Ухвала

від 23.01.2023 по справі 160/22386/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 січня 2023 року

м. Київ

справа № 160/22386/21

адміністративне провадження № К/990/317/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Будівельна компанія «Український дім» да ГУ ДПС про визнання протиправними та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2022, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022, позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 08.11.2021 №0169860718, №0169870718, №0169880718, №0169910718. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що надані позивачем первинні документи підтверджують правомірність формування та декларування даних податкового обліку, за наслідками господарських операцій з ТОВ «ВАЛЕРІ ОПТ», ТОВ «ПАО-ТОРГ», ТОВ «ІНФО ПРОФІТ», ТОВ «АКО ПРОМГРУП», ТОВ «МАСТЕРС-К», ТОВ «КАРІУС», ТОВ «ЛЕВПРОМБУДТОРГ», ТОВ «МОГОТЕКС-СЕРВІС», ТОВ «ДОМ ПРОДАЖ», ТОВ «ОПТПРОМТОРГ ДНІПРО». Суд встановив, що первинні документи, якими оформленні господарські операції з вказаними контрагентами, складені з дотриманням вимог податкового законодавства та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу господарських операцій, що фактично відбулися, та які узгоджуються між собою за своїм господарсько-правовим змістом. Суд зазначив, що недоліки товарно-транспортних накладних не є обставиною, яка б давала беззаперечні підстави стверджувати про відсутність у платника податків права на формування даних свого податкового обліку, оскільки зазначені документи не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами поставки. Щодо ненадання сертифікатів якості суд першої інстанції вказав, що наявність чи відсутність сертифікатів якості ніяким чином не може підтверджувати чи навпаки, в разі їх відсутності, спростовувати факт проведення господарських операцій, з огляду на те, що сертифікати якості не є первинними документами.

Суди відхилили доводи ГУ ДПС про наявність у нього негативної податкової інформації щодо контрагентів позивача, застосувавши принцип індивідуальної відповідальності платника податків та висновок Верховного Суду про те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Апеляційний суд додатково вказав і на те, що абзацом першим пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено встановлення мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19). Суд апеляційної інстанцій виснував, що пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки», яка цій нормі суперечить, відтак, на час виникнення спірних правовідносин діяв мораторій на проведення перевірок.

Вищезазначені обставини слугували підставами для задоволення позову ТОВ «Будівельна компанія «Український дім» в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

29.12.2022 ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення (в частині задоволення позовних вимог), в якій підставою касаційного оскарження зазначило пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Згідно з абзацами першим, другим пункту 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС передбачено підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Обґрунтовуючи зазначену підставу касаційного оскарження, ГУ ДПС вказує на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 189.1 статті 189, пунктів 198.1, 198.3, 198.5 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України внаслідок не врахування висновків Верховного Суду в постановах від 21.02.2018 (провадження №К/9901/4693/17), від 24.01.2018 (провадження №К/9901/554/18), від 09.09.2018 (справа №820/477/17), від 16.01.2018 (провадження №К/9901/2558/18).

Відповідач стверджує, що суди попередніх інстанцій не врахували наступні обставини: позивач не надав товарно-транспортні накладні; згідно з інформаційними базами даних ДПС України та в ході аналізу податкової звітності з`ясовано, що свідоцтва платників ПДВ були анульовані; контрагенти не є імпортерами та виробниками товарів, реалізованих позивачу; відсутні сертифікати якості на поставлену продукцію; недостатня кількість персоналу та виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності контрагентів позивача; не підтверджується господарська діяльність партнерів контрагентів позивача.

Висновки Верховного Суду у вищезазначених постановах стосуються оцінки доказів обставин щодо здійснення господарських операцій, зокрема, Верховний Суд виснував, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Крім того, ці висновки наведені відповідачем без взаємозв`язку з встановленими судами обставинами у справі, які стали підставою для задоволення позову.

Доводи ГУ ДПС щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, фактично стосуються не оспорювання висновку судів щодо правозастосування, а їх висновку щодо встановленого факту здійснення позивачем господарських операцій з придбання товарів, за якими він сформував податковий кредит, тобто оцінки доказів у справі, відповідно до якої цей факт встановлено.

Разом з тим, згідно з положеннями частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

ГУ ДПС зазначає також про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм пункту 4 частини другої статті 6, пункту 7 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», однак, касаційна скарга не містить будь-яких обґрунтувань цього доводу.

Вимога норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС щодо зазначення у касаційній скарзі підстави (підстав) касаційного оскарження не обмежується вимогою щодо формального зазначення відповідного пункту частини четвертої статті 328 КАС, а стосується наявності (існування) відповідної підстави касаційного оскарження. Таке тлумачення норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС підтверджується положеннями частини першої статті 328 КАС щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у випадках, передбачених КАС.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи наведене вище, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.А. Усенко