м, літ. "Г-1" площею 9,8 кв.м, загальною площею 3731,2 кв.м, які розташовані за адресою: місто Харків, площа Повстання, буд. 2-А, та іпотека на нежитлові будівлі літ. "А-4", "В-1", "Д-1", "Е-1", "Ж-1", "3-1", "И-1", "М-2", "Р- 1", "С-1", "Т-1", "У-1", "Ф-1", "Х-1", "Ч-1", "Ш" загальною площею 10351,7 кв, розташовані за адресою: місто Харків, вулиця Польова, будинок номер 55, фактично діє з дати укладення договорів іпотеки, а саме з 09.07.2012.

Скасування рішення суду в конкретній справі із відмовою в задоволенні позову означає, що судовий акт, який скасовано, не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, а відтак скасоване судове рішення не може бути підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 922/139/18.

У відповідності до положень частини 3 статті 9 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про іпотеку» правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним, крім договору купівлі-продажу, укладеного у процесі приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, до складу якого входить таке майно.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження отримання відповідачем згоди позивача іпотекодержателя, на відчуження майна, яке є предметом іпотеки за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Трубніковим С.О. 09.07.2012 за реєстровим № 987, зокрема, згоди на відчуження нежитлових будівель, які розташовані за адресою: місто Харків, площа Повстання, будинок номер 2-А, а також згоди на відчуження об`єктів за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Трубніковим С.О. 09.07.2012 за реєстровим №989, зокрема, згоди на відчуження нежитлових будівель, які розташовані за адресою: місто Харків, вулиця Польова, будинок номер 55.

Таким чином, ПАТ «Каравай» було вчинено спірні договори купівлі-продажу нерухомого майна від 02.01.2015 за відсутності згоди іпотекодержателя Публічного акціонерного товариства «Златобанк», що за наявності прямої вказівки в законі, викладеної у статті 12 Закону України «Про іпотеку», свідчить про нікчемність відповідних правочинів.

За змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Орієнтовний перелік способів захисту прав та інтересів визначений у статті 16 Цивільного кодексу України якими можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.

Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19).

Визначення способу захисту порушеного права є невід`ємним процесуальним правом позивача, яким він користується на власний розсуд, тоді його оцінка відповідності та наявності підстав для захисту такого права є обов`язком суду (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 921/346/18, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20).

Нікчемний правочин не породжує правових наслідків, притаманних правочинам оспорюваного виду, і сторони не досягнуть бажаного результату внаслідок вчинення нікчемного правочину. Останній породжує лише наслідки, пов`язані з його недійсністю, які у розумінні положень статті 216 ЦК України, становлять поновлення сторін у початковому становищі (двостороння реституція) та відшкодування збитків або моральної шкоди, завданих другій стороні або третій особі внаслідок його вчинення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 зазначила, що визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин недійсний у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Подібна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.05.18 у справі № 927/522/17, від 07.06.18 у справі №910/16175/17, від 04.10.18 у справі № 910/16174/17, від 22.05.19 у справі № 910/2411/18, від 29.05.19 у справі № 910/17073/17, від 04.06.19 у справі № 923/695/18, від 08.10.19 у справі № 910/15320/16, від 05.12.19 у справі №922/387/16.

Враховуючи наведене у сукупності та беручи до уваги те, що матеріалами справи встановлена відсутність доказів надання іпотекодержателем згоди на відчуження іпотекодавцем нерухомого майна, а також скасування судового рішення, зокрема, про недійсність договорів іпотеки та про виключення записів щодо обтяження іпотекою нерухомого майна, судова колегія дійшла висновку про те, що визнання нікчемних правочинів недійсними за вимогою особи не є належним способом захисту її прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону, з урахуванням чого місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог банку та визнання недійсними спірних договорів купівлі-продажу.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та є підставою для його скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У відповідності до частини 13 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.2 ч.1 ст. 275, ст. 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" (вх. №1396 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 09.11.2022 у справі № 922/1521/18 (922/227/22) задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 19.11.2022 у справі №922/1521/18 (922/227/22) скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 17/52, код ЄДРПОУ 35894495) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" (61153, м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців буд. 1, код ЄДРПОУ 41659659) судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 7 443,00грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 23.01.2023

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя В.В. Россолов

Суддя І.А. Шутенко