Постанова

від 19.01.2023 по справі 922/2321/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року м. Харків Справа № 922/2321/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Слободін М.М., суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Ламанової А.В.

та за участю представників сторін:

від божника не з`явився;

від кредиторів - ТОВ «Фінансова компанія «Маніту» адвокат Темнюкова М.І. (поза межами приміщення суду);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву представника ОСОБА_1 адвоката Колеснікова А.Г. про винесення додаткового рішення (вх. № 8265 від 20.12.2022)

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту» (вх. № 4063 Х/1),

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.12.2021, постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Кононовою О.В. (повний текст ухвали суду складено 20.12.2021),

у справі № 922/2321/20

за заявою боржника ОСОБА_1 ,

про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа № 922/2321/20 про визнання неплатоспроможним Фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.12.2021 у справі №922/2321/20 визнано вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Маніту» до ОСОБА_1 на загальну суму 199977, 44 грн, з яких 195437, 44 грн - основний борг (є вимогами, що забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника відповідно до іпотечного договору № 211/06-КВ/Z від 24.03.2006) та 4540, 00 грн судовий збір за подачу заяви із кредиторськими вимогами. В решті вимог відмовлено. Зобов`язано керуючого реструктуризацією внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кредитора та майно боржника, яке є предметом застави згідно до іпотечного договору № 211/06-КВ/Z від 24.03.2006 та відомостей із відповідних державних реєстрів.

Не погодившись з ухвалою, постановленою господарським судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ТОВ «Фінансова компанія «Маніту», яке просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.12.2021 у справі № 922/2321/20 в частині визнання кредиторських вимог ТОВ «Фінансова компанія «Маніту» в сумі 199977, 44 грн, визнати грошові вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Маніту» до ОСОБА_1 в розмірі 1071511, 20 грн та включити їх до реєстру вимог кредиторів боржника.

В обґрунтування зазначає, що само по собі набрання законної сили рішення суду про стягнення з боржника або поручителя заборгованості за кредитним договором не змінює та не припиняє ані кредитного договору, ані відповідного договору поруки, доки не виникне договірна чи законна підстава для такого припинення. На підтвердження своєї позиції посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2021 у справі № 922/2321/20 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Слободін М.М., суддя Хачатрян В.С.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту» (вх. № 4063 Х/1) залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.12.2021 у справі № 922/2321/20 залишено без змін.

У судовому засіданні 15.12.2022 представник ОСОБА_1 адвокат Колесніков А.Г., до закінчення судових дебатів, зробив заяву про стягнення на користь ОСОБА_1 витрат,

пов`язаних із розглядом справи.

20.12.2022 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_1 адвоката Колеснікова А.Г. надійшла заява про винесення додаткового рішення, в якій останній просить стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Маніту» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000, 00 грн.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.12.2022 заяву передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Шутенко І.А., суддя Слободін М.М., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 призначено розгляд заяви представника ОСОБА_1 адвоката Колеснікова А.Г. про винесення додаткового рішення у справі № 922/2321/20 на 19.01.2023 о 12:45 год.

08.01.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту» адвоката Темнюкової Марина Ігорівни надійшла заява, в якій остання просила судове засідання у справі № 922/2321/20 провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів.

08.01.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту» адвоката Темнюкової Марина Ігорівни надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2023 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту» адвоката Темнюкової Марина Ігорівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Судове засідання у справі № 922/2321/20 призначене на 19.01.2023 о 12:45 год., ухвалено провести за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту» адвоката Темнюкової Марина Ігорівни, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів.

Присутня у судовому засіданні (поза межами приміщення суду) представник ТОВ «Фінансова компанія «Маніту» адвокат Темнюкова М.І. подане клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу підтримала та просила задовольнити.

Представник боржника у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення копії ухвали суду від 21.12.2022 на поштову та електронну адресу останнього.

Відповідно до ч. 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву представника ОСОБА_1 адвоката Колеснікова А.Г. про винесення додаткового рішення в даному судовому засіданні.

Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Колеснікова А.Г. про винесення додаткового рішення (вх. № 8265 від 20.12.2022), судова колегія зазначає таке.

Згідно зі статтею 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У ч. 1-2 статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У судовому засіданні 15.12.2022 представник ОСОБА_1 адвокат Колесніков А.Г., до закінчення судових дебатів, зробив заяву про стягнення на користь Білоусова О.М. витрат,

пов`язаних із розглядом справи.

20.12.2022 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_1 адвоката Колеснікова А.Г. надійшла заява про винесення додаткового рішення, в якій останній просить стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Маніту» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000, 00 грн, а отже, боржником дотримано вимоги статті 129 ГПК України

Згідно з ч. 3-5 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом п. 1 ч. 2 статті 126, ч. 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Відповідно до ч. 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21); 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу; 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом апеляційної скарги у справі № 922/2321/20 вх. № 4063 представником боржника надано: Ордер серії АІ № 1127423 від 26.06.2021, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю КС № 7083/10 від 19.10.2018, договір про надання правової допомоги № Б-2 від 08.01.2020, додаткова угода № 3 від 24.01.2022 до договору № Б-2 про надання правової допомоги від 08.012020, Акт від 15.12.2022.

