Постанова

від 12.12.2022 по справі 920/243/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2022 р. Справа№ 920/243/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Михальської Ю.Б.

Секретар судового засідання: Луцюк А.В. За участю представників учасників процесу: від позивача : не явка від відповідача : не явка від третьої особи: не явка

Розглянув у відритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 28.03.2019 у справі №920/243/18 (суддя Котельницька В.Л., м. Суми, повний текст рішення складено - 08.04.2019)

за позовом Фермерського господарства "Батьківщина"

до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Миропільська сільська рада,

про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у поновленні договору оренди, визнання договору оренди землі поновленим.

За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Фермерське господарство «Батьківщина» Краснопільського району Сумської області (далі - позивач) з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Держгеокадастру в Сумській області від 12.03.2018 №28-18-0.6-2174/2-18 про відмову у поновленні договору від 06.04.2010 оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 19,3464 га (рілля) на території Малорибицької сільської ради Краснопільського району Сумської області, кадастровий номер 5922382500:04:004:0281 та повернення земельної ділянки до земель запасу державної власності шляхом підписання акту приймання-передачі об`єкта оренди (у межах справи № 920/397/18), а також з позовом про визнання поновленим Договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 19,3464 га (рілля) на території Малорибицької сільської ради Краснопільського району Сумської області, кадастровий номер 5922382500:04:004:0281, зареєстрований Краснопільським районним відділом Сумської РФ ДП «ЦДЗК» 30.04.2010 за № 041062900256, укладений 06.04.2010 між Краснопільською районною державною адміністрацією Сумської області та Фермерським господарством «Батьківщина» Краснопільського району Сумської області на той самий строк і на тих самих умовах (у межах даної справи).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди Сумська міська рада не повідомила позивача про заперечення у поновленні договору оренди, а тому відповідно до ч. 6 ст. 33 Зкону України «Про оренду землі» договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 09.08.2018 у справі №920/243/18 на стадії підготовчого провадження суд зупинив провадження у даній справі до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 920/739/17.

Ухвалою Господарського суду Сумської області суду від 28.01.2019 поновлено провадження у справі №920/243/18.

19.02.2019 до Господарського суду Сумської області надійшла заява позивача про зміну предмета позову ( яка фактично є заявою про конкретизацію позовних вимог, оскільки в поданій заяві позивач не змінює предмет позову, а конкретизує вимогу щодо визнання поновленим спірного договору оренди та наводить зміст угоди про поновлення), відповідно до якої він просить суд: визнати незаконною відмову ГУ ДГК в Сумській області у поновленні договору оренди землі від 06.04.2010 щодо земельної ділянки площею 19,3464 га, кадастровий номер 5922382500:04:004:0281, викладену у листі-повідомленні про прийняте рішення; визнати поновленим договір оренди землі від 06.04.2010, укладений між Краснопільською районною державною адміністрацією Сумської області та ФГ «Батьківщина» Краснопільського району Сумської області щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 19,3464 га, кадастровий номер 5922382500:04:004:0281, зареєстрований Краснопільським відділом Сумської РФ ДП «ЦДЗК» 30.04.2010, вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах у редакції, наведеній у заяві. Протокольною ухвалою від 19.02.2019 зазначена заява була прийнята судом до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 19.02.2019 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Миропільську сільську раду (далі - третя особа).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Сумської області від 28.03.2019 у справі №920/243/18 (суддя Котельницька В.Л., м. Суми, повний текст рішення складено 08.04.2019) позов задоволено.

Визнано незаконною відмову ГУ ДГК в Сумській області у поновленні договору оренди землі від 06.04.2010 року щодо земельної ділянки площею 19,3464 га, кадастровий номер 5922382500:04:004:0281, викладену у листі-повідомленні про прийняте рішення від 12.03.2018 за №28-18-0.6-2174/2-18.

