Рішення

від 24.01.2023 по справі 756/10181/22

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

24.01.2023 Справа № 756/10181/22

Унікальний номер 756/10181/22

Провадження номер 2/756/1404/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Гаврилко Д.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК «Ю.ЕС.АЙ» про стягнення страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Чмеля І.М. звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просить суд: стягнути з ТОВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 76 115,24 грн., витрати на проведення експертизи (дослідження) у розмірі 1500,00 грн., стягнути з ПАТ «Мало-Бузуківський гранітний кар?єр» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 85 765, 49 грн.; моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн.; стягнути з ТОВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» та ПАТ «Мало-Бузуківський гранітний кар?єр» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1633, 81 грн. та витрати на професійно- правову допомогу у розмірі 19500,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 13 січня 2022 року по вул. Смілянській, 121 в м. Черкаси відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Mitsubishi Pajero», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_2 , який в свою чергу здійснив зіткнення з транспортним засобом «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП транспортний засіб «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 отримав механічні пошкодження.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 січня 2022 року виним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_2 .

Забезпечений транспортний засіб «Mitsubishi Pajero», державний номерний знак НОМЕР_1 на момент пригоди був застрахований в ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» за полісом обов`язковго страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР 5472495.

30 травня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» щодо виплати страхового відшкодування, однак виплата здійснена не була.

Крім того вказує, що згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 30187 від 25 січня 2022 року вартість відновлювального ремонту становить 161880,73 грн., з яких матеріальний збиток складає 77415,24 грн.

З наведених підстав, просить стягнути з ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» розмір належного страхового відшкодування у розмірі вартості матеріального збитку (за відрахуванням франшизи у сумі 1300,00 грн.), у сумі 76115,24 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 листопада 2022 року справу передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 14 листопада 2022 року відкрито спрощене провадження по справі та призначено до розгляду на 05 грудня 2022 року.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва 19 січня 2023 року затверджено мирову угоду та закрито провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Мало-Бузуківський гранітний кар?єр» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В судове засідання 19 січня 2023 року позивач та його представник не з`явилися, надали до суду заяву в якій просили проводити розгляд справи за їх відсутності, позов в частині вимог пред`явлених до ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» підтримали.

Представник ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» в судове засідання не з?явився, про розгляд справи повідомлялися судом належним чиномза адресою місця розташування. Конверт повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи, оцінивши в сукупності всі наявні по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Відповідно ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Частина 1 ст. 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захистмають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом Українивід 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, кожен має право на розгляд його справи у продовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Судом встановлено, що 13 січня 2022 року по вул. Смілянській, 121 в м. Черкаси відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Mitsubishi Pajero», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_2 , який в свою чергу здійснив зіткнення з транспортним засобом «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 . В результаті пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 січня 2022 року виним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_2 (а.с. 16).

Як вбачається з полісу обов`язковго страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР 5472495, цивільно - правова відповідальність власника транспортного засобу «Mitsubishi Pajero», державний номерний знак НОМЕР_1 на час скоєння пригоди була застрахована у ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» (а.с. 12).

Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 30187 від 25 січня 2022 року вартість відновлювального ремонту становить 161880,73 грн., з яких матеріальний збиток складає 77415,24 грн. ( а.с. 23-29).

30 травня 2022 року позивач повідомив ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» про дорожньо-транспортну пригоду.

Станом на дату розгляду,попри звернення позивача до ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.», страхове відшкодування не було виплачено.

Спір між сторонами виник з приводу не виплати ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» позивачу, як потерпілому від ДТП, страхового відшкодування в порядку ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки цивільно-правова відповідальність винної особи була застрахована у відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1187 ЦК України передбачені підстави і порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, частиною першої цієї статті встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Частиною другої статті встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Разом з тим метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до положень частини першої статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Отже законом встановлено порядок відшкодування шкоди у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до статті 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

За положеннями статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно п. 34.1 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно з положенням п. 36.2 ст. 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортнупригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентнав иплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, якінадають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Зважаючи на те, що вартість матеріального збитку у розмірі 77415,24 грн. підтверджена звітом про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, та за відрахуванням франшзи 1300,00 грн. становить 76115,24 грн., що не перевищує ліміту відповідальності страховика за полісом № АР 5472495 ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» зобов`язане їх повністю компенсувати. Проте, відомості про проведення виплати страхового відшкодування позивачу матеріали справи не містять та відповідачем відповідних доказів не надано.

Також матеріалами справи підтверджені витрати на проведення експертизи у розмірі 1500,00 грн. згідно акту надання послуг № 4652 від 25 січня 2022 року.

З урахуванням вищевказаного, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних та стягнення з ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» на користь позивача невиплаченого страхового відшкодування у сумі 76115,24 грн. та витрат на проведення експертизи у розмірі 1500,00 грн.

При вирішенні питання розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Як передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положення ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомогу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).

Вищевказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі № 922/15944/17, яка на підставі положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України має ураховуватися судом при застосуванні відповідних норм.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини друга-четверта статті 137 ЦПК України).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу представником позивача надано договір № 26/06 про надання правової допомоги від 26 червня 2022 року, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, рахунок на оплату № 9 від 16 жовтня 2022 року на суму 4500,00 грн. та квитанція на цю ж суму (а.с.64).

Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно керуватися критеріями реальності адвокатських витрат(установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 10.10.2019 у справі № 909/116/19, від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19, постанова ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Враховуючи категорію справи, а також обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, обсягу наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості вважаю, що витрати на правову допомогу у розмірі 4500,00 грн. є співмірними із заявленими позовними вимогами.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у тому числі витрати на правову допомогу покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача;2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

При зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 1633,81 грн. згідно квитанції № 5384-0772-1544-8096 від 26 жовтня 2022 року.

У мировій угоді, що затверджена ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19 січня 2023 року, сторони дійшли згоди про сплату ПАТ «Мало-Бузуківський гранітний кар?єр» на користь ОСОБА_1 частини судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2250,00 грн.

Таким чином, з відповідача ТОВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» пропорційно до завдоволених позовних вимог підлягає стягненню судовий збір у розмірі 761,15 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 2250,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76-83, 133,141, 209-211, 223, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК «Ю.ЕС.АЙ» про стягнення страхового відшкодування.

Стягнути з Товариства з додатковою відповіальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» (ЄДРПОУ 32404600) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) страхове відшкодування у розмірі 76115,24 грн. (сімдесят шість тисяч сто п`ятнадцять гривень двадцять чотири копійки), витрати на проведення експертизи (дослідження) у розмірі 1500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень), витрати по сплаті судового збору в розмірі 761,15 грн. (сімсот шістдесят одна гривня п`ятнадцять копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі у розмірі 2250,00 грн. (дві тисячі двісті п`ятдесят гривень).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 24 січня 2023 року.

Суддя І.С. Шролик