Так, з наданого договору № Б-2 про надання правової допомоги вбачається, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, адвокат зобов`язується надати клієнту визначену цим договором правову допомогу та представництво та надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з п. 5.1. договору розмір оплати (гонорару) за цим договором та отриману клієнтом правову допомогу визначається сторонами у додатках до даного договору та може бути змінений лише за взаємною домовленістю сторін.

24.01.2022 між сторонами підписано додаткову угоду № 3 до договору № Б-2 про надання правової допомоги від 08.01.2020, якою погоджено порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвоката за надання правової допомоги у справі про неплатоспроможність № 922/2321/20 за заявою Білоусова О.М.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди, адвокат зобов`язується здійснювати представництва та захист інтересів клієнта у Східному апеляційному господарському суді під час розгляду апеляційної скарги ТОВ «Фінансова компанія «Маніту» (вх. № 4063) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.12.2021 у справі № 922/2321/20.

Згідно з п. 3 додаткової угоди вартість послуг становить:

- ознайомлення з матеріалами апеляційного провадження у Східному апеляційному господарському суді 2000, 00 грн;

-вивчення доводів апелянта та доданих доказів, викладених у апеляційній скарзі, релевантної судової практики Верховного Суду, визначення правової позиції клієнта у справі 2000, 00 грн;

- представництво та захист інтересів клієнта у Східному апеляційному господарському суді під час розгляду апеляційної скарги ТОВ «Фінансова компанія «Маніту» (вх. № 4063) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.12.2021 у справі № 922/2321/20, участь адвоката у судових засіданнях по справі 922/2321/20 у суді апеляційної (Східний апеляційний господарський суд) інстанції 1 судове засідання 3000, 00 грн.

15.12.2022 між адвокатом Колесніковим А.Г. та Білоусовим О.М. підписано Акт, з якого вбачається, що в період з 24.01.2022 по 15.12.2022 адвокат надав, а клієнт отримав наступні послуги:

- ознайомлення у Східному апеляційному господарському суді із матеріалами апеляційного провадження з розгляду апеляційної скарги ТОВ «Фінансова компанія «Маніту» (вх. № 4063) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.12.2021 у справі № 922/2321/20 вартість 2000, 00 грн;

- вивчення доводів апелянта, релевантної судової практики Верховного Суду, визначення правової позиції клієнта у справі вартість 2000, 00 грн;

- участь адвоката Колеснікова А.Г. у судовому засіданні у суді апеляційної інстанції (Східний апеляційний господарський суд) з розгляду апеляційної скарги ТОВ «Фінансова компанія «Маніту» (вх. № 4063) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.12.2021 у справі № 922/2321/20 2 судових засідання вартість 6000, 00 грн;

Всього 10000 грн.

За змістомстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21 зробив висновок про те, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічні правові висновки Верховного суду викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19.

Матеріали справи свідчать про надання боржнику послуг з правничої допомоги адвоката за договором про надання правової допомоги № Б-2 від 08.01.2020 в Східному апеляційному господарському суді на суму 10000, 00 грн.

Разом з тим, кредитор просить зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги, в обґрунтування зазначає, що виокремлення п. 1 та 2 (ознайомлення у Східному апеляційному господарському суді із матеріалами апеляційного провадження з розгляду апеляційної скарги ТОВ «Фінансова компанія «Маніту» (вх. № 4063) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.12.2021 у справі № 922/2321/20 вартість 2000, 00 грн; вивчення доводів апелянта, релевантної судової практики Верховного Суду, визначення правової позиції клієнта у справі вартість 2000, 00 грн) як самостійного виду адвокатських послуг є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з підготовки до судового засідання, а отже є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги та має бути виключено із загальної вартості наданих послуг правничої допомоги.

За змістом положень ч. 5статті 126 ГПК Українизменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Вказана правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Судова колегія частково погоджується з доводами кредитора про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу та зазначає, що виокремлення у Акті від 15.12.2022 послуг: ознайомлення у Східному апеляційному господарському суді із матеріалами апеляційного провадження з розгляду апеляційної скарги ТОВ «Фінансова компанія «Маніту» (вх. № 4063) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.12.2021 у справі № 922/2321/20 (1) та вивчення доводів апелянта, релевантної судової практики Верховного Суду, визначення правової позиції клієнта у справі (2), є необґрунтованим, адже, вказані послуги охоплюють одна одну та за своєю суттю є однією послугою.

Крім того, на стадії апеляційного перегляду правова позиція у боржника фактично є сформованою.

Аналогічний правовий висновок зазначений у додатковій постанові Верховного Суду від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20.

Відповідно до статті 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги наведене, колегія суддів, детально проаналізувши всі докази, зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тощо, дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника ОСОБА_1 адвоката Колеснікова А.Г. про винесення додаткового рішення (вх. № 8265 від 20.12.2022) і стягнення з кредитора (скаржника) на користь боржника витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000, 00 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 126, 129, 244 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Колеснікова А.Г. про винесення додаткового рішення (вх. № 8265 від 20.12.2022) задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту» (61003, м. Харків, майдан Конституції, 1, 6 підїзд, 6 поверх, оф. 66-16, код ЄДРПОУ 42585871) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000, 00 грн.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України.

У судовому засіданні 19.01.2023 проголошено вступну та резолютивну частини додаткової постанови. Повний текст додаткової постанови складено та підписано 23.01.2023.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя М.М. Слободін

Суддя В.С. Хачатрян