Рішення

від 24.01.2023 по справі 240/22563/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 року м. Житомир справа № 240/22563/22

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Валар" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 16.12.2021 №3047.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 12.09.2022 №1011.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області виключити Фермерське господарство "Валар" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що податковому органу надані усі документи, що підприємство здійснює правомірну господарську діяльність і не є ризиковим та про те, що товариство не відповідає критеріям ризиковості. Такі дії контролюючого органу є протиправними та порушують права його на реєстрацію податкових накладних з податку на додану вартість та перешкоджають законному здійсненню товариством господарської діяльності та виконанню зобов`язань перед підприємствами - контрагентами.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та надано відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

Від ГУ ДПС у Житомирській області до суду надійшов відзив на позовну заяву згідно якого Відповідач просив відмовити в задоволенні даного позову. На обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації незалежно від джерела її отримання, є службовою діяльністю працівників податкового органу. Крім того, на думку відповідача, суд не наділений жодними повноваженнями щодо зобов`язання податкового органу віднести платника до критеріїв платників, що не відповідають критеріям ризиковості. Наслідком прийняття рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків є лише можливість зупинення реєстрації податкових накладних платника податків в майбутньому, яка сама по собі не порушує його прав та обов`язків. Отже, на думку податкового органу, оскаржуване рішення не порушує прав позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Житомирській обл. про відповідність/не відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 16.12.2021 №3047 прийнято рішення про відповідність ФГ "Валар" п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.

В даному рішенні підставою для віднесення платника податків до ризикових зазначено наступне: "Відсутні матеріальні та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності".

У витязі з протоколу Комісії №241/06-30-18-02-і4 від 16.12.2021 зазначено про відсутність трудових та матеріальних ресурсів необхідних для здійснення господарської діяльності.

09.06.2022 позивачем було подано на реєстрацію податкову накладну від 10.02.2022 р. №1, реєстрацію якої було зупинено. Дана накладна була складена у зв`язку з поставкою на користь ТОВ "Житомир-Агро-Інвест". У квитанції про реєстрацію ПН/РК у ЄРПН зазначено: "Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 10.02.2022 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.".

Також, позивачем після 09.06.2022 було подано на реєстрацію в ЄРПН ще 8 податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з аналогічних підстав, що й податкову накладну вище.

Позивач скористався своїм правом подання документів на виключення з переліку ризикових платників податків та надано на розгляд комісії ГУ ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних перелік документів.

Разом з тим, відповідно до рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Житомирській обл. про відповідність/не відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 12.09.2022 №1011 прийнято рішення про відповідність ФГ "Валар" п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.

У витязі з протоколу Комісії №109/06-30-18-02-17 від 12.09.2022 зазначено про те, що подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності вищезазначеного підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.

Вважаючи такі рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

З 1 лютого 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Зокрема, цим Порядком визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, повноваження комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, порядок прийняття рішення комісією тощо.

Отже, Порядок № 1165, який був чинним на час прийняття спірного рішення, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Зазначеного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі №640/13536/20, повертаючи на новий розгляд справу до суду апеляційної інстанції.

Також, аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.11.2021 у справі 140/17441/20, від 05.01.2021 року у справі № 640/10988/20, від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20, які враховуються судом відповідно до частини третьої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, суд зазначає про неможливість застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19.05.2020 у справі №160/10287/19, від 10.07.2020 у справі №520/5168/19, від 29.09.2020 у справі №440/1385/19, від 27.08.2019 у справі №540/2077/18, від 17.07.2020 у справі №240/1098/19 про неможливість оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості як таких, що не відповідають положенням Порядку № 1165, оскільки зазначені висновки Верховного Суду зроблені у правовідносинах, що регулювалися Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, який станом на час прийняття оскаржуваного рішення у цій справі втратив чинність.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.11.2021 у справі № 140/17441/20, від 18.02.2021 у справі №240/3662/19.

Суд зазначає, що надання оцінки правомірності такому рішенню у межах судового оскарження на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, відповідає завданням адміністративного судочинства.

При цьому, в даному у випадку безпідставним є посилання податкового органу щодо відсутності правових наслідків у діях Комісії по віднесенню платників податків до ризикових, оскільки останні стосуються правовідносин, в яких застосуванню підлягав Порядок № 117. В той же час, як було вказано вище, Порядок № 1165, на відміну від положень Порядку № 117, закріплює право суб`єкта господарювання на адміністративне та судове оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23.06.2022 у справі 640/6130/20.

Отже, доводи відповідача з даного приводу суд відхиляє, як безпідставні.

Оцінюючи правомірність рішень відповідача, суд виходить з наступного.

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Відповідно до п. 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Суд звертає увагу на те, що критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Таким чином, при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковий орган проводить моніторинг відповідності/не відповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції. При цьому, форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі пункту 8 Критеріїв.

Законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Суд зазначає, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на них законодавством завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку, та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Як вбачається з матеріалів справи, доводи контролюючого органу, викладені у відзиві на позов, обґрунтовані лише тим, що оскаржуване рішення не впливає на обсяг прав, свобод чи інтересів позивача та носить виключно інформаційний характер. Контролюючий орган також посилався на висновки Верховного Суду, посилання на які, як вже було зазначено, є недоречними.

Водночас, документального підтвердження обставин, що позивач та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідач не надав. Під час розгляду справи відповідач не надав належних доказів, які досліджувалися в ході засідання Комісії і які слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Зі змісту оскаржуваного рішення від 16.12.2021 №3047 слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

Як зазначив позивач та не спростував відповідач, станом на 16.12.2021 господарством не було подано на реєстрацію жодної податкової накладної.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 16.12.2021 №3047 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким позивача віднесено до ризикових, прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23.06.2022 у справі 640/6130/20.

