ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/4527/21 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2022 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еколінія» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ
Товариство з обмеженою відповідальністю «Еколінія» (надалі за текстом - «ТОВ «Еколінія») звернулось до суду з позовом, у якому, з урахуванням заяв про зміну предмету позову, просило визнати протиправними та скасувати:
- податкове повідомлення-рішення № 00023100704 від 11.11.2020 р., яким позивачеві відмовлено у бюджетному відшкодуванні 4 380 550 грн. на його рахунок у банку;
- податкове повідомлення-рішення № 00124360704 від 09.12.2020 р., яким позивачеві відмовлено у бюджетному відшкодуванні 11 402 838 грн. на його рахунок у банку;
- податкове повідомлення-рішення № 00003070704 від 13.01.2021 р., яким позивачеві відмовлено у бюджетному відшкодуванні 17 340 258 грн. на його рахунок у банку;
- податкове повідомлення-рішення № 00105440704 від 10.02.2021 р., яким позивачеві відмовлено у бюджетному відшкодуванні 7 139 176 грн. на його рахунок у банку.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що при бюджетному відшкодуванні ПДВ Податковим кодексом України не вимагається встановлення факту наявності товарів на складах чи їх експорту.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.
В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову.
Зокрема, скаржник посилається на те, що згідно наявної податкової інформації позивач не здійснював операцій з вивезення товарів.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Еколінія» наполягає на законності та обгрунтованості судового рішення.
Так, позивач стверджує про незаконність вимоги контролюючого органу про проведення інвентаризації на дату здійснення перевірки, оскільки це виходить за межі звітного (податкового) періоду, який перевірявся.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 22.09.2020 р. по 15.10.2020 р. посадовцями Головного управління ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Еколінія» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2020 р.
Результати перевірки оформлено актом № 181/26-15-07-04-04-32013204 від 12.10.2020 р.
Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 200 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2020 р.
Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.
Причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту є перевищення обсягів придбання та обсягами реалізації сільськогосподарської продукції (кукурудзи, пшениці, соняшника, ріпаку).
Разом з тим, аналізом наявної інформації щодо вивезення товарів за межі митної території України встановлено, що ТОВ «Еколінія» не здійснювало операцій щодо вивезення товарів.
Із наведеного контролюючий орган дійшов висновку про те, що позивачем неправомірно включено до розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ 4 380 550 грн.
На підставі таких висновків головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 00023100704 від 11.11.2020 р., яким позивачеві відмовлено у бюджетному відшкодуванні 4 380 550 грн. на його рахунок у банку.
Згідно висновкам акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Еколінія» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2020 р. від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, № 1828/26-15-07-04-04/32013204 від 13.11.2020 р. позивачем порушено вимоги ст. 200 ПК України.
Перевіркою встановлено, що відповідно до поданої декларації з податку на додану вартість ТОВ «Еколінія» задекларовано суму від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у розмірі 11 402 838 грн.
При перевірці достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту не встановлено порушень податкового законодавства.
Водночас, під час огляду виробничо-складських приміщень встановлено наявність залишків товару (соя, пшениця, кукурудза, соняшник, ячмінь, ріпак). Ідентифікувати приналежність зерна, щодо поклажедавців неможливо, так само як і визначити кількість зерна, що знаходиться у власності ТОВ «Еколінія».
При цьому, позивачем не надано до перевірки документального підтвердження по товару (ріпаку) щодо вибуття з балансу для аналізу обліку його руху, у зв`язку з чим неможливо ідентифікувати продаж ріпаку на експорт та визначити його фактичне списання у серпні 2020 р.
Виходячи з наведеного відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00124360704 від 09.12.2020 р., яким позивачеві відмовлено у бюджетному відшкодуванні 11 402 838 грн. на його рахунок у банку.
За даними акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Еколінія» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 р. від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, № 12477/26-15-07-04-03/32013204 від 16.02.2020 р. позивачем порушено вимоги ст. 200 ПК України.
Так, позивачем задекларовано до бюджетного відшкодування на його рахунок у банку 17 340 258 грн.
При перевірці достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту не встановлено порушень податкового законодавства.
Також, до перевірки надано документи щодо придбання товару (ріпаку, пшениці) у контрагентів.
Однак, за даними наданих до перевірки документів у вересні 2020 р. ТОВ «Еколінія» здійснено операції з вивезення насіння ріпаку за межі митної території України у кількості 606 000 кг.
Таким чином, на думку відповідача, позивачем неправомірно включено до розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2020 р. суму податку у розмірі 17 340 258 грн.
Враховуючи наведене, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 00003070704 від 13.01.2021 р., яким позивачеві відмовлено у бюджетному відшкодуванні 17 340 258 грн. на його рахунок у банку.
Відповідно до акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Еколінія» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника за жовтень 2020 р., № 144/26-15-07-04-01/32013204 від 14.01.2021 р. позивачем порушено вимоги ст. 200 ПК України.
Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту не встановлено порушень податкового законодавства.
Так, до перевірки надано документи щодо придбання ріпаку.
Водночас, згідно наданих документів у вересні, жовтні 2020 р. ТОВ «Еколінія» здійснено операції з вивезення за межі митної території України 6 059 350 кг ріпаку, придбаного до 01.09.2020 р., що свідчить про неправомірність включення до розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2020 р. суми податку у розмірі 7 139 176 грн.
На підставі таких висновків відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00105440704 від 10.02.2021 р., яким позивачеві відмовлено у бюджетному відшкодуванні 7 139 176 грн. на його рахунок у банку.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Підпунктами «а», «ґ» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з; придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 200.1 статті 200 ПК України установлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.4. статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
У цій справі актами перевірки № 181/26-15-07-04-04-32013204 від 12.10.2020 р., № 1828/26-15-07-04-04/32013204 від 13.11.2020 р., № 12477/26-15-07-04-03/32013204 від 16.02.2020 р., № 144/26-15-07-04-01/32013204 від 14.01.2021 р. зафіксовано, що від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту сформовано ТОВ «Еколінія» відповідно до вимог чинного законодавства.
Названі акти також містять відомості про те, що позивачем до перевірки надано документи щодо придбання товару у контрагентів.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.
Посилання відповідача на те, що ТОВ «Еколінія» не здійснювався експорт товару, обгрунтовано не взято судом до уваги, оскільки у даній правовій ситуації від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту було сформовано за результатами операцій з придбання товару, а не його експорту.
Так само, не має правового значення факт проведення чи не проведення інвентаризації, оскільки контролюючим органом встановлено правомірність формування позивачем від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту.
З огляду на викладене, судова колегія не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанова складена в повному обсязі 24 січня 2023 р.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя В.П.Мельничук
суддя О.М.Оксененко
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.01.2023 |
Оприлюднено | 25.01.2023 |
Номер документу | 108566215 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні