Рішення

від 14.06.2007 по справі 5097-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5097-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

14.06.2007Справа №2-15/5097-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гросс» (98000, АР Крим, м. Судак, вул. Октябрьська, 34, код ЄДРПОУ 32470453)

До відповідача Приватного підприємства «Старкров» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Трансформаторна, 6; вул.. 60Років Жовтня, 28/80, к. 124, код ЄДРПОУ 33581468)

Про стягнення 38102,50 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача –  Кваша С.О., довіреність № 28 від 24.04.2007 р., у справі

Від відповідача – не з'явився

         Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гросс» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Приватного підприємства «Старкров» про  стягнення шкоди у розмірі 38102,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором субпідряду б/н від 05.12.2006 р. щодо виконання ремонтно-будівельних робіт об'єкту, що спричинило позивачу шкоду у розмірі 38102,50 грн., і стало приводом для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Гросс» з позовом до суду про стягнення вказаної суми шкоди в примусовому порядку.

Відповідач явку представника у судове засідання двічі не забезпечив, вимоги суду не виконав, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце слухання справи був сповіщений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

За такими обставинами суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представника позивача, дослідивши представлені докази, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

05 грудня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гросс» (Замовник) (позивач) та Приватним підприємством «Старкров» (Субпідрядник) (відповідач) був укладений договір субпідряду б/н (а.с.7-11).

Згідно з пунктами 1.1 вказаного Договору Замовник доручає, а Субпідрядник зобов'язується виконати ремонтно-будівельні роботи приміщення конференц-залу адміністративної будівлі Судацької міської ради, розташованої за адресою : м. Судак, вул.. Леніна, 85 (Об'єкт).

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що по завершенні робіт Субпідрядник здає, а Замовник приймає по Акту здачі-приймання виконану Субпідрядником роботу.

Строк виконання робіт встановлений пунктом 2.1 Договору та становить з 05.12.2006 р. по 30.12.2006 р.

Згідно з пунктом 3.1 Договору вартість матеріалів та робіт, які виконуються Субпідрядником складає 140000,00 грн.

Роботи за Договором виконуються Субпідрядником на умовах випереджуючого авансування. (пункт 3.6 Договору)

Відповідно до пункту 3.7 Договору для закупівлі необхідних будівельних матеріалів та здійснення необхідних підготовчих робіт Замовник сплачує Субпідряднику аванс у розмірі 55000,00 грн. протягом одного місяця з моменту підписання Договору.

Суму, яка залишилася, у розмірі 85000,00 грн. Замовник сплачує протягом одного місяця з дня підписання Акту виконаних робіт.

Так 25.12.2006 р. на підставі рахунку СК-000063 від 23.12.2006 р. позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача передплату у розмірі 30000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №881 від 25.12.2006 р. (а.с. 12).

27.12.2006 р. на підставі рахунку СК-000063 від 23.12.2006 р. позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача суму у розмірі 25000,00 грн. в якості часткової оплати за будівельні матеріали, що підтверджується платіжним дорученням №890 від 27.12.2006 р. (а.с. 13).

Тим самим, на думку позивача, він виконав своє зобов'язання, передбачене пунктами 3.6, 3.7 Договору.

Відповідно до бухгалтерських довідок позивача вартість матеріалів, використаних відповідачем для ремонту конференцзалу Судацької міської ради становить : 12043,50 грн.+ 4842,45 грн.=  16885,95 грн. (а.с. 12-13).

01.02.2007 р. представниками Замовника та Судацької міської ради був складений акт огляду виконаних робіт, відповідно якого були виявлені недоліки та порушення,  допущені Субпідрядником при виконані робіт. (а.с. 14)

Так, позивач стверджує, що відповідач виконував роботи неналежним чином, з порушенням умов Договору, та ДБН, що спричинило позивачу шкоду у розмірі 38102,50 грн. і що послужило  приводом для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Гросс» з позовом до суду.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

         Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.  

Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку, що у позові слід відмовити з огляду на наступне.

Суд не може прийняти як доказ виконання свого обов'язку позивачем, передбаченого пунктом 3.7 Договору про сплату авансу в розмірі 55000,00 грн., представлені платіжні доручення №881 від 25.12.2006 р на суму 30000,00 грн. та №890 від 27.12.2006 р. на суму 25000,00 грн., в той час як відповідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, вказані платіжні дорученя не можуть служити доказом виконання позивачем свого зобов'язання за Договором, оскільки в графі „призначення платежу” в них відсутнє жодне посилання на Договір субпідряду від 05.12.2006 р., а зазначений лише рахунок СК-000063 від 23.12.2006 р..

Вказаний рахунок СК-000063 від 23.12.2006 р., на підставі якого позивачем були перераховані грошові кошти суду на представлений. Тобто суд не може зробити з цього висновок, що вказані грошові кошти були перераховані відповідачу саме на виконання Договору субпідряду б/н від 05.12.2006 р.

Крім того, суд не може прийняти до уваги посилання позивача на бухгалтерські довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Гросс» про матеріали, представлені відповідачем для ремонту Об'єкта.

Відповідно до положень Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” єдиним документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення – первинний документ (договори, накладні, рахунки, тощо)

          Тобто наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується лише первинними документами.

Бухгалтерська довідка – це бухгалтерський документ, що лише фіксує відображення господарських операцій у обліку. Натомість, представлені позивачем довідки не містить посилання на первинні документи, на підставі яких були здійснені господарські операції, тобто вони не можуть бути прийняті судом, як доказ, оскільки відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач просить стягнути з відповідача заподіяну неналежним виконанням Договору, шкоду, проте у позовні заяві відсутнє жодне посилання на норми матеріального права в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Так, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника.

З огляду на викладене, можна зробити висновок, що відшкодуванню підлягає спричинена шкода, тобто шкода, причиною якої є порушення зобов'язання, якого припустився боржник. Отже, між порушенням та шкодою має бути причинний зв'язок. За відсутністю такого зв'язку шкода не відшкодовуються.

При вирішенні питання про наявність чи відсутність причинного зв'язку слід враховувати, що необхідно виявляти зв'язок саме між порушенням зобов'язання та шкідливими наслідками (шкодою), а не між діями (бездіяльністю) боржника взагалі та шкодою.

Отже, дії Субпідрядника та причинний зв'язок між понесеними Замовником витратами, Товариством з обмеженою відповідальністю «Гросс» суду не доведено, як не доведено і того, з чого саме складається завдана відповідачем шкода у розмірі 38102,50 грн., в той час як  відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та   статті 33 Господарського процесуального кодексу України  на стороні що подала позов лежить зобов'язання доведення тих обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і  заперечень.

Статтею 129  Конституції України  закріплений принцип змагальності сторін, а також їх рівність перед Законом та судом. Сторона вільна в наданні суду доказів, та в доказуванні перед судом їх упередженості.

Тобто, суд вправі, і більш того, зобов'язаний  розглядати спір за тими матеріалами, які представлені зацікавленими сторонами.

          Розглянувши представлені докази, оцінивши їх в сукупності, та дослідивши  обставини справи за наявними в ній матеріалами,  осудом не вбачається законних підстав для задоволення позову.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  підлягають віднесенню на позивача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішеня складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 16.06.2007 року.

        З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75,  82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

  У позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.