Ухвала

від 08.12.2022 по справі 757/34754/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/34754/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛП-Україна» про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.08.2022 р. у справі №757/21739/22-к, в рамках кримінального провадження №42022000000000990 від 21.07.2022, на майно, -

В С Т А Н О В И В :

01.12.2022 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛП-Україна» про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.08.2022 р. у справі №757/21739/22-к, в рамках кримінального провадження №42022000000000990 від 21.07.2022, на майно.

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, заявник вказує, на відсутність підстав для накладення арешту на майно та на даний час будь-які докази того, що корпоративні права є предметом злочину чи отримані незаконним шляхом, а відтак наявні підстави з якими законодавець зумовлює скасування накладеного арешту.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав заяву про проведення судового засідання без його участі.

Прокурор/слідчий в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, заяв, клопотань до суду не подано.

Частиною 2 статті 174 КПК України передбачено, що про час та місце розгляду клопотання про скасування арешту майна повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000990 від 21.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 110-2 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється другим відділом процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора.

Ухвалою слідчого судді від 25.08.2022 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на корпоративні права Лінкрест Лімітед/LINKCREST LIMITED у ТОВ «МЛП-Україна» (ЄДРПОУ 34875953), а саме на частку 99% у статуті вказаного підприємства в сумі 39 600 гривень, шляхом заборони службовим особам Лінкрест Лімітед/LINKCREST LIMITED, ТОВ «МЛП-Україна» (ЄДРПОУ 34875953), іншим особам, які діють від їх імені, їх представникам, представникам товариства (у тому числі за довіреністю), іншим особам, відчужувати, розпоряджатись вказаними корпоративними правами.

Одночасно вказаним судовим рішенням заборонено будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, а також іншим особам, що наділені таким правом, вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на корпоративні права ТОВ «МЛП-Україна» (ЄДРПОУ 34875953), а також вчинення реєстраційних дій направлених на відчуження, розпорядження.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, приходить до висновку про наявність у ТОВ «МЛП-Україна» права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно, підставою для застосування в рамках такого кримінального провадження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна стала необхідність забезпечення збереження речових доказів.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Незважаючи на те, що досудове розслідування здійснюється на протязі тривалого проміжку часу, стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об`єктивні підстави для накладення арешту на майно, яке перебуває у власності заявника.

Так, з наданих матеріалів вбачається, що кінцевим бенефіціаром ТОВ «МЛП-Україна» є ОСОБА_4 , громадянка України, яка не має відношення до Російської Федерації та її фінансування.

У той же час, під час розгляду даного клопотання, за минуванням часу стороною обвинувачення не доведено, що арештовані корпоративні права набуті ТОВ «МЛП-Україна» кримінально протиправним шляхом, отримані підприємством внаслідок вчинення кримінального правопорушення, використовується у фінансуванні протиправної діяльності.

Жодних відомостей, які б вказували на приналежність корпоративним правам ТОВ «МЛП-Україна» ознак, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України, стороною обвинувачення не наведено.

Наряду з вказаним, слід зазначити, що підозра посадовим особам заявника не пред`явлена, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, як і не встановлено розміру збитків у вигляді тяжких наслідків, які ніби то заподіяні державі.

Сторона обвинувачення не з`явилась в судове засідання та не надала суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів що вказують про прямий, або опосередкований зв`язок посадових та інших осіб, які вчинили кримінальне правопорушення з обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також відсутні підстави відповідальності товариства за незаконні дії третіх осіб.

За вказаних обставин, версія органу досудового розслідування, що арешт необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами, а спростована наданими доказами в обґрунтування скасування арешту майна.

Враховуючи вказане, підстав вважати, що існує правова підстава для арешту рахунків заявника взагалі спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявником належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174, 379 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт, що накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.08.2022 року у справі № 757/21739/22-к на корпоративні права Лінкрест Лімітед/LINKCREST LIMITED у ТОВ «МЛП-Україна» (ЄДРПОУ 34875953), а саме на частку 99% у статуті вказаного підприємства в сумі 39 600 гривень, шляхом заборони службовим особам Лінкрест Лімітед/LINKCREST LIMITED, ТОВ «МЛП-Україна» (ЄДРПОУ 34875953), іншим особам, які діють від їх імені, їх представникам, представникам товариства (у тому числі за довіреністю), іншим особам, відчужувати, розпоряджатись вказаними корпоративними правами.

Скасувати заборону будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, а також іншим особам, що наділені таким правом, вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на корпоративні права ТОВ «МЛП-Україна» (ЄДРПОУ 34875953), а також вчинення реєстраційних дій направлених на відчуження, розпорядження.

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_1