Ухвала

від 23.01.2023 по справі 120/8109/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

м. Вінниця

23 січня 2023 р. Справа № 120/8109/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Крапівницької Н. Л.,

розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КАН СТРОЙ»

до Головного управління ДПС у Вінницькій області,

Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ТОВ «КАН СТРОЙ» в особі директора Камського Олександра Володимировича до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 28.01.2022 за №3722330/41914131, яким відмовлено у реєстрації розрахунку коригування.

Ухвалою суду від 11.10.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, разом з тим не вирішено питання щодо поновлення строку звернення з цим позовом до суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 121 КАС України, про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

В обґрунтування клопотання позивач вказує, що рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення від 28.01.2022 за №3722330/41914131 було отримано позивачем 10.02.2022, однак у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022 товариство не мало фактичної можливості подати позов у встановлений законом строк, оскільки згідно наказу №3-К від 24 лютого 2022 року, у зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану Указом Президента від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на підставі частини 11 статті 60-2 КЗпІІ України, вирішено запровадити з 25.02.2022 року дистанційну роботу для працівників, зазначених у Додатку, тимчасово, до закінчення воєнного стану.

Згідно Додатку до наказу від 24.02.2022 року № 3-К: Список працівників підприємства, для яких приймаються умови дистанційної роботи:

1. Директор підприємства - Канський Олександр Володимирович.

2. Головний бухгалтер - Раєвська Тетяна Василівна.

3. Менеджер (управитель) із збуту- Волошановська Марина Василівна

Згідно Наказу № 14-К від 22 вересня 2022 року «Про припинення дистанційної роботи», вирішено: у зв`язку із виробничою необхідністю та для відновлення фінансово- господарської діяльності підприємства:

1. Припинити дистанційну роботі з 26.09.2022 року для працівників підприємства (згідно з додатком до цього наказу).

2. Зазначеним працівника 26.09.2022 року приступити до роботи в приміщенні ТОВ відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку.

Відтак, позивач вважає, що строк звернення до суду пропущений підприємством з поважних причин, а тому просить поновити його.

Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, суд враховує наступне.

Процесуальні строки, згідно ч. 1 ст. 118 КАС України - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Відповідно до вимог частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншим законом.

Суд зазначає, що право позивача на звернення до суду із позовом виникло в умовах дії воєнного стану.

Разом з тим, у відповідності до частини 1 статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним та може бути обмеженим, в тому числі встановленням строків для звернення до суду. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спрямоване на досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

Вказаного висновку дійшов Конституційний Суд України у рішенні №17-рп/2011 від 13.12.2011, в якому зазначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Крім того, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" право на доступ до суду, за деяких обставин, також може бути предметом правомірних обмежень, таких як встановлені законом обмежені терміни позовної давності.

Також, розглядаючи справу "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" (рішення від 12.07.2001 року, заява № 42527/98), Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускають з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави.

Аналогічні висновки містяться також у пункті 53 рішення від 08.04.2010 у справі "Меньшакова проти України" та пункті 57 рішення від 28.05.1985 у справі "Ашинґдейн проти Сплученого Королівства".

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 03.04.2008 наголосив, що саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Таким чином, поновлення строку, пропущеного з поважних причин, є гарантією захисту для фізичних осіб, а також єдиною, за таких обставин, можливістю відновити порушені права та інтереси.

Зважаючи на те, що позивачем заявлено клопотання про поновлення строків звернення до суду з даним позовом та враховуючи те, що з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, а також з метою забезпечення рівного доступу до правосуддя всім учасникам справи, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску звернення до суду з даним позовом поважними та поновити позивачу строк звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 121, 248, 256 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя підписКрапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя:

Секретар: