Рішення

від 23.01.2023 по справі 926/5381/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

23 січня 2023 року Справа № 926/5381/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Національна енергетична група

до Комунального некомерційного підприємства Кіцманська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування

про стягнення заборгованості в сумі 902918,40 грн

Суддя Тинок О.С.

Секретар судового засідання Меленко О.С.

Представники:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Національна енергетична група звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства Кіцманська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за листопад-грудень 2022 року в сумі 902918,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов договору про постачання електричної енергії споживачу №4 від 25 листопада 2022 року позивач поставив відповідачу електричну енергію в листопаді 2022 року на суму 416049,60 грн та у грудні 2022 року на суму 486868,80 грн.

Однак, відповідач, в порушення договірних зобов`язань, взятий на себе обов`язок по оплаті поставленої електричної енергії не виконав, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість перед позивачем в загальній сумі 902918,40 грн.

З огляду на викладене в позовній заяві, позивач в прохальній частині просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 902918,40 грн та сплачений позивачем судовий збір у розмірі 13543,78 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 грудня 2022 року, позовну заяву №926/5381/22 передано судді Тинку О.С.

Ухвалою суду від 02 січня 2023 року постановлено: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 23 січня 2023 року.

13 січня 2023 року Комунальне некомерційне підприємство Кіцманська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування подало до суду відзив на позовну заяву (вх. №182), в якому останній позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Також, відповідач подав до суду 13 січня 2023 року клопотання (вх. №184), в якому просить суд вирішити питання щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, у зв`язку із визнанням відповідачем позову.

В судове засідання 23 січня 2023 року сторони явку належних представників не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, місце та час розгляду справи.

При цьому, в матеріалах справи містяться подане відповідачем клопотання (вх. №184) про проведення судового засідання без участі представника відповідача та заява позивача (вх. №246) про розгляд справи без його представника.

Частиною 3 статті 185 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи заяву відповідача про визнання позову та розгляд справи за відсутності відповідача, суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

У відповідності до Законів України «Про ринок електричної енергії», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Національна енергетична група» (позивач) є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, згідно з постановою НКРЕКП №398 від 26.03.2019 року.

Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

У статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Статтею 276 Господарського кодексу України визначено, що загальна кількість енергії, яка відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі, виходячи, як Правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту.

Особливості визначення кількості (обсягів), якості, строків, ціни та порядку розрахунків за договором постачання електричної енергії споживачу встановлюються Закону України «Про ринок електричної енергії».

Згідно з частиною 1 статті 56 Закону «Про ринок електричної енергії», п. 3.1.1 р. III Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року №312 (далі - Правила), постачання електричної енергії споживачам здійснюється обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Постачання електричної енергії електропостачальником здійснюється з дотримання Правил роздрібного ринку. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу, який затверджує Регулятор (частини 6, 7, 11 ст. 56 Закону «Про ринок електричної енергії»).

25.11.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Національна енергетична група» (далі - Постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством Кіцманська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування (далі Споживач) укладено договір №4 про постачання електричної енергії споживачу за умовами якого, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1. Договору).

Відповідно до пунктів 5.1., 5.4., 5.5. Договору, загальна ціна (сума) цього договору становить 281460,14 грн. Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Згідно пункту 5.7. Договору, оплата поставленої електричної енергії за відповідний розрахунковий період здійснюється шляхом після оплати на підставі акта приймання-передачі електричної енергії. Оплата поставленої електричної енергії за ним Договором здійснюється споживачем протягом 5 робочих днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі електричної енергії за відповідний розрахунковий період. Споживач протягом 3 (трьох) робочих днів від дня отримання пакету розрахункових документів (рахунок, два примірника акта приймання - передачі обсягу реалізованої електричної енергії тощо) зобов`язаний надати постачальнику підписаний акт приймання -передачі обсягу реалізованої електричної енергії. У випадку, якщо протягом зазначеного періоду постачальник не отримає підписаний споживачем примірник акта або обґрунтованої відмови, акт вважається погодженим та підписаним споживачем.

Споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії оператору системи самостійно (пункт 5.10 Договору).

Сторони в пункті 13.1. Договору встановили, що цей Договір набирає чинності з з дня його підписання, відповідно до ч.3 ст.631 ЦКУ поширює свою дію на правовідносини, що виникли між сторонами та діє до повною виконання сторонами всіх зобов`язань за договором, але не більше строку дії воєнного стану поточною року. Закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору..

Судом встановлено, що договір укладено сторонами у письмовій формі єдиного документа, підписано повноважними представниками сторін.

Доказів розірвання Договору №4 від 25.11.2022 року, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору та його переукладанні, або визнання недійсним договорів внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення вимог, суд дійшов до наступних висновків.

Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В пунктах 10.1-10.2. Договору сторони визначили, що споживач має право в будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 день до такої зміни вказавши дату або строки, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ.

Судом встановлено, що відповідач не звертався до позивача щодо змінити постачальника електричної енергії.

Відповідно до пункту 4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Згідно абзацу 2 пункту 6.1.16 Правил роздрібного ринку електричної енергії до припинення дії договору про постачання електричної енергії споживачу попередній електропостачальник зобов`язаний забезпечувати постачання електричної енергії на умовах чинного договору.

Як вбачається із матеріалів справи, в листопаді 2022 року Комунальне некомерційне підприємство Кіцманська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування спожило 86677 кВт/год електричної енергії, що підтверджується актом №0000-000504 від 30.11.2022 року приймання-передачі до договору про постачання електричної енергії №4 від 25.11.2022 року та рахунком на оплату №750 від 29.12.2022 року на загальну суму 416049,60 грн.

Також, у грудні 2022 року Комунальне некомерційне підприємство Кіцманська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування спожило 101431 кВт/год електричної енергії, що підтверджується актом №0000-000549 від 29.12.2022 року приймання-передачі до договору про постачання електричної енергії №4 від 25.11.2022 року та рахунком на оплату №75я від 29.12.2022 року на загальну суму 486868,80 грн.

Вищеозначені акти приймання-передачі до договору про постачання електричної енергії споживачу №4 від 25.11.2022 року підписані сторонами та скріплені печатками.

Згідно з пунктом 4.13. Правил роздрібного ринку електричної енергії для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Докази сплати відповідачем наявної заборгованості перед позивачем в матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, відповідачем у відзиві на позовну заяву (вх. №182 від 13.01.2023 року) визнаються позовні вимоги щодо стягнення з нього на користь позивача заборгованість у сумі 902918,40 грн.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Приписами статті 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до пункту 1 статті 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з частини 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд зазначає, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд вважає за необхідне вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. У справі Руїз Торіха проти Іспанії Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що вимоги позивача до відповідача стосовно стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за листопад-грудень 2022 року в сумі 902918,40 грн є обґрунтованими, такими, що підтверджені матеріалами справи, визнані відповідачем та підлягають задоволенню.

Решта доводів, поданих до матеріалів справи документів були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

Відповідно до норм статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справ.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при зверненні з позовною заявою до суду сплачено судовий збір у розмірі 13543,78 грн, що підтверджується платіжним дорученням №339 від 30.12.2022 року.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається у повному обсязі на відповідача, з вини якого виник спір.

Разом з тим, відповідно до приписів частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» та статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Національна енергетична група» слід повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову за платіжним дорученням №339 від 30.12.2022 року, що складає 6771,89 грн, решту судового збору в сумі 6771,89 грн - покласти на відповідача з вини якого спір доведено до вирішення в судовому порядку.

Інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи сторонами понесено не було.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 130, 220, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Національна енергетична група (58005, м. Чернівці, вул. Ясська, 13, код 42828866) до Комунального некомерційного підприємства Кіцманська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування (59300, Чернівецька область, м. Кіцмань, вул. Незалежності, 1, код 020056824066) про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за листопад-грудень 2022 року в сумі 902918,40 грн - задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Кіцманська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування (59300, Чернівецька область, м. Кіцмань, вул. Незалежності, 1, код 020056824066) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Національна енергетична група (58005, м. Чернівці, вул. Ясська, 13, код 42828866) за спожиту електричну енергію за листопад-грудень 2022 року в сумі 902918,40 грн та судовий збір в сумі 6771,89 грн.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Національна енергетична група» (58005, м. Чернівці, вул. Ясська, 13, код 42828866) з Державного бюджету України 50% судового збору, що складає 6771,89 грн, на підставі частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір», що був сплачений згідно платіжного доручення №339 від 30.12.2022 року.

Відповідно до частин 4, 5 статті 240 ГПК України, повне рішення складено та підписано 24 січня 2023 року.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.С. Тинок