Рішення

від 20.12.2022 по справі 757/14573/17-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/14573/17-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2022 року Печерський районний суд м.Києва

в складі головуючого судді Остапчук Т.В.

при секретарі судового засідання Луста В.І.

за участю представника позивача Дворнікової А.Ю.

представника відповідача ЮзефовичА.О.

представників 3-х осіб Фадеєвої Н.І., КомаровськогоД.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства «ЕЛІТ ІНВЕСТ ПРОЕКТ», треті особи: Компанія Фортекс Юніверсал ЛТД, Приватний нотаріус Київського міського округу Литвин Анастасія Сергіївна, ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК» (далі - ПАТ «ЕРДЕ БАНК»), Публічного акціонерного товариства «ЕЛІТ ІНВЕСТ ПРОЕКТ» (далі - ПАТ «ЕЛІТ ІНВЕСТ ПРОЕКТ») в якому просить визнати недійсними Договір про відступлення прав вимоги № ПВ - 130215/1 від 13 лютого 2015 року між ПАТ «ЕРДЕ БАНК» та ПАТ «ЕЛІТ ІНВЕСТ ПРОЕКТ»; Договір від 13.02.2015 року про відступлення права вимоги за договором іпотеки, що укладений між ПАТ «ЕРДЕ БАНК» та ПАТ «ЕЛІТ ІНВЕСТ ПРОЕКТ», зареєстрований в реєстрі за №351 приватним нотаріусом Київського міського округу Литвин A.C.; Договір про відступлення прав вимоги № ПВ - 130215/2 від 13 лютого 2015 року між ПАТ «ЕЛІТ ІНВЕСТ ПРОЕКТ» та ОСОБА_3 ; договір від 13.02.2015 року про відступлення права вимоги за договором іпотеки, що укладений між ПАТ «ЕЛІТ ІНВЕСТ ПРОЕКТ» та ОСОБА_3 , зареєстрований в реєстрі за №353 приватним нотаріусом Київського міського округу Литвин А.С.

Позов мотивований тим, що 02.08.2011 року між ПАТ «Ерде Банк» та Гордійчуком І.O. укладено кредитний договір № К-177/11 у формі поновлювальної кредитної лілії з максимальним лімітом у сумі 2 400 000,00 гри.

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору сторони погодили, що в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати процентів за його користування, комісій, інших платежів передбачених цим договором, а також можливих штрафних санкцій (боргових зобов`язань) виступатиме іпотека.

02.08.2011 року між ПАТ «Ерде Банк» та Компанією Фортекс ЛТД, в особі директора Гордійчука І.О. укладено іпотечний договір за умови якого Компанія Фортекс ЛТД з метою виконання зобов`язання, що випливає з кредитного договору передає, а ПАТ «Ерде Банк» приймає на умовах, визначених цим договором, нерухоме майно, а саме квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому ПАТ «Ерде Банк» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Компанії Фортекс Юніверсал ЛТД про припинення права власності Компанії Фортекс Юніверсал ЛТД на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та визнання права власності на вказану квартиру за ПАТ «Ерде Банк», а також просило вважати виконаним зобов`язання ОСОБА_2 за кредитним договором № К-І77/11 від 02.08.2011 року у сумі 2 400 000,00 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що у ПАТ «Ерде Банк» на підставі іпотечного договору від 02.08.2011 року та договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.08.2011 року виникло право на набуття права власності на предмет іпотеки, а саме на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/17222/13 від 06.06.2014 року позовну заяву ПАТ «Ерде Банк» задоволено повністю. Припинено право власності Компанії Фортекс Юніверсал ЛТД на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «Ерде Банк» у розмірі 3 826 115,08 грн., яка виникла на підставі кредитного договору № К-177/ 11 від 02.08.2011 року, звернено стягнення на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом визнання права власності за ПАТ «Ерде Банк» на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано за ПАТ «Ерде Банк» право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2014 року набрало законної сили.

Таким чином, ПАТ «Ерде Банк» набуло право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що свідчить про фактичне припинення зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором № К-177/11 від 02.08.2011 року та припиненням іпотеки на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що була передана в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором № К-177/11 від 02.08.2011 року.

Відповідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 316076566, копія Довідки додається) право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ПАТ «Ерде Банк» зареєстроване 30.05.2016 року на підставі Рішення Господарського суду Київської області від 06.06.2014 року.

