Постанова

від 13.09.2007 по справі 5486-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5486-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.09.2007Справа №2-27/5486-2007А

За позовом – Товариство з обмеженою відповідальністю «Шел – Лайн», м. Сімферополь, вул.. Павленко, 16/31, кв. 40.   

До відповідачів –    1.  ДПІ в м. Сімферополь, м. Сімферополь, вул.. М. Залкі, 1/9.

2.          Головне управління Державного казначейства в АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 19.

За участю прокуратури АР Крим.

Про визнання нечинним     податкового повідомлення – рішення та стягнення в рахунок відшкодування ПДВ.

                                                                                                             Суддя Н.В. Воронцова.

При секретарі Топоріщевої Т. П.

представники:

Від позивача –     Сапсай Т. А., дор. у справі.   

Від відповідачів –  1. Шугалка Д. І., дор. у справі.

                                  2. Пермінова Н. О., дор. у справі.  

Від прокурора      -    не з'явився.

Сутність спору:          

Позивач -    Товариство з обмеженою відповідальністю «Шел – Лайн» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом  про  визнання нечинним податкового повідомлення – рішення ДПІ в м. Сімферополь  №0004471502/0 від 12.04.2007 р.   Також просить стягнути з державного бюджету України 3456,00 грн. в рахунок відшкодування ПДВ.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач №1 безпідставно зменшив суму бюджетного відшкодування, що підлягає поверненню з державного бюджету позивачу.

На підставі викладеного,  просить позов задовольнити.

Відповідач №1 у відзиві на позов повідомив про те, що позивачем безпідставно була завищена сума бюджетного відшкодування на 3456 грн., а таким чином, спірне податкове повідомлення – рішення було винесено обґрунтовано і у відповідності до норм чинного законодавства України. До того ж повідомив про те, що ухвалою ГС АР Крим від 04.04.2007 р. по справі №2-22/720-2007А було прийнято відмову ТОВ «Шел – Лайн» про стягнення суми у розмірі 2463 грн. Вказана сума входить до складу позовних вимог по справі №2-27/5486-2007А.  

На підставі викладеного, просить у позові відмовити.

Відповідач №2 проти позовних вимог заперечує по мотивам, викладеним у відзиві на позов.

Позивач заявою уточнив п. 1  позовних вимог та просить читати даний пункт в наступній редакції:  визнати нечинним податкове повідомлення – рішення №0004471502/0 від 12.04.2007 р.

Суд прийняв до уваги уточнення позивача.

04.06.2007 р. до суду надійшло клопотання прокурора АР Крим про вступ представника прокуратури в судовий процес по даній справі.

Своє подання прокурор мотивує тим,  що даний спір суттєво зачіпає інтереси держави. ускладнює забезпечення реалізації  державної політики в сфері податкової діяльності, виконанню покладених державною задач і функцій.

Ухвалою ГС АР Крим від 14.06.2007 р. судом було прийнято вступ прокурора в судовий процес по даній справі.

Відповідач №2 у доповненні до відзиву на позов повідомив бюджетний рахунок,  з якого повинно здійснюватися бюджетне відшкодування.       

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази,  заслухавши пояснення представників сторін, суд,  -     

В С Т А Н О В И В :

11.04.2007 р.  ДПІ в м. Сімферополь було проведено документальну невиїзну ( камеральну перевірку ) перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Вказана перевірка була проведена на підставі п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».  

Згідно з п.п. 7.7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” протягом 30 днів , наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган має провести документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такогож строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. У матеріалах справи відсутні докази проведення відповідачем документальної перевірки.

По результатам перевірки було  складено акт від 11.04.2007 р. №2296/15-2/33131561.  

В ході проведення перевірки було підтверджено, що бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 254 грн.,  задекларовані позивачем у податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2007 р. і дійсно сплачене у січні 2007 р. відповідає сумі  бюджетного відшкодування,  визначеній за результатами документальної невиїзної ( камеральної ) перевірки. Перевіряючі дійшли висновку про безпідставне  завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на 3456 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, ДПІ в м. Сімферополь  було винесено податкове  повідомлення – рішення від 12.04.2007 р. №0004471502/0, яким зменшено бюджетне відшкодування ТОВ «Шел - Лайн» на суму 3456 грн.

Позивач, не скористався правом на адміністративне оскарження вказаного акту ненормативного характеру, а звернувся до суду з вказаним позовом.  

При таких обставинах справи, позовні вимоги підлягають частковому  задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено,  що позивач був взятий на податковий облік в ДПІ в м. Сімферополь 20.08.2004 р. за №36ГР.

Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість 21.08.2004 р., у зв'язку зі зміною юридичної адреси ТОВ «Шел – Лайн» отримало свідоцтво платника ПДВ від 20.09.2005 р. №00886809, індивідуальний податковий номер 331315601282.

Відповідно до п. 1.8 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне  відшкодування  - сума,  що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до  преамбули Закону України “Про податок на додану вартість” цей Закон  визначає  платників  податку  на  додану вартість, об'єкти,  базу та ставки оподаткування,  перелік неоподатковуваних та    звільнених    від    оподаткування   операцій,   особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної,  порядок  обліку,  звітування  та  внесення  податку до бюджету.

Відповідно до п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”  сума податку,  що підлягає сплаті  (перерахуванню)  до бюджету або бюджетному відшкодуванню,  визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання  звітного  податкового  періоду  та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст.. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”   якщо    у   наступному   податковому   періоді   сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту,  має  від'ємне значення, то:

          а) бюджетному    відшкодуванню    підлягає   частина   такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем  товарів  (послуг)  у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

          б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається  до  складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином стає зрозумілим, що згідно з Законом України “Про податок на додану вартість” сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Перевіряючими було встановлено, що згідно до податкової  декларації по ПДВ за лютий 2007 р. та рідку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів ( робот, послуг ) у попередньому податному періоді постачальника таких товарів ( послуг ) вказана 3710 грн., а податковий кредит у січні 2007 р. згідно декларації складає тільки 254 грн.

В рядку 4 Розрахунку «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» вказана сума у розмірі 3710 грн. замість 254 грн., сплаченої постачальникам,  що підтверджено перевіркою по представлених документах.

Сума у розмірі 2463 грн. включена до рядку 23.4 декларації за лютий 2007 р. з уточнюючого розрахунку податкових забовязань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок ( вх. №612/14/99 від 10.01.2007 р. ), але сплата відбулася ще в 2 кварталі 2006р. Також сума у розмірі 993 грн. була перенесена з рядку 26 декларації за січень 2007 р. ( куди попала з рядку 22.2 декларації за 4 квартал 2006 р. ). Сплата суми у розмірі 993 грн. відбулася в 4 кварталі 2006 р.

Таким чином, відповідач дійшов висновку про те, що  сплата постачальникам заявлених до відшкодування сум ПДВ 2463 грн. та 993 грн. відбулася не в попередньому по відношенні до лютого 2007 р. податковому періоді.        

При цьому перевіряючими було вказано, що сума заявлена до відшкодування ПДВ за наслідками невиїзних документальних ( камеральний ) перевірок   за попередні періоди ( 3 квартал 2006 р. ) згідно з актом від 06.12.2006 р. №6415/15-2 склала 8788 грн.

Судом встановлено,  що ДПІ в м. Сімферополь 06.12.2006 р. було проведено документальну невиїзну ( камеральну ) перевірку позивача з питання перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по поданої декларації по ПДВ за 3 квартал 2006 р., отриманої 08.11.2006 р. вх. №3018/43/204592.

По результатам перевірки було складено акт №6415/15-2   від 06.12.2006 р.

В зазначеному акті відповідачем зроблений висновок про те, що позивачем безпідставно завищено  суму бюджетного відшкодування на 6325 грн.

          Відповідач 06.12.2006 р. прийняв податкове повідомлення-рішення № 001555150210, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 6325 грн.

Позивач, не погодившись з вказаним, звернувся до суду з позовом до ДПІ в м. Сімферополь про визнання нечинним вказаного податкового повідомлення – рішення та стягнення з Державного бюджету 8788 грн. За вказаним спором було порушено провадження по справі №2-22/720-2007А.

Ухвалою ГС АР Крим від 04.04.2007 р. по справі №2-22/720-2007А суд закрив провадження по справі в частині стягнення з держбюджету 2463 грн. бюджетного відшкодування, в зв'язку з відмовою позивача від позову у цій частині. Вказана сума була зарахована в рахунок майбутніх платежів.

Постановою від 10.05.2007 р. по вказаній справі  позов було задоволено у повному обсязі та визнано нечинним податкове  повідомлення - рішення ДПІ в м. Сімферополь  № 001555150210  від 06.12.2006 р. Також було забовязано ДПІ в м. Сімферополь відновити   ТОВ “Шел-Лайн» суму бюджетного відшкодування у розмірі 6325,00 грн.

При цьому в ході розгляду даної справи судом було встановлено, що відповідачем проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка  достовірності  заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ  у Податковій декларації за 3 квартал 2006р. При цьому відповідач перевіряв фактичну сплату ПДВ позивачем постачальникам товарів (послуг) у зазначеному періоді часу,  яка склала 2463 грн. Відповідач інші попередні  податкові періоди не вивчав. Зроблені відповідачем у зазначеному акті перевірки висновки про  завишення позивачем від'ємного значення ПДВ у розмірі 6325 грн. ґрунтуються на даних  інших податкових періодів.

Суд не  погодився з твердженнями відповідача про відсутність у позивача згідно з п.п. 7.7.11 п.7.7.ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”права на отримання бюджетного відшкодування, викладеними у відзиві на позов тому, що відповідно до висновків акту перевірки № 6415/15-2 від 06.12.2006 р. підставою для виключення суми бюджетного відшкодування за 3 квартал 2006 р.  було порушення ним на думку перевіряючи положень п.п. 7.7.2 абзац а п.7.7 ст. 7 Закону тому що фактично сплачена сума ПДВ за 3 квартал 2006 р. склала 2463 грн., а не 8788 грн. Відповідач інших порушень норм Закону України “Про податок на додану вартість”, зокрема п. 7.7.11,  не встановив.

              У зв'язку з наведеним суд вважає, що у відповідача не було правових підстав для зменшення  бюджетного відшкодування  на 6325 грн .

  Таким чином, суд дійшов висновку про те, що  відповідач в акті  № 6415/15-2 від 06.12.2006 р.  зробив висновки, які не відповідають діючому законодавству та дійсним обставинам справи, в силу чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

  ДПІ в м. Сімферополь при складанні акту  перевірки від 11.04.2007 р. №2296/15-2/33131561 вищевказані акти не були відомі.   

 Також треба вказати, що відповідно до п. 1.1 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» Порядок  розроблено  відповідно  до  вимог   Закону України  "Про  державну податкову службу в Україні"  для застосування  посадовими  особами  органів  державної   податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових   та   позапланових   перевірок   з   питань   дотримання податкового,   валютного   та   іншого  законодавства,  суб'єктами господарювання - юридичними особами,  їх філіями,  відділеннями та іншими    відокремленими    підрозділами    (далі    -    суб'єкти господарювання).  

Відповідно до п. 1.2 вказаного Порядку Плановою   виїзною   перевіркою   вважається   перевірка суб'єкта господарювання щодо своєчасності,  достовірності, повноти нарахування  та  сплати  ним  податків  та  зборів   (обов'язкових платежів),   яка  передбачена  у  плані  роботи  органу  державної податкової  служби  і  проводиться  за  місцезнаходженням   такого суб'єкта  господарювання  чи  за місцем розташування об'єкта права власності,  стосовно  якого  проводиться   така   планова   виїзна перевірка.

Акт -  службовий  документ,  який  стверджує  факт проведення невиїзної документальної  або  виїзної  планової  чи  позапланової перевірки      фінансово-господарської     діяльності     суб'єкта господарювання  і  є  носієм  доказової  інформації  про  виявлені порушення  вимог  податкового,  валютного  та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Факти  виявлених  порушень  податкового,  валютного   та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко,  об'єктивно та в повній  мірі,  із  посиланням на первинні або інші документи,  які зафіксовані  в   бухгалтерському   та   податковому   обліку,   що підтверджують наявність зазначених фактів.

Таким чином, відповідач не міг повною мірою і об'єктивно провести  перевірку, оскільки позивачем не були надані необхідні первинні документи. ( На підставі чого відповідач міг зробити висновок про завищення суми бюджетного відшкодування на 3456 грн. за лютий  2007 р.? ).    

Розглядаючи питання передбачені  ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку, що при проведенні перевірки і винесенні податкового повідомлення-рішення, працівниками ДПІ в м. Сімферополь   вимоги ст. 19 Конституції України та чинного законодавства України  грубо порушені.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги і заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач  правомірність винесення спірного  податкового повідомлення -  рішення належним чином не обґрунтував.

Відповідно до п. 11 ст. 171 КАСУ резолютивна   частина   постанови   суду   про   визнання нормативно-правового акта незаконним або таким,  що не  відповідає правовому акту вищої юридичної сили,  і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

В даному випадку, приймаючи до уваги той факт, що  опублікуванню належить постанова суду,  яка виноситься по справі,  результати якого зачіпають права і інтереси широкого кола осіб, суд дійшов висновку про те, що спор, який виник між сторонами по справі  зачипає тільки їх інтереси. Результат розгляду даного  спору носить локальний характер. Таким чином, суд не баче ніякої необхідності в опубліковані результатів розгляду даної справи.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відшкодуванню з державного бюджету України підлягає лише сума у розмірі 993 грн., оскільки сума у розмірі 2463 грн. була зарахована в рахунок майбутніх платежів.  

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 1,70  грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

Постанову оголошено 13.09.2007 р.

Постанову у повному обсязі складено 18.09.2007 р.

           На  підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

     1. Позов задовольнити частково.

2.  Визнати нечинним податкове повідомлення – рішення державної податкової інспекції в м. Сімферополь  №0004471502/0 від 12.04.2007 р.

           3.   Стягнути  з державного  бюджету України,  ( р/р 31114030700002 в Головному управлінні Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, по коду бюджетної класифікації доходів 14010200, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Шел – Лайн», м. Сімферополь, вул.. Павленко, 16/31, кв. 40, ( р/р 26000054901702 в КРУ «Приватбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 33131561 )   993 грн. бюджетного відшкодування.

4. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Шел – Лайн», м. Сімферополь, вул.. Павленко, 16/31, кв. 40, ( р/р 26000054901702 в КРУ «Приватбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 33131561 )   1,70  грн. судового збору.

           Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.  

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.    

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.