Ухвала

від 23.01.2023 по справі 540/2613/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 січня 2023 року

м. Київ

справа № 540/2613/19

адміністративне провадження № К/990/386/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - ГУ ДПС) на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2022 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальність (ТОВ) «Солідбокс» до ГУ ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19.11.2021, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2022, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.09.2019 №05221405 про нарахування ТОВ «Солідбокс» штрафних (фінансових) санкцій у сумі 250 000,00 грн за порушення вимог статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Підставою для задоволення позову суди першої та апеляційної інстанцій визнали ту обставину, що відповідачем не доведено правомірність проведення фактичної перевірки, результати якої оформлено актом від 21.08.2019, оскільки ГУ ДПС не довело виконання обов`язку із вручення/пред`явлення визначених пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України документів (1) платнику податків, (2) уповноваженій особі, (3) особі, яка фактично здійснює розрахункову операцію.

Посилаючись на висновки Верховного Суду в постановах від 17.03.2018 (справа №1570/7146/12), від 24.10.2018 (справа №808/1746/15), від 11.07.2019 (справа №804/8855/14), від 21.02.2020 (справі №826/17123/18), суди виснували, що обставини щодо протиправності проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення.

26.12.2022 ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення, у якій підставою касаційного оскарження зазначило пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Згідно з абзацами першим, другим пункту 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС передбачено підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Обґрунтовуючи зазначену підставу касаційного оскарження, ГУ ДПС вказує на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм пунктів 80.1, 80.2 статті 80 Податкового кодексу України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 24.04.2020 у справі №803/1717/16, від 22.11.2019 у справі №815/4392/15, від 13.03.2018 у справі №804/1113/16, від 21.02.2019 у справі №807/2062/17.

Постанови Верховного Суду у справах №803/1717/16 та №815/4392/15 не можуть бути прикладом іншого правозастосування, порівняно із правозастосуванням судами попередніх інстанцій у цій справі (№540/2613/19), з огляду на неподібність правовідносин.

Так, у постанові від 24.04.2020 у справі №803/1717/16 висновок Верховного Суду було сформульовано за встановлених судами обставин недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, тоді як у справі №540/2613/19 були допущені до проведення фактичної перевірки.

У постанові від 22.11.2019 у справі №815/4392/15 Верховний Суд встановив, що направлення та наказ на проведення фактичної перевірки посадові особи контролюючого органу вручили саме оператору автомобільної газозаправної станції, на спростування чого позивач доказів не надав. У справі ж №540/2613/19 судами встановлено, що наказ та направлення на перевірку були вручені особі, яка займала посаду наповнювача балонів, обов`язків за посадою оператора АГЗС не виконувала, відтак, не була вповноваженою особою ТОВ «Солідбокс» на взаємодію з контролюючими органами.

У постановах від 13.03.2018 у справі №804/1113/16 та від 21.02.2019 у справі №807/2062/17 Верховним Судом зроблено висновок про те, що позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту прийняття судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Разом з тим, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.02.2020 (справа № 826/17123/18) відступила від зазначеного вище висновку та сформулювала новий, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Таким чином, ГУ ДПС безпідставно посилається на висновки Верховного Суду у постановах від 13.03.2018 у справі №804/1113/16 та від 21.02.2019 у справі №807/2062/17 в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС.

Вимога норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС щодо зазначення у касаційній скарзі підстави (підстав) касаційного оскарження не обмежується вимогою щодо формального зазначення відповідного пункту частини четвертої статті 328 КАС, а стосується наявності (існування) відповідної підстави касаційного оскарження. Таке тлумачення норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС підтверджується положеннями частини першої статті 328 КАС щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у випадках, передбачених КАС.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи наведене вище, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2022 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.А. Усенко