Таким чином, ПАТ "Ерде Банк" задоволено власні вимоги у повному обсязі та отримано у власність предмет іпотеки. В подальшому 13 лютого 2015 року між ПАТ «Ерде Банк» та ПАТ «Еліт Інвест Проект» укладено договір відступлення прав за договором іпотеки та договір про відступлення прав вимоги № ПВ-130215/1.

Загальна сума права вимоги станом на день укладання цього договору, а саме 13 лютого 2015 року, складає 5 011 369,84 грн.

Відповідно до договору про відступлення прав вимоги № ПВ-130215/1 укладеного між ПАТ «Ерде Банк» та ПАТ «Еліт Інвест Проект» від 13 лютого 2015 року визначено, що відступлення права вимоги за цим договором здійснюється на платній основі в пункті 4.1 цього договору.

Пунктом 4.1 цього договору встановлено, що ціна відступлення права вимоги становить 2 100 000,00 грн., яка сплачується шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Первісного кредитора протягом 5 робочих днів з моменту підписання цього договору. Оплата вважається здійсненою в момент зарахування коштів на рахунок Первісного кредитора.

До того ж. між ПАТ «Ерде Банк» та ПАТ «Еліт Інвест Проект» 13 лютого 2015 року було укладено Договір відступлення прав за договором іпотеки. В подальшому, цього ж дня, а саме 13.02.2015 року між ПАТ «Еліт Інвест Проект» та ОСОБА_3 укладено договір про відступлення права вимоги № ПВ-130215/2.

Того ж дня, а саме 13 лютого 2015 року між ПАТ «Еліт Інвест Проект» та ОСОБА_3 укладений договір відступлення прави вимоги за договором іпотеки, який є аналогічним договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки укладеного ніж ПАТ «Ерде Банк» та ПАТ «Еліт Інвест Проект».

Відтак, позивач звертає увагу суду на те, що Договір про відступлення прав вимоги № ПВ-130215/1 укладеного між ПАТ «Ерде Банк» та ПАТ «Еліт Інвест Проект» від 13 лютого 2015 року, в подальшому укладений договір про відступлення права вимоги № ПВ-130215/2 між ПАТ «Еліт Інвест Проект» та ОСОБА_3 має ознаки факторингу виходячи з наступного.

Відповідно до положень договору про відступления прав вимоги № ПВ-130215/1 між ПАТ «Ерде Банк» та ПАТ «Еліт Інвест Проект» від 13 лютого 2015 року сума права вимоги станом на день укладання цього договору, а саме 13 лютого 2015 року, складає 5 011 369,84 гри, а ціна відступлення права вимоги становить 2 100 000,00 грн., яка сплачується шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Первісного кредитора протягом 5 робочих днів з моменту підписання цього договору. Різниця між правом вимоги та ціною відступлення права вимоги становить 2 911 369.84 гри, що в свою чергу вважається факторингом.

Крім того, позивач наголошує, що оспорювані договори мають бути визнані недійсними у зв`язку з незаконністю передачі прав, які може мати лише фінансова установа, що суперечить ст. 1054 ЦК України, і неотриманні письмового повідомлення про зміну кредитора за кредитним договором від 02 серпня 2011 р.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Бортницької В.В. від 16 березня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06 липня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Ерде Банк» Караченцева А.Ю. на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 березня 2017 року.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Печерського районного суду м. Києва Ліннік Н.В. від 12.07.2017 року № 373 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ у зв`язку з перебуванням судді Бортницької В.В. у довготривалій відпустці головуючим суддею у справі призначено Москаленко К.О.

21.09.2017 року на адресу суду надійшли письмові пояснення третьої особи приватного нотаріуса КМНО Литвин А.С. в яких остання зазначає, що 13 лютого 2015 року нею було посвідчено Договір відступлення прав за договором іпотеки, за реєстровим номером 351 (далі - «Договір 1»), між ПАТ «ЕРДЕ БАНК» (сторона за Договором 1 - «Первісний кредитор)», місцезнаходження: місто Київ, вулиця П. Сагайдачного/Ігорівська, будинок 10/5, літера А, код ЄДРПОУ 34817907, та ПАТ «ЕЛІТ ІНВЕСТ ПРОЕКТ» (сторона за Договором 1 - «Новий кредитор»), місцезнаходження: міс вулиця Еспланадна, будинок 32-В; код ЄДРПОУ 38450233.

Також 13 лютого 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин A.C. було посвідчено Договір відступлення прав за договором іпотеки, за реєстровим номером 353 (далі - «Договір 2»), між та ПАТ «ЕЛІТ ІНВЕСТ ПРОЕКТ» (сторона за Договором 2 - «Первісний кредитор»), місцезнаходження: місто Київ, вулиця Еспланадна, будинок 32-В; код СДРПОУ 38450233, та громадянином України ОСОБА_3 (сторона за Договором 2 - «Новий кредитор»), паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в місті Києві 29 травня 1998 року, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (податковий номер): НОМЕР_2 .

Третя особа наголошувала на тому, що на виконання вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, а також Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, нею було здійснено всі необхідні перевірки та встановлено особи сторін Договору. Звертала увагу на те, що згідно пункту 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нотаріус як Державний реєстратор прав на нерухоме майно встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі речових прав та поданих документах. Таким чином у відповідності до положень зазначеної статті Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» приватним нотаріусом при посвідченні Договору 1 було отримано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого за індексним номером: 33591680, згідно якої право власності на Предмет іпотеки за Іпотечним договором, посвідченим 02 серпня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим A.B. за реєстровим номером 2734, а саме - квартиру АДРЕСА_3 , житловою площею 125,3 кв. м, загальною площею 178,8 кв. м (далі - «Предмет іпотеки») - було зареєстроване за Іпотекодавцем, Компанією ФОРТЕКС ЮНІВЕРСАЛ ЛТД (FORTEX UNIVERSAL LTD), право власності на зазначений Предмет іпотеки не було зареєстроване за Іпотекодержателем, ПАТ «ЕРДЕ БАНК». Також згідно зазначеної Інформації мною була перевірена наявність та чинність Відомостей з Державного реєстру іпотек, та Відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, зареєстрованих на підставі Іпотечного договору, посвідченого 02 серпня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим A.B. за реєстровим номером 2734, що підтверджували права AT «ЕРДЕ БАНК» як Іпотекодержателя за Іпотечним договором, посвідченим 02 серпня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим A.B. за реєстровим номером 2734, та правомірність їх відступлення ПАТ «ЕЛІТ ІНВЕСТ ПРОЕКТ» за Договором 1.

Крім того, відповідно приватним нотаріусом КМНО Литвин А.С. при посвідченні Договору 2 було отримано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого за індексним номером: 33598406, згідно якої право власності на Предмет іпотеки за Іпотечним договором, посвідченим 02 серпня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим A.B. за реєстровим номером 2734, було зареєстроване за Іпотекодавцем, Компанією ФОРТЕКС ЮНІВЕРСАЛ ЛТД (FORTEX UNIVERSAL LTD), право власності на зазначений Предмет іпотеки не було зареєстроване за ПАТ «ЕРДЕ БАНК». Також згідно зазначеної Інформації мною була перевірена наявність та чинність Відомостей з Державного реєстру іпотек, Відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстрованих на підставі Іпотечного договору, посвідченого 02 серпня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим A.B. за реєстровим номером 2734. а також Відомостей про відступлення прав на Предмет іпотеки, зареєстрованих на підставі Договору відступлення прав за договором іпотеки, посвідченого мною 13 лютого 2015 року за реєстровим номером 351, що підтверджували права ПАТ «ЕЛІТ ІНВЕСТ ПРОЕКТ» як Іпотеко держателя за Іпотечним договором, посвідченим 02 серпня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим A.B. за реєстровим номером 2734, та правомірність їх відступлення громадянину України ОСОБА_3 за Договором 2.

27 березня 2018 року представником відповідача ОСОБА_3 - адвокатом Юзефовичем А.О. було подано відзив на позовну заяву відповідно до якого останній заперечував проти задоволення позовних вимог вказуючи, що у п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Частиною 3 статті 215 ЦК України, на яку посилається позивач, чітко встановлено, що оспорюваний правочин може бути визнаний судом недійсним, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом.

Однак, звертаючись до суду, позивач не обґрунтував, у чому саме полягає порушення, невизнання або оспорювання його прав, свобод чи інтересів, та не надав відповідних доказів, які б це підтверджували.

Відповідач ОСОБА_6 , вважає, що у позивача відсутнє порушене суб`єктивне матеріальне право та легітимний охоронюваннй законом інтерес, для захисту яких потрібне втручання суду.

Позивач не спростовує самого факту укладення ним кредитного договору від 02 серпня 2011 р. та не заперечує факту невиконання грошових зобов`язань за цим договором.

Проте, він не є стороною іпотечного договору та договору про задоволення вимог іпотекодержателя, укладених 02 серпня 2011 р. між ПАТ «ЕРДЕ БАНК» і Компанією «Фортекс Юніверсал ЛТД. При цьому, обґрунтовуючи власні позовні вимоги, позивач фактично посилається на нібито наявні порушення не своїх прав та інтересів, а виключно прав та інтересів ПАТ «ЕРДЕ БАНК» і Компанії «Фортекс Юніверсал ЛТД. на що не має будь-яких повноважень.

Фактично, ПАТ «ЕРДЕ БАНК» задовольнив свої вимоги до позивача, як боржника за кредитним договором від 02 серпня 2011 р., за рахунок укладання договору про відступлення права вимоги та договору про відступлення прав за договором іпотеки від 13 лютого 2015 р. із ПАТ «ЕЛІТ ІНВЕСТ ПРОЕКТ».

У свою чергу, сторони оспорюваних договорів - ПАТ «ЕРДЕ БАНК», Компанія «Фортекс Юніверсал ЛТД» та ПАТ «ЕЛІТ ІНВЕСТ ПРОЕКТ» не ставлять питання про оскарження згаданих у позовній заяві правочинів, що свідчить про відсутність у вказаних осіб порушених прав та інтересів в зв`язку з укладанням зазначених договорів, та ставить під сумнів легітимність посилання позивача на порушення його прав та інтересів вказаними правочинами.

Не підтверджує цього і посилання в позові на рішення Господарського суду м. Києва від 06 червня 2014 р. по справі № 910 17222/13 за позовом ПАТ «ЕРДЕ БАНК» до Компанії «Фортекс Юніверсал ЛТД» про припинення права власності та визнання права власності. Згідно зі ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, яка є публічною та здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Суд загалом, і Господарський суд міста Києва зокрема, не є суб`єктом реєстрації речових прав на нерухоме майно, тож саме лише прийняття рішення по господарській справі, предметом якої є визнання права власності, не доводить перехід права власності на таке майно до особи, зазначеної у судовому рішенні.

27 березня 2018 року представник відповідача ПАТ «ЕЛІТ ІНВЕСТ ПРОЕКТ» - Тищенко А.О. подав до суду відзив на позовну заяву в якій просив відмовити в задоволенні позовних вимог аргументуючи це тим, що позивач не обґрунтував чим саме були порушені його права, свободи та інтереси і у чому полягатиме їх захист в разі задоволення позову.

Враховуючи наведене, з урахуванням того, що Гордійчук не є стороною оспорюваних правочинів вважаємо, що у позивача відсутнє право на звернення до суду.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що фактично позивач діє в інтересах ПАТ «ЕРДЕ БАНК» і Компанії «Фортекс Юніверсал ЛТД, незважаючи на відсутність у нього відповідних повноважень.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Печерського районного суду м. Києва Ліннік Н.В. від 31.05.2018 року № 371 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ у зв`язку з закінченням повноважень судді Москаленко К.О. в межах п`ятирічного строку головуючим суддею у справі призначено Соколова О.М.

01.06.2018 року ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Соколова О.М. прийнято справу до свого провадження, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

17 вересня 2018 року на адресу суду надійшли письмові пояснення представника третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_8 в яких остання вважає позовні вимоги ОСОБА_2 безпідставними та такими, що не гуртуються на нормах законодавства, оскільки 16.03.2016 року між ОСОБА_9 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу квартири посвідченого приватним нотаріусом КМНО Косенко М.О. та зареєстрованого у реєстрі за № 576. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 55279287 від 16.03.2016 року власником квартири АДРЕСА_3 , значиться ОСОБА_4 , на підставі договору купівлі продажу квартри від 16.03.2016 року. Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано власницю квартири ОСОБА_4 та її неповнолітніх доньок.

02.06.2016 року ОСОБА_4 стало відомо, що вона не є власницею квартири за вищевказаною адресою та ніколи і не була. Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерхоме майно власником спірної квартири є ТОВ «Фенікс-2016» на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна.

