Вирок

від 25.01.2023 по справі 145/586/20

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 145/586/20

Провадження №1-кп/145/24/2023

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2023 р. Тиврівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Тиврівського районного суду Вінницької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 05.04.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120200213200000057, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 10.02.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020080000026, відносно вчинення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянином України, уродженцем смт Сутиски Вінницької області, жителем АДРЕСА_1 , раніше відповідно до ст.89 КК України несудимим,

кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.263 КК України,

встановив:

24.01.2021 близько 20:00 год. ОСОБА_5 , знаходячись в смт Сутиски Вінницької області, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, підійшов до паркану огороджувальної території СТ «Сутиське», що знаходиться за адресою: смт. Сутиски, проспект Перемоги, 17.

Після чого ОСОБА_5 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, перелізши через паркан, проник на територію СТ «Сутиське» та маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, умисно, з корисливих мотивів, здійснив крадіжку секції металевої огорожі та двох частин металевих будівельних відливів, загальна ринкова вартість яких на момент вчинення злочину, з урахуванням зносу, згідно висновку експерта № 830-831/21-21 від 18.02.2021 складала 528, 93 грн.

В подальшому ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав СТ «Сутиське» (ЄДРПОУ 30809012), матеріального збитку на загальну суму 528, 93 грн.

Крім того, в квітні 2020 року ОСОБА_5 знайшов металевий кастет та маючи злочинний умисел, направлений на незаконне носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, для подальшого використання у власних цілях, залишив його при собі.

Реалізуючи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_5 , розуміючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, в порушення п. 12.2 глави 12 розділу 2 Наказу МВС України № 622 від 21.08.1998 «Про затвердження інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин та вибухових матеріалів» вищевказаний кастет приніс до своєї квартири, шо знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де у подальшому залишив на зберігання.

Після чого 04.04.2020, приблизно 17:40 год., ОСОБА_6 , продовжуючи свій злочинний умисел, взяв даний кастет, одягнув його на ліву руку та вийшов у двір будинку АДРЕСА_2 , здійснивши незаконне носіння холодної зброї, без передбаченого законом дозволу. Цього ж дня, близько 18:40 годин, поблизу першого під`їзду зазначеного будинку, в ході проведення огляду в присутності понятих, ОСОБА_6 , добровільно видав працівникам Гніванського відділення поліції металевий кастет, що носив при собі без передбаченого законом дозволу та який в подальшому було вилучено.

Згідно висновку експерта № 114 від 07.04.2020, кастет вилучений 04.04.2020 в ОСОБА_6 , є холодною зброєю, відноситься до контактної неклинкової холодної зброї ударно-дробильної дії, даний кастет, виготовлений саморобним способом по типу «кастетів спрощеної конструкції».

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винуватість в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях за ч.2 ст.263, ч.3 ст.185 КК України визнав, розкаявся у вчиненому, визнав фактичні обставини справи.

При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміє обвинувачений зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції.

ОСОБА_5 дав показання, що дійсно в квітні 2020року вінзнайшов металевийкастет таприніс йогодо своєїквартири,де залишивзберігатися.04.04.2020він взявкастет,одягнув йогона лівуруку тавийшов удвір будинкуде згодомдобровільно видавйого працівникамполіції припроведенні огляду.

Також ввечері 24.01.2021 він переліз через паркан, проник на територію СТ «Сутиське» та викрав секцію металевої огорожі та дві частини металевих будівельних відливів. У вчиненому кається.

Суд вважає показання обвинуваченого є достовірними, правдивими, належними та допустимими, оскільки вони не спростовуються, а навпаки підтверджуються письмовими доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 6 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

В силу ч.1 ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані,отримані упередбаченому цимКодексом порядку,на підставіяких слідчий,прокурор,слідчий суддяі судвстановлюють наявністьчи відсутністьфактів таобставин,що маютьзначення длякримінального провадженнята підлягаютьдоказуванню.Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_5 повинен нести відповідальність за ч.2 ст.263 КК України, оскільки носив кастет без передбаченого законом дозволу, та за ч.3 ст.185 КК України, оскільки вчинив крадіжку, поєднану з проникненням у сховище.

Призначаючи покарання за вчинене, суд враховує характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного ОСОБА_5 (раніше несудимий, негативно характеризується за місцем проживання), обставини, що пом`якшують покарання, до яких суд відносить визнання винуватості за вчинені суспільнонебезпечні діяння, щире каяття, обставин, які обтяжують його відповідальність, в судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до досудової доповіді про обвинуваченого у кримінальному провадженні, складеної Тиврівським районним відділом філії ДУ "Центр пробації" у Вінницькій області, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченому оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як високий.

Згідно положень ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті надати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003, за №7 «Про судову практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

На основі засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, керуючись ст.ст.50, 65 КК України, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, та приходить до висновку, що його виправлення і перевиховання можливо досягти без ізоляції від суспільства в умовах здійснення постійного контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням із застосуванням положень ст.ст.75, 76 КК України.

Оскільки ОСОБА_5 вчинено кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.263, ч.3 ст.185 КК України, суд призначає йому покарання із застосуванням ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень.

Суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення експертиз.

Долю речових доказів вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 368, 371, 373, 374, 376, 392, 395 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.263, ч.3 ст.185 КК України і призначити покарання:

за ч.2 ст.263 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;

за ч.3 ст.185 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання, якщо протягом іспитового строку терміном 1 (один) рік 6 (шість) місяців він не вчинить нового кримінального правопорушення.

На підставі п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: частину металевої огорожі зеленого кольору та дві частини металевих будівельних відливів, які які повернуті ОСОБА_7 , залишити власнику;

предмет, за зовнішніми ознаками схожий на металевий кастет сірого кольору, знищити.

Стягнути з ОСОБА_5 накористь держави1667(однутисячу шістсотшістдесят сім)гривень 14копійок запроведення судової експертизи зброї та судової товарознавчої експертизи.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Тиврівський районний суд Вінницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги, судове рішення набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_8