Рішення

від 18.01.2023 по справі 910/16285/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.01.2023Справа № 910/16285/21Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МБК «Сіленд»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кінокомпанія «Вікторія-Універсал «Продакшн»

про розірвання договору

Представники учасників справи:

від позивача: Тітов І.С.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.10.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «МБК «Сіленд» про розірвання Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410XQ67HFP016 від 04.01.2016.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем в порушення умов Договору та Правил постачання природного газу не було забезпечено дотримання дисципліни відбору природного газу, не проконтрольовано власне газопостачання, допущено у грудні 2020 року - квітні 2021 року перевищення споживання підтвердженого обсягу природного газу, завчасно не обмежено (припинено) власне газопостачання, а у червні 2020 року - листопаді 2020 року, травні 2021 року - червні 2021 року не відібрано підтвердженого обсягу природного газу, у зв`язку з чим позивач значною мірою позбавлений того, на що він очікував при укладенні договору, зокрема, зазначає про завдання ним шкоди у вигляді небалансів. Крім того, платником (Товариством з обмеженою відповідальністю «Кінокомпанія «Вікторія-Універсал «Продакшн») в порушення умов Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410XQ67HFP016 від 04.01.2016 (з урахуванням Додаткової угоди від 05.10.2017) постійно порушуються строки оплати товару. Також, відповідач не виконує свої зобов`язання щодо надання копій актів про фактичний обсяг розподіленого газу за період з червня 2020 року по червень 2021 року (порушення п. 2.9.1 договору) та не повернув позивачу примірники оригіналів актів за червень 2020 року - червень 2021 року (п. 2.9.3 договору).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 відкрито провадження у справі №910/16285/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кінокомпанія «Вікторія-Універсал «Продакшн», підготовче засідання призначено на 10.11.2021, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

У підготовчому засіданні 10.11.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 24.11.2021.

24.11.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що ним у червні 2020 року було спожито природний газ обсягом 433 куб.м., у липні 2020 року - 216 куб.м., у серпні 2020 року - 249 куб.м., у вересні 2020 року - 117 куб.м., у жовтні 2020 року - 208 куб.м., у листопаді 2020 року - 5578 куб.м., у грудні 2020 року - 7385 куб.м., у січні 2021 року - 9637 куб.м., у лютому 2021 року - 9277 куб.м., у березні 2021 року - 7919 куб.м., у квітні 2021 року - 3965 куб.м., у травні 2021 року - 510 куб.м., у червні 2021 року - 222 куб.м.

24.11.2021 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

24.11.2021 відповідачем подано клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Акціонерне товариство «Київоблгаз».

У підготовчому засіданні 24.11.2021 судом було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання відповідача, у зв`язку з необґрунтованістю.

У підготовчому засіданні 24.11.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 15.12.2022.

01.12.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 15.12.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 12.01.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 зупинено провадження у справі №910/16285/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/13585/21.

22.11.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 поновлено провадження у справі №910/16285/21, підготовче засідання призначено на 14.12.2022.

У підготовчому засіданні 14.12.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.01.2023.

Представник позивача у судовому засіданні 18.01.2023 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 18.01.2023 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресую, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12), що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень (за ідентифікатором пошуку 0105493267864).

Представник третьої особи у судове засідання 18.01.2023 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресую, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, буд. 45-А), що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень (за ідентифікатором пошуку 0105493267872).

У судовому засіданні 18.01.2023 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МБК «Сіленд» (споживач) укладено Договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410XQ67HFP016, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410XQ67HFP016 від 04.01.2016 річний плановий обсяг постачання газу - до 60 тис.куб.м.

Планові обсяги постачання газу: січень - 5000 тис.куб.м., лютий - 5000 тис.куб.м., березень - 5000 тис.куб.м., квітень - 5000 тис.куб.м., травень - 5000 тис.куб.м., червень - 5000 тис.куб.м., липень - 5000 тис.куб.м., серпень - 5000 тис.куб.м., вересень - 5000 тис.куб.м., жовтень - 5000 тис.куб.м., листопад - 5000 тис.куб.м., грудень - 5000 тис.куб.м. (п. 1.3 Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410XQ67HFP016 від 04.01.2016).

Відповідно до п. 2.4 Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410XQ67HFP016 від 04.01.2016 місячний обсяг відбору (споживання) газу споживачем не повинен перевищувати підтверджений обсяг газу більш ніж на +-5%.

Відповідно до п. 2.5 Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410XQ67HFP016 від 04.01.2016 коригування (перегляд) планових місячних обсягів природного газу на 01 число розрахункового місяця здійснюється за письмовою заявою споживача постачальником у разі, якщо споживач повідомив постачальника про зміну планових обсягів газу не менше ніж за 15 календарних днів до початку розрахункового місяця.

Відповідно до п. 2.6 Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410XQ67HFP016 від 04.01.2016 коригування (перегляд) планових місячних обсягів природного газу на 15 число розрахункового місяця здійснюється за письмовою заявою споживача постачальником у разі, якщо споживач повідомив постачальника про зімну планових обсягів газу не менше ніж за 6 робочих днів відповідно до 15 числа розрахункового місяця.

Згідно з 2.7 Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410XQ67HFP016 від 04.01.2016 коригування (перегляд) планових місячних обсягів природного газу на 25 число розрахункового місяця здійснюється за письмовою заявою споживача постачальником у разі, якщо споживач повідомив постачальника про зміну планових обсягів газу не менше ніж за 6 робочих днів відповідно до 25 числа розрахункового місяця.

Відповідно до п. 4.1 Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410XQ67HFP016 від 04.01.2016 розрахунковий період за договором становить 1 календарний місяць - з 7 години першого дня місяця до 7 години першого дня наступного місяця включно.

Відповідно до п. 4.3 Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410XQ67HFP016 від 04.01.2016 датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.

У розділі 5.4 Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410XQ67HFP016 від 04.01.2016 передбачено, що спожива зобов`язується дотримуватись дисципліни споживання газу, визначеної розділом 2 договору, а також Правилами постачання природного газу; оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених договором; самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу ту випадках: порушення строків розрахунків за договором, відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу, виділеного споживачу; перевитрат добового та/або місячного підтвердженого обсягу газу без узгодження з постачальником; припинення або розірвання договору; в інших випадках, передбачених Правилами постачання газу, іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 11.1 Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410XQ67HFP016 від 04.01.2016 цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і дії в частині постачання газу з 01.01.2016 до 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Згідно з п. 11.2 Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410XQ67HFP016 від 04.01.2016 договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, сторони мають внести зміни до договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк.

Відповідно до п. 11.3 Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410XQ67HFP016 від 04.01.2016 одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Припинення чи розірвання договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін на підставі та в порядку, встановлених чинним законодавством України та договором (п. 11.4 Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410XQ67HFP016 від 04.01.2016).

05.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» (постачальник), Товариством з обмеженою відповідальністю «МБК «Сіленд» (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кінокомпанія «Вікторія-Універсал «Продакшн» (платник) укладено Додаткову угоду до Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410XQ67HFP016 від 04.01.2016.

У п. 1 Додаткової угоди від 05.10.2017 сторони погодили, що споживач покладає на платника виконання зобов`язань по оплаті постачальнику природного газу за Договором на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410XQ67HFP016 від 04.01.2016.

Як вбачається з умов вказаної Додаткової угоди від 05.10.2017, сторони дійшли згоди покласти обов`язок оплачувати спожитий відповідачем природній газ на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кінокомпанія «Вікторія-Універсал «Продакшн».

