Рішення

від 24.01.2023 по справі 925/1063/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 року Справа № 925/1063/22

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від позивача Іванова Н.О. - адвокат,

від відповідача представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Дріада-Метиз,

м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю Перфект Пак,

м. Львів

про стягнення 1 079 614 грн. 75 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю Дріада-Метиз до товариства з обмеженою відповідальністю Перфект Пак про стягнення з відповідача 1 079 614 грн. 75 коп. заборгованості, а саме: 797 643 грн. 60 коп. боргу, 3 933 грн. 23 коп. 3% річних, 15 155 грн. 23 коп. інфляційних втрат, 65 553 грн. 97 коп. пені та 197 328 грн. 72 коп. штрафу, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору на поставку продукції №2406/22 від 24 червня 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25 жовтня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10 год. 00 хв. 22 листопада 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22 листопада 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 13 грудня 2022 року.

Ухвалу суду від 22 листопада 2022 року відповідачу було направлено за адресою: вул. Крамаренка, 16, м. Умань, Черкаської області.

Водночас судом встановлено, що станом на 22 листопада 2022 року відповідач зареєстрований за адресою: вул. Героїв Майдану, 5Б, м. Львів, 79026.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

У зв`язку з вищенаведеним, в судовому засіданні, яке відбулося 13 грудня 2022 року суд відклав розгляд справи по суті на 10 год. 30 хв. 24 січня 2023 року.

Також, судом було враховано, що на момент відкриття провадження у справі відповідач був зареєстрований за адресою: вул. Крамаренка, 16, м. Умань, Черкаської області.

Згідно ч. 2 ст. 31 ГПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Отже, дана справа підлягає розгляду Господарським судом Черкаської області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Копію ухвали суду від 13 грудня 2022 року відповідачу було направлено за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Героїв Майдану, 5Б, м. Львів, 79026.

Однак, вищевказана ухвала повернулася до суду 12 січня 2023 року у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином вважається, що відповідач отримав ухвалу суду від 13 грудня 2022 року 27 грудня 2022 року (день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки).

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду відзив на позов, а також необхідні докази, що обґрунтовують свої заперечення по суті позовних вимог, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка учасників судового провадження в судове засідання обов`язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 24 січня 2023 року згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1063/22.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що на підставі договору поставки продукції №2406/22 від 24 червня 2022 року поставив відповідачу товар на умовах визначених цим договором, проте зобов`язання щодо оплати придбаного товару відповідач виконав частково, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 797 643 грн. 60 коп. боргу.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 3 933 грн. 23 коп. 3% річних та 15 155 грн. 23 коп. інфляційних втрат.

Крім того з урахуванням вимог п.п. 6.3. та 6.4. договору позивач просить стягнути з відповідача 65 553 грн. 97 коп. пені та 197 328 грн. 72 коп. штрафу.

З матеріалів справи вбачається та судом було встановлено, що 24 червня 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю Дріада-Метиз (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю Перфект Пак (покупець) був укладений договір на поставку продукції за №2406/22, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупцю сітку армовану, цвяхи (далі - продукція), а покупець прийняти товар і оплатити його вартість на умовах визначених у цьому договорі (п. 1.1. договору).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Найменування (асортимент), кількість та вартість товару встановлюється згідно рахунків - фактур, які є невід`ємними частинами цього договору (п. 1.3. договору).

11 серпня 2022 року позивач виставив відповідачу рахунок №626 за поставку цвяхів 2.8x40 ЕРАL в кількості 2400 кг, цвяхів 3.4x70 ЕРАІ. в кількості 6300 кг, цвяхів 3.4x90 EPAL в кількості 7 000 кг, цвяхів кільцевих в бобіні 2,8x78КБ в кількості 450 тис. шт. Загальна вартість продукції 822 203,00 грн., ПДВ 164 440,60 грн., усього до сплати - 986 643.60 грн.

