Рішення

від 13.12.2022 по справі 752/28297/21

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/28297/21

Категорія 17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2022 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю секретаря судового засідання Макарчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ВЕКТОР БАНК» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», про визнання договору відступлення права вимоги недійсним,-

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2021 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ПАТ «ВЕКТОР БАНК» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал», третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №114/25t від 28.09.2016, укладеного між ПАТ «ВЕКТОР БАНК» та ТОВ «ФК «Профіт капітал».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладенням оспорюваного договору відповідачі порушили визначені статтями 317, 319, 321 ЦК України права позивача ОСОБА_1 на розпорядження належними йому земельними ділянками та грошовими коштами, зокрема, ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на підставі оспорюваного договору у рамках виконання заочних судових рішень, ухвалених у справах №753/13135/17 та №753/15584/18, намагається позбавити та вже позбавив ОСОБА_1 права на належне йому майно.

Право позивача ОСОБА_2 порушено тим, що ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» у рамках виконання заочних судових рішень у справах №753/13135/17 та №753/15584/18 намагається позбавити його права на належні йому земельні ділянки в рамках цивільної справи 370/337/21, що розглядається Макарівським районним судом Київської області за позовом ТОВ «ФК «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковіна І.В., про визнання правочинів купівлі-продажу земельних ділянок недійсними, скасування реєстрації права власності та у справі №370/1496/21, що розглядається Макарівським районним судом Київської області за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Копійка В.В., про визнання недійсним іпотечного договору земельних ділянок.

Разом із цим, ні ПАТ «ВЕКТОР БАНК», ні АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», ні ТОВ «ФК «Профіт Капітал» не надано документів, що підтверджують перехід права вимоги за договором про відступлення №114/25t від 28.09.2016, укладеним між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Вектор Банк» після укладення даного договору. Крім того, ні відповідачами, ні третьої особою не надано підтвердження наявності права вимоги у АТ «Вектор Банк» на дату переходу права вимоги (укладення оспорюваного договору) до відповідача ОСОБА_2 .

Таким чином, на дату укладення (на момент переходу права вимоги) оскаржуваного договору ПАТ «ВЕКТОР БАНК» не є кредитором по відношенню, у тому числі до ОСОБА_1 , а отже оскаржуваний договір протирічить положенням цивільного законодавства та, відповідно, має бути визнаний недійсним на підставі ст. 215 ЦК України.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 25.11.2021 справу направлено за підсудністю на розгляд до Подільського районного суду міста Києва.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 28.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

25.07.2022 представником відповідача ТОВ «ФК «Профіт Капітал» подано до суду відзив, у якому відповідач заперечує проти позову, вказуючи на те, що позивачі не є стороною оспорюваного правочину, у них відсутні підстави для його оскарження, а також ними не обґрунтовані обставини, викладені у позовній заяві, які б могли свідчити про порушення суб`єктивних прав чи законних інтересів позивачів.

01.08.2022 представником позивачів подано відповідь на відзив ТОВ «ФК «Профіт Капітал», у якому представник позивачів підтримав позовні вимоги та заперечив відсутність підстав для оскарження Договору відступлення права вимоги, також зазначив про порушення суб`єктивних прав та законних інтересів позивачів оспорюваним договором.

22.08.2022 до суду надійшло клопотання представника ФГВФО про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, обґрунтовуючи яке представник посилається на те, що оскільки сторонами за спірним правочином є юридичні особи, то даний спір підпадає під юрисдикцію господарських судів.

Крім того, 22.08.2022 до суду надійшла заява третьої особи про розгляд справи без участі представника АТ «Райффайзен Банк» на підставі наявних в матеріалах справи документів.

25.08.2022 надійшов відзив від представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) з питань безпосереднього виведення ПАТ «ВЕКТОР БАНК» з ринку, у якому відповідач заперечує проти позову з підстав того, що саме по собі порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не може бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлено шляхом визнання договору недійсним.

Крім того, 25.08.2022 до суду надійшли письмові пояснення від представника ТОВ «ФК «Профіт Капітал».

Ухвалою суду від 25.08.2022 у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі відмовлено.

Крім того, ухвалою суду від 25.08.2022 задоволено клопотання представника позивачів та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання.

31.08.2022 представником позивачів подано відповідь на відзив ФГВФО, у якому представник позивачів підтримав позовні вимоги та зазначив, що зазначені у позовній заяві порушення при укладені оспорюваного правочину є підставою для визнання його недійсним, оскільки оспорюваним договором порушено право та законний інтерес позивачів і це право та інтерес може бути відновлено шляхом визнання договору недійсним.

Ухвалою суду від 16.09.2022 задоволено клопотання представника про витребування письмових доказів по справі.

Згідно з ухвалою суду від 04.10.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

11.10.2022 до суду від АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» надійшли документи на виконання ухвали суду про витребування доказів від 16.09.2022.

20.10.2022 на виконання цієї ж ухвали надійшли письмові пояснення від ФГВФО, у яких зазначено, що витребувані документи немає можливості надати у зв`язку з їх відсутністю та неможливістю їх отримання, оскільки такі документи передані до Національного банку України на зберігання у зв`язку з ліквідацією ПАТ «Вектор Банк».

13.12.2022 представниками позивачів та відповідачів подано до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, в яких вони не заперечили щодо проведення судового засідання без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З огляду на наведене суд провів судове засідання без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, повно і всебічно дослідивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 13.04.2007 між ВАТ«РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №014/9408/74/54431, відповідно до умов якого банк надав позивачу кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 593880 доларів США.

В подальшому ОСОБА_1 кредит був частково повернутий банку.

28.09.2016 між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та АТ «Вектор Банк» було укладено договір відступлення права вимоги №114/25t (далі - первинний договір), згідно з п.2.1. якого на умовах, встановлених цим договором та відповідно до статей 512-519 ЦК України, первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (портфель заборгованості).

Перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок сум заборгованості боржників, дати підписання договорів зазначені у додатку №1 до договору (попередній реєстр боржників), який є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п.2.2. договору відступлення новому кредитору зазначених в попередньому реєстрі боржників (додаток №1 до договору) прав вимоги відбувається за умови виконання новим кредитором п.3.2. договору та з моменту підписання сторонами реєстру(ів) боржників, складеного за формою, наведеною в додатку №2 до договору.

Сторони також погодили, що реєстр(и) боржників підписується(ються) сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати підписання договору та попереднього реєстру боржників.

У Розділі 1 «Визначення термінів» первинного договору сторони погодили, що «дата відступлення прав вимоги» - це дата підписання сторонами відповідного реєстру(ів) боржників, з якої до нового кредитора переходять відповідні права вимоги. Зазначена дата не може передувати даті повного виконання новим кредитором обов`язку сплати первісному кредитору вартості прав щодо відповідного реєстру боржників у порядку, передбаченому п. 3.2. договору.

Згідно з п.3.2. договору новий кредитор здійснює оплату загальної вартості (ціни договору) шляхом безготівкового переказу на рахунок первісного кредитора в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» протягом 5 робочих днів з моменту укладення цього договору.

Разом із цим, як вбачається із матеріалів справи, сторонами договору відступлення права вимоги №114/25t від 28.09.2016 не виконані вимоги пункту цього договору, оскільки ними не підписано реєстру(ів) боржників, складеного за формою, наведеною в додатку №2 до договору.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту проведення повної оплати за договором.

З огляду на наведене суд вважає обґрунтованими доводи представника позивачів про те, що право вимоги за договором відступлення права вимоги №114/25t від 28.09.2016, укладеним між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та АТ «Вектор Банк», не перейшло до АТ «Вектор Банк».

При цьому суд не приймає до уваги доводів представника ТОВ «ФК «Профіт Капітал», викладених у відзиві на позовну заяву, оскільки такі доводи та надані представником на їх підтвердження письмові докази стосуються лише часткового виконання ТОВ «ФК «Профіт Капітал» умов спірного договору та жодним чином не спростовують наявність права вимоги у ПАТ «ВЕКТОР БАНК» на момент переходу права вимоги (укладення спірного договору) до ТОВ «ФК «Профіт Капітал».

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому суд враховує, що межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

Згідно з вимогами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається з умов оспорюваного договору, сторони на дату укладення не досягли згоди з усіх істотних умов договору, оскільки обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, мали бути погоджені сторонами договору у додатках до договору не пізніше 10 робочих днів з моменту підписання сторонами договору та попереднього реєстру боржників, однак такі ними не погоджені.

Зі змісту п.3.2. первинного договору також вбачається, що крім істотних умов договору про обсяг і зміст прав сторони погодили, що перехід права вимоги до нового кредитора здійснюється після оплати останнім повної вартості первинного договору.

Крім того, пунктом 2.3. договору сторони погодили, що остаточний обсяг та зміст прав, які мають перейти до нового кредитора, визначаються на дату відступлення прав вимоги та зазначається у реєстрі боржників, що є невід`ємною частиною договору.

Разом із цим, погоджений ПАТ «ВЕКТОР БАНК» та АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» реєстр боржників суду не надано.

Зі змісту оспорюваного договору №114/25t від 28.09.2016 також вбачається, що ПАТ «ВЕКТОР БАНК» як первісним кредитором було передано (відступлено) за плату новому кредитору ТОВ «ФК «Профіт Капітал» належні йому права вимоги до боржників, вказаних у відповідному реєстрі.

Тобто, на дату укладення оспорюваного договору ПАТ «ВЕКТОР БАНК» вважав себе таким, що має право вимоги до ОСОБА_1 , що суперечить умовам первинного договору.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог є підставою для визнання правочину недійсним.

Згідно зі ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 ст. 509 ЦК України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Отже, виходячи із загальних правил та положень ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора.

Обсяг цих прав та умови їх переходу визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора. Тобто новий кредитор отримує право вимагати виконання зобов`язання в обсязі, що існував на момент підписання договору цесії (відступлення права вимоги) та передачі такого права.

Разом з тим, зазначене положення є диспозитивним, отже інші правила можуть бути встановлені договором або законом. Суб`єкти зобов`язання можуть провести заміну кредитора лише в певній частині, тобто передати новому кредитору тільки частину прав старого кредитора, проте це є можливим в разі подільності права вимоги кредитора.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 22.01.2020 у справі №925/1204/15.

У відповідності до правових позицій, викладених у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі №752/8842/14-ц та постанові Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №914/2567/17, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсним договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.

В постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №31/160 (29/170 (6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що «ніхто не може передати більше прав, ніж має сам».

Як встановлено судом, відповідач ПАТ «ВЕКТОР БАНК», укладаючи оспорюваний договір з ТОВ «ФК «Профіт Капітал», не був кредитором ОСОБА_1 у розумінні вимог Цивільного кодексу, оскільки не мав таких прав.

Таким чином, укладаючи спірний договір, він діяв всупереч положенням ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, оскільки оспорюваний договір суперечить вимогам статей 509-519 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 203, ч.1, ч.3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин першої-четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За нормами статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Підсумовуючи вищенаведене, із урахуванням встановлених обставин справи та визначених відповідно до них правовідносин, суд вважає, що доводи позивачів, про те, що укладенням оспорюваного договору відповідачі порушили визначені статтями 317, 319, 321 ЦК України права позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на розпорядження належним їм майном обґрунтованими, а тому позовні вимоги є доведеними та підлягаючими задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, при зверненні до суду з даним позовом позивачем ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.2340927856.1 від 15.11.2021.

З огляду на наведене, з відповідачів на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі по 454,00 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ВЕКТОР БАНК» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», про визнання договору відступлення права вимоги недійсним задовольнити.

Визнати недійсним договір відступлення права вимоги №114/25t від 28.09.2016, укладений між Публічним акціонерним товариством «ВЕКТОР БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал».

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ВЕКТОР БАНК» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі по 454,00 грн. з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивачі:

- ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідачі:

- Публічне акціонерне товариство «ВЕКТОР БАНК», місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Тарасівська, буд. 9, код ЄДРПОУ 39037656;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8, код ЄДРПОУ 39992082;

третя особа:

- Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код ЄДРПОУ 14305909.

Повний текст рішення складено 23.12.2022.

Суддя О. О. Ковбасюк