Постанова

від 11.01.2023 по справі 500/3032/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2023 року

м. Київ

справа № 500/3032/18

провадження № 61-19742св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - судді Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Злагода»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Селянське (фермерське) господарство «ОСОБА_2»,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Арнаут Андрій Георгійович, на постанову Одеського апеляційного суду від 11 листопада

2021 року, прийняту колегією у складі суддів: Заїкіна А. П., Князюка О. В., Таварткіладзе О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Злагода» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Селянське (фермерське) господарство (далі - СФГ) «ОСОБА_2», про визнання договору недійсним та стягнення збитків.

В обґрунтування позову вказувало, що 6 липня 2008 року ТОВ «Злагода» та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,0539 га з кадастровим номером 5122082900:01:004:0223, цільовим призначенням якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначений договір укладений строком на 10 років та зареєстрований уповноваженим на те органом та у встановленому порядку 7 серпня 2009 року.

Посилалося на те, що з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно товариство дізналося про те, що ОСОБА_1 , не розірвавши договір оренди від 6 липня 2008 року (строк дії якого не закінчився), 13 лютого 2017 року уклала договір оренди вказаної земельної ділянки з СФГ « ОСОБА_2 », який засіяв земельну ділянку соняшником.

На підставі статті 28 Закону України «Про оренду землі» орендар має право на відшкодування збитків внаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі.

Вказувало, що розмір неотриманого ним доходу з орендованої земельної ділянки становить 263 019,68 грн

За таких обставин просило суд:

- визнати недійсним договір оренди, укладений 13 лютого 2017 року

СФГ «ОСОБА_2» та ОСОБА_1 щодо оренди земельної ділянки, площею 6,0539 га з кадастровим номером 5122082900:01:004:0223, цільовим призначенням якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Злагода» неотриманий дохід в розмірі 149 168,10 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 2 липня

2021 року, постановленою у складі судді Смокіної Г. І., позов залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у судове засідання, призначене

на 19 травня 2021 року, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено розпискою представника. До суду надійшла заява від 14 травня 2021 року про відкладення розгляду справи у зв`язку з розірванням в односторонньому порядку договору про надання правничої допомоги, укладеного Адвокатським об`єднанням

(далі - АО) «Славицька та Партнери» і ТОВ «Злагода», а також хворобою та знаходженням на лікуванні адвоката Златєва П. Д., який здійснює представництво інтересів ТОВ «Злагода».

Крім того, у судове засідання, призначене на 2 липня 2021 року, представник позивача не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення. До суду надійшла заява представника позивача - адвоката Ягунова Д. В. від 1 липня 2021 року про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи, вирішення питання про самовідвід та відвід судді.

Постановою Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року задоволено частково апеляційну скаргу адвоката Ягунова Д. В., який діяв в інтересах ТОВ «Злагода», скасовано ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 2 липня 2021 року і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду, зазначивши, що цей суд допустився формального підходу до вирішення питання про залишення позову без розгляду, не врахувавши тривале знаходження справи на розгляді у суді, накопичення великої кількості матеріалів у справі та залишив поза увагою положення

статті 265 ЦК України.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнені доводи особи, яка її подала

У грудні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Арнаут А. Г. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року і залишити в силі ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 2 липня 2021 року.

Касаційна скарга мотивована неврахуванням апеляційним судом того, що

ТОВ «Злагода» належним чином повідомлялось судом першої інстанції про день та час розгляду справи, її представник повторно не з`явився в судове засідання і товариство не подало заяви про розгляд справи за його відсутності, тому висновок місцевого суду про наявність підстав для залишення позову без розгляду відповідає вимогам ЦПК України та висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18 (провадження № 61-3617св19). Заявник вказує, що пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України є імперативною нормою і безпосередньо визначає поведінку суду першої інстанції у випадку повторної неявки позивача у судове засідання.

Позиція інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

10, 21, 24 та 25 січня 2022 року, 15, 17 та 22 лютого 2022 року ТОВ «Злагода» подало Верховного Суду пояснення і додаткові пояснення у справі, а 21 лютого 2022 року - заперечення (на відповідь на відзив на касаційну скаргу), які не підлягають врахуванню касаційним судом, оскільки ЦПК України не передбачено подання таких документів на стадії касаційного перегляду справи.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 9 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Підставою відкриття касаційного провадження у цій справі були доводи

заявника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та застосування цим судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18 (провадження № 61-3617св19).

Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду

Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши правильність застосування норм матеріального права і додержання норм процесуального права в межах вимог та доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд дійшов таких висновків.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, коли від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору

(частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша

статті 58 ЦПК України).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що ухвалою від 22 грудня

2020 року Ізмаїльський міський суд Одеської області закрив підготовче судове засідання та призначив справу до розгляду по суті.