Позивач свій обов`язок щодо поставки товару виконав, що підтверджується копією накладної №937 від 17 серпня 2022 року на суму 986 643 грн. 60 коп. та копією товарно-транспортної накладної №937 від 17 серпня 2022 року.

Водночас, відповідачем було сплачено позивачу за даної поставкою лише 189 000 грн. 00 коп.

В зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення 797 643 грн. 60 коп. боргу.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 2.3. договору, оплата товару покупцем здійснюється за попередньою оплатою, або за домовленістю сторін після отримання товару, в безготівковій формі шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника. У будь-якому випадку, продукція, що поставлена без передплати чи з частковою передплатою, сплачується покупцем в строк до 3 календарних днів з моменту відвантаження.

Отже, строк оплати поставленого товару настав 20 серпня 2022 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного та повного виконання на підставі умов договору розрахунку з позивачем за поставлений товар.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином борг в розмірі 797 643 грн. 60 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем заявлено вимоги про стягнення 15 155 грн. 23 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з 21 серпня 2022 року по 13 жовтня 2022 року на суму боргу в розмірі 797 643 грн. 60 коп. та 3 933 грн. 23 коп. 3% річних нарахованих за період з 21 серпня 2022 року по 13 жовтня 2022 року (з урахуванням часткового погашення боргу відповідачем).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно п. 6.3. договору за несвоєчасну оплату продукції покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості відвантаженої продукції за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 65 553 грн. 97 коп. пені, нарахованої за період з 21 серпня 2022 року по 13 жовтня 2022 року (з урахуванням часткової оплати боргу).

Однак позивачем при нарахуванні пені та річних не враховано, що день фактичної сплати суми боргу не включається в період прострочення.

Здійснивши перевірку правильності нарахування річних та пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій LIGA 360 судом встановлено, що розмір пені нарахований за період з 21 серпня 2022 року по 24 серпня 2022 року (25 серпня 2022 року сплачено 30 000 грн. 00 коп.) на суму боргу 986 643 грн. 60 коп. складає 5 406 грн. 27 коп., 3% річних 324 грн. 38 коп.,

розмір пені нарахований за період з 25 серпня 2022 року по 01 вересня 2022 року (02 вересня 2022 року сплачено 30 000 грн. 00 коп.) на суму боргу 956 643 грн. 60 коп. складає 10 483 грн. 77 коп., 3% річних 629 грн. 03 коп.,

розмір пені нарахований за період з 02 вересня 2022 року по 07 вересня 2022 року (08 вересня 2022 року сплачено 30 000 грн. 00 коп.) на суму боргу 926 643 грн. 60 коп. складає 7 616 грн. 25 коп., 3% річних 456 грн. 97 коп.,

розмір пені нарахований за період з 08 вересня 2022 року по 12 вересня 2022 року (13 вересня 2022 року сплачено 30 000 грн. 00 коп.) на суму боргу 896 643 грн. 60 коп. складає 6 141 грн. 39 коп., 3% річних 368 грн. 48 коп.,

розмір пені нарахований за період з 13 вересня 2022 року (14 вересня 2022 року сплачено 9 000 грн. 00 коп.) на суму боргу 866 643 грн. 60 коп. складає 1 187 грн. 18 коп., 3% річних 71 грн. 23 коп.,

розмір пені нарахований за період з 14 вересня 2022 року по 18 вересня 2022 року (19 вересня 2022 року сплачено 30 000 грн. 00 коп.) на суму боргу 857 643 грн. 60 коп. складає 5 874 грн. 27 коп., 3% річних 352 грн. 46 коп.,

розмір пені нарахований за період з 19 вересня 2022 року по 20 вересня 2022 року (21 вересня 2022 року сплачено 30 000 грн. 00 коп.) на суму боргу 827 643 грн. 60 коп. складає 2 267 грн. 52 коп., 3% річних 136 грн. 05 коп.,

розмір пені нарахований за період з 21 вересня 2022 року по 13 жовтня 2022 року (дата вказана позивачем) на суму боргу 797 643 грн. 60 коп. складає 25 131 грн. 24 коп., 3% річних 1 507 грн. 87 коп.

Отже, з урахуванням вищенаведених обставин, розмір пені та 3% річних, який підлягає стягненню з відповідача складає 64 107 грн. 89 коп. та 3 846 грн. 47 коп. відповідно, а в решті вимог слід відмовити.

Інфляційні втрати нараховані позивачем вірно, а тому з відповідача підлягає стягненню 15 155 грн. 23 коп.

Згідно п. 6.4. договору у випадку прострочення оплати більше 30 календарних днів, покупець протягом наступних трьох днів, самостійно сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від суми відвантаженої продукції.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 197 328 грн. 72 коп. штрафу, що складає 20% від вартості поставленої продукції в розмірі 986 643 грн. 60 коп.

Будь-яких заяв від відповідача, щодо зменшення судом штрафних санкцій до суду не надходило.

Оскільки вартість товару не була оплачена в строки визначені договором, і прострочення боргу складає більше 30 днів, то з відповідача підлягає стягненню 197 328 грн. 72 коп. штрафу (20% від вартості поставленої продукції).

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 6 000 грн. 00 коп. понесених витрат, пов`язаних з правничою допомогою.

Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат враховується наступне:

розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 3.1. договору про надання правової допомоги від 26 вересня 2022 року за №26-09/22 укладеного між позивачем та адвокатським бюро Олега Головкова вартість послуг за договором складає:

- 600 грн. 00 коп. за складення претензії про стягнення заборгованості;

- 6 000 грн. 00 коп. за складення та подання позовної заяви та прийняття виконавцем участі у судовому провадженні в суді першої інстанції, що включає в себе подання необхідних процесуальних документів впродовж розгляду справи судом першої інстанції до видачі копії рішення по справі та судового наказу;

- 2 500 грн. 00 коп. за прийняття участі в судовому процесі в приміщення суду. Ця сума включає в себе компенсацію витрат представника на прибуття до суду.

Згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30 жовтня 2022 року за №ОУ-00054 загальна вартість робіт за складання та подання позовної заяви складає 6 000 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено виконавцю за договором (адвокатському бюро) 6 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується копією платіжної інструкції №4032 від 03 листопада 2022 року.

За положеннями п. 4 ст. 1, ч.ч. 3 та 5 ст. 27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону).

При встановленні розміру гонорару відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

За ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Ніколова проти Болгарії та Єчюс проти Литви, пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Частина 4 ст. 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі East/West проти України від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Від відповідача не надходило до суду жодних заяв (заперечень) щодо неспівмірності витрат позивача на послуги адвоката, а також не надходило клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивача, а тому вказані витрати підлягають розподілу між сторонами в порядку ч.4 ст.129 ГПК України.

Матеріали справи не містять доказів нерозумності цих витрат, їх неспівмірності із значенням справи для позивача, ціни позову, а загальна сума витрат на адвокатські послуги, передбачена договором, не виходить за розумні межі розміру гонорару адвоката.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню 5 991 грн. 60 коп. витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Перфект Пак, вул. Героїв Майдану, 5Б, м. Львів, ідентифікаційний код 37711540 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Дріада-Метиз, вул. Алма-Атинська, 8, м. Київ, ідентифікаційний код 41861284 797 643 грн. 60 коп. боргу, 3 846 грн. 47 коп. 3% річних, 15 155 грн. 23 коп. інфляційних втрат, 64 107 грн. 89 коп. пені, 197 328 грн. 72 коп. штрафу, 16 171 грн. 55 коп. судового збору та 5 991 грн. 60 коп. витрат на правничу допомогу.

3.В решті вимог в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 24 січня 2023 року.

Суддя А.В.Васянович