Відповідно до листа ПАТ «ЕРДЕ БАНК» № 218 від 01.07.2016 року наданого на запит адвоката Ковеза А.І., 09.01.2013 року постановою правління НБУ № 4 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ЕРДЕМ БАНК» було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та лікідацію АТ «Ерде Банк».

11.11.2014 року рішенням виконавчої дирекції Фонду № 117 «Про визначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Ерде Банк» призначено повноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Ерде Банк» Караченцева А.Ю. АТ «Ерде Банк» не є власником спірної квартири. Уповноважена особа Фонду на ліквідацію АТ «Ерде Банк» жодних документів пов`язаних з передачею нерухомоо майна, в т.ч. акту приймання-передачі нерухомого майна від 27.05.2016 року з ТОВ «Фенікс-2016» не підписувала та ніякого відношення до цього не має. Печатка АТ «Ерде Банк» жодним третім особам не передавалась.

04 жовтня 2018 року директор ТОВ «Фенікс-2016» ОСОБА_10 подала до суду письмові пояснення в яких зазначила, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири АДРЕСА_3 є ТОВ «Фенікс-2016» на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 1, виданий 27.05.2016, видавник ПАТ «ЕРДЕ БАНК»/ ТОВ «Фенікс-2016». Реєстраційний запис вчинено приватним нотаріусом КМНО Левінець В.Ю. від 30.05.2016 року. Станом на 02.10.2018 року право власності ТОВ «Фенікс-2016» на об`єкт нерухомості не скасовано ані в судовому порядку, ані в будь-якому іншому законному порядку. Таким чином, єдиним і законним власником квартири, яка являється предметом оспорюваних договорів відступлення права вимоги, є ТОВ «Фенікс-2016». Враховуючи вищевикладене, вважає що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.

22.04.2019 року ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В. прийнято справу до свого провадження, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку позовного (загального) провадження.

06.06.2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Юзефовича А.О., в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав аналогічних викладеним у відзиві поданому 27 березня 2018 року.

Ухвалою суду від 24.06.2019 року справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк», Публічного акціонерного товариства «ЕЛІТ ІНВЕСТ ПРОЕКТ», треті особи: Компанія Фортекс Юніверсал ЛТД, Приватний нотаріус Київського міського округу Литвин Анастасія Сергіївна, ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними в частині позовних вимог до Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» закрито.

Ухвалою суду від 18.02.2021року цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства «ЕЛІТ ІНВЕСТ ПРОЕКТ», треті особи: Компанія Фортекс Юніверсал ЛТД, Приватний нотаріус Київського міського округу Литвин Анастасія Сергіївна, ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача, яку скасовано постановою Київського апеляційного суду від 13.09.2021 року.

01.02.2022 року ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В. прийнято справу до свого провадження, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку позовного (загального) провадження.

Ухвалою суду 26.07.2022 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

06.12.2022 року на адресу суду надійшли письмові пояснення представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Дворнікової А.Ю. в яких остання просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

19.12.2022 року на електронну адресу суду надійшла промова в судових дебатах представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Юзефовича А.О. викладена у письмовому вигляді, в яких останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

19.12.2022 року на електронну адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Дворнікової А.Ю. про проведення судового засідання у відсутність позивача та його представника а також промова в судових дебатах викладена у письмовому вигляді, в яких остання просить задовольнити позовні вимоги з підстав аналогічних викладеним в позовній заяві.

Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 81 цього ж кодексу передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 02.08.2011 року між ПАТ «Ерде Банк» та Гордійчуком І.O. укладено кредитний договір № К-177/11 у формі поновлювальної кредитної лілії з максимальним лімітом у сумі 2 400 000,00 гри.

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору сторони погодили, що в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати процентів за його користування, комісій, інших платежів передбачених цим договором, а також можливих штрафних санкцій (боргових зобов`язань) виступатиме іпотека.