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідачем в порушення умов Договору та Правил постачання природного газу не було забезпечено дотримання дисципліни відбору природного газу, не проконтрольовано власне газопостачання, допущено у грудні 2020 року - квітні 2021 року перевищення споживання підтвердженого обсягу природного газу, завчасно не обмежено (припинено) власне газопостачання, а у червні 2020 року - листопаді 2020 року, травні 2021 року - червні 2021 року не відібрано підтвердженого обсягу природного газу, у зв`язку з чим позивач значною мірою позбавлений того, на що він очікував при укладенні договору, зокрема, зазначає про завдання ним шкоди у вигляді небалансів. Крім того, платником (Товариством з обмеженою відповідальністю «Кінокомпанія «Вікторія-Універсал «Продакшн») в порушення умов Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410XQ67HFP016 від 04.01.2016 (з урахуванням Додаткової угоди від 05.10.2017) постійно порушуються строки оплати товару. Також, відповідач не виконує свої зобов`язання щодо надання копій актів про фактичний обсяг розподіленого газу за період з червня 2020 року по червень 2021 року (порушення п. 2.9.1 договору) та не повернув позивачу примірники оригіналів актів за червень 2020 року - червень 2021 року (п. 2.9.3 договору).

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач вказує, що ним у червні 2020 року було спожито природний газ обсягом 433 куб.м., у липні 2020 року - 216 куб.м., у серпні 2020 року - 249 куб.м., у вересні 2020 року - 117 куб.м., у жовтні 2020 року - 208 куб.м., у листопаді 2020 року - 5578 куб.м., у грудні 2020 року - 7385 куб.м., у січні 2021 року - 9637 куб.м., у лютому 2021 року - 9277 куб.м., у березні 2021 року - 7919 куб.м., у квітні 2021 року - 3965 куб.м., у травні 2021 року - 510 куб.м., у червні 2021 року - 222 куб.м.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» договір постачання повинен містити такі істотні умови: 1) обов`язок постачальника забезпечити споживача всією необхідною інформацією про загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов`язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з таким постачальником шляхом її розміщення на офіційному веб-сайті постачальника; 2) обов`язок постачальника забезпечити споживача інформацією про обсяги та інші показники споживання природного газу таким споживачем на безоплатній основі; 3) обов`язок постачальника повідомити споживачу про намір внесення змін до договору постачання природного газу в частині умов постачання до початку дії таких змін та гарантування права споживача на дострокове розірвання договору постачання, якщо нові умови постачання є для нього неприйнятними; 4) обов`язок постачальника забезпечити споживачу вибір способу оплати з метою уникнення дискримінації; 5) обов`язок постачальника забезпечити споживача прозорими, простими та доступними способами досудового вирішення спорів з таким постачальником; 6) порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.

Згідно з п. 2 розділу ІІ Правил постачання природного газу постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

У п. 20 розділу ІІ Правил постачання природного газу зазначено, що споживач зобов`язується: дотримуватись вимог цих Правил; забезпечувати дотримання дисципліни відбору (споживання) природного газу в обсягах та на умовах, визначених договорами; своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений природний газ на умовах, визначених договорами; здійснювати комплекс заходів, спрямованих на запобігання виникненню загрози життю або травматизму, пошкодженню обладнання та продукції, негативних екологічних наслідків тощо в разі отримання повідомлення про припинення (обмеження) постачання (розподілу/транспортування) природного газу; забезпечувати допуск представників постачальника за пред`явленням службового посвідчення на територію власних об`єктів для звірки даних фактичного споживання природного газу; самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадках: порушення строків оплати за договором на постачання природного газу; відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу, виділеного споживачу; перевитрат добової норми та/або місячного підтвердженого обсягу природного газу без узгодження з постачальником; відсутності укладеного договору постачання природного газу; інших випадках, передбачених цими Правилами та чинним законодавством.

