Ухвала

від 10.01.2023 по справі 160/26717/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 січня 2023 року, м. Дніпросправа № 160/26717/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії: головуючий суддя: Бишевської Н.А. (доповідач)

судді: Семененка Я.В., Добродняк І.Ю.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року

у справі №160/26717/21

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року задоволено позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Не погодившись із вказаним рішенням суду, 21 листопада 2002 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.12.2022 апеляційну скаргу залишено без руху запропоновано скаржнику надати клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних підстав для поновлення пропущених строків.

На виконання вимог ухвали скаржник подав клопотання, в якому просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, в обґрунтування клопотання зазначає, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду первинну апеляційну скаргу (подану у строк, встановлений процесуальним законом) було повернуто у зв`язку з невиконанням ухвали суду в частині сплати судового збору. Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення, а тому скаржник, користуючись своїм правом повторно звертається з апеляційною скаргою.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття апеляційного провадження, суд зазначає, що 05.04.2022 Дніпропетровським окружним адміністративним судом винесено рішення, копія якого отримана скаржником 07.04.2022. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022 первинну апеляційну скаргу на рішення суду повернуто у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору. Повторна апеляційна скарга подана 21.11.2022.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно зі статтею 255 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, рішення суду першої інстанції набрало законної сили, поновлення строку на подання апеляційної скарги суперечить принципу правової визначеності, а тому причини, за яких такий строк може бути поновлений, мають бути достатньо вагомими та виключними.

Суд апеляційної інстанції, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним.

Крім того, вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

До того ж повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.

За встановленими у цій справі обставинами, повторне звернення з апеляційною скаргою відбулося через більш ніж три місяці з дня повернення вперше поданої апеляційної скарги, що ставить під сумнів довід скаржника, що вдруге апеляційна скарга подана відповідачем у максимально короткий строк з моменту повернення попередньої апеляційної скарги.

Для приведення апеляційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу. Строк у понад сім місяців, з моменту отримання відповідачем копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції є досить тривалим, з урахуванням часу подання апеляційної скарги 21.11.2022, та не може вважатися розумним й оптимальним для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі.

Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень при повторному зверненні до суду не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Суд не знайшов поважними причини пропуску процесуальних строків, оскільки дотримання вимог норми процесуального права є обов`язком для всіх учасників адміністративного процесу.

Крім того, скаржником не зазначено жодних поважних причин пропуску процесуального строку на оскарження судового рішення з моменту отримання ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022, а тому суд доходить висновку про відсутність підстав для його поновлення.

Верховним Судом у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 0870/8014/12 зазначено, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Введення з 24.02.2022 воєнного стану є безумовною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Разом з тим, пропуск процесуального строку повинен мати прямий причинний зв`язок з такою обставиною. При цьому, питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII Про правовий режим воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу, тим більш, якщо пропуск строку відбувся до введення воєнного стану.

Водночас відповідач не обґрунтовує, яким чином введення воєнного стану в Україні вплинуло на його роботу та виконання повноважень, що унеможливило подання апеляційної скарги у більш стислий строк.

Поряд з цим суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.

Жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій контролюючого органу, зокрема, з дня отримання копії ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги до повторного звернення з апеляційною скаргою , спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що скаржник дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження в найкоротші строки, відповідач до суду не надав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Сплачений судовий збір, згідно до приписів ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне повернути заявнику.

Керуючись статтями 294, 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 р. у справі № 160/26717/21.

Повернути Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 44118658) судовий збір в розмірі 3405 (три тисячі чотириста п`ять) грн. 00 коп., сплаченого відповідно до платіжного доручення №4187 від 02.11.2022.

Ухвала набирає законної сили 10.01.2023 та може бути оскаржена у касаційному порядку в порядку передбаченому ст.329 КАС України.

Головуючий суддя:Н.А. Бишевська

Суддя:Я.В. Семененко

Суддя:І.Ю. Добродняк