Рішення

від 19.01.2023 по справі 580/4586/22

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року справа № 580/4586/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання бездіяльності протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Черкаській області №0108182-2410-2318 від 25.07.2022.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачу нараховано податкове зобов`язання у сумі 120105,00 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік. Стверджує, що його протиправність полягає в тому, що нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки здійснюється за 2021 рік, в той час коли з липня 2020 року позивач не є власником майна.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач проти позову заперечив. 27.10.2022 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно з даними ITC «Податковий блок» позивач мав у власності об`єкт нежитлової нерухомості - нежитлову будівлю загальною площею 1334,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 14314393. Від позивача не надходила заява, передбачена п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПК України, якою передбачено, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо, зокрема, об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку. Відповідно до внесених ставок в ITC «Податковий блок» ставка податку на нерухоме майно з об`єктів нежитлової нерухомості по типу об`єктів «нежитлова будівля» прийнята Бужанською сільською радою на 2021 рік становить 1,5% від мінімального розміру заробітної плати, яка встановлена на 01.01.2021, що в грошовому виразі становить 90,00 грн. (6000 грн. х 1,5%). Таким чином, вказує відповідач, розрахований податок на нерухоме майно за 2021 рік становить 120105,00 грн. (12 місяців 2021 року) (1334,5 кв.м. х 90,00 грн.). Відповідач вважає спірне податкове повідомлення - рішення таким, що прийняте в межах законодавства. З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивач ОСОБА_1 є керівником селянського (фермерського) господарства Юлія, основний вид діяльності 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

З договору дарування комплексу нежитлових будівель від 21.07.2020 вбачається, що позивачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу комплексу будівель, посвідченого Лисянською державною нотаріальною конторою 06.06.2006, реєстровий номер 2214, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності 35168047, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2014234771228, належав комплекс нежитлових будівель та споруд загальною площею 1167,5 кв.м., що складається з диспетчерської «А», загальною площею 25,7 кв.м., контори «Б», загальною площею 179,8 кв.м., ганку «б, б-1, б-2», складу «В», загальною площею 134,0 кв.м., майстерні «Г», загальною площею 193 кв.м., профілакторія «Д», загальною площею 387,8 кв.м, гаражу-майстерні «Е», загальною площею 141 кв.м., котельні «Ж», загальною площею 45,7 кв.м., вбиральні «М», підвалу «П», загальною площею 60,5 кв.м., воріт 1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 1,6161 га, яка перебуває в комунальній власності, кадастровий номер земельної ділянки 7122881600:02:001:0239 (далі комплекс нежитлових будівель, нежитлові приміщення, об`єкти нерухомості).

Відповідно до договору дарування від 21.07.2020 зазначений комплекс нежитлових будівель переданий у власність ОСОБА_2 .

Згідно з даними технічного паспорта на сільськогосподарські будівлі (інвертаризаційна справа № 9-20) від 08.01.2020 та експертного висновку АС7 № 1932206 від 18.12.2019, затвердженого в. о. директора Державного підприємства Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві ОСОБА_3 , належні позивачу нежитлові приміщення за своїм функціональним призначенням використовуються таким чином: диспетчерська (код ДКБС 1271.9) склад для зберігання отрутохімікатів та мікробіологічних засобів, станція біологічного захисту рослин; контора (код ДКБС 1271.9) склад для зберігання мінеральних добрив, отрутохімікатів та мікробіологічних засобів; склад (код ДКБС 1271.3) для зберігання зерна; майстерня (код ДКБС 1271.9) ремонтні майстерні сільськогосподарської техніки; профілакторій (код ДКБС 1271.3) для зберігання зерна; гараж-майстерня (код ДКБС 1271.9) гараж для зберігання сільськогосподарських машин та реманенту, ремонтні майстерні; котельня (код ДКБС 1271.9) виробничий склад для зберігання запасних частин для сільськогосподарської техніки.

Відповідач 25.07.2022 прийняв податкове повідомлення-рішення №0108182-2410-2318, яким визначив позивачу суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як фізичній особі, яка є власником нерухомого майна, за 2021 рік у сумі 120105,00грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28 грудня 2014 року №71-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2015 року, (далі - Закон №71-VIII) запроваджено новий місцевий податок, зокрема податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Приписи пп. 266.2.1 п. 266.1 статті 266 ПК України визначають, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування у відповідності до пп. 266.3.1 п. 266.1 статті 266 Податкового кодексу є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

За правилами пп. 266.3.2 п. 266.1 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

При цьому пп. 266.5.1 п. 266.5 статті 266 ПК України передбачає, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України закріплено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно пп. 266.7.2 п. 266.6 статті 266 ПК України Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Тобто, із набранням чинності вказаними положеннями ПК України 01 січня 2015 року, власники об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за виключенням випадків, визначених пп. 266.2.2 п. 266.2 статті 266 ПК України.

