Ухвала

від 24.01.2023 по справі 560/10220/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/10220/22

УХВАЛА

іменем України

24 січня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:

1. Визнати протиправними дії 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо застосування вересня 2013 року, грудня 2015 року, як місяців за якими здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпеченім ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 року по 25.09.2017 року.

2. Зобов`язати 4 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 25.09.2017 року в сумі 63 394,95 грн. із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Ухвалою суду від 03.10.2022 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 17.01.2023 позовну заяву залишено без руху. Вказано, що недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, у якій вказати підстави для поновлення строку, та додати докази поважності причин пропуску цього строку.

Позивач надіслав заяву від 19.01.2023, в якій просить, зокрема, врахувати пояснення щодо пропущеного строку звернення до суду та поновити такий строк.

Вказує, що частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України у новій редакції встановлено тримісячний строк звернення до суду з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Проте нова редакція частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України застосовується тільки з 19.07.2022. Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Обчислення тримісячного строку звернення до суду слід здійснювати з 20.07.2022 - наступний день з моменту набрання чинності Закону №2352, яким було змінено частину другу статті 233 Кодексу законів про працю України та такий сплинув 20.10.2022. Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою 26 вересня 2022 року, тобто в тримісячний строк, який було обчислено з 20.07.2022.

Також зазначає, що зміна правового регулювання в даній категорії справ в умовах дії воєнного стану на усій території України є поважною причиною для поновлення строку звернення до суду.

Щодо цієї заяви суд зазначає та враховує наступне.

За правилами частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, вирішення судом питання щодо дотримання строків звернення до суду та відкриття провадження у справі здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення такої процесуальної дії.

Строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п`ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою.

Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір.

Суд звертає увагу на те, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин від 01.07.2022 №2352-IX внесено зміни до ст.233 КЗпП України та викладено її в такій редакції: Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин від 01.07.2022 №2352-IX набрав чинності з 19.07.2022.

Отже, після внесення Законом №2352-IX вказаних змін, частиною 2 статті 233 КЗпП України не врегульовано питання щодо строку звернення працівника до суду з позовом про стягнення (або нарахування та виплати) заробітної плати, а лише встановлено строк звернення до суду виключно у справах:

- про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення);

- у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).

Суд зазначає, що спірні правовідносини стосуються зобов`язання суб`єкта владних повноважень здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за час проходження публічної служби (з 01.12.2015 по 25.09.2017), а не виплатити суми, належні позивачу при звільненні (позивач звільнений 25.09.2017). Отже, позивач не погоджується з ненарахуванням та невиплатою складової заробітної плати.

Крім того, позивач помилково вважає отриману довідку про нараховану під час служби індексацію письмовим повідомленням про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. За своїм змістом така довідка не є вказаним повідомленням.

Лише Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин від 01.07.2022 №2352-IX до КзПП України внесено зміни, згідно яких, зокрема, стаття 47 КзПП України визначає, що роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Згідно статті 116 КзПП України про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Отже, таке повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні з 19.07.2022 видається у день звільнення, із зазначенням сум, які нараховані та виплачені працівникові саме при звільненні.

Таким чином, єдиною процесуальною нормою, яка визначає строк звернення до суду з позовом щодо проходження публічної служби (служба відповідача у Головному управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області відноситься саме до такої), та яка підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, є частина 5 статті 122 КАС України, яка є спеціальною нормою та встановлює місячний строк для звернення до суду.

Посилання позивача на статтю 233 Кодексу законів про працю України як на підтвердження дотримання строку звернення до суду є безпідставним. Спірні відносини пов`язані з проходженням публічної служби, а тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом застосуванню підлягають саме положення КАС України.

У зв`язку із цим суд не визнає поважними причини пропуску строку звернення до суду із повідомлених представником у заяві підстав його пропуску.

Також суд звертає увагу на те, що отримання особою інформації (довідки) про нараховану та виплачену за час служби індексацію у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду, як і не перериває такий строк.

Таким чином, позивач не навів змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку; не довів, що в цій справі можливість вчасного подання ним позовної заяви не мала суб`єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення.

Натомість пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку. Таку ж позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 грудня 2022 у справі №990/102/22.

Також суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у п.47 постанови від 10.11.2022 у справі №990/115/22 зазначила, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Отже, вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду визнаються неповажними, а тому заява про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

За таких обставин, наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись п.7 ч.1 статті 240, статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, вказані у заяві позивача від 19.01.2023.

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя Д.А. Божук