Рішення

від 23.01.2023 по справі 922/2262/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2262/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ", м. Кам`янське, Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне та проектне підприємство УКРФЕРРО", м. Харків про стягнення 117190,02 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство "ДНІПРОАЗОТ", м. Кам`янське, Дніпропетровської області звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне та проектне підприємство Укрферро", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача 40737,82 грн невикористаного та непідтвердженого ТОВ "НДПП УКРФЕРРО" актами здачі-приймання виконаних робіт за договором № 697/17-22 від 06 липня 2017 року на здійснення авторського нагляду авансового платежу; 23559,81 грн інфляційних втрат, нарахованих за весь час прострочення відповідачем повернення авансового платежу; 5451,06 грн 3% річних від простроченої суми авансового платежу, неповернутого відповідачем позивачу та 47441,33 грн пені, нарахованої за несвоєчасне повернення відповідачем позивачу грошових коштів, оплачених за роботи (авансового платежу). Також просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 листопада 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/2262/22 та ухвалено розгляд справи № 922/2262/22 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про відкриття провадження у справі) надсилалися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Від відповідача повернулась ухвала про відкриття провадження у справі з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

06 липня 2017 року між Акціонерним товариством "ДНІПРОАЗОТ" (позивачем, замовником), яке є правонаступником ПАТ "ДНІПРОАЗОТ" відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 26 квітня 2018 року та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне та проектне підприємство УКРФЕРРО" відповідачем, виконавцем) було укладено договір № 697/17-22.

Відповідно до пункту 1.1 договору виконавець зобов`язався здійснювати авторський нагляд під час виконання робіт з реконструкції будівлі виробничої з побутовими приміщеннями під дільницю фасування і відвантаження карбаміду потужністю 50 т/годину на об`єкті замовника: будівля виробнича з побутовими приміщеннями (корпус 1406) ПАТ "ДНІПРОАЗОТ", розташована за адресою: Україна, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. С.Х. Горобця, 1/3901 (об`єкт).

Згідно пункту 2.1 договору загальна вартість виконання всіх робіт, які є предметом цього договору (загальна сума договору) становить 104084,00 грн з ПДВ (20%).

Відповідно до пункту 2.2 договору договірна ціна (тверда) може коригуватися тільки за взаємною згодою сторін.

Порядок оплати вартості робіт за договором передбачений пунктом 2.3 договору, відповідно до якого: перший платіж у розмірі 52042.00 грн здійснюється замовником в вигляді попередньої оплати протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту укладення договору (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 договору); наступні платежі здійснюються замовником після перевірки достовірності результатів виконаних робіт і підписання замовником наданого виконавцем відповідного "Акту здачі- приймання виконаних робіт" у сумі, зазначеній у відповідному "Акті здачі-приймання виконаних робіт", за вирахуванням суми попередньої оплати, сплаченої замовником виконавцю відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2.3 договору, протягом 60 календарних днів від дати підписання замовником зазначеного документа, але не раніше дати надання виконавцем замовнику рахунку та всіх необхідних документів за цим договором (підпункт 2.3.2 пункту 2.3 договору).

Згідно пунктів 3.1 - 3.3 договору авторський нагляд здійснюється згідно з ДСТУ-НБА.2.2-11:2014 "Постанова щодо проведення авторського нагляду за будівництвом". Авторський нагляд здійснюється виконавцем протягом усього періоду виконання робіт з реконструкції об`єкта згідно з проектною документацією, розробленою виконавцем у відповідності до договору № 697/17-22 від 06 липня 2017 року. Відвідування об`єкта спеціалістами виконавця здійснюється згідно з Планом-графіком (додаток № 3 до договору), який є невід`ємною частиною цього договору, а також за вимогою замовника.

Відповідно до пункту 4.1 договору після завершення робіт за відповідний місяць, до 25-ого числа щомісячно виконавець надає замовнику "Акт здачі-приймання виконаних робіт", до якого в обов`язковому порядку повинна бути прикладена копія сторінки "Реєстрація відвідування об`єкта спеціалістами" з Журналу авторського нагляду за той же період, завірена виконавцем та документи, що підтверджують витрати виконавця на відрядження.

Роботи в цілому по договору вважаються завершеними при наявності підписаного Сторонами "Акту про завершення здійснення авторського нагляду під час виконання робіт з реконструкції будівлі виробничої з побутовими приміщеннями під дільницю фасування і відвантаження карбаміду потужністю 50 т/годину на об`єкті замовника".

Згідно пункту 9.1 договору цей договір набирає чинності з моменту укладення сторонами і діє до 31 грудня 2018 року включно. Сторони, керуючись статтями 631 Цивільного кодексу України, домовились, що умови даного договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01 грудня 2017 року.

Між сторонами узгоджено, підписано та скріплено печатками додатки до договору: кошторис на здійснення авторського нагляду (додаток № 1 до договору); протокол узгодження договірної ціни (додаток № 2 до договору); План-графік (додаток № 3 до договору).

Відповідно до Плану-графіку на здійснення авторського нагляду під час виконання робіт з реконструкції будівлі виробничої з побутовими приміщеннями під дільницю фасування і відвантаження карбаміду потужністю 50 т/годину до договору авторський нагляд під час виконання робіт з реконструкції будівлі виробничої з побутовими приміщеннями під дільницю фасування і відвантаження карбаміду потужністю 50 т/годину здійснюється протягом грудня 2017 - травня 2018.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № АН-000327 від 23 квітня 2018 року на оплату авансу 50% на виконання авторського нагляду під час виконання робіт з реконструкції будівлі виробничої з побутовими приміщеннями під дільницю фасування і відвантаження карбаміду потужністю 50 т/годину на об`єкті замовника: будівля виробнича з побутовими приміщеннями (корпус 1406) ПАТ ДНІПРОАЗОТ, на загальну суму 52042,00 грн з ПДВ.

Позивач платіжним дорученням № 1852 від 14 травня 2018 сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне та проектне підприємство УКРФЕРРО" 52042,00 грн з призначенням платежу: За авторський нагляд під час виконання робіт реконструкції будівлі по рах. № АН-000327 від 23 квітня 2018 року в тому числі ПДВ 8673,67 грн.

По факту отримання попередньої оплати Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне та проектне підприємство УКРФЕРРО" склало та зареєструвало податкову накладну № 1 від 14 травня 2018 року.

Між Позивачем та Відповідачем 25 травня 2018 року складено та підписано акт № 1 від 25 травня 2018 року здачі-приймання виконаних робіт за договором № 697/17-22 від 06 липня 2017 року на здійснення авторського нагляду, відповідно до якого всього вартість виконаних робіт склала 11304,18 грн з ПДВ.

02 липня 2018 позивач отримав від відповідача разом із супровідним листом за вихідним. № А1-4154 від 21 червня 2018 року Акт № 2 від 25 червня 2018 року здачі-приймання виконаних робіт за договором № 697/17-22 від 06 липня 2017 року на здійснення авторського нагляду.

За результатами розгляду Акту № 2 від 25 червня 2018 року здачі-приймання виконаних робіт за договором № 697/17-22 від 06 липня 2017 року та доданих до нього документів позивачем були виявлені недоліки, про які позивач листом від 03 липня 2018 року за вихідним № 019/1-49 повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне та проектне підприємство УКРФЕРРО" та повернув йому без підпису Акт № 2 від 25 червня 2018 року здачі-приймання виконаних робіт за договором № 697/17-22 від 06 липня 2017 року на здійснення авторського нагляду.

16 липня 2018 року Акціонерне товариство "ДНІПРОАЗОТ" повторно отримало від відповідача разом із супровідним листом за вихідним № А1-4164 від 12 липня 2018 року Акт № 2 від 25 червня 2018 року здачі-приймання виконаних робіт за договором № 697/17-22 від 06 липня 2017 року.

За результатами розгляду Акту № 2 від 25 червня 2018 року здачі-приймання виконаних робіт за договором № 697/17-22 від 06 липня 2017 року та доданих до нього документів позивачем повторно були виявлені недоліки, про які позивач листом від 19 липня 2018 року за вихідним № 1487/01-6 повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне та проектне підприємство УКРФЕРРО" та повернув йому без підпису Акт № 2 від 25 червня 2018 року здачі-приймання виконаних робіт за договором № 697/17-22 від 06 липня 2017 року на здійснення авторського нагляду.

Крім того, 16 липня 2018 року позивач засобами електронної пошти отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне та проектне підприємство УКРФЕРРО" за вихідним № А1-4165 від 16 липня 2018 року, яким у зв`язку із зупинкою підприємства позивача та будівництва галереї між складом 1200/2 і к. 1406 та газоочищення відповідач просив Акціонерне товариство "ДНІПРОАЗОТ" повідомити про строки поновлення будівництва.

04 січня 2019року позивач листом за вихідним № 21/01-6 від 04 січня .2019 року повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне та проектне підприємство УКРФЕРРО" про відновлення робіт на об`єкті "Реконструкція будівлі виробничої з побутовими приміщеннями (корпус 1406) під дільницю фасування карбаміду" та направив відповідачу на розгляд та узгодження План-графік на здійснення авторського нагляду під час виконання робіт з реконструкції будівлі виробничої з побутовими приміщеннями під дільницю фасування і відвантаження карбаміду потужністю 50 т/годину до договору в новій редакції.

09 січня 2019 року листом за вихідним № 019/1-2 від 09 січня 2019 року позивач направив Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне та проектне підприємство УКРФЕРРО" на підписання додаткову угоду № 3 від 29 грудня 2018 року до договору на продовження дії договору до 31 грудня 2019 року та План-графік на здійснення авторського нагляду під час виконання робіт з реконструкції будівлі виробничої з побутовими приміщеннями під дільницю фасування і відвантаження карбаміду потужністю 50 т/годину.

Зазначений лист позивача залишений Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне та проектне підприємство УКРФЕРРО" без відповіді та будь-якого реагування.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що роботи за договором повністю виконані не були, Акт про завершення здійснення авторського нагляду під час виконання робіт з реконструкції будівлі виробничої з побутовими приміщеннями під дільницю фасування і відвантаження карбаміду потужністю 50 т/годину на об`єкті замовника позивачем та відповідачем не підписано, строк дії договору закінчився 31 грудня 2018 року, а залишок коштів, які були перераховані позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне та проектне підприємство УКРФЕРРО" за договором в якості попередньої оплати і не використані відповідачем внаслідок неповного виконання робіт за договором, складає 40 737,82 грн.

01 квітня 2020 року Акціонерне товариство "ДНІПРОАЗОТ" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне та проектне підприємство УКРФЕРРО" з листом за вихідним № 019/1-14 від 01 квітня 2020 року, в якому просило відповідача строк в строк до 30 квітня 2020 року добровільно перерахувати на користь позивача суму оплачених та невикористаних коштів авансу в розмірі 40 737,82 грн.

Така пропозиція позивача була не прийнята Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне та проектне підприємство УКРФЕРРО", про що останній засобами електронної пошти повідомив позивача листом від 06 квітня 2020 року за вихідним № А1-4413.

29 вересня 2022 року засобами електронної пошти, а 30 вересня 2022 року засобами поштового зв`язку Укрпошти Акціонерне товариство "ДНІПРОАЗОТ" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне та проектне підприємство УКРФЕРРО" з претензією вих.. № 016/66/С від 29 вересня 2022 року, в якій вимагало від відповідача протягом 7 календарних днів від дня отримання цієї претензії повернути Акціонерному товариству "ДНІПРОАЗОТ" залишок суми попередньої оплати за договором № 697/17-22 від 06 липня 2017 року на здійснення авторського нагляду (тобто сплатити грошові кошти) у розмірі 40737,82 грн.

Однак, як свідчать матеріали справи, претензія позивача була проігнорована Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне та проектне підприємство УКРФЕРРО".

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом статті 173 Господарського кодексу України, що кореспондується зі статтею 509 Цивільного кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно частини 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами статтей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частин. 1, 3 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших дів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть і здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Укладений між позивачем та відповідачем договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (частина 2 статті 837 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового оборогу.

Статтею 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до частини 2 статті 570 Цивільного кодексу України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Однак, з припиненням дії договору така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає 1 майном (грошовими коштами), набутими без достатньої правової підстави.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Згідно частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судом у Постанові від 15 лютого 2019 року у справі № 910/21154/17.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 статті 1212 Цивільного кодексу України).

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав: або коли така підстава згодом відпала.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України зазначено також Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 10 квітня .2018 року у справі № 910/10156/17.

Таким чином, у даному випадку до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи статті 1212 Цивільного кодексу України, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 15 лютого 2019 року у справі № 910/21154/17 та постанові від 05 грудня 2019 року у справі 904/5095/18..

Також, аналогічних правових висновків щодо застосування положень можливість стягнення з відповідача на користь позивача коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов і Верховний Суд у своїх Постановах від 10 травня 2018 року у справі 916/1591/17, від 11 листопада 2018 року у справі № 910/13332/17 та від 14 червня .2018 року у справі № 912/2709/17.

Отже, незалежно від підстав припинення дії договору (одностороння відмова від нього або закінчення строку його дії), за яким передавався аванс, він підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 40737,82 грн невикористаного та непідтвердженого ТОВ "НДПП УКРФЕРРО" актами здачі-приймання виконаних робіт за договором № 697/17-22 від 06 липня 2017 року на здійснення авторського нагляду авансового платежу задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 47441,33 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 6.24 договору за несвоєчасне повернення замовнику грошових коштів, оплачених за роботу, виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми грошових коштів, що підлягають поверненню за кожен день прострочення повернення.

Згідно пункту 6.10 договору позовна давність за вимогами про стягнення штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), передбачених, зокрема, пунктом 6.24 цього договору, встановлюється сторонами такою, що дорівнює тривалості загальної позовної давності. При цьому нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), передбачених, зокрема, пунктом 6.24 договору, за прострочення виконання виконавцем своїх зобов`язань за договором не припиняється через шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, пеня та штраф є видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 47441,33 грн пені задовольнити.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 23559,81 грн інфляційних витрат та 5451,06 грн 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Суд, перевіривши розрахунки позивача, період нарахування останнім вказаних сум інфляційних витрат та 3% річних дійшов висновку про те, що відповідні розрахунки є вірним, та відповідають нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі у розмірі 5451,06 грн та інфляційних втрат у розмірі 23559,81 грн, є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне та проектне підприємство УКРФЕРРО" (61072, м. Харків, пр. Науки, буд. 43 А, кв. 1, код ЄДРПОУ 33605373) на користь Акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ" (51909, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. С.Х. Горобця. 1, код ЄДРПОУ 05761620) 40737,82 грн невикористаного та непідтвердженого ТОВ "НДПП УКРФЕРРО" актами здачі-приймання виконаних робіт за договором № 697/17-22 від 06 липня 2017 року на здійснення авторського нагляду авансового платежу; 23559,81 грн інфляційних втрат, нарахованих за весь час прострочення відповідачем повернення авансового платежу; 5451,06 грн 3% річних від простроченої суми авансового платежу, неповернутого відповідачем позивачу; 47441,33 грн пені, нарахованої за несвоєчасне повернення відповідачем позивачу грошових коштів, оплачених за роботи (авансового платежу) та 2481,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "23" січня 2023 р.

СуддяП.В. Хотенець