Постанова

від 24.01.2023 по справі 826/7469/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2023 року

Київ

справа №826/7469/18

адміністративне провадження №К/990/28901/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №826/7469/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро інвест капітал» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення та податкову вимогу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року (головуючий суддя Мєзєнцев Є.І., судді: Собків Я.М., Файдюк В.В.),-

ВСТАНОВИВ:

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 23 грудня 2021 року, прийнятим у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 17 жовтня 2017 року №0030101207 та податкову вимогу від 19 січня 2018 року №9872-17 (том 1 а.с.182-187).

Відомості про дату отримання копії рішення суду першої інстанції відповідачем у матеріалах справи відсутні.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - ГУ ДПС, скаржник, апелянт), 17 січня 2022 року направило до суду поштою апеляційну скаргу. Апелянт повідомив суду, що копію оскаржуваного судового рішення отримав 29 грудня 2021 року згідно із штампом вхідної кореспонденції №86888/5. Також долучив до апеляційної скарги виписку по рахункам станом на 06 січня 2022 року та зазначив, що ГУ ДПС вживаються заходи з метою сплати судового збору за подання апеляційної скарги, проте, це потребує певного часу. Звернув увагу суду на норми статті 133 КАС України, статті 8 Закону України «Про судовий збір» та надане суду право відстрочити сплату судового збору (том 1 а.с.189-199).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2022 року відмовлено у клопотанні ГУ ДПС про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 8156,25 грн у десятиденний строк з моменту отримання ухвали (том 1 а.с.208-209).

Відмовляючи у задоволенні клопотання ГУ ДПС про відстрочення сплати судового збору, апеляційний суд виходив з того, що викладені апелянтом обставини не можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір». Доказів на підтвердження майнового стану, який би зумовлював неможливість сплати судового збору, скаржником надано не було.

Копія вказаної ухвали була отримана ГУ ДПС 02 червня 2022 року відповідно до відомостей повідомлення про вручення поштового відправлення (том 1 а.с.223).

25 травня 2022 року ГУ ДПС направило поштою до апеляційного суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке вмотивовано тим, що станом на 29 квітня 2022 року кошти на рахунку КЕКВ 2800 відсутні. Проте, ГУ ДПС вживаються заходи щодо сплати судового збору, зокрема, направлено службову записку від 16 лютого 2022 року №2800/26-15-20-04-09 до управління інфраструктури і бухгалтерського обліку ГУ ДПС, виконання якої потребує певного часу. Копії зазначених документів долучив до апеляційної скарги. Просив врахувати також обставини введення в Україні воєнного стану (том 1 а.с.211-220).

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06 червня 2022 року задовольнив клопотання та продовжив ГУ ДПС строк для усунення недоліків апеляційної скарги на п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали суду (том 1 а.с.221).

Копія вказаної ухвали була отримана ГУ ДПС 25 червня 2022 року відповідно до відомостей повідомлення про вручення поштового відправлення (том 1 а.с.235).

09 червня 2022 року ГУ ДПС направило до суду поштою клопотання про відстрочення сплати судового збору. Апелянт просив дозволити здійснити сплату судового збору після закінчення воєнного стану на території України. Свої вимоги мотивував тим, що станом на 25 травня 2022 року залишок коштів на рахунку КЕКВ 2800 становить 491 грн. Просив врахувати, що відповідно до змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2022 року №188 до Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 року №590, органи Казначейства не здійснюють платежі щодо сплати судового збору (підпункт 2 пункту 19) (том 1 а.с.224-231).

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 липня 2022 року у задоволенні клопотання ГУ ДПС про відстрочення сплати судового збору до закінчення воєнного стану відмовив, апеляційну скаргу повернув скаржнику (том 1 а.с.236-238).

Ухвала суду апеляційної інстанції вмотивована тим, що апелянт не навів обставин, які б мали виключний характер, та свідчили про достатність підстав для відстрочення сплати судового збору. У поданому клопотанні, окрім посилання на обставини введення воєнного стану в Україні, відсутності фінансування, скаржник не зазначив, які заходи були вжиті ним задля сплати судового збору з наданням відповідних доказів.

Копія вказаної ухвали були доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 12 липня 2022 року о 20:54 годин, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (том 1 а.с.240).

