Постанова

від 24.01.2023 по справі 813/4249/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2023 року

Київ

справа №813/4249/16

адміністративне провадження №К/990/19318/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №813/4249/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЗОЛ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року (головуючий суддя - Пліш М.А., судді: Ніколін В.В., Гінда О.М.),

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЗОЛ» (далі - позивач, ТОВ «МІЗОЛ») звернулося до суду з позовом до Залізничної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, яка в ході судового розгляду справи була замінена на правонаступника - Головне управління ДПС у Львівській області, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - відповідач, ГУ ДПС), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000861401 від 06 жовтня 2016 року.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 17 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року, в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Судове рішення вмотивоване тим, що факт реалізації товарно-матеріальних цінностей від позивача до ТОВ «Пром Торг Інвест ЛТД» не підтверджена необхідними первинними документами - видатковими накладними. Суди вказали, що позивач в ході судового розгляду справи не спростував доводи податкового органу про відсутність у контрагента позивача необхідних ресурсів для здійснення господарської діяльності в обсягах задекларованих показників.

За наслідками касаційного перегляду судових рішень Верховний Суд в повній мірі погодився з наведеними вище висновками та постановою від 23 грудня 2020 року у задоволенні касаційної скарги ТОВ «МІЗОЛ» відмовив, судові рішення залишив без змін.

28 грудня 2020 року ТОВ «МІЗОЛ» звернулося до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року за нововиявленими обставинами відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 КАС України. Зазначало, що висновок контролюючого органу про безтоварність господарських відносин між ТОВ «МІЗОЛ» та ТОВ «Пром Торг Інвест ЛТД» згідно з відомостями акта перевірки ґрунтувався виключно на єдиному доказі - електронній копії протоколу допиту директора ТОВ «Пром Торг Інвест ЛТД» ОСОБА_1 від 15 липня 2016 року, отриманого в межах кримінального провадження №42016100000000402 від 20 квітня 2016 року. Водночас, позивачу стало відомо, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень зазначене кримінальне провадження, порушене стосовно ОСОБА_2 , закрите ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 28 грудня 2016 року у справі №375/1464/16-к. Заявник наголосив, що зазначене судове рішення не містить обвинувачення щодо ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 364, частиною третьої статті 212 КК України. Вказана ухвала не містить посилань і на незаконність господарської діяльності ТОВ «Пром Торг Інвест ЛТД». Позивач наголосив, що про існування ухвали Рокитнянського районного суду Київської області від 28 грудня 2016 року у справі №375/1464/16-к дізнався випадково, оскільки не був стороною у зазначеній справі.

Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 01 грудня 2021 року (суддя Гулкевич І.З.) у задоволенні заяви ТОВ «МІЗОЛ» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі №813/4249/16 відмовив.

Відмова суду у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами вмотивована тим, що наведений заявником доказ - ухвала Рокитнянського районного суду Київської області від 28 грудня 2016 року у справі №375/1464/16-к, за своєю суттю не є нововиявленою обставиною. Суд зауважив, що зазначене судове рішення набрало законної сили 03 січня 2017 року та перебувало у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Натомість, позивач знав про існування кримінального провадження №42016100000000402 від 20 квітня 2016 року та міг звернутись до суду із заявою про хід розгляду справи №375/1464/16-к. Більше того, ухвала суду, на яку посилається ТОВ «МІЗОЛ», не має ніякого відношення ні до позивача, ні до його контрагента, тому жодним чином не впливає на повноту доказової бази в межах правовідносин, які були предметом розгляду у справі №813/4249/16.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 14 червня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «МІЗОЛ» задовольнив, скасував ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року та рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі №813/4249/16. Ухвалив нову постанову, якою позов ТОВ «МІЗОЛ» задовольнив. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 06 жовтня 2016 року №0000861401.

Скасовуючи судові рішення, апеляційний суд виходив з обґрунтованості доводів позивача, що він не мав змоги дізнатись про закінчення досудового слідства у кримінальному провадженні №42016100000000402 від 20 квітня 2016 року та передачу матеріалів до суду, оскільки ТОВ «МІЗОЛ» не було учасником зазначеного кримінального провадження та не належить до кола осіб, яким надано право на доступ до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Суд апеляційної інстанції погодився з позицією заявника, що висновок акта перевірки про безтоварність господарських операцій між ТОВ «МІЗОЛ» та контрагентом позивача ґрунтується виключно на цитуванні електронної копії протоколу допиту свідка - гр. ОСОБА_1 (директора ТОВ «Пром Торг Інвест ЛТД»). При цьому податкова перевірка була призначена на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2016 року у справі №375/1464/16-к у межах указаного кримінального провадження. Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала Рокитнянського районного суду Київської області від 28 грудня 2016 року у справі №375/1464/16-к є нововиявленою обставиною.

Дослідивши наявні в матеріалах справи первинні документи апеляційний суд дійшов висновку, що вони в своїй сукупності в повній мірі підтверджують реальність спірних господарських операцій. При цьому наведене у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року твердження про ненадання позивачем видаткових накладних є таким, що не відповідає дійсності. Крім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу на відсутність копії протоколу допиту ОСОБА_1 у матеріалах справи, у зв`язку з чим вжив заходів для її витребування. За наслідками дослідження змісту означеного протоколу допиту суд апеляційної інстанції встановив, що, хоча ОСОБА_1 і стверджував про реєстрацію ТОВ «Пром Торг Інвест ЛТД» за винагороду, поряд з цим також повідомив, що їздив за місцем розташування підприємства. Крім того, йому було відомо, що це підприємство займалось продажем будівельних матеріалів, а в грудні 2015 року він підписав документи щодо продажу належного йому підприємства. Окремо, суд апеляційної інстанції також врахував заяву ОСОБА_1 , відповідно до якої він спростував наведені вище свідчення як такі, що надані під тиском. Врахувавши наведене у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з постановою апеляційного суду від 14 червня 2022 року, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року.

Підставою касаційного оскарження вказано пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме неврахування судом апеляційної інстанції при вирішенні заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 08 липня 2021 року (справа №420/3638/20), від 20 травня 2021 року (справа №260/60/19).

У наведених судових рішеннях Верховний Суд вказував, що не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Так само не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону.

На переконання скаржника, у розглядуваному випадку ухвала Рокитнянського районного суду Київської області від 28 грудня 2016 року у справі №375/1464/16-к, на яку посилалось ТОВ «МІЗОЛ», належить до числа доказів, які могли бути отримані в результаті належного виконання вимог процесуального закону. При цьому саме на ТОВ «МІЗОЛ» лежав обов`язок із подання доказів на спростування тих обставин, на які посилався відповідач в обґрунтування своєї позиції, в тому числі, і шляхом моніторингу відомостей в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Окремо скаржник акцентує увагу на тому, що суд апеляційної інстанції не навів обґрунтувань, в чому полягає пов`язаність обставин, встановлених в ухвалі Рокитнянського районного суду Київської області від 28 грудня 2016 року у справі №375/1464/16-к, та висновків акта перевірки, оскільки указане позивачем судове рішення стосується діяльності ТОВ «ІМАГО», тоді як предметом дослідження у цій справі були господарські відносини між позивачем та ТОВ «Пром Торг Інвест ЛТД». Наголошено, що рішення судів про відмову в позові ґрунтувалось не тільки на відомостях протоколу допиту ОСОБА_1 , а й на аналізі інших доказів, які в своїй сукупності та взаємозв`язку вказували на безтоварність спірних господарських операцій.

Верховний Суд ухвалою від 23 серпня 2022 року відкрив касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України з метою перевірки доводів скаржника, що обставина, на яку послався суд апеляційної інстанції, не є нововиявленою, а тому не може бути підставою для перегляду судового рішення.

Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Позиція Верховного Суду щодо розуміння пункту 1 частини другої статті 361 КАС України є усталеною та висловлювалась неодноразово, зокрема, вона викладена і в постановах Верховного Суду від 08 липня 2021 року (справа №420/3638/20), від 20 травня 2021 року (справа №260/60/19), на які посилався скаржник. Відповідно до висновків Верховного Суду нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: 1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; 2) на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; 3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Відповідно до частини четвертої статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

У наведених скаржником постановах Верховний Суд зазначив, що не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 820/1400/17 зазначав, що інститут перегляду судових рішень у адміністративних справах за нововиявленими обставинами є додатковою гарантією та можливістю реалізації основного завдання адміністративного судочинства - ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За своєю суттю він докорінно відрізняється від права на апеляційне або касаційне оскарження судових рішень. Інститут перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами спрямований на забезпечення додаткової можливості особі домогтися перегляду судового рішення з підстав наявності таких обставин навіть після використання права апеляційного та/або касаційного перегляду судових рішень, якими закінчено розгляд справи, і особа позбавлена можливості повторно звертатись до суду з таким самим позовом (до того самого відповідача, про той самий предмет спору і з тих самих підстав) і вимагати нового розгляду адміністративного спору з урахуванням нової обставини, яка має суттєве значення для його вирішення, але не була врахована судом при ухваленні судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 зазначила, що підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Восьмий апеляційний адміністративний суд зазначених висновків Верховного Суду не врахував і визнав нововиявленою і фактично такою, що має вирішальне значення у цій справі, обставину постановлення Рокитнянським районним судом Київської області ухвали від 28 грудня 2016 року у справі №375/1464/16-к про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 205 КК України, та закриття відносно нього кримінального провадження від 20 квітня 2016 року №42016100000000402. За змістом вказаної ухвали ОСОБА_2 , з метою прикриття незаконної діяльності, організував реєстрацію на свою матір, ОСОБА_3 , фіктивного підприємства - ПП «Імаго».

Суд апеляційної інстанції підтримав позицію позивача, що прийняття наведеного вище судового рішення фактично спростовує висновки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року, яке було переглянуте судами апеляційної і касаційної інстанції у встановленому законом порядку, про безтоварний характер господарських відносин між ТОВ «МІЗОЛ» та ТОВ «Пром Торг Інвест ЛТД» і, як наслідок, відсутність підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення. При цьому апеляційний суд виходив з того, що такі висновки судів ґрунтувались виключно на відомостях протоколу допиту ОСОБА_1 , отриманого в межах саме кримінального провадження від 20 квітня 2016 року №42016100000000402. Проте, зазначене кримінальне провадження було закрите.

Колегія суддів вважає такі висновки суду апеляційної інстанції помилковими та зробленими без урахування наступного.

У цій справі предметом доказування були обставини, які підтверджують або спростовують реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «МІЗОЛ» та «Пром Торг Інвест ЛТД». Зі змісту як акта перевірки від 20 вересня 2016 року №1640/13-03-14-01-13/ НОМЕР_1 , так і судових рішень слідує, що підставою для висновків про безтоварний характер спірних господарських операцій слугували наступні обставини:

- відсутність у ТОВ «Пром Торг Інвест ЛТД» виробничого обладнання, складських і торгівельних приміщень, транспорту і торговельного обладнання, умов для здійснення основного виду діяльності, відсутність достатньої кількості працівників, в тому числі, для здійснення зберігання та переміщення обсягів придбаних будівельних матеріалів;

- ухвала Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2016 року у справі №757/31050/16-к (була підставою для призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «МІЗОЛ»), відповідно до якої ТОВ «Пром Торг Інвест ЛТД» входить до «конвертаційного центру», створеного для отримання підприємствами неправомірної податкової вигоди;

- отримання електронної копії протоколу допиту ОСОБА_1 від 15 липня 2016 року, який повідомив, що зареєстрував ТОВ «Пром Торг Інвест ЛТД» за винагороду, жодної господарської діяльності від імені даного підприємства не проводив, бухгалтерських, звітних та фінансових документів не готував, не виписував та не підписував;

- позивач не надав жодних документів, що стосуються транспортування реалізованих покупцям товарно-матеріальних цінностей.

Зі змісту рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року слідує, що підставою для висновку про відмову в позові стала сукупність наведених вище обставин, на які посилався контролюючий орган. Фактично, мотивувальна частина судового рішення містить висновки про ненадання позивачем доказів на спростування доводів відповідача про відсутність у ТОВ «Пром Торг Інвест ЛТД» необхідних ресурсів для здійснення господарської діяльності в обсягах задекларованих показників. Окремих посилань на відомості з протоколу допиту ОСОБА_1 як на підставу для відмови в позові в мотивувальній частині рішення суду не наведено. Так само не містить таких висновків у відповідній частині і постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року та постанова Верховного Суду від 23 грудня 2020 року.

З огляду на вищевикладене, відсутні підстави вважати, що висновок судів про безтоварність господарських відносин між ТОВ «МІЗОЛ» та ТОВ «Пром Торг Інвест ЛТД» ґрунтувався виключно на єдиному доказі - електронній копії протоколу допиту директора ТОВ «Пром Торг Інвест ЛТД» ОСОБА_1 від 15 липня 2016 року, отриманого в межах кримінального провадження №42016100000000402 від 20 квітня 2016 року. Відтак, наведена ТОВ «МІЗОЛ» обставина не відповідає критерію істотності для визнання її нововиявленою за правилами пункту 1 частини другої статті 361 КАС України.

При цьому колегія суддів зауважує, що позивач, звертаючись до суду першої інстанції із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставини наполягав на тому, що ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 28 грудня 2016 року у справі №375/1464/16-к було закрито кримінальне провадження від 20 квітня 2016 року №42016100000000402, з чим в подальшому помилково погодився суд апеляційної інстанції. Разом з тим, зі змісту указаної ухвали слідує, що указане кримінальне провадження було закрите лише відносно обвинуваченого - ОСОБА_2 , але не в цілому. Указане додатково свідчить про неістотність наведеного скаржником судового рішення у вирішенні питання про прийнятність чи неприйнятність показів ОСОБА_1 , наданих у межах кримінального провадження від 20 квітня 2016 року №42016100000000402.

Більше того, у матеріалах справи міститься ухвала Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2018 року у справі №357/11365/18, яка була долучена на стадії апеляційного розгляду справи (том 4 а.с.215-219). Відповідно до вказаної ухвали було задоволено клопотання ОСОБА_1 та звільнено його від кримінальної відповідальності за частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205 КК України у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності (тобто, з нереабілітуючої підстави). При цьому судом було встановлено, що ОСОБА_1 створив суб`єкт підприємницької діяльності - ТОВ «Пром Торг Інвест ЛТД», з метою прикриття незаконної діяльності. Указана ухвала прийнята у межах кримінального провадження №32018110000000056 від 27 вересня 2018 року.

Окремо колегія суддів також наголошує, що про існування ухвали Рокитнянського районного суду Київської області від 28 грудня 2016 року у справі №375/1464/16-к, ухваленої у кримінальному провадженні від 20 квітня 2016 року №42016100000000402 могло бути відомо суду першої інстанції під час розгляду справи у разі виконання ним вимог процесуального закону, зокрема, шляхом витребування відомостей про стан розгляду означеного кримінального провадження.

Отже, обставина, на яку послалося ТОВ «МІЗОЛ», не є нововиявленою в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, а метою подання цієї заяви, фактично стало усунення допущеного, як на думку заявника, порушення судом першої інстанції норм процесуального права при ухваленні рішення від 17 квітня 2019 року, що суперечить правовому змісту запровадженого КАС України інституту перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Однак, такі помилки суду першої інстанції, якщо вони мали місце та призвели до ухвалення незаконного рішення, мають усуватися шляхом апеляційного та касаційного перегляду справи. У цій справі ТОВ «МІЗОЛ» скористалось як правом на апеляційне, так і на касаційне оскарження означеного судового рішення. Проте, у поданих ним скаргах не зазначало про допущення такого процесуального порушення судом першої інстанції.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що Львівським окружним адміністративним судом було вжито інші процесуальні заходи задля підтвердження чи спростування наданих ОСОБА_1 показів у межах зазначеного кримінального провадження. Так, ухвалою від 03 грудня 2018 року суд першої інстанції доручив Київському окружному адміністративному суду допитати як свідка ОСОБА_1 щодо надання показів про його відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Пром Торг Інвест ЛТД» (том 4 а.с.101-102). Проте, належним чином повідомлений про час, дату і місце проведення судового засідання ОСОБА_1 до суду не прибув, у зв`язку з чим Київським окружним адміністративним судом було постановлено ухвалу від 16 січня 2019 року про повернення без виконання до Львівського окружного адміністративного суду судового доручення з проведення процесуальних дій щодо допиту як свідка ОСОБА_1 (том 4 а.с.112).

Відповідно до частини першої статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права під час перегляду ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року, прийнятою у провадженні за нововиявленими обставинами. Таке порушення призвело до неправильного висновку про наявність підстав для скасування рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року з підстав, викладених ТОВ «МІЗОЛ» у відповідній заяві.

Отже, доводи заявника касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду. Такі висновки суду касаційної інстанції є достатньою підставою для скасування постанови апеляційного суду від 14 червня 2022 року і залишення в силі ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року.

Керуючись статтями 341, 345, 352, 355, 356, 359, 361-369 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, задовольнити.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року у справі №813/4249/16 скасувати.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року у справі №813/4249/16 про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЗОЛ» про перегляд рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року за нововиявленими обставинами залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.В. Дашутін М.М. Яковенко