Визнано поновленим договір оренди землі від 06.04.2010, укладений між Краснопільською районною державною адміністрацією Сумської області та ФГ «Батьківщина» Краснопільського району Сумської області щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 19,3464га, кадастровий номер 5922382500:04:004:0281, зареєстрований Краснопільським відділом Сумської РФ ДП «ЦДЗК» 30.04.2010, вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах у наступній редакції:

«Договір оренди землі

м. Суми 01.05.2017 року

Орендодавець: Головне управління Держгеокадастру у Сумській області в особі начальника управління - Особа 1, з однієї сторони та

Орендар:Фермерське господарство «Батьківщина» Краснопільського району

Сумської області в особі його голови - Особа 2, що діє на підстав Статуту, з іншої сторони,

згідно зі статтями 21, 33 Закону України «Про оренду землі» уклали цей договір про нижченаведене:

Предмет договору

1. Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Малорибицької сільської ради Краснопільського району Сумської області

Об`єкт оренди

2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 19,3464 га, у тому числі рілля - 19,3464 га.

3. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - немає, а також інші об`єкти інфраструктури - немає.

4. Земельна ділянка передається в оренду разом з - немає.

5. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 267382,73 грн. (13820,80 грн. за 1 га, к.і. 3,2).

6. Земельна ділянка, яка передається в оренду, має такі недоліки, що можуть перешкоджати її ефективному використанню - не має.

7. Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини: земельна ділянка повинна використовуватись із дотриманням вимог контурно-меліоративної організації території.

Строк дії договору

8. Договір укладено на 7 (сім) років (з 01.05.2017 року по 01.05.2024 року). Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата

9. Річна орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 2,499997% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 6684 грн. 56 коп. (Оренда плата нарахована за результатами аукціону від 06.04.2010 року згідно протоколу СТБ «Сумиагропромбіржа» №6/0604).

10. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, та затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди, чи продовження його дії.

11.Орендна плата вноситься в такі строки: щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

12. Передача продукції та надання послуг у рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

13. Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі несплаченої суми за кожен день прострочення.

Умови використання земельної ділянки

15. Земельна ділянка передається в оренду для - вирощування товарної сільськогосподарської продукції.

16. Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення.

17. Умови збереження стану об`єкта оренди - дотримання вимог контурно- меліоративної організації території.

Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду

18. Передача земельної ділянки в оренду здійснюється - без розроблення проекту її відведення.

19. Інші умови передачі земельної ділянки в оренду - земельна ділянка передається в оренду згідно проведеного аукціону на право оренди земельної ділянки затвердженого протоколом СТБ «Сумиагропромбіржа» від 06.04.2010 року №0604.

20. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 10-ти денний строк після державної реєстрації договору за актом її приймання-передачі.

20.1. Передача у заставу та внесення до статутного фону права оренди земельної ділянки заборонена.

Умови повернення земельної ділянки

21. Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних зі зміною стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

22. Здійснені орендарем без згоди орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.

23. Поліпшення стану земельної ділянки, проведені орендарем за письмовою згодою з орендодавцем не підлягають відшкодуванню. Умови, обсяги і строки відшкодування орендарю витрат за проведені ним поліпшення стану земельної ділянки визначаються окремою угодою сторін.

24. Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних у наслідок невиконання орендодавцем зобов`язань, передбачених цим договором.

Збитками вважаються:

- фактичні втрати, які орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права;

- доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.

25. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки

26. На орендовану земельну ділянку не встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб.

27. Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) інших прав третіх осіб на цю ділянку.

Інші права та обов`язки сторін

28.Права орендодавця: вимагати від орендаря: Використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з цим договором; дотримувати екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів; своєчасного внесення орендної плати.

29. Обов`язки орендодавця: Передати у користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам цього договору; забезпечувати відповідно до закону права третіх осіб; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися земельною ділянкою; відшкодовувати орендарю капітальні витрати; попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об`єкта оренди;

30. Права орендаря: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов цього договору; за письмовою згодою орендодавця зводити виробничі та інші будівлі й споруди, передавати її в суборенду; одержувати доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.