02.08.2011 року між ПАТ «Ерде Банк» та Компанією Фортекс ЛТД, в особі директора Гордійчука І.О. укладено іпотечний договір за умови якого Компанія Фортекс ЛТД з метою виконання зобов`язання, що випливає з кредитного договору передає, а ПАТ «Ерде Банк» приймає на умовах, визначених цим договором, нерухоме майно, а саме квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/17222/13 від 06.06.2014 року позовну заяву ПАТ «Ерде Банк» задоволено повністю. Припинено право власності Компанії Фортекс Юніверсал ЛТД на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «Ерде Банк» у розмірі 3 826 115,08 грн., яка виникла на підставі кредитного договору № К-177/ 11 від 02.08.2011 року, звернено стягнення на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом визнання права власності за ПАТ «Ерде Банк» на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано за ПАТ «Ерде Банк» право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційну скаргу Компанії Фортекс Юніверсал ЛТД на рішення Господарського суду м. Києва від 06.06.2014 у справі № 910/17222/13 з доданими документами повернуто без розгляду.

Згідно п.1.1 Договору про відступлення прав вимоги № ПВ - 130215/1 між ПАТ «ЕРДЕ БАНК» та ПАТ «ЕЛІТ ІНВЕСТ ПРОЕКТ» від 13 лютого 2015 року, Первісний кредитор відступає Новому кредитору своє право вимоги за Кредитним договором № К- 177/Ц від 02.08.2011 року з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід`ємною частиною, укладеним між Первісним кредитором та ОСОБА_2 , який постійно проживає за адресою: АДРЕСА_4 , податковий номер НОМЕР_3 .

13 лютого 2015 року між ПАТ «ЕРДЕ БАНК» та ПАТ «ЕЛІТ ІНВЕСТ ПРОЕКТ» було укладено Договір відступлення прав за договором іпотеки, що зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського округу Литвин А.С за №351.

Згідно п.1.1 Договору відступлення прав за договором іпотеки, що зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського округу Литвин А.С за №351, на умовах, викладених у цьому Договорі, та у зв`язку з укладенням Договору про відступлення права вимоги № ПВ-130215/1 від 13 лютого 2015 року за Кредитним договором №К-177/11 укладеним 02 серпня 2011 року (далі - Кредитний договір), між Первісним кредитором та ОСОБА_2 (далі - Боржник), який постійно проживає за адресою: АДРЕСА_4 , податковий номер НОМЕР_3 , Первісний кредитор відступає Новому кредиторові права за Договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим A.B. 02 серпня 2011 року за реєстровим №2734 з усіма змінами та доповненнями (далі - Іпотечний договір), а Новий кредитор приймає це відступлення.

13 лютого 2015 року було укладено Договір про відступлення права вимоги №ПВ - 130215/2 між ПАТ «ЕЛІТ ІНВЕСТ ПРОЕКТ» та ОСОБА_3 від 13 лютого 2015 року.

Пунктом 1.1. Договору визначено, що Первісний кредитор відступає Новому кредитору своє право вимога за Кредитним договором №К-177/11 від 02.08.2011 року з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід`ємною частиною, укладеним між АТ «ЕРДЕ БАНК» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ І 34817907) та ОСОБА_2 , який постійно проживає за адресою: АДРЕСА_4 . податковий номер НОМЕР_3 , право вимоги за яким АТ «ЕРДЕ БАНК» відступило на користь Первісного кредитора відповідно до Договору про відступлення права вимоги № ПВ-130215/1 від 13 лютою 2015р., укладеного між АТ «ЕРДЕ БАНК» та Первісним кредитором.

Також 13 лютого 2015 року було укладено договір відступлення прав за договором іпотеки між ПАТ «ЕЛІТ ІНВЕСТ ПРОЕКТ» та ОСОБА_3 , що посвідчений приватним нотаріусом Київської міського округу Литвин А.С. та був зареєстрованим в реєстрі за №353.

Так, відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28 жовтня 2022 р. по справі № 333/5602/20 «Вирішуючи спори про визнання правочинів (договорів) недійсними, суд повинен встановити, зокрема, наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позову зазначати в судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Разом з тим, при вирішені спорів про визнання правочинів недійсними, оцінюючи обґрунтованість застосування такого способу захисту як оспорення правочину, суду необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені оспорюваним правочином, оскільки недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим».

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17, на висновки якої систематично посилається у своїх постановах Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду, зазначено, що «Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і залежно від встановленого, вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин».

Позивач не спростовує самого факту укладення ним кредитного договору від 02 серпня 2011 р. та не заперечує факту його невиконання.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 02 грудня 2022 р. по справі N° 464/6189/19 «Сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для позичальника безумовного обов`язку сплатити борг саме у такому розмірі, який зазначено в оспорюваному договорі під час його виконання. У разі отримання відповідної вимоги від нового кредитора, боржник не позбавлений права висловлювати свої заперечення проти такої вимоги на підставі наявних у нього доказів за основним зобов`язанням, що виникло на підставі кредитного договору».

Позивач ОСОБА_2 не є стороною оспорюваних правочинів, не заперечував проти вимог нових кредиторів, за їх наявності, а обґрунтовуючи позовні вимоги фактично посилається на наявні порушення не своїх прав та інтересів, а виключно прав та інтересів ПАТ «ЕРДЕ БАНК», так як внаслідок задоволення позову на дату подання позовної заяви, тобто до припинення державної реєстрації вказаної кредитної установи, саме ПАТ "ЕРДЕ БАНК" отримав би право вимагати Квартиру із чужого незаконного володіння теперішнього власника, посилаючись на протиправність первинного вибуття квартири із його власності на користь ПАТ "ЕЛІТ ІНВЕСТ ПРОЕКТ".

У свою чергу ані ПАТ «ЕРДЕ БАНК», ані Компанія Фортекс Юніверсал ЛТД, ані ПАТ ЕЛГГ ІНВЕСТ ПРОЕКТ» не оскаржували згадані у позовній заяві правочини, що свідчить про відсутність з цього приводу будь-яких питань та ставить під сумнів посилання позивача на порушення ними його прав та інтересів.

Більше того, Верховним Судом України у постанові від 03 вересня 2014 року по справі № 6-84цс14 викладена правова позиція, згідно якої «правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні».

Окрім роз`яснення того, що саме має бути встановлене судом для визначення наявності права особи на звернення до суду. Верховний Суд виходить з висновку про те що відсутність порушеного права та інтересу позивача є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові, і не потребує встановлення обґрунтованості позовних вимог.

Відповідний правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03 березня 2021 року по справі № 1527/13038/12, від 17 березня 2021 р. по справі № 1328/8858/12, від 14 квітня 2021 р. по справі № 520/1742/18, від 17 листопада 2022 р. по справі № 161/8464/21 та інших.

З інформаційної довідки сформованої 25.11.2022 року вбачається що державна реєстрація права власності відповідача ОСОБА_11 була здійснена на підставі іпотечного договору, укладеного між ПАТ «ЕРДЕ БАНК» та Компанією Фортекс Юніверсал ЛТД від 02 серпня 2011 p.; договору про внесення змін до іпотечного договору від 02 серпня 2011 p.; договору від 13 лютого 2015 р. про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, укладеного між ПАТ "ЕРДЕ БАНК" та ПАТ «ЕЛІТ ІНВЕСТ ПРОЕКТ»; договору від 13 лютого 2015 про відступлення прав за договором іпотеки, укладеного між ПАТ «ЕЛІТ ІНВЕСТ ПРОЕКТ» та ОСОБА_3 .

Відомості, що містяться у вказаній Інформаційній довідці переконливо свідчать, що право власності ОСОБА_11 зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16 лютого 2015 р.

Після цього були здійснені інші правочини, внаслідок яких власником квартири стало Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС-2016".

При цьому, рішення Господарського суду м. Києва від 06 червня 2014 р. по справі № 910/17222/13, про наявність якого зазначає позивач, серед підстав для реєстрації права власності на ПАТ "ЕЛІТ ІНВЕСТ ПРОЕКТ" чи ОСОБА_11 , або в якості самостійної підстави для реєстрації права власності на квартиру за ПАТ "ЕРДЕ БАНК' до моменту переходу права власності на квартиру до ОСОБА_3 , не значиться.

Після набуття права власності на квартиру ОСОБА_12 , квартира була відчужена на користь ОСОБА_13 , потім ОСОБА_9 і зрештою третій особі по даній справі - ОСОБА_4 .

Інформаційна довідка, надана представником позивача, дає можливість простежити викладений вище ланцюг переходів права власності, а також встановити, що ОСОБА_4 стала власником Квартири 16 березня 2016 p., на підставі відповідного договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенком М.О. 16 березня 2016 р. за реєстровим номером № 576.

Відтак, на дату 16 березня 2016 р. власником Квартири була третя особа по даній справі, громадянка ОСОБА_4 . І лише після цього, 30 травня 2016 p., на підставі рішення від 06 червня 2014 р. Господарського суду м. Києва по справі № 910/17222/13, яке згадується позивачем у тексті позовної заяви, приватним нотаріусом Левінець В.Ю. було зареєстроване право власності на неї за припиненим на даний час ПАТ «ЕРДЕ БАНК» (номер запису про право власності 14730551).

Того ж дня, 30 травня 2016 р., нотаріусом Левінець В.Ю., на підставі акту приймання- передачі нерухомого майна № 1 від 27 травня 2016 року, укладеного між ПАТ «ЕРДЕ БАНК» та ТОВ «ФЕНІКС-2016», право власності на Квартиру було перереєстровано на ТОВ "ФЕНІКС-2016», яке, відповідно до державного реєстру речових прав, залишається власником квартири і до сьогоднішнього дня.

Відтак, ПАТ «ЕРДЕ БАНК» задовольнив свої вимоги до позивача, як боржника за кредитним договором від 02 серпня 2011 р., не внаслідок реєстрації за собою права власності на квартиру на підставі рішення Господарського суду м. Києва, що мало місце 30 травня 2016 р., а задовго до цього, шляхом укладення 13 лютого 2015 р. договору про відступлення права вимоги та договору про відступлення прав за договором іпотеки із ПА Т «ЕЛІТ ІНВЕСТ ПРОЕКТ».

Суд також не бере до уваги твердження позивача щодо недійсності оспорюваних договорів, з огляду на те, що вони мають ознаки договорів факторингу, оскільки кваліфікувати угоду як договір факторингу або як переуступлення права вимоги можливо лише при дослідженні умов договору та господарських операцій (первинних документів, що підтверджують їх здійснення) при його виконанні. При цьому сам позивач жодних первинних документів до позову не долучив, і дій щодо їх отримання не здійснив.

Відтак, з огляду на характер зобов`язань з відступлення права вимоги між ПАТ "ЕРДЕ БАНК" І ПАТ "ЕЛІТ ІНВЕСТ ПРОЕКТ", а також між останнім та ОСОБА_12 , у тому числі з огляду на назву вказаних правочинів, яка у них зафіксована та відсутності доказів, які б свідчили про протилежне, підстави стверджувати що вищевказані договори є договорами факторингу - відсутні.

У постанові від 16 березня 2021 р. по справі № 906/1174/18 Великою Палатою Верховного Суду зроблено порівняльний аналіз договорів відступлення права вимоги та факторингу та викладено правовий висновок такого змісту: "Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) таке зобов`язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні. Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання. Договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом є надання фінансової послуги за плату; 2) мета полягає у наданні фактором й отриманні клієнтом фінансової послуги; 3) зобов`язання, в якому клієнт відступає право вимоги, може бути тільки грошовим; 4) такий договір має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 5) укладається тільки у письмовій формі та має містити визначені Законом України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» умови.

Тож договір відступлення права вимоги та договір факторингу можуть мати схожі умови, проте їх правова природа, предмет та мета укладення суттєво відрізняються.

Якщо предметом і метою договору є відступлення права вимоги, а інші суттєві умови договору властиві як договорам відступлення права вимоги, так і договорам факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату) попередньому кредитору, у суду немає підстав вважати такий договір відступлення права вимоги договором факторингу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (пункт 51)). Якщо право вимоги відступається за плату (так званий продаж боргів), то сторони у відповідному договорі мають визначити ціну продажу цього майнового права".

Оспорювані правочини з відступлення права вимоги не містять ознак, характерних для договору факторинга, що не дає підстав вважати вказані правочини саме факторинговими.

Зокрема, їх предметом не є надання оплатних фінансових послуг; їх мета не полягає у наданні фактором й отримання клієнтом фінансової послуги (жодних доказів надання фінансових послуг позивач також не надає); договори не передбачають оплату7 клієнтом наданої фактором фінансової послуги.

Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 16 березня 2021 р. по справі № 906/1174/18 "Можлива різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може бути зумовлена ліквідністю цього майнового права та сама по собі (за відсутності інших ознак) не означає наявність фінансової послуги, яку новий кредитор надає попередньому".

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства «ЕЛІТ ІНВЕСТ ПРОЕКТ», треті особи: Компанія Фортекс Юніверсал ЛТД, Приватний нотаріус Київського міського округу Литвин Анастасія Сергіївна, ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Дата складання повного тексту рішення 18.01.2023 року.

Суддя Остапчук Т.В.