22 липня 2022 року ГУ ДПС повторно направило до суду поштою апеляційну скаргу, в якій просило поновити строк на апеляційне оскарження та відстрочити сплату судового збору шляхом його сплати після закінчення воєнного стану на території України. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що вперше апеляційна скарга була подана до суду із дотриманням строку, встановленого статтею 295 КАС України. У зв`язку з введенням в Україні воєнного стану у роботі ГУ ДПС було встановлено простій, який було припинено відповідно до наказу від 26 квітня 2022 року №282-о. Вважало, що запровадження в Україні воєнного стану є поважною причиною для поновлення процесуального строку, враховуючи, що звернення з апеляційною скаргою повторно відбувається у межах строку, встановленого частиною другою статті 299 Кас України. Апеляційна скарга в частині вимоги про відстрочення сплати судового збору вмотивована доводами, аналогічними викладеним у клопотаннях, що подавались до суду при зверненні з апеляційною скаргою вперше (том 2 а.с.1-12).

Ухвалою від 10 серпня 2022 року Шостий апеляційний адміністративний суд у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовив. Апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали звернутися до суду із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку та надати документ про сплату судового збору (том 2 а.с.19-20).

Визнаючи неповажними наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження, суд зазначив, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом. Посилаючись на обставини введення в Україні воєнного стану, апелянт не зазначив конкретних обставин із наданням відповідних доказів того, як саме це вплинуло на роботу ГУ ДПС як державного органу. Щодо клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору суд вказав, що не встановив обставин, які відповідно частини першої статті 133 КАС України, статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути підставами для задоволення вимог означеного клопотання.

Копія вказаної ухвали були доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 11 серпня 2022 року о 14:24 годин, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (том 2 а.с.21).

19 серпня 2022 року ГУ ДПС поштою направило апеляційному суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору або відстрочення його сплати після закінчення воєнного стану на території України. Вимоги вказаного клопотання в частині сплати судового збору були вмотивовані доводами, що вже викладались ГУ ДПС у попередньо поданих клопотаннях та в апеляційній скарзі. З приводу наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт вказав, що вперше апеляційну скаргу було подано в межах процесуального строку, встановленого статтею 295 КАС України. При цьому Шостий апеляційний адміністративний суд лише 13 травня 2022 року залишив вказану апеляційну скаргу без руху з підстав несплати судового збору. Таким чином, тривалий час апеляційна скарга перебувала в суді апеляційної інстанції. При цьому і під час звернення до суду з первинною апеляційною скаргою, і під час повторного звернення до суду ГУ ДПС у встановлені судом строки зверталось до суду з відповідними клопотаннями про відстрочення сплати судового збору (том 2 а.с.23-38).

26 вересня 2022 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, про продовження строку для усунення недоліків та про відстрочення сплати судового збору. Відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2021 року (том 2 а.с.39-40).

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що довготривала процедура сплати судового збору не може бути визнана поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, так само як і самі по собі обставини введення воєнного стану на території України. Суд зауважив, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи повинні бути рівними.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що вперше апеляційну скаргу було подано із дотриманням строків на апеляційне оскарження. Звернення до суду з апеляційною скаргою вдруге відбулось у розумні строки після повернення первинно поданої та з урахуванням складної ситуації в країні. Скаржник наголошує, що подав апеляційну скаргу у межах строку, встановленого частиною другою статті 299 КАС України. При цьому ГУ ДПС вважає, що апеляційний суд не надав належної правової оцінки поданому ним клопотанню про поновлення пропущеного процесуального строку. Просить врахувати, що обставини введення в Україні воєнного стану об`єктивно вплинули на можливість сплати судового збору та є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 06 грудня 2022 року касаційне провадження у цій справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про неправильне застосування судом матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.

Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

На думку колегії суддів, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19) тощо.

З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС у період з грудня 2021 року (часу отримання копії рішення суду першої інстанції) по 26 вересня 2022 року (дату відмови апеляційним судом у відкритті апеляційного провадження) двічі зверталось до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами (17 січня 2022 року; 22 липня 2022 року). Проте, у жоден з указаних разів відповідач так і не долучив до апеляційної скарги документ про сплату судового збору у будь-якому розмірі.

Вперше подана апеляційна скарга залишалась судом без руху з наданням відповідного строку на сплату судового збору. В подальшому, суд апеляційної інстанції задовольнив клопотання ГУ ДПС про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та надав йому додатковий строк для їх усунення. Проте, скаржник у період з 13 травня 2022 року (дата залишення апеляційної скарги без руху) по 11 липня 2022 року (дата повернення судом вперше поданої апеляційної скарги) судовий збір так і не сплатив, подавши клопотання про відстрочення сплати судового збору, до якого долучив копію виписки по рахунку КЕКВ 2800. Оцінивши наведені апелянтом у клопотанні доводи та долучені на їх підтвердження докази, апеляційний суд не знайшов підстав для його задоволення.