Як встановлено судом, 04.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МБК «Сіленд» (споживач) укладено Договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410XQ67HFP016, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Згідно з п. 11.2 Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410XQ67HFP016 від 04.01.2016 договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, сторони мають внести зміни до договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів заявлення будь-якою стороною договору наміру про припинення його дії або про перегляд його умов, суд дійшов висновку, що вказаний договір був чинним у спірний період.

Як вбачається з позовної заяви та актів приймання-передачі природного газу, копії яких долучено до позовної заяви, за відомостями позивача у червні 2020 року відповідачем було спожито природний газ обсягом 916,6 куб.м. вартістю 4458,24 грн, у липні 2020 року - природний газ обсягом 1209,77 куб.м. вартістю 5884,19 грн, у серпні 2020 року - природний газ обсягом 1230,36 куб.м. вартістю 5984,34 грн, у вересні 2020 року - природний газ обсягом 33,52 куб.м. вартістю 206,28 грн, у жовтні 2020 року - природний газ обсягом 614,14 куб.м. вартістю 4829,45 грн, у листопаді 2020 року - природний газ обсягом 1937,12 куб.м. вартістю 17143,30 грн, у грудні 2020 рок - природний газ обсягом 44266,66 куб.м. вартістю 391755,11 грн, у січні 2021 року - природний газ обсягом 37359,19 куб.м. вартістю 369856,02 грн, у лютому 2021 року - природний газ обсягом 35220,45 куб.м. вартістю 348682,50 грн, у березні 2021 року - природний газ обсягом 29738,47 куб.м. вартістю 294410,89 грн, у квітні 2021 року - природний газ обсягом 14117,09 куб.м. вартістю 139759,21 грн, у травні 2021 року - природний газ обсягом 1708,97 куб.м. вартістю 18736,96 грн, у червні 2021 року - природний газ обсягом 1090,12 куб.м. вартістю 13925,08 грн., на загальну суму 1615631,57 грн.

Однак, відповідач заперечує проти задоволення позову, зокрема, з тих підстав, що позивачем неправильно визначено обсяг спожитого відповідачем у спірний період природного газу.

За твердженням відповідача, ним у червні 2020 року було спожито природний газ обсягом 433 куб.м., у липні 2020 року - 216 куб.м., у серпні 2020 року - 249 куб.м., у вересні 2020 року - 117 куб.м., у жовтні 2020 року - 208 куб.м., у листопаді 2020 року - 5578 куб.м., у грудні 2020 року - 7385 куб.м., у січні 2021 року - 9637 куб.м., у лютому 2021 року - 9277 куб.м., у березні 2021 року - 7919 куб.м., у квітні 2021 року - 3965 куб.м., у травні 2021 року - 510 куб.м., у червні 2021 року - 222 куб.м.

Судом встановлено, що в провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/13585/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МБК «Сіленд» про стягнення заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 1341083,47 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2022 у справі №910/13585/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «МБК «Сіленд» 1193211 грн 85 коп. заборгованості, 73965 грн 53 коп. пені, 15353 грн 39 коп. 3 % річних, 33878 грн. 24 коп. інфляційних втрат та 19746 грн. 13 коп. судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут», суд у справі №910/13585/21 встановив, що на виконання умов договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 11410ХQ67HFP016 від 04.01.2016 позивачем за період червень 2020 - червень 2021 було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 1615631,57 грн, про що складено акти приймання-передачі природного газу № КОЗ80016307 від 30.06.2020 на суму 4458,24 грн, № КОЗ80017920 від 31.07.2020 на суму 5884,19 грн, № КОЗ80019497 від 31.08.2020 на суму 5984,34 грн, № КОЗ80020708 від 30.09.2020 на суму 206,28 грн, № КОЗ80022780 від 31.10.2020 на суму 4829,45 грн, № КОЗ80025598 від 30.11.2020 на суму 17143,30 грн, № КОЗ80028080 від 31.12.2020 на суму 391755,11 грн, № КОЗ81000684 від 31.01.2021 на суму 369856,02 грн, № КОЗ81004264 від 28.02.2021 на суму 348682,50 грн, № КОЗ81006197 від 31.03.2021 на суму 294410,89 грн, № КОЗ81009460 від 30.04.2021 на суму 139759,21 грн, № КОЗ81011342 від 31.05.2021 на суму 18736,96 грн, № КОЗ 81012861 від 30.06.2021 на суму 13925,08 грн.

Так, вказані акти були підписані уповноваженим представником позивача та надіслані відповідачу супровідними листами № 417-СЛ-8277-1120 від 10.11.2020, № 417-СЛ-5133-0221 від 24.02.2021, № 417-Сл-6635-0421 від 16.04.2021, № 417-Сл-7840-0521 від 18.05.2021 та № 417-Сл-9280-0721 від 07.07.2021 для підписання.

Судом у справі №910/13585/21 було встановлено, що відповідач акти приймання-передачі природного газу за вказаний період не підписав, а також не надав мотивованої відмови від підписання зазначених актів у письмовому вигляді.

Згідно з п. 2.9.4 Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410XQ67HFP016 від 04.01.2016 у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку на підставі даних оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання ним законної сили обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника.

З урахуванням вказаного пункту договору позивач в односторонньому порядку встановив обсяг поставленого відповідачу природного газу в червні 2020 - червні 2021 року на підставі даних оператора ГРМ, що, за висновком суду у справі №910/13585/21, відповідає домовленостям сторін та узгоджується з положеннями чинного законодавства.

За таких обставин суд у справі №910/13585/21 дійшов висновку, що нарахування основного боргу позивачем було здійснено правомірно.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2022 у справі №910/13585/21 залишено без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини, встановлені судовими рішеннями у справі №910/13585/21, а саме щодо обсягів спожитого відповідачем природного газу у спірному періоді на загальну суму 1615631,57 грн не потребують доказуванню під час розгляду даної справи.

Оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківських рахунок постачальника в наступному порядку:

- 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці;

- у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в 5-ти денний строк після збільшення цього обсягу;

- остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6 договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Як встановлено судом, 05.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» (постачальник), Товариством з обмеженою відповідальністю «МБК «Сіленд» (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кінокомпанія «Вікторія-Універсал «Продакшн» (платник) укладено Додаткову угоду до Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410XQ67HFP016 від 04.01.2016, умовами якої сторони дійшли згоди покласти обов`язок оплачувати спожитий відповідачем природній газ на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кінокомпанія «Вікторія-Універсал «Продакшн».

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно зі ст. 528 Цивільного кодексу України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов`язку боржника іншою особою цей обов`язок боржник повинен виконати сам.

З матеріалів справи вбачається, що за спірний період позивачу надійшли грошові кошти у розмірі 422419,72 грн, у зв`язку з чим заборгованість з оплати за спожитий природний газ за Договором на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410XQ67HFP016 від 04.01.2016 становить 1193211,85 грн, що також було встановлено судовими рішеннями у справі №910/13585/21.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами. Положеннями ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 т. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

При вирішенні питання щодо розірвання договору з підстави, передбаченої договором, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, згідно з якою договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.

Суд зазначає, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №927/877/17.

З аналізу змісту статті 651 Цивільного кодексу України вбачається, що йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/3568/18, від 17.04.2019 у справі № 910/6381/18, від 14.08.2019 у справі №910/8819/18.

Крім того, оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Наведена правова позиція викладена у постанові у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №910/6381/18, від 28.08.2019 у справі №910/5381/18.

За висновком суду, обставини невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Кінокомпанія «Вікторія-Універсал «Продакшн» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МБК «Сіленд» своїх зобов`язань за Договором на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410XQ67HFP016 від 04.01.2016, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 1193211,85 грн за період з червня 2020 року по червень 2021 року, свідчать про істотне порушення умов вказаного договору, оскільки позивач позбавляється того, на що він розраховував при укладенні, та вказують на неможливість досягнення позивачем цілей договору - отримання грошових коштів (оплати за поставлений природний газ).

Зважаючи на викладені обставини, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» про розірвання Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410XQ67HFP016 від 04.01.2016.

Що стосується інших заявлених позивачем підстав для розірвання вказаного договору (відповідачем в порушення умов Договору та Правил постачання природного газу не було забезпечено дотримання дисципліни відбору природного газу, не проконтрольовано власне газопостачання, допущено у грудні 2020 року - квітні 2021 року перевищення споживання підтвердженого обсягу природного газу, завчасно не обмежено (припинено) власне газопостачання, а у червні 2020 року - листопаді 2020 року, травні 2021 року - червні 2021 року не відібрано підтвердженого обсягу природного газу, у зв`язку з чим позивач значною мірою позбавлений того, на що він очікував при укладенні договору, зокрема, зазначає про завдання ним шкоди у вигляді небалансів), суд вважає їх недоведеними.

Так, відповідно до п. 1.2 Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410XQ67HFP016 від 04.01.2016 річний плановий обсяг постачання газу - до 60 тис.куб.м.

Планові обсяги постачання газу: січень - 5000 тис.куб.м., лютий - 5000 тис.куб.м., березень - 5000 тис.куб.м., квітень - 5000 тис.куб.м., травень - 5000 тис.куб.м., червень - 5000 тис.куб.м., липень - 5000 тис.куб.м., серпень - 5000 тис.куб.м., вересень - 5000 тис.куб.м., жовтень - 5000 тис.куб.м., листопад - 5000 тис.куб.м., грудень - 5000 тис.куб.м. (п. 1.3 Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410XQ67HFP016 від 04.01.2016).

Згідно з п. 11.2 Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410XQ67HFP016 від 04.01.2016 договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, сторони мають внести зміни до договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк.

Тобто, умовами Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410XQ67HFP016 від 04.01.2016 були передбачені планові обсяги постачання природного газу лише на 2016 рік, а відповідно до умов п. 11.2 договору при продовженні дії договору сторони повинні внести зміни щодо планових обсягів постачання природного газу на продовжений строк.

Матеріали справи не містять, а позивачем не надано суду доказів погодження сторонами планових обсягів постачання природного газу на 2020 - 2021 роки, з огляду на що суд критично ставиться до тверджень позивача, про те, що відповідачем не було забезпечено дотримання дисципліни відбору природного газу у 2020-2021 роках, не проконтрольовано власне газопостачання, допущено у грудні 2020 року - квітні 2021 року перевищення споживання підтвердженого обсягу природного газу, завчасно не обмежено (припинено) власне газопостачання, а у червні 2020 року - листопаді 2020 року, травні 2021 року - червні 2021 року не відібрано підтвердженого обсягу природного газу.

Що стосується заявлених позивачем підстав для розірвання Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410XQ67HFP016 від 04.01.2016 як те, що відповідач не виконує свої зобов`язання щодо надання копій актів про фактичний обсяг розподіленого газу за період з червня 2020 року по червень 2021 року (порушення п. 2.9.1 договору) та не повернув позивачу примірники оригіналів актів за червень 2020 року - червень 2021 року (п. 2.9.3 договору), суд зазначає що вказані обставини не є підставами для розірвання договору, так як не є істотним порушенням умов Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410XQ67HFP016 від 04.01.2016, тобто такими, що тягнуть для позивача неможливість досягнення ним цілей договору чи звання позивачу шкоди, що не дозволяє потерпілій стороні (позивачу) отримати очікуване при укладенні договору.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410XQ67HFP016 від 04.01.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МБК «Сіленд».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МБК «Сіленд» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12; ідентифікаційний код: 33942269) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» (04108, м. Київ, проспект Свободи, буд. 2Г, літ. А; ідентифікаційний код: 39592941) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 24.01.2023.

Суддя О.М. Спичак