14 травня 2021 року представник ТОВ «Злагода» подала заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з розірванням в односторонньому порядку договору про надання правничої допомоги, укладеного АО «Славицька та Партнери» і

ТОВ «Злагода», та хворобою й перебуванням на лікуванні адвоката Златєва П. Д., який здійснює представництво інтересів ТОВ «Злагода». До цієї заяви додано протокол обстеження пацієнта від 19 березня 2021 року (т. 2, а. с. 58, 59).

1 липня 2021 року представник позивача - адвокат Ягунов Д. В. подав заяву про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи та вирішення питання про самовідвід та відвід судді.

У судове засідання, призначене на 2 липня 2021 року, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою (т. 2, а. с. 57).

2 липня 2021 року представники ОСОБА_1 та СФГ «ОСОБА_2» подали до суду першої інстанції заяви, в яких просили залишити позов без розгляду у разі повторної неявки позивача.

Процесуальний закон не містить вимог про необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути також й поважними. Тож, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати такий позов без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише факт належного повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторний характер неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

У рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Alimentaria Sanders S. A. v. Spain»

(заява № 11681/85) Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України поняття «може», «має право», «за власною ініціативою» та інші подібні за змістом законодавець не застосовує. Отже, процесуальним законом не передбачено можливість інших варіантів дій суду, окрім залишення позову без розгляду. З огляду на зазначене повноваження суду залишити позов без розгляду не є дискреційним, а відноситься до імперативних.

Отже, відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України в разі повторної неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, суд зобов`язаний залишити позов без розгляду.

Залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання своїми процесуальними правами.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається першорядно на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини

від 8 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).

Суд зобов`язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема забезпечує захист інтересів відповідача, який вимушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

Верховний Суд у постановах від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18,

від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20),

від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13 (провадження№ 61-36375св18), від 7 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц (провадження № 61-4801св20), від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18 (провадження № 61-3617св19), від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21), від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21) зазначив, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як

потребою забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у якнайшвидшому розгляді справи, а отже, зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позов без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті. Тож зазначена правова норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити зволікання з розглядом справи.

Встановивши, що ТОВ «Злагода» належним чином повідомлене про дату, час та місце розгляду справи, його представники повторно не з`явилися в судове засідання, призначене на 2 липня 2021 року, і від них не надходило заяв про розгляд справи за їх відсутності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення позовної заяви ТОВ «Злагода» без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Подання представником позивача - адвокатом Ягуновим Д. В. 1 липня 2021 року заяви про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи та вирішення питання про самовідвід та відвід судді додатково свідчить про обізнаність позивача та його представника про судовий розгляд справи, призначений на 2 липня 2021 року. При цьому суд не обмежував право позивача та його представника на ознайомлення з матеріалами справи до судового розгляду справи.

Скасовуючи ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області

від 2 липня 2021 року, суд апеляційної інстанції, у порушення статей 89,

263-265 ЦПК України, не забезпечив повного та всебічного розгляду справи, належно не встановив усі необхідні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в аналогічних правовідносинах у постановах від 26 квітня 2022 року

у справі № 500/3079/18 (провадження № 61-1034св22) та від 19 жовтня 2022 року у справі № 500/3087/18 (провадження № 61-1014св22).

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Оскільки під час дослідження доказів та встановлення фактів у справі суд першої інстанції не порушив норм процесуального права, рішення суду є законним і обґрунтованим.

Встановивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції відповідно до статті 413 ЦПК України скасовує постанову Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року та залишає в силі ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 2 липня

2021 року.

Щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За загальним правилом при розподілі судових витрат у резолютивній частині судового рішення за результатами розгляду та вирішення справи встановлюється обов`язок сторони, не на користь якої ухвалено таке судове рішення, відшкодувати (компенсувати) іншій стороні понесені судові витрати із вказівкою на чіткий розмір відповідних судових витрат.

За подання касаційної скарги ОСОБА_1 сплатила судовий збір

у розмірі 454 грн.

Враховуючи висновок суду касаційної інстанції про задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 , скасування постанови апеляційного суду та залишення в силі ухвали суду першої інстанції, судові витрати, понесені заявником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, підлягають стягненню з ТОВ «Злагода» в розмірі 454 грн.

Керуючись статтями 400, 413, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Арнаут Андрій Георгійович, задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року скасувати і залишити в силі ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області

від 2 липня 2021 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «Злагода» на користь ОСОБА_1 454 грн на відшкодування судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: І. М. Фаловська В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. В. Сердюк В. А. Стрільчук