Рішення

від 19.01.2023 по справі 363/1878/22

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19.01.2023 Справа № 363/1878/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року Вишгородський районний сул Київської області суд в складі:

головуючого-судді Чіркова Г.С.,

при секретарі Мацьовитій Я.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «МЕТАЛОМАРКЕТ-М» про повернення коштів,

встановив:

представник позивача звернувся до суду з даним позовом в якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛОМАРКЕТ-М» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в сумі 33 000 грн. та понесені ним судові витрати.

Свої вимоги мотивував тим, що 22 червня 2022 року невідомі особи, які представилися як представники організації «Кредит Кепітал» за допомогою засобів мобільного та Інтернет зв`язку, використовуючи номери телефонів НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , запропонували позивачу укласти кредитний договір на вигідних умовах. З метою страхування та підтвердження наміру укладення кредитного договору вказані вище особи заявили про необхідність внесення страхового платежу у загальній сумі 33 000 грн. У CMC повідомлені, скерованому позивачу зазначені реквізити та отримувача грошових коштів, а саме: IBAN- НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ 38655984, одержувач ТОВ «МЕТАЛОМАРКЕТ-М», призначення: платіж згідно договору 30575. Однак, після перерахування вказаних грошових коштів, представники фінансової компанії чи ТОВ «МЕТАЛОМАРКЕТ-М» на зв`язок не виходять, жодних кредитних договорів з позивачем не уклали та кредитних грошових коштів не передали. Відтак ОСОБА_1 , помилково, без належної на те правової підстави, за відсутністю будь-яких договірних відносин, платіжним переказом перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 33 000 грн., що підтверджується відповідними банківськими квитанціями.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, повторно в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подавав.

Оскільки суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи на підставі ст. 223 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 210 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів в заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 перерахував на рахунок відповідача ТОВ «МЕТАЛОМАРКЕТ-М» IBAN- НОМЕР_3 грошові кошти в розмірі 33 000 грн., що підтверджується банківськими квитанціями №0.0.2586758140.2 від 23.06.2022 року на суму 7 200 грн.; №0.0. 258593571 1 від 22.06.2022 року на суму 12 000 грн.; №0.0.2587407656.2 від 26.06.2022 року на суму 5 000 грн. та №0.0.2585723236.2 від 22.06.2022 року на суму 8 800 грн.

Як вбачається із копій вказаних квитанції платежі позивачем здійснено згідно договору від 22.06.2022 року, від 23.06.2022 року та згідно договору №30575.

В позові йдеться про те, що вказані платежі ОСОБА_1 здійснено з метою укладення кредитного договору на пропозицію представників організації «Кредит Кепітал», які запевнили позивача внести на наданий ними в смс-повідомленні рахунок страховий платіж загальній сумі 33 000 грн. з метою страхування та підтвердження наміру укладення кредитного договору.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням і правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші гоню) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового оборогу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено ч. 1 ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Вимогами ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1)повернення виконаного за недійсним правочином;

2)витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3)повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4)відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ІДК України.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частинами першою та другою статті 205 ЦК України правочин може вичинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину. якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Передбачений статтею 1212 ЦК України вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав. Отже, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і неврегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (яке іменується також зобов`язанням із безпідставного збагачення) полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) її майна, яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтувався на правовій підставі, та у переданні відповідного майна тій особі-потерпілому, яка мас належний правовий титул на нього.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що при визначенні того чи підлягають безпідставно набуті грошові кошти потерпілій особі слід враховувати, що акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад, зокрема, добросовісності. Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, тому що вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів (правова позиція Верховного Суду в постанові від 11 січня 2023 року в справі №548/741/21).

У вказаній справі, судом встановлено, що згідно обставин позову ОСОБА_1 сплатив на користь відповідача кошти знаючи, що між ними відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) зі сплати коштів, тобто потерпіла особа вільно і без помилки погодилася на настання негативних для себе наслідків.

У той же час, жодних належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження існування між сторонами підстав для перерахування вказаних коштів на рахунок ТОВ «МЕТАЛОМАРКЕТ-М» суду не надано, коли подані представником позивача разом з первісною позовною заявою скріншоти переписки в мессенджері відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» не завірені, які в подальшому представник позивача просив вважати неподаними та виключити з числа доказів по справі у зв`язку із неможливістю їх належного завірення, а відтак обставини позову й існування спірних правовідносин є недоведеним.

У той же час в позові йдеться, що права позивача порушено насамперед невідомими особами, які не є учасниками справи і суть спірних правовідносин з цими невстановленими особами в позові достатньо не визначена.

При цьому, в суді позивачем не доведено в чому конкретно полягає порушення прав позивача відповідачем, які неправомірні дії чи бездіяльність вчинені останнім, що могли б стати підставою для настання цивільної відповідальності згідно ст. 1212 ЦК України в позові не обґрунтовано.

Сам тільки факт перерахування грошових коштів позивачем на користь відповідача підставою для їх повернення, як безпідставно набутих згідно ст. 1212 ЦК України бути не може.

Водночас у наданих платіжних документах про перерахування коштів зазначено, що перерахування здійснюється на виконання договорів від 22.06.2022 року, від 23.06.2022 року та згідно договору №30575.

Такі договори суду не надано, а доводи позову про те, що жодних договорів між сторонами не укладено, свідчить про те, що позивач усвідомлював і не міг не усвідомлювати про відсутність обов`язку сплати коштів на користь відповідача, коли порушення прав позивача з боку відповідача відсутнє і в суді не доведено.

Не надано суду й доказів того, що позивач звертався до керівних органів юридичної особи відповідача із письмовою претензією про повернення безпідставно набутих коштів, що є передумовою настання цивільної відповідальності особи.

Відтак, порушених прав позивача в цій справі судом не встановлено, а тому в задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю.

На підставі викладеного і керуючись статтями 259, 265, 268, 279, 280 ЦПК України,

вирішив:

в задоволенні позову відмовити.

Повне судове рішення складено 23 січня 2023 року.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його підписання.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його підписання.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий 26 травня 2016 року Снятинським РС УДМС України в Івано-Франківській області, РНОКПП - НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛОМАРКЕТ-М», знаходиться за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Глібова, 43, кім. 2-а, код ЄДРПОУ 38655984.

Суддя