Підпункт ж пп. 266.2.2 п. 266.2 статті 266 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Аналіз змісту наведеної норми дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його від сплати відповідно до пункту "ж" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України є призначення такої будівлі для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, особа має бути сільськогосподарським товаровиробником, а також такі споруди не повинні бути здані власниками в оренду, лізинг, позичку.

Так, згідно з положеннями Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року № 507, клас будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства з кодом 1271 включає: будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та т. ін. При цьому, він не включає споруди зоологічних та ботанічних садів (2412). До будівель з кодом 1271 відноситься: будівлі для тваринництва (1271.1); будівлі для птахівництва (1271.2), будівлі для зберігання зерна (1271.3), будівлі силосні та сінажні (1271.4), будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства (1271.5), будівлі тепличного господарства (1271.6), будівлі рибного господарства (1271.7), будівлі підприємств лісівництва та звірівництва (1271.8), будівлі сільськогосподарського призначення інші (1271.9).

Вирішуючи питання щодо наявності у позивача права на пільгу, передбачену пунктом «ж» підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України, суд встановив, що будівлі та споруди за адресами: АДРЕСА_1 , належать до переліку будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року № 507, клас будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства з кодом 1271, тобто використовуються безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Перевіряючи чи наділений позивач статусом сільськогосподарського товаровиробника у розумінні наведених вище норм права, суд з інформаційної довідки №301005481 від 23.02.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановив, що у користуванні позивача у період з 2003-2020 років знаходяться земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, для ведення фермерського господарства та ведення товарного сільськогосподарського виробництва, тому позивач відноситься в розумінні вищенаведених законодавчих приписів до сільськогосподарських товаровиробників.

Також суд врахував, що з 11.12.2002 позивач є керівником СФГ Юлія з основним видом діяльності 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з довідкою виконавчого комітету Бужанської сільської ради №47 від 25.01.2022 позивач у 2020 році проводив господарську діяльність самостійно і нежитлові приміщення сільськогосподарського призначення в оренду нікому не здавав.

Отже, суд дійшов висновку, що покладення обов`язку щодо сплати податку на належне позивачу нерухоме майно сільськогосподарських товаровиробників суперечить підпункту ж пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПУ України, що є підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0108182-2410-2318 від 25.07.2022.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до положень підпунктів 266.8.1., 266.8.2. пункту 266.8 ст. 266 ПК України у разі переходу права власності на об`єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об`єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності, яка є загальнодоступною із Реєстру нерухомого майна.

Відповідно до договору дарування від 21.07.2020 зазначений комплекс нежитлових будівель переданий у власність ОСОБА_2 .

Таким чином, відповідач, приймаючи спірне рішення, протиправно не врахував факт переходу права власності на нежитлові будівлі від позивача до іншої особи та обчислив податок після початку того місяця, в якому припинилося право власності позивача на зазначений об`єкт оподаткування.

Разом з тим, що відповідач, розраховуючи податок, невірно встановив загальну площу об`єкта оподаткування, оскільки виходив з даних, які містяться в інформаційній довідці № 301005481 від 23.02.2022 в розділі Інформація про деталізацію відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно, про те, що загальна проща комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , складає 1334,5 кв.м. Однак зазначена інформаційна довідка в цьому ж розділі містить таке відсилання Номер запису: 373 в книзі 18. Запис про ОНМ в Реєстрі прав на нерухоме майно погашено 24.01.2020 на підставі перенесення до ДРРП №2014234771228. Водночас відповідно до тієї ж інформаційної довідки згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в розділі Актуальна інформація про об`єкт нерухомого майна загальна площа комплексу за реєстраційним номером ОНМ: 2014234771228 становить 1167,5 кв.м., що не було враховано відповідачем при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення.

Посилання відповідача на те, що позивач не подав до податкового органу заяву в порядку п. п. 266.7.3. п. 266.7. ст. 266 ПК України, суд вважає необґрунтованим з огляду на таке.

Відповідно до п. п. 266.7.3. п. 266.7. ст. 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

Однак це є виключним правом позивача та не є підставою для нарахування податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0108182-2410-2318 від 25.07.2022 на суму 120105,00грн. є протиправним і підлягає скасуванню. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 25.07.2022 №0108182-2410-2318.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, 235; код ЄДРПОУ 44131663) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 992,40 (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