Рішення

від 26.12.2022 по справі 753/12023/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12023/22

провадження № 2/753/6594/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2022 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Котвицького В.Л.,

за участю:

секретаря судового засідання: Яценка Ю.О.,

позивача 1 ОСОБА_1 ,

представника позивача 1: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до Житлового кооперативу "Авіатор-18" про визнання спільної часткової власності на квартиру, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року позивачі звернулись до суду з даним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що з 1985 року позивачі стояли на обліку у черзі для вступу в кооператив, а у 1993 році ОСОБА_3 вступила в житловий кооператив „Авіатор-18", і сплачувала пайові внески на побудову житла, остаточний внесок та доплату до балансової вартості квартири від свого імені.

Так, 30.08.1995 ОСОБА_3 отримала від Виконавчого комітету Київської міськради ордер № 105589 на вселення у новозбудовану квартиру в АДРЕСА_1 на сім`ю з трьох осіб: - ОСОБА_3 , чоловік ОСОБА_1 та син ОСОБА_4 .

Кінцеву доплату до балансової вартості квартири в сумі 1371,03 грн. ОСОБА_3 внесла 10.01.2000.

У 1997 році син позивачів ОСОБА_4 одружився, і в цьому ж році у нього народилась дочка. У 2000 році позивачі виписались із квартири АДРЕСА_2 , а право власності на вказану квартиру було зареєстровано на сина позивачів ОСОБА_4 ..

У 2005 році сім`я ОСОБА_4 розпалась.

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув в бойових діях в Луганській області.

Після загибелі сина у позивачів виникли ускладнення з визначенням спадкового майна. Всі платіжні документи на кооперативну квартиру були втрачені.

Право власності позивачів на квартиру АДРЕСА_2 виникло разом із 100 % сплатою пайових внесків за неї. Обставина повної оплати пайових внесків ОСОБА_3 підтверджується відповідачем та архівним витягом.

На підставі викладеного, позивачі просять суд визнати за кожним із позивачів право спільної часткової власності по 1/2 частині кооперативної квартири АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 20.10.2022 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 07.12.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Позивач ОСОБА_3 та представник відповідача у у судове засідання не з`явились, подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 30.08.1995 ОСОБА_3 отримала від Виконавчого комітету Київської міськради ордер № 105589 на вселення у новозбудовану квартиру в АДРЕСА_1 на сім`ю з трьох осіб: - ОСОБА_3 , чоловік ОСОБА_1 та син ОСОБА_4 .

Кінцеву доплату до балансової вартості квартири в сумі 1371,03 грн. ОСОБА_3 внесла 10.01.2000. Обставина повної оплати пайових внесків ОСОБА_3 підтверджується відповідачем та архівним витягом.

Позивачі вказали, що у 1997 році їх син ОСОБА_4 одружився, і в цьому ж році у нього народилась дочка. У 2005 році сім`я ОСОБА_4 розпалась.

У 2000 році позивачі виписались із квартири АДРЕСА_2 , а право власності на вказану квартиру було зареєстровано на сина позивачів ОСОБА_4 ..

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув в бойових діях в Луганській області.

Після загибелі сина у позивачів виникли ускладнення з визначенням спадкового майна. Всі платіжні документи на кооперативну квартиру були втрачені.

Згідно із положеннями ст. 15, 16 ЦК України, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів.

З урахуванням цих норм, суд повинен установити чи було порушено, не визнано або оспорено права, свободи чи інтереси заявника, i залежно від установленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні, в залежності від наявності для цього відповідних підстав, встановлених законом або договором.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Предметом позову у даній справі є вимога позивачів до відповідача про визнання права спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до ст. 392 ЦК України особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: 1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов`язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов`язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов`язального права); 2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За приписами процесуального законодавства позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу. Тобто, учасники справи - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів, і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник).

Відповідачем у позові про визнання права власності є будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.

В разі втрати правовстановлюючого документа позивач звертається до суду, як правило, у зв`язку з неможливістю реалізації ним свого права власності. У таких випадках суб`єктивне право власності іншими особами не порушується, однак, відповідачами в таких справах є особи, які не визнають належності на праві власності майна позивачу у зв`язку з відсутністю у нього відповідного документа.

Разом з тим, позивачами не доведено того, що відповідач ставить під сумнів наявність права власності позивачів на спірне нерухоме майно, як і не доведено порушення, невизнання та/або оспорення їх прав власника будь-якими іншими особами.

Крім того, на момент оформлення свідоцтва на право власності на спірну квартиру за ОСОБА_4 у 2000 року, він перебував у шлюбі з ОСОБА_5 та від вказаного шлюбу у 1997 році у ОСОБА_4 народилась дочка, про вказаний факт зазначили самі позивачі. За таких обставин, судом встановлено, що і дочка ОСОБА_4 також може претендувати на спірну квартиру.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 4, 76, 77, 81, 259, 265, 273, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до Житлового кооперативу "Авіатор-18" про визнання спільної часткової власності на квартиру - відмовити.

Судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 984,80 грн. компенсувати за рахунок держави в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення складений 09.01.2023.

Суддя В.Л. Котвицький