Ухвала

від 24.01.2023 по справі 906/1184/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 січня 2023 року

м. Київ

cправа № 906/1184/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кібенко О.Р.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Житомиробленерго"

на рішення Господарського суду Житомирської області від 05.09.2022

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2022

у справі за позовом фізичної особи-підприємця Кравчука Миколи Дмитровича

до Акціонерного товариства "Житомиробленерго"

про визнання незаконними та скасування рішень, оформлених протоколами,

ВСТАНОВИВ:

1. Господарський суд Житомирської області рішенням від 05.09.2022, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2022, позов задовольнив частково; визнав недійсним та скасував рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, що оформлене протоколом від 28.05.2020 №12 щодо нарахування фізичній особі-підприємцю Кравчуку Миколі Дмитровичу вартості недооблікованої електричної енергії у сумі 189 682,39 грн; у задоволенні позову в частині визнання незаконним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, що оформлене протоколом від 22.11.2019 №9 щодо направлення приладу обліку для проведення експертного дослідження відмовив.

2. 28.12.2022 Акціонерне товариство "Житомиробленерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Житомирської області від 05.09.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2022, у якій просить їх скасувати повністю та ухвалити рішення про відмову у позові.

3. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.

4. Частиною 2 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) передбачено, що якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, передбачених ст.290 цього Кодексу, то така скарга залишається без руху.

5. Відповідно до п.5 ч.2 ст.290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) ст.287 цього Кодексу підстави (підстав).

6. Відповідно до ч.2 ст.287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу.

7. У разі подання касаційної скарги на підставі п.1 ч.2 ст.287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз.2 п.5 ч.2 ст.290 цього Кодексу).

8. У цьому випадку необхідно чітко вказати:

норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

9. Системний аналіз наведених положень ГПК дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 ст.287 ГПК, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч.2 ст.287 ГПК як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

10. Процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та / або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) ст.287 ГПК, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

11. Обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов`язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1- 3 ч.2 ст.287 ГПК, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.

12. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів (пункти 25, 26, 31 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).

13. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК, скаржник посилається на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 14.03.2019 у справі №904/1855/18.

14. При цьому скаржник, вказуючи норми права, які суди неправильно застосували в оскаржуваних судових рішеннях та обґрунтовуючи подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок, зазначає, що подібні норми права було застосовано у постанові Верховного Суду у справі №904/1855/18; скаржник вказує, що на той час (виникнення спірних правовідносин у справі №904/1855/18) діяли Правила користування електричною енергією від 31.07.1996 №28 (ПКЕЕ) та Методика від 04.05.2006 №562, які кореспондуються з Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312.

15. Таким чином скаржник фактично вказує про висновки щодо застосування різних норм права, адже йдеться про застосування різних нормативно-правових актів (навіть якщо їх положення кореспондують між собою), що суперечить змісту п.1 ч.2 ст.287 ГПК.

16. Відповідно до п.6 ч.2 ст.290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає касаційну скаргу.

17. Повноваження суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги визначені у ст.308 ГПК.

18. У прохальній частині касаційної скарги скаржник просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій повністю та ухвалити рішення про відмову у позові.

19. Верховний Суд звертає увагу, що рішеннями судів попередніх інстанцій позовні вимоги задоволено частково. При цьому скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції повністю, тобто просить здійснити перегляд рішень як в частині відмови так і у частині задоволення позову.

20. Разом з тим, відповідно до п.2 ч.4 ст.290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

21. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом "Про судовий збір".

22. Згідно з ч.1 ст.4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

23. Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

24. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону "Про судовий збір").

25. Відповідно до ч.4 ст.6 Закону "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

26. Враховуючи вимоги касаційної скарги (як було зазначено, скаржник просить переглянути рішення судів попередніх інстанцій повністю), скаржник при її подачі повинен був сплатити судовий збір у розмірі 9 080 грн (2 270 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021) х 2 вимоги немайнового характеру х 200%).

27. Проте, скаржник відповідно до платіжного доручення від 23.12.2022 №10312145 сплатив 4 540 грн, тобто на 4 540 грн менше від суми судового збору, що підлягає сплаті у цьому випадку.

28. Оскільки скаржник не надав документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, то касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених п.2 ч.4 ст.290 ГПК.

29. Враховуючи зазначене, Верховний Суд пропонує скаржнику уточнити вимоги касаційної скарги та / або здійснити доплату судового збору у відповідності до дійсних її вимог.

30. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми та змісту подання касаційної скарги.

31. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, ст.4 Закону "Про судовий збір", Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на рішення Господарського суду Житомирської області від 05.09.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 у справі №906/1184/21 залишити без руху.

2. Надати Акціонерному товариству "Житомиробленерго" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Акціонерному товариству "Житомиробленерго", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя О. Кібенко