31.Обов`язки орендаря: приступити до використання земельної ділянки у строки, встановлені цим договором; виконувати встановлені щодо земельної ділянки обмеження в обсязі, передбаченому законом та цим договором; дотримувати режиму природоохоронного використання земель; у 5-ти денний строк подати копію цього договору до державної податкової служби.

Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини

32. Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини несе орендар.

Страхування об`єкта

33. Згідно з цим договором об`єкт оренди не підлягає страхуванню на весь період дії цього договору.

34. Страхування об`єкта оренди здійснює орендар.

35. Сторони домовилися про те, що у разі невиконання свого обов`язку стороною, яка повинна згідно з цим договором застрахувати об`єкт оренди, друга сторона може застрахувати його і вимагати відшкодування витрат на страхування.

Зміна умов договору і припинення його дії

36. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

37. Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність;

викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

ліквідації юридичної особи-орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

38. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін;

рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

39. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є: Невиконання умов договору, систематична невиплата та ухилення орендаря від сплати орендної плати (пункт 1.3. Розпорядження голови ОДА від 07.06.05 №256).

40. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи-орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору.

41. За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

42. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Прикінцеві положення

43. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться - в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію: Краснопільський районний відділ Сумської

регіональної ділії ДП «Центр ДЗК».

Невід`ємними частинами договору є: план або схема земельної ділянки;

кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об`єкта оренди;

проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених законом;

протоколу СТБ «Сумиагропромбіржа» від 06.04.2010 року №6/0604 «Про хід земельного аукціону».

Реквізити сторін

Орендодавець:

Головне управління Держгеокадасгру в Сумській області, 40021, м. Суми, вул.. Петропавлівська, 108, код СДРПОУ 39765885.

Орендар: Фермерське господарство «Біатьківщина» Краснопільського району Сумської області, 42418, с. Велика Рибиця, Краснопільського району Сумської області, код СДРПОУ 33245995.

Підписи сторін:

Орендодавець Орендар

---

---

».

Присуджено до стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на користь Фермерського господарства «Батьківщина» 3 524,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- дія договору оренди землі від 06.04.2010 припинилась 30.04.2017, однак позивач продовжував користуватись спірною земельною ділянкою, сплачував орендну плату за неї, і відповідачем даний факт не спростований та підтверджується довідкою № 9 від 29.03.2018 про суми сплаченої орендної плати за 2010-2018 роки та копією довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів від 09.02.2018 №977,

- відмова відповідача, викладена у листі від 12.03.2018 не відповідає вимозі ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» щодо місячного строку для відмови орендарю у поновленні строку договору оренди;

- суд встановив факт порушення відповідачем місячного терміну для повідомлення орендаря про прийняте рішення щодо заперечення в продовженні строку дії договору, що у свою чергу, дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме в силу ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»;

- враховуючи наведене суд першої дійшов висновку, що слід відновити порушене право позивача на поновлення спірного договору оренди землі від 06.04.2010 шляхом укладання відповідної додаткової угоди у редакції, наведеній позивачем у заяві про зміну предмета позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - скаржник) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Сумській області обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права,зокрема, ст.ст. 15, 21, 202, 203, 638 Цивільного кодексу України та ст.ст. 31, 33 Закону України «Про оренду землі» та порушенням норм процесуального права.

Скаржник вважає, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення не була укладена сторонами у місячний строк, у зв`язку з чим договір оренди землі між позивачем та відповідачем, договір оренди землі між сторонами не поновлений, а припинив свою дію відповідно до положень ст. 31 Закону України «Про оренду землі».

Заявник апеляційної скарги вказує, що Головне управління Держгеокадастру у Сумській області на даний час не є розпорядником спірної земельної ділянки у зв`язку з передачею її в комунальну власність Миропільській ОТГ.

Також скаржник у прохальній частині апеляційної скарги просив поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 28.03.2019 у справі №920/243/18.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без зволення, рішення Господарського суду Сумської області від 28.03.2019 у справі №920/243/18- без змін, посилаючись на те, що відповідач -1 упродовж одного місяця після закінчення строку дії договору своїх заперечень у формі листа - повідомлення не висловив. Місцевий господарський суд , з огляду на положення ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» дійшов вірного висновку про те, що відмова відповідача -1 у пролонгації договору є протиправною. Позивач вказує, що така мовчазна згода відповідача -1 давала підстави позивачеві розраховувати на поновлення договору саме в силу положень ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та положень ст. 777 Цивільного кодексу України.

Відзив на апеляційну скаргу від третьої особи до суду апеляційної інстанції у встановлений строк не надходив.

Частиною 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що третя особа не була обмежена у своїх процесуальних правах надати відзив на апеляційну скаргу через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням. Відтак, приймаючи до уваги, що третя особа у строк, встановлений судом апеляційної інстанції не подала відзиву на апеляційну скаргу, суд дійшов висновку, що неподання останньою відзиву не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2019 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області у справі №920/243/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 у справі №920/243/18 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 28.03.2019 у справі №920/243/18 залишено без руху.

Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 у справі №920/243/18 задоволено клопотання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області та поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 28.03.2019 у справі №920/243/18; відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 28.03.2019 у справі №920/243/18 призначено на 23.09.2019.

23.09.2019 розгляд апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 28.03.2019 у справі № 920/243/18 не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 у справі №920/243/18 розгляд апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 28.03.2019 у справі №920/243/18 призначено на 09.10.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 розгляд апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 28.03.2019 у справі № 920/243/18 зупинено до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду у справі №320/5724/17; зобов`язано сторін повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №320/5724/17.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 поновлено провадження у справі №920/243/18; розгляд справи призначено на 15.06.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №920/243/19 клопотання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зупинення провадження у справі №920/243/18 задоволено; зупинено апеляційне провадження у справі №920/243/18 за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 28.03.2019 у справі №920/243/18 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №903/1030/19; зобов`язано учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду справи №903/1030/19 Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 поновлено провадження у справі; апеляційну скаргу призначено до розгляду на 09.08.2022.

Проте у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В., яка входить до складу суду у відпустці, судове засідання, призначене на 09.08.2022, не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 12.08.2022 у справі №920/243/18 розгляд апеляційної скарги призначено на 04.10.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 розгляд справи №920/243/18 ( з урахуванням ухвали про виправлення описки від 20.10.2022 в дті судового засідання) призначено на 17.11.2022.

Розпорядженням т.в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/3599/22 від 17.11.2022, у зв`язку із перебування суддів Іоннікової І.А. та Тарасенко К.В., які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустках, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначити повторний автоматизований розподіл справи №920/243/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2022 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Михальська Ю.Б., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Разіна Т.І., судді: Михальська Ю.Б., Шаптала Є.Ю., апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 28.03.2019 у справі №920/243/18.

Розгляд судом апеляційної інстанції клопотань

Від Головного управління Держгеокадастру в Сумській області надійшли письмові пояснення, відповідно до яких під час розгляду даної справи набули чинності зміни в законодавстві, згідно яких апелянт втратив повноваження, та відповідно не є розпорядником земельних ділянок державної форми власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад відповідно до абзаців 5-21 підпункту 58 пункту 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин № від 28.04.221 № 1423-IX.

Відповідно до абзаців 5-1 підпункту 58 пункту 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-ІХ розділ X "Перехідні положення" Земельною кодексу України доповнено пунктом 24 такого змісту:

"24. З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель (зазначено перелік):

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки га землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Скаржник зазначає, що Головне управління з вказаної дати автоматично втратило повноваження по розпорядженню земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності, розташованих за межами населених пунктів, незалежно від того, чи зареєструвала територіальна громада земельні ділянки, які з вказаної дати набрання чинності змін у законодавстві вже вважаються комунальної форми власності, речові права на неї, так як зазначено, що інші земельні ділянками та землі, які не сформовані вже переходять у комунальну власність з дня набрання чинності внесених змін (з 27.05.2021), а відповідач не має права ними розпоряджатись.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що «публічне» правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Таким чином, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) компетенції, визначеної Конституцією України та законами України, одного суб`єкта владних повноважень до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його компетенції, визначеної Конституцією України та законами України.

У такому випадку також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю публічного правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами чинного законодавства.

Отже, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб`єкта владних повноважень як юридичної особи.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що необхідною умовою для переходу земельних ділянок до комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки, однак відповідачем не надано доказів з Державного земельного кадастру про те, що право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано саме за Миропільською ОТГ.

Явка представників сторін

У судове засідання на вказаний час представники сторін не з`явилися

Нормами ст. 120 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 надіслана учасникам справи на їх електронні адреси, наявні у справі та в електронні кабінети учасників.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Від відповідача 09.12.2022 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника скаржника. Вказане клопотання судом прийнято до розгляду.

Заяв/клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від позивача та третьої особи через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду не надходило.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що позивач, відповідач та третя особа належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі, явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (ст. 42 ГПК України), зважаючи на відсутність від позивача та третьої особи клопотань/заяв про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів, а також враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників останніх.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як убачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, відповідно до протоколу № 6/0604 від 06.04.2010 про хід земельного аукціону, позивач є переможцем конкурсу на право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 19,3464 га, що знаходиться на території Малорибицької сільської ради Краснопільського району Сумської області

06.04.2010 між Краснопільською районною державною адміністрацією Сумської області та Фермерським господарством «Батьківщина» укладено договір оренди землі (запасу і резервного фонду) (далі - Договір), об`єктом оренди якого є земельна ділянка загальною площею 19,3464 га, у тому числі 19,3464 га рілля, розташована на території Малорибицької сільської ради Краснопільського району, кадастровий номер земельної ділянки 5922382500:04:004:0281.

У відповідності до п. 8. Договору оренди визначено, що він укладений на 7 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 43 Договору оренди землі визначено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Реєстрація Договору відбулась у відділі Краснопільському районному відділі Сумської РФ ДП «ЦДЗК» 30.04.2010 за № 041062900256.

Судом першої інстанції встановлено, що при складанні спірного договору була допущена описка в строку його дії (до 15.05.2018), і спірний договір припинив свою дію саме 30.04.2017, що не заперечується як позивачем, так і відповідачем у даній справі.

Законом України №5245-VІ від 06.09.2012 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» до чинного законодавства були внесені зміни, відповідно до яких з 01.01.2013 розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності було визначено Держземагентство України.

В подальшому згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України шляхом перетворення.

Відповідно до підпункту 31 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру» до основних завдань Держгеокадастру віднесено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи. Відповідно до наказу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру № 333 від 29.09.2016 «Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру» у Сумській області повноваження управління Держземагентства покладено на Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, в тому числі й з питань розпорядження земельними ділянками державної форми власності.

Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області відповідно до статті 122 Земельного кодексу України було наділене повноваженнями з передачі у власність або в користування для всіх потреб, земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області (у тому числі і спірної земельної ділянки).

Як убачається із матеріалів справи та вставлено місцевим господарським судом, що позивач листом № 2 від 12.02.2018, тобто вже після припинення строку дії договору оренди, звернувся з заявою до відповідача про поновлення договору шляхом укладення додаткової угоди до договору. Позивач додав до заяви про поновлення договору оренди проект додаткової угоди до договору.

Вищезазначений факт сторонами не спростовується та підтверджується копією зазначеного листа, зареєстрованого у канцелярії відповідача 12.02.2018 за №1826, та проекту додаткової угоди.

В п. 1 проекту додаткової угоди до договору позивач просив відповідача поновити договір на сім років з орендною платою на рівні 12 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідач на зазначену заяву відповів листом-повідомленням № 28-18-0.6-2174/2-18 від 12.03.2018, в якому відмовив позивачу у поновленні договору, посилаючись на те, що 30.04.2017 закінчився строк дії спірного договору оренди землі (державна реєстрація якого відбулась 30.04.2010, а відповідно до умов договору його укладено на сім років).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Звертаючись до суду з цим позовом позивач посилається на те, що продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку Договору сплачуючи орендну плату, відповідно до положень ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», Договір оренди вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив, з чим колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі», стаття 1 якого визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

За змістом статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України «Про оренду землі» визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 цього Закону передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди (стаття 15 Закону України «Про оренду землі»).

У відповідності до п. 8. Договору оренди визначено, що він укладений на 7 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 43 Договору оренди землі визначено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Реєстрація Договору відбулась у відділі Краснопільському районному відділі Сумської РФ ДП «ЦДЗК» 30.04.2010 за № 041062900256.

Судом першої інстанції встановлено, що при складанні спірного договору була допущена описка в строку його дії (до 15.05.2018), і спірний договір припинив свою дію саме 30.04.2017, що не заперечується як позивачем так і відповідачем у даній справі.

Таким чином, строк дії спірного Договору закінчувався 30.04.2017.

У частині 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Зі змісту частини 1 статті 124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" № 340-IX (чинний із 16.01.2020) № 340-IX було доповнено розділ IX "Перехідні положення" абзацами 3 і 4 такого змісту: "Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".

Зважаючи на наведені положення законодавства, поновлення спірного договору оренди землі має здійснюватися на умовах, визначених таким договором, за правилами, чинними на момент його укладення, а саме відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час укладення спірного договору).

Відповідно до приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час укладення спірного договору оренди землі від 06.04.2010) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Для оцінки правовідносин у даному спорі колегія керується правилами, викладеними Європейським судом з прав людини у рішенні в справі «Sunday Times v. United Kingdom». У цій справі ЄСПЛ зазначив, що закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку.

У справі «Steel and others v. The United Kingdom» ЄСПЛ наголосив, що Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, аби дати змогу громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне застосовувати правові норми та судову практику у даній справі таким чином, яким вона є найбільш очевидною та передбачуваною для учасників цивільного обороту в Україні.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у вказаних постановах від 22.09.2020 зазначила, що близький за змістом висновок викладено в тому числі і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, згідно з яким для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Разом з тим, у вказаних постановах від 22.09.2020 у справах №159/5756/18 та №313/350/16-ц Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 10.09.2018 у справі №920/739/17, в частині необов`язковості повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проекту додаткової угоди для виникнення підстави поновлення договору, передбаченої частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі».

З огляду на зміст ч. 4 ст. 236 ГПК України вказані висновки враховуються судом апеляційної інстанції при розгляді даної справи.

Відтак, господарському суду при вирішенні даного спору про визнання договору поновленим необхідно з`ясовувати наступні обставини: чи повідомляв орендар орендодавця до закінчення строку дії договору в установлені договором та законом строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди; чи продовжує орендар користуватись виділеною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди; чи повідомляв письмово орендодавець орендаря про відмову в поновленні договору оренди у встановлені законом строки; чи належно виконує орендар свої обов`язки за договором оренди.

Як встановлено судом, строк дії договору оренди земельної ділянки від 06.04.2010, закінчувався 30.04.2017.

Водночас, у 8.2. Договору, сторони погодили, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

При вирішенні справи колегія суддів приймає до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 за касаційною скаргою ФОП Лешика І.І., а саме:

« 33. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (речення перше частини другої статті 33 Закону N 161-XIV). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

34. Отже, стаття 33 Закону N 161-XIV прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проєкт додаткової угоди про таке поновлення.Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проєкті додаткової угоди, яку надав орендар.

35. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

36. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону N 161-XIV).

37. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина шоста статті 33 Закону N 161-XIV).

38. Частини п`ята та шоста статті 33 Закону N 161-XIV встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:

38.1. За загальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону N 161-XIV, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

38.2. Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону N 161-XIV, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону N 161-XIV. У такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах N 313/350/16-ц і N 159/5756/18).

39. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).

40. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 Закону N 161-XIV). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина одинадцята статті 33 Закону N 161-XIV).

41. Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону N 161-XIV, є "автоматичною" пролонгацією орендних правовідносин.

42. Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону N 161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (див. постанови від 10 квітня 2018 року у справі N 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах N 313/350/16-ц і N 159/5756/18).

43. Єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п`ятій - восьмій, одинадцятій статті 33 Закону N 161-XIV додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті. Тому помилковим є висновок суду першої інстанції, з якими погодився апеляційний суд, про те, що передбачені у частинах першій - п`ятій і шостій статті 33 Закону N 161-XIV підстави для поновлення договору оренди землі не пов`язані між собою».

Водночас, матеріали справи свідчать, що позивачем не було дотримано умови договору оренди землі від 06.04.2010, а саме п. 8.2 відповідно до якого після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Разом з тим, позивачем до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про доручення до матеріалів справи копії заяви позивача, копії проекту додаткової угоди та копії листа відповідача від 12.04.2017. Вказане клопотання обґрунтовано зміною правової позиції Верховного Суду у вказаній категорії правовідносин.

З даного приводу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 14, 269 ГПК України суд першої інстанції розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог, а суд апеляційної інстанції переглядає справу та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не приймає і не розглядає позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Однак, як убачається зі змісту позовної заяви позивач визначає підставу позову саме ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Крім того, як вже зазначалось вище та не заперечувалось сторонами, строк дії договору оренди земельної ділянки від 06.04.2010, закінчився 30.04.2017.

Як убачається із матеріалів справи, 12.02.2018 позивач звернувся з заявою до відповідача про поновлення договору шляхом укладення додаткової угоди до договору. Позивач додав до заяви про поновлення договору оренди проект додаткової угоди до договору.

Вищезазначений факт сторонами не спростовується та підтверджується копією зазначеного листа, зареєстрованого у канцелярії відповідача 12.02.2018 за №1826, та проекту додаткової угоди.

В п. 1 проекту додаткової угоди до договору позивач просив відповідача поновити договір на сім років з орендною платою на рівні 12 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Позивач стверджує, що має право на поновлення договору оренди землі на тих самих умовах і на той самий строк на підставі частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Як уже зазначалося вище, лише у разі виконання орендарем покладеного на нього обов`язку щодо направлення листа-повідомлення про поновлення договору оренди з відповідним проектом додаткової угоди може мати місце, у разі відсутності висловлених заперечень, наявність «мовчазної згоди» орендодавця на його поновлення.

Враховуючи вище наведене суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що договір від 06.04.2010 силу ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» не вважається поновленим і немає підстав для визнання укладеною запропонованої позивачем додаткової угоди про поновлення цього договору на новий строк.

Усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених скаржником у апеляційній скарзі

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами відповідача викладеними в апеляційній скарзі.

Усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2 ст. 86 ГПК України).

Згідно з п.п. 1, 2 , 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. (або) резолютивної частини; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 28.03.2019 у справі №920/243/18 підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з вищевикладених підстав, з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Розподіл судових витрат

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 ст. 129 ГПК України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 ГПК України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином: за подачу позову судовий збір покладається на позивача, а судовий збір за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.

Судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в задоволенні позову та задоволення апеляційної скарги відповідача, на підставі ст.129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 28.03.2019 у справі №920/243/18 скасувати та прияти нове.

3. У задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Фермерського господарства «Батьківщина» (42418, Сумська область, Краснопільський район, с. Велика Рибиця, вул. Колгоспна; код ЄДРПОУ 33245995) на користь Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108; код ЄДРПОУ 39765885) 5 286 (п`ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн 00 коп судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття

6. Справу №920/243/18 повернути до Господарському суду Сумської області.

7. Доручити Господарському суду Сумської області у порядку ст. 327 Господарського процесуального кодексу України видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано суддями - 17.01.2023.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді Є.Ю. Шаптала

Ю.Б. Михальська