Ухвала

від 24.01.2023 по справі 520/19209/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

24 січня 2023 р. Справа № 520/19209/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заічко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення по справі № 520/19209/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМКА ГРУПП до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання неправомірними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДМКА ГРУПП" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю, в якій просить суд зобов`язати Державну податкову службу України подати до Харківського окружного адміністративного суду у місячний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 у справі № 520/19209/2020.

Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Суд, дослідивши подану заяву та матеріали справи, зазначає наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 у справі № 520/19209/2020 за позовом ТОВ "ДМКА ГРУПП" до Державної податкової служби, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання неправомірними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії позов задоволено.

Скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1984325/41684140 від 30.09.2020 та №2033043/41684140 від 13.10.2020.

Скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2033043/41684140 від 13.10.2020.

Зобов`язано Державну податкову службу України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМКА ГРУПП" (вул. Отакара Яроша, буд. 18-Г,м. Харків,61045,код ЄДРПОУ 41684140) №1 від 05.08.2020 та № 1 від 10.09.2020 датою та часом, що зафіксовано у першій квитанції щодо цих податкових накладних.

Заявник зазначає, що вказане рішення відповідачем не виконане, тобто податкові накладні від 05.08.2020 № 1 та від 10.09.2020 № 1 не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначені обставини зумовили заявника звернутись із даною заявою до суду.

Розглядаючи подану заяву судом зазначається, що відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Відповідно до ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Проаналізувавши наведені положення КАС України, можна дійти висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, а не обов`язком.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Обов`язковість судових рішення, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VІІІ.

З системного аналізу вищезазначених норм права можна зробити висновок, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

У разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Так, згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що при виконанні рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України.

Тому суд зазначає, що заявником не надано до суду доказів щодо примусового виконання рішення суду по справі № 520/19209/2020.

Суд вважає, що позивачем не вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження". У суду відсутні докази того, що загальний порядок виконання судового рішення не призведе до очікуваного результату.

Згідно ч. 1 ст. 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проаналізувавши наведені положення КАС України, суд приходить до висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд наділений правом саме під час прийняття рішення у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Зазначена правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові по справі № 235/7638/16-а від 31.07.2018 року.

З огляду на зазначене, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю по справі № 520/19209/2020 шляхом зобов`язання Державну податкову службу України у місячний строк з моменту набрання рішенням законної сили подати звіт про виконання судового рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 205, 229, 248, 256, 293, 295, 297, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішенням суду у справі № 520/19209/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМКА ГРУПП" до Державної податкової служби, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання неправомірними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після підписання, проте, може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.