Зі змісту витягу з протоколу від 16.12.2021, слідує, що рішення № 34971 прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю. У витязі членами комісії зазначено, що позивач та контрагент ймовірно є постачальниками схемного податкового кредиту, відповідають критеріям ризиковості та підлягають включенню до переліку ризикових платників податку на додану вартість.

Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем надано не було.

Відповідачем не було конкретизовано у яких саме операціях та з якими контрагентами приймав участь позивач, що ймовірно є ризикованими.

Крім того, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські стосунки із платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є необґрунтованим.

Так, поширення на позивача "ризиковості" через стосунки з іншими "ризиковими" платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

Відтак, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління ДПС у Житомирській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 16.12.2021 №3047.

Крім того, матеріали справи свідчать, що позивач скористався своїм правом подання документів на виключення з переліку ризикових платників податків та надав 05.09.2022 на розгляд комісії ГУ ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних перелік документів.

Разом з тим, відповідно до рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Житомирській обл. про відповідність/не відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 12.09.2022 №1011 прийнято рішення про відповідність ФГ "Валар" п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії від 12.09.2022 за результатами розгляду копій документів та аналізу інформаційних баз даних ДПС встановлено, що ФГ "Валар" не підлягає виключенню з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, оскільки подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості. Прийнято рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість згідно п.8 додатку до Порядку №1165.

Суд звертає увагу на те, що податкова інформація наявна у контролюючого органу щодо неможливості діяльності позивача, у зв`язку із недостатністю ресурсів для здійснення діяльності, є лише припущенням, яке саме по собі не може свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05.01.20214 у справі 640/10988/230, від 19.11.2021 у справі №140/17441/20, у постанові Касаційного адміністративного суду від 05.01.2021 у справі №640/11321/20.

У витязі з протоколу засідання комісії не обґрунтовано яких саме документів не вистачає для необхідності відображення у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності позивача.

Податковим органом при прийнятті рішень про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку був порушений принцип належного урядування, контролюючий орган позбавив платника податку можливості спростувати факт відповідності критеріям ризиковості, не надавши повної інформації щодо підстав прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості.

Більш того, суд зазначає, що позивачем надано відповідачу перелік документів, який був достатнім для прийняття відповідачем рішення про виключення з переліку ризикових.

Отже, будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем надано не було. При цьому, в матеріалах справи наявні первинні документи, які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення, та які складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.

Відповідно до п. 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009 р. Суд вважає, що загальні інтереси спільноти полягають у підтриманні фінансової стабільності системи оподаткування ПДВ разом із її сукупністю нормам щодо нарахування ПДВ до сплати, податкових пільг, податкового кредиту та відшкодування ПДВ. Основними елементами підтримання такої стабільності слід визнати повне і своєчасне виконання усіма платниками ПДВ своїх зобов`язань щодо декларування та сплати ПДВ та, в кінцевому результаті, запобігання будь-яких видів шахрайських зловживань у вказаній системі. Щодо цього Суд визнав, що необхідно покладати край спробам зловживання у сфері оподаткування і що з метою попередження таких зловживань може бути розумним передбачати у національному законодавстві вимоги особливої обачливості для платників ПДВ.

У п. (b) "Порушення справедливого балансу між конкуруючими інтересами" Суд відзначив, що необхідно оцінити, чи заходи, вжиті зі сторони держави з метою підтримання фінансової стабільності системи оподаткування ПДВ і викорінення шахрайських зловживань в даній системі, були співрозмірними праву компанії-заявника на мирне користування своєю власністю.

В п. 38 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Інтерсплав" проти України" від 09.01.2007 Суд нагадав, що держави мають широкі межі самостійної оцінки у визначенні того, у чому полягає публічний інтерес, оскільки національний законодавчий орган, реалізуючи соціальну та економічну політику, має широке коло повноважень. Однак такі межі оцінювання не є абсолютними, і їх застосування підлягає перегляду органами Конвенції (див. рішення у справі "Lithgow and Others v. the United Kingdom" від 8 липня 1986 року, Серія А, N 102, стор. 50 - 51, п. п. 121 - 122). На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення від 12.09.2022 №1011 не містить обґрунтування підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та не містить доказів наявності податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи, з урахуванням чого рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає наступне.

Положеннями п.6 Порядку № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" суд визначив, що "... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Саме зобов`язання виключити його з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскарженого рішення, яке було предметом судового контролю у межах цієї справи.

Суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача щодо виключення позивача із переліку ризикових платників податків не створюють жодних правових наслідків, так як не відповідають вимогам ч.2 ст.55 Конституції України та рішенню Конституційного Суду України від 14.12.2011 року №19-рп/2011, з огляду на те, що такі доводи є безпідставними, необґрунтованими, так як спростовуються змістом частини другої статті 55 Конституції України, якою кожному гарантовано право самостійно визначати, які рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади підлягають оскарженню в суді і кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних дій, що узгоджується із вищенаведеним рішенням Конституційного Суду України, зміст якого не забороняє звернення до суду з позовами про оскарження актів індивідуальної дії, що, у даному випадку, і є предметом цього спору.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню.

В силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов Фермерського господарства "Валар" (вул. Белінського, 108, м.Андрушівка, Житомирська область,13400. ЄДРПОУ 39221388) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир,10003. ЄДРПОУ 44096781), про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 16.12.2021 №3047.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 12.09.2022 №1011.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області виключити Фермерське господарство "Валар" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Фермерського господарства "Валар" судовий збір у розмірі 4962,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос