Рішення

від 04.06.2007 по справі 5271-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5271-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

04.06.2007Справа №2-15/5271-2007

За позовом Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтагаз” (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1, код ЄДРПОУ 00153117)  

До відповідача Науково-виробничого підприємства “Кримпожсервіс” (97000, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Колгоспна, 2, код ЄДРПОУ 31472863)

Про стягнення 7573,24 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача –  Шипіцин О.В., довіреність № 11/94 від 09.11.2005 р., у справі

Від відповідача – не з'явився

Обставини справи: Державне акціонерне товариство „Чорноморнафтагаз” звернулося до Господарського суду АР Крим із позовом до Науково-виробничого підприємства “Кримпожсервіс”    про стягнення 7573,24 грн. заборгованості, в тому числі 6945,80  основного боргу, 627,44 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 30-11/05 від 30.11.2005 р., відповідно якого відповідач повинен виконати відповідні роботи, а позивач прийняти та оплатити виконані роботи. Позивачем зобов'язання за договором щодо внесення авансового платежу було виконано, однак відповідач виконання робіт так і не здійснив в порушення умов договору, що і стало приводом для звернення Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтагаз” з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку та нарахування штрафних санкцій.

У судовому засіданні представником позивача була надана заява про уточнення позовних вимог, відповідно якої позивач змінив підставу позову, та просить суд стягнути з відповідача суму безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 6945,80 грн. за платіжним дорученням № 1067 від 30.01.2006 р., штраф у розмірі 627,44 грн.

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією..

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представників сторін, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

30.11.2005 р. між Державним акціонерним товариства „Чорноморнафтагаз”  (Замовник) (позивач) та Науково-виробничим підприємством “Кримпожсервіс” (Підрядник) (відповідач) був укладений договір 30-11/05 (а.с. 7).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Підрядник зобов'язується на свій ризик на завдання Замовника виконати роботи з монтажу системи автоматичної пожежної сигналізації в будівлі котельні УР и ЕБ ДАТ „Чорноморнафтагаз” порт Чорноморськ Замовника (об'єкт) зі своїх матеріалів та обладнання, а Замовник зобовязується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з пунктом 2.1.2 Договору здача системи автоматичної пожежної сигналізації об'єкта в експлуатацію проводиться з підписанням акта приймання встановленої форми (КБ-2в і КБ-3) представниками Замовника.

Загальна вартість Договору встановлена пунктом 3.1 Договору та становить 12548,80 грн. (з ПДВ).

Відповідно до пункту 3.1 Договору Замовник сплачує аванс Виконавцю у розмірі 100% вартості обладнання та 50% кошторисної вартості робіт, що в сумі становить 6945,80 грн.

Остаточний розрахунок з Підрядником Замовник проводить протягом 10 банківських днів після виконання всіх робіт по Договору з підписанням обома сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт. (пункт 3.5 Договору).

Строк дії договору встановлений розділом 9 Договору та складає з моменту його підписання до 01.05.2006 р.

Таким чином, на момент розгляду справи строк Договору скінчився.

У виконання своїх зобов'язань за Договором позивачем платіжним дорученням № 1067 від 30.01.2006 р. була перерахована сума у розмірі 6945,80 грн. на розрахунковий рахунок відповідача у якості передплати за монтаж системи автоматичної пожежної сигналізації в будівлі котельні УР и ЕБ ДАТ „Чорноморнафтагаз” відповідно рахунку № 072 від 15.12.2005 р.(а.с. 9)

Однак відповідачем не було виконано зобов'язання, обумовлене договором щодо виконання відповідних робіт, обумовлених Договором,  чим самим порушені зобов'язання за договором, що і стало приводом для звернення Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтагаз” з позовом до суду про стягнення суми безпідставно набутих грошових коштів у примусовому порядку, та нарахування штрафних санкцій.

У судовому засіданні представником позивача була надана заява про уточнення позовних вимог, відповідно якої позивач змінив підставу позову, та просить суд стягнути з відповідача суму безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 6945,80 грн. за платіжним дорученням № 1067 від 30.01.2006 р., штраф у розмірі 627,44 грн.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить  частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу  України особа,  яка набула майно  або  зберегла  його  у  себе  за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно),  зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне   набуття   або  збереження  майна  було  результатом поведінки набувача майна,  потерпілого,  інших осіб  чи  наслідком події.

Частиною третьою вказаної статті встановлено, що положення цієї глави застосовуються також, зокрема, до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Відповідач  відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів виконання свого зобов'язання за договором, щодо виконання монтажних робіт, а саме передбачених пунктами 2.1.2, 4.2 Договору актів здачі-приймання виконаних робіт, або доказів повернення позивачу вартості передплати, у той час як статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем своїх зобов'язань, а тому вимоги позивача Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтагаз” про стягнення з Науково-виробничого підприємства “Кримпожсервіс” безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 6945,80 грн. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 627,44 грн. штрафу.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що за несвоєчасну здачу робіт Підрядник сплачує Замовнику штраф у розмірі 5% від суми Договору.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу  України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу  України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Отже, загальна сума штрафу за невиконання зобов'язання відповідачем  становить 5% від 12548,80 грн. = 627,44 грн., підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 11 червня 2007 року.

          З урахуванням викладеного, керуючись статями 22, 33, 34, 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Науково-виробничого підприємства “Кримпожсервіс” (97000, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Колгоспна, 2, код ЄДРПОУ 31472863, р/р 26002001005001 в ФКД АТ “Індекс-банк”, м. Сімферополь, МФО 3884845) на користь Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтагаз” (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1, код ЄДРПОУ 00153117, р/р 26007301320204 в КЦВ Промінвестбанк м. Сімферополь, МФО 324430)  6945,80 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 627,44 грн. штрафу,  102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.