Колегія суддів визнає обґрунтованим довід скаржника, що повторно з апеляційною скаргою він звернувся без надмірних зволікань. Поряд з цим, колегія суддів враховує, що у жоден з указаних разів відповідач так і не долучив до апеляційної скарги документ про сплату судового збору у будь-якому розмірі.

Слід зазначити, що саме по собі невідкладне звернення до суду із апеляційною скаргою повторно не є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. На переконання колегії суддів, при такому зверненні мають бути усунуті недоліки попередньої апеляційної скарги, які стали підставою для її повернення, що у сукупності з обставинами повторного подання скарги у стислі строки свідчитиме про добросовісність заявника при реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду і, відповідно, наявність підстав для поновлення такого процесуального строку.

У цій справі скаржник обґрунтовує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження саме обставинами відсутності у нього коштів на сплату судового збору, що слугувало підставою для повернення первинно поданої апеляційної скарги.

Разом з тим, звертаючись до суду апеляційної інстанції 09 червня 2022 року з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, ГУ ДПС не долучило до нього жодних доказів, які б підтверджували наведені у клопотанні обставини неможливості його сплати та вжиття реальних заходів для забезпечення сплати судового збору.

Аналогічно, до повторно поданої апеляційної скарги ГУ ДПС знову не долучило ні документ про сплату судового збору, ні належних доказів, які б підтверджували неможливість його сплати.

З виписок станом на 31 січня 2022 року, на 25 травня 2022 року, на 14 червня 2022 року, на 22 червня 2022 року, що долучені скаржником до клопотання від 19 серпня 2022 року, слідує, що на рахунку КЕКВ 2800 на відповідну дату знаходились кошти у розмірі 1268,11 грн, 491 грн, 2712,37 грн, 2710,02 грн відповідно. При цьому жодних доказів, які б свідчили про відсутність у скаржника коштів на сплату судового збору саме станом на дату подання означеного клопотання (19 серпня 2022 року), надано не було.

Колегія суддів зауважує, що частково кошти на сплату судового збору були наявні на рахунку КЕКВ 2800, проте, скаржник не вчинив жодних дій щодо сплати судового збору частково та подання клопотання про розстрочення його сплати.

З приводу посилання скаржника на введення в Україні воєнного стану колегія суддів зазначає, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Верховний Суд наголошує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

У цій справі ГУ ДПС жодним чином не обґрунтувало, яким чином введення воєнного стану вплинуло на можливість сплати ним судового збору, враховуючи, що відповідно до долучених відповідачем листів відповідні кошти частково були на рахунках у період з січня 2022 року по 22 червня 2022 року, актуальних даних станом на 19 серпня 2022 року надано не було.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність підстав вважати, що строк на апеляційне оскарження був пропущений ГУ ДПС з поважних причин.У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 січня 2012 року у справі «Рисовський проти України» підкреслено особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Колегія суддів зазначає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Сукупність обставин у цій справі вказує на те, що ГУ ДПС у спірний період не було вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Така поведінка суб`єкта владних повноважень не може бути визнаною сумлінною, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для поновлення відповідачу пропущеного строку звернення до суду. Відсутність коштів на сплату судового збору (в даному випадку - більше ніж 9 місяців) з дня складення повного тексту судового рішення не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Відповідна процедура виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом була запроваджена і встановлена державою в особі законодавця, тому виходячи з принципу «належного урядування» наслідки недотримання державою самостійно встановлених нею правил та обов`язків не можуть впливати на добросовісного платника податків.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

Разом з тим, з матеріалів цієї справи слідує, що ГУ ДПС судовий збір не сплатило ні під час першого, ні під час повторного подання апеляційної скарги. Доказів вжиття усіх можливих і залежних від ГУ ДПС заходів задля отримання відповідних коштів на сплату судового збору матеріали справи не містять. Отже, такі обставини не можуть бути розцінені як прояв добросовісного ставлення апелянта до наявних у нього прав і сумлінної їх реалізації.

Аргументи касаційної скарги про неправильність зроблених апеляційним судом висновків є безпідставними та зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з приписами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку звернення до суду, а також свідчили б про порушення судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №826/7469/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко