Постанова

від 23.01.2023 по справі 641/10537/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 641/10537/19 Номер провадження 22-ц/814/1087/23Головуючий у 1-й інстанції Колодяжна І.М. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.

за участю секретаря судового засідання Коротун І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві справу за апеляційною скаргою адвоката Ціленка Ігора Валерійовича, представника ОСОБА_1 , на рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 11 лютого 2021 року (час ухвалення судового рішення не зазначений; дата виготовлення повного текста судового рішення 15 лютого 2021 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Колективу власників автогаражів «Велобудівник» про усунення перешкод у користуванні майном.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

у с т а н о в и в :

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, просив ухвалити рішення, яким зобов`язати голову правління Колективу власників автогаражів «Велобудівник» ОСОБА_2 не чинити перешкоди у користуванні належним позивачу місцем під стоянку транспортного засобу №26, яке розташоване на території Колективу власників автогаражів «Велобудівник».

В обгрунтування позову зазначено, що у 2012 році позивач вступив до кооперативу Колектив власників автогаражів «Велобудівник». Згідно з протоколом засідання правління кооперативу від 27.04.2012 року позивачу надано у користування місце під стоянку автомобіля №26 у західній стороні кооперативу. Позивачем з метою виконання на нього покладених установчими документами обов`язків сплачувалися членські внески. З об`єктивних причин позивачем досить тривалий час не використовувалося отримане місце під стоянку транспортного засобу. Листом від 09.10.2018 року відповідачем повідомлено, що позивач не вступав до КВА «Велобудівник» та за ним не обліковується жодного місця під стоянку автомобіля. Таким чином, належне позивачем речове право користування відповідачем порушується.

Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 11 лютого 2021 року відмовлено за недоведеністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Адвокат Ціленко І.В., представник ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить, рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги стверджується, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність права позивача на користування місцем для стоянки автомобіля та відсутності підстав для захисту порушеного права в порядку, передбаченому ст.391 ЦК України.

Звертається увага, що заперечення відповідача проти письмових доказів, наданих позивачем, з якими погодився суд першої інстанції, є гіпотетичними припущеннями.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2021 року справу передано в провадження колегії суддів Харківського апеляційного суду.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 29.03.2021 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 12.04.2021 року закінчено підготовку до апеляційного розгляду та призначено справу до розгляду в апеляційній інстанції у судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного суду.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовженого строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Розпорядженням голови Верховного Суду № 14/0/9-22 від 25.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.

Указом ПрезидентаУкраїнивід18.04.2022року№259/2022«Пропродовженнястроку діївоєнногостанув Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом ПрезидентаУкраїнивід17.05.2022року№341/2022«Пропродовженнястроку діївоєнногостанув Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Полтавського апеляційного суду від 04.08.2022 року справу передано до провадження колегії суддів під головуванням судді Лобова О.А., суддів учасників колегії Дорош А.І., Триголов В.М.

У відзиві Колектив співвласників автогаражів «Велобудівник», посилаючись на необгрунтованість доводів апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стверджується, що висновки суду по суті спору є правильними, оскільки у справу не подано доказів, які б підтвердили факт членства позивача у кооперативі або набуття ним права власності на місце для стоянки автомобіля.

Окрім того, ні чиним законодавством, ні статутом кооператива не передбачено, що підставою набуття членства у кооперативі є отримання у користування місця для стоянки автомобіля.

Підкреслюється, що сам позивач визнає тривале протягом п`яти років невиконаня обов`язків члена кооператива, невикористання місця для стоянки автомобіля.

Перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375ЦПКУкраїни апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, 06.09.2013 року та 28.11.2013 року позивачем на користь КВА «Велобудівник» здійснені оплати за місце стоянки за період з січня по вересень 2013 року .

Як вбачається з протоколу засідання правління КВА «Велобудівник» від 27.04.2012 року, відповідно до заяв, які надійшли, та, аналізуючи оплати і реальне використання місць під стоянку, розподілені місця, в тому числі позивачу ОСОБА_1 за західній стороні.

Згідно листа КВА «Велобудівник» від 09.10.2018 року позивач ОСОБА_1 не вступав до КВА «Велобудівник»; за ОСОБА_1 на території колективу не обліковується жодного місця під стоянку автомобіля; заява ОСОБА_1 про вступ до членів КВА «Велобудівник» не надходила до КВА «Велобудівниок».

З копії заяви від 20.04.2012 року вбачається, що член кооперативу ОСОБА_3 просив виключити його з членів кооперативу в зв`язку з передачею пая на бокс № НОМЕР_1 ОСОБА_4 .

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності обставин, на які посилався позивач в обгрунтування заявлених вимог.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд керується такими міркуваннями.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На переконання апеляційного суду рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням наведених вимог закону.

Відповідно до ст.396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Згідно ст.11ЗУ «Прокооперацію» вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом.

Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до

кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів.

Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається

статутом кооперативу.

Член кооперативу має право, зокрема, користування послугами кооперативу (ст.12), а також має право володіння, користування, а за

згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем,

іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не

викупив це майно (ст.19-1).

Згідно статуту відповідач є обслуговуючим кооперативом, за напрямом діяльності є гаражним (п.1.5)

Предметом діяльності кооперативу є, зокрема, експлуатація призначених для задоволення потреб своїх членів гаражних боксів (гаражів), льохів і стоянок для транспортних засобів (п.3.2.2).

Вступ до членів кооперативу відбувається на підставі рішення правління кооперативу згідно поданої письмової заяви, яке підлягає затвердженню загальними зборами кооперативу (п.4.4, 4.11).

Член кооперативу має право користуватися послугами кооперативу, використовувати побудовані та території кооперативу гаражні бокси (гаражі) (п.5.1.5, 5.1.6).

Однією з підстав виключення із членів кооперативу відповідно до рішення загальних зборів є невнесення вступних, цільових внесків або несвоєчасної оплати членських внесків (п.4.14.2).

Приписами ч.1 ст.81 ЦПК України саме на сторону спору покладений обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, при цьому особа має подати суду в порядку, встановленому ст.83 ЦПК України, належні, допустимі, достовірні і достатні докази (ст.77-80 ЦПК України).

Виходячи із змісту позовних вимог, позивач мав довести, що у 2012 році він став членом кооперативу, йому у встановленому статутом порядку було виділено у користування місце для паркування автомобіля і він на законних підставах зберігав право користування місцем для стоянки автомобіля до 2018 року.

У підтвердження обставин, на які зроблене посилання у позові, суду надані:

світлокопія протоколу засідання правління кооперативу від 27 квітня 2012 року, відповідно до змісту якого вирішено розподілити місця для стоянки автомобілів, зокрема ОСОБА_1 на західній стороні (а.с.11),

світлокопії квитанцій до прибуткового касового ордера № 867 від 06 вересня 2013 року, згідно якого прийнято від ОСОБА_1 кошти як членські внески за травень вересень 2013 року, і № 1054 від 28 листопада 2013 року, згідно якого прийнято від ОСОБА_1 кошти «за место ст.» за грудень 2012 року і за січень квітень 2013 року.

Відповідач поставив під сумнів копії зазначених копій документів з підстав їх неналежного оформлення, суперечностей їх змісту, проте оригінали зазначених документів суду не надані.

Оцінюючи зазначені докази у контексті предмета і підстав спору, слід погодитися із висновками суду першої інстанції, оскільки подані копії документів, перш за все, не є достатніми для підтвердження факта членства позивача у кооперативі з 2012 року по 2018 рік.

Світлокопія протоколу засідання правління кооперативу від 27 квітня 2012 року не містить інформації про те, що особи, яким розподілені місця для стоянки, є членами кооперативу або ж прийняті до членів кооперативу. Достовірність цього документа викликає сумніви з огляду на подану відповідачем копію заяви ОСОБА_3 про виключення із членів кооперативу від 20 квітня 2012 року (а.с.48).

Суперечливим є також зміст копій квитанцій до прибуткового касового ордера, згідно яких у вересні 2013 року сплачені членські внески за травень вересень 2013 року, а у листопаді цього ж року здійснена плата «за место ст.» з грудня 2012 року по квітень 2013 року.

Наведені докази з урахуванням заперечень відповідача і поданих ним доказів у розумінні приписів ст.80 ЦПК України не є достатніми на підтвердження членства позивача у кооперативі та/або ж наявності у нього права користування місцем для стоянки автомобіля №26 на території кооператива.

З огляду на те, що статутом кооператива членство у ньому і, відповідно, право користуватися послугами кооператива пов`язується із обов`язком регулярно сплачувати членські внески, є таким, що не узгоджується із принципом справедливості, добросовісності та розумності (ст.3 ЦК України) твердження позивача про те, що він після п`яти років відсутності та, відповідно, несплати членських внесків та/або плати за послуги кооператива зберіг за собою право користування місцем для стоянки автомобіля.

На переконання апеляційного суду суд першої інстанції при вирішенні цього спору виконав вимоги ст.89, ст.264 ЦПК України та у відповідності до приписів зазначених норм закону дав належну оцінку встановленим обставинам і дослідженим доказам, у рішенні обґрунтував належним чином свої висновки по суті спору.

В апеляційній скарзі відсутні посилання на нові істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов`язує можливість скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу адвоката Ціленка Ігора Валерійовича, представника ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 11 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 23 січня 2023 року.

Головуючий суддя О.А.Лобов

Судді: А.І.Дорош